Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:40

Чеченці нагадують українцям про такі поняття як «вдячність» і «національна гідність».


Петро Кагуй Чеченці нагадують українцям про такі поняття як «вдячність» і «національна гідність».

Прага, 12 січня 2004 - Чеченське інформаційне агентство «Кавказ-Центр», яке повідомило, що українські прикордонники 1 січня висадили з поїзда Баку-Київ кілька чеченських родин із малолітніми дітьми та змусили їх повернутися до Росії, вмістило на своїй інтернетівській сторінці також окрему статтю.

Ïї автор Сіраждін Саттаєв висловлює здивування з приводу дій українських прикордонників і звертає увагу на таке поняття як «вдячність». Він нагадує усім українцям про те, як чеченці допомагали вижити тим українцям, котрі під час штучного голодомору 1932-33 років утекли до Чечні, рятуючись від голодної смерті.

Не таємниця, що чеченці використовують українську територію для проїзду до інших європейських країн, рятуючись від злочинного російського окупаційного режиму, - пише Сіраждін Саттаєв і наголошує: «Жодних збитків інтересам України вони не завдають і нічого не просять, лише залишають на українській території свої гроші і прямують далі». Можливо, що частина чеченців і залишилась би в Україні, але ставлення української влади до них нині практично нічим не відрізняється від того, що вони відчувають на собі у Росії. Водночас треба визнати, що прості українці у своїй більшості підтримують чеченців.

«Хоча це не за правилами гірського етикету, все ж порушу його і нагадаю Україні про деякий історичний факт з метою присоромити владу нині незалежної держави...», - зауважує Саттаєв.

«Українці! – звертається він, – Чеченці рятували багатьох із Вас від голодної смерті у 30-их роках минулого століття, коли ви сотнями тисяч втікали зі своєї батьківщини від жахливого голодомору, організованого Москвою». Багато ваших співвітчизників прийшли пішки до Чечні, щоб вижити і врятувати своїх дітей. Лише одне маленьке гірське село Махкети, котре нині перетворене росіянами на гетто, як і уся Чечня, врятувало тоді від смерті кілька сотень українських дітей, жінок, чоловіків, людей похилого віку.

Розповім вам, українці, як це відбувалося. Кожного дня чеченці різали свою домашню худобу, розпалювали вогнища, і у великих гірських чанах варили для помираючих від голоду людей м''ясо. Причому, це робилося всупереч вказівкам радянської влади, котра вимагала, щоб голодних українців не пускали до чеченських сіл. Тоді як на території Росії влаштовували справжнє полювання на прибулих голодних українців, яких захоплювали сотнями і здавали в НКВД...

Напевне серед вас, (українці) ще живі ті, хто пережив цей час, чи їхні діти та родичі. Розпитайтеся їх, як це було..!

Але дії вашої влади нині стосовно чеченських біженців, гнаних із батьківщини російською бандою маніяків, показує, що Москва, яка організувала голод в Україні, користується більшою повагою вашої влади, ніж природний людський закон вдячності і національної гідності», - пише Сіраждін Саттаєв, статтю якого вміщено на інтернетівській сторінці чеченського агентства «Кавказ-Центр».

Прокоментувати цю публікацію я попросив наших колег чеченців із Північнокавказької редакції Радіо «Свобода». За їхніми словами, важко назвати приблизну кількість українців, які під час голодомору 1932-33 років пішки дібралися до Чечні, рятуючись від голодної смерті, але таких було чимало. І навіть у двох наших чеченських колег-журналістів у їхніх далеких родинах було усиновлено по одній українській дитині, батьки яких померли від голоду.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG