Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:47

Розмова з Аленом Безансоном.


Тарас Марусик Розмова з Аленом Безансоном.

Київ, 9 січня 2004 року.

Франція належить до держав, які традиційно мають симпатії до Росії. Заслуговує на увагу нещодавній вислів президента Франції Жака Ширака, який сказав, що Росія перебуває в авангарді демократії. Але таку думку поділяють не всі представники політичної і наукової еліти, які намагаються аналізувати процеси, що відбуваються в Росії та Україні. Серед них - відомий французький історик Ален Безансон.

Виступаючи в Парижі в кінці листопада на конференції, присвяченій ушануванню жертв українського голодомору, він сказав, що існують дві перешкоди для остаточного формування української нації – давній дефіцит еліти і старанно культивований Росією розбрат усередині українського народу. На запитання радіо "Свобода", як він оцінює українсько-російські відносини сьогодні, після 12 років з часу розпаду СРСР, Ален Безансон відповів так:

Ален Безансон

Думаю, що слід повернутися трохи назад. Українсько-російські відносини після злощасної Переяславської угоди розвивалися завше в напрямку поетапного нищення України. Україна повинна знати свою історію. Це питання надзвичайної ваги. Я не знаю, як написані підручники з української історії, але мені здається, що перед тим, як давати будь-які визначення українсько-російським відносинам, треба, щоб українці усвідомили своє минуле, як усвідомили це ірландці, поляки. Саме тому дні пам’яті жертв голодомору в Україні, які пройшли нещодавно в Парижі, були винятково корисними. Я сподіваюсь, що це стане ніби фотоспалахом, який освітлює пам’ять українців.

Російське гноблення почалося не з учора. Було і винищення козаків, і придушення українських вольностей, зрештою порушення Переяславської угоди. Все це українці мають знати зі школи.

Що стосується останніх 12 років, я маю враження, що Україна намагається існувати самостійно, але її розвиток стримують фактори, які Росія старанно підтримує. У вас - велика присутність росіян. Чимало українців працюють в Росії і трохи хитаються між обома державами. Російськомовність не відступила, а, здається, навпаки, утверджується в Україні. Досі не врегульована і релігійна проблема. Я не можу збагнути, чому Українська православна церква досі не має незалежного патріархату. Те, що українці на 70% залежать від Московського патріархату, для мене залишається досить загадковою річчю.

Тарас Марусик

Ален Безансон підкреслив також ще одну важливу обставину. На його думку, російська громадська думка по-справжньому не усвідомила, що Україна – окремий і незалежний народ. Вона вважає, що це тимчасове засліплення. Майже всі в Росії переконані, що одного дня Україна повернеться в лоно матері-Росії, в лоно єдиної і неподільної Росії.

Ален Безансон

Крім того, на зовнішній арені Росія діє вельми вправно. Її відносини з Америкою зміцнилися після 11 вересня. Стабільно гарні відносини в Росії з Францією. Російська дипломатія робить усе можливе, щоб відсувати Україну вбік. Взагалі 11 вересня стало згубним не лише для Америки, а й для України. Ті події викликали глибокі зміни у Сполучених Штатах Америки. Деякі гасла, такі як боротьба проти тероризму, зняли бар’єри перед дипломатією пана Путіна. Достатньо було, щоб він сказав, що ми також проти тероризму (хоча говорив це, зокрема, з метою придушення Чечні). Це призвело до нових зв’язків між Америкою і Росією, з чого Україна не змогла скористатися.

Якось президент Буш сказав, що побачив душу Путіна в глибині його очей. Я не знаю, що він побачив би на дні очей Президента Кучми, але я думаю: те, що він побачив на дні очей Путіна, не має нічого спільного з дійсністю.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG