Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 21:41

Пропаганда ненависті та свобода слова в Америці.


Юрій Дулерайн Пропаганда ненависті та свобода слова в Америці.

Нью-Йорк, 16 січня 2004 - Пропаганда расової та релігійної ненависті у більшості країн світу вважається кримінальним злочином. Навіть Саудівська Аравія нині обіцяє переслідувати войовничих шейхів, які публічно схвалюють терористичні акти самогубців. Минулого місяця міжднародний трибунал у Танзанії засудив трьох учасників геноциду в Руанді за радіо та газетну пропаганду масових убивств. Зауважимо, не за участь в убивствах, а лише за пропаганду, можливо, вважаючи слово еквівалентом твердої криці, перефразовуючи Лесю Українку. Одначе, в Америці свобода слова, навіть ганебного слова, огидного суспільству, вважається одним з наріжних каменів демократії. Разом з тим, після ісламських терактів 11 вересня 2001-го року американці почали замислюватися: чи Перша поправка до Конституції має гарантувати свободу будь-якого слова?

Перша поправка, затверджена Конгресом 1789-го року, зокрема, забороняє ухвалювати закони, що обмежують свободу слова, не уточнюючи, якого саме слова. Президент Лінкольн, звертаючись до рабовласників, цитував Мольєра: “Я зневажаю ваші переконання, але я ладен накласти життям за ваше право їх висловлювати”. Олівер Вендел Голмс, член Верховного Суду Сполучених Штатів, дав таке визначення: “Найкращим випробуванням правди є здатність думки перемагати конкурентів на ринку ідей... Треба завжди пильнувати, аби не було спроби заборонити висловлювання опіній, огидних нам, навіть смертельно небезпечних.” Це визначення було зроблене ще на початку минулого століття, але саме на нього посилався Верховний Суд, скасовуючи вирок лідерові Кук-Клукс-Клану у штаті Огайо. Закон штату забороняє пропаганду тероризму, а Кларенс Бранденбург, місцевий лідер Кук-Клукс-Клану, закликав “відправити євреїв до Ізраїлю”, “поховати” негрів і покарати політиків та суддів, які, мовляв, ігнорують права білих. За ці заклики Бранденбурга покарали штрафом і тюремним ув”язненням. Верховний Суд розглянув апеляцію кукуклукскланівця і дійшов висновку, що уряд “не має права забороняти заклики до застосування сили чи до порушення закону, за винятком тих випадків, коли результатом закликів є насильницькі дії”. Отож вирок куклукскланівцеві скасували. Це було 1969 року.

Останнім часом виявилося, що декого з ісламських терористів було завербовано по тюрмах, куди вони потрапили як дрібні кримінальні злочинці. З’ясувалося, що ісламські мулли у в’язничних мечетях вільно пропагують ненависть, закликають вбивати “невірних”, вербують майбутніх вояків терористичної мережі Аль-Кайда. “У такому контексті, - каже адвокат Флойд Ейбрамс, - навряд чи Перша поправка може захистити право на заклик у мечеті до вбивства”. А Родні Смолла, декан юридичної школи Річмондського університету, вважає, що час вимагає по-новому трактувати постанову Верховного Суду 1969 року щодо різниці між закликами до насильства і реальним насильством.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG