Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:11

“Тиждень реґіонів”


Тарас Марусик “Тиждень реґіонів”

Київ, 17 січня 2004 року. Тарас Марусик

Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Михайло Петренко.

Програму розпочинаємо матеріалом нашої кореспондентки з головного міста Західної України.

“Сергій Медведчук їде до Києва”, “Сергія Медведчука забрали зі Львова”, “Сергій Медведчук пішов на підвищення” — заголовки перших шпальт львівських видань. Як журналісти, так і місцева влада, політики, підприємці активно обговорюють нове призначення Сергія Медведчука, начальника податкової адміністрації Львівської області, рідного брата глави Адміністрації Президента, на посаду першого заступника ДПА України. Відтак Сергій Медведчук контролюватиме податки не лише одного реґіону України, а всіх.

Докладніше про це Галина Терещук розповіла минулого вівторка.

Галина Терещук

Довідавшись про від’їзд Сергія Медведчука у Київ, чимало львівських підприємців полегшено зітхнули, зрештою, як і більшість податкових інспекторів. Понад 5 років молодший брат Віктора Медведчука Сергій, котрий закінчив Львівський інститут фізкультури, керував обласною податковою адміністрацією.

Довкола особи Сергія Медведчука у Львові виникало чимало скандалів, пов’язаних з порушенням кримінальної справи щодо кредит банку “Україна”, тиском на неугодних підприємців, які відмовлялись підтримувати потрібну політичну силу, незаконним звільненням досвідчених працівників податкової. А ще Медведчукові, депутатові облради, торік у червні більшість ради висловила недовіру і вимагала його відставки.

Втім, чи не найгучнішими в діяльності Сергія Медведчука у Львові стали конфлікти щодо “Львівської газети” та затримання директора мистецького об’єднання “Дзига” Маркіяна Іващишина.

Серед представників опозиції ріст на службовій драбині Сергія Медведчука не викликав особливої радості. Адже вони вважають, що це призначення остаточно підпорядковує податкову службу президентським виборам, збиратимуться кошти для кандидата від влади. ДПА стане політичним репресивним органом. Ще більший тиск чинитиметься на мас-медіа, які підтримуватимуть на виборах кандидата від опозиції.

Керівник регіонального штабу “Наша Україна” парламентарій Петро Олійник так оцінює нове призначення Сергія Медведчука у Київ:

Петро Олійник

Продовжується формування кланово-олігархічної системи управління в українській державі. Відбувається зміцнення позиції СДПУ(О) та контроль над бюджетом. Якщо Міністерство фінансів контролюється сьогодні “донецькими” в частині видатків, то в частині надходжень СДПУ(О). Банальний розподіл державного пирога. Це також той момент збирання коштів на виборчу кампанію кандидата від президентських сил.

Галина Терещук

За словами Петра Олійника, головним податківцем Львівщини стане людина СДПУ(О). Адже податкова України перебуває у підпорядкуванні цієї політичної сили. Вочевидь “донецька” група напередодні президентських виборів домагатиметься посади керівника області. Адже подейкують, що голові обладміністрації Олександрові Сендезі, львів’янину, добровільно-примусово запропонували посаду заступника міністра транспорту і зв’язку.

“Чергова зміна голови обладміністрації, - вважає Петро Олійник, - стане ударом для регіону, куди інвестиції останнім часом і так не надходять: зростає безробіття; люди виїжджають за кордон, кидаючи свої родини”. А цей сценарій і спланувала проти Львівщини Адміністрація Президента.

А тим часом донецькі та київські олігархи скуповують нерухомість у престижних районах Львова.

Тарас Марусик

Як повідомило в п’ятницю агентство УНІАН, покликаючись на “Львівську газету”, прес-служба Державної податкової адміністрації України в Львівській області не підтверджує звільнення Сергія Медведчука з посади начальника ДПА України у Львові, оскільки він перебуває зараз у відпустці.

Триває конфлікт у Мукачеві. На думку голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолія Матвієнка, Президент України Леонід Кучма перевищив свої повноваження, підписавши указ “Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян та нормалізації життєдіяльності міста Мукачева Закарпатської області” і призначивши виконувачем обов’язків міського голови Мирослава Опачка.

Також у п’ятницю стало відомо, що віце-президент Асоціації міст України та громад Мирослав Пітцик надіслав з цього приводу листи Президентові України Леонідові Кучмі, голові Верховної Ради України Володимирові Литвину та народним депутатам. Автор цих документів просить своїх адресатів вжити невідкладних заходів щодо усунення порушень конституційних прав мешканців Мукачева на здійснення місцевого самоврядування.

А ось що сказав нашій закарпатській кореспондентці Анастасії Осадчук народний депутат України Віктор Балога:

Віктор Балога

Депутати ВР дали ноту у всі посольства Західних країн, а також Росії, Білорусі про ту ситуацію, яка склалася сьогодні у місті Мукачевому у зв’язку з указом. Ми звернулися до Уповноваженої з прав людини ВР до Н.І.Карпачової, яка, ви знаєте, направила подання до КСУ про законність указу Президента. Тому ті важелі впливу, які ми повинні були зробити, ми вже все зробили і сьогодні чекаємо реакції від тих чи інших інстанцій, які дали б оцінку якщо не правову, то політичну діям Адміністрації Президента по відношенні до міста Мукачеве.







Тарас Марусик

Ми вже повідомляли, що в Криму працює державна комісія на чолі із секретарем Ради національної безпеки та оборони України Володимиром Радченком. Комісія перевіряє законність розподілу на півострові землі. Тим часом у Судацькому районі, де земельні проблеми дуже гострі, знову ускладнилася міжетнічна ситуація.

Деталі - в матеріалі нашого кримського кореспондента Володимира Притули, який прозвучав 13 січня.

Володимир Притула

За повідомленням прес-служби Меджлісу, увечері 9 січня в село Веселе, що під Судаком приїхали приблизно 50 представників судацької козачої громади. В руках у них були палиці і металеві прути. Тут вони зіткнулися із такою ж кількістю кримських татар. Внаслідок зіткнення постраждали 5 репатріантів, які отримали травми середньої складності, і близько 20-ти козаків. Голова регіонального меджлісу Мемет Усманов повідомив, що масова бійка припинилася лише пізно вночі, коли в село прибули бійці спецпідрозділу „Беркут”. За його словами, сьогодні ситуацію у Веселому контролюють місцеві правоохоронці, з якими регіональний меджліс підтримує оперативний зв’язок.

У свою чергу, отаман Сурозької козачої громади Василь Євенко повідомив, що судацькі козаки приїхали у Веселе, оскільки їм стало відомо про побиття кількома кримськими татарами в місцевому барі російськомовного мешканця села. На думку судацького отамана, це зіткнення було сплановане активістами регіонального меджлісу. За його словами, уже під час бійки із сусідніх сіл приїхало ще близько сотні кримських татар, тому козакам дісталося більше.

Водночас представники Центру громадських зв’язків Головного управління МВС України в Криму стверджують, що масової бійки у Веселому не було, правоохоронцям вдалося відвернути зіткнення.

“Близько першої години ночі 10 січня учасники конфлікту розійшлися. На охорону громадського порядку були задіяні співробітники „Беркуту” та екіпажі Державтоінспекції. На місце події виїжджали представники керівництва Головного управління МВС України в Криму, начальник судацької міліції і прокурор Судака. Правопорушень не допущено, обстановка повністю контролюється”, - повідомили у главку кримської міліції.

Голова Судацького регіонального меджлісу Мемет Усманов пов’язує інцидент у Веселому із початком роботи в цьому регіоні Держкомісії з перевірки використання земель в АРК під керівництвом Володимира Радченка. „Мета так званих козаків - відвернути увагу комісії від справжнього стану справ у земельній сфері”, - заявив Мемет Усманов.

Одночасно з цією інформацією кримські видання повідомили про звернення групи мешканців села Сонячна долина, що теж під Судаком, до керівництва України, в якому вони вимагають припинити самозахоплення кримськими татарами землі на території мису Меганом. Автори листа заявили, що залишають за собою право організувати "народне протистояння".

Події в Судацькому регіоні коментує заступник голови Верховної Ради АРК Ільмі Умеров.

Ільмі Умеров

Тут ситуація, загалом, проста. Кримськотатарський народ повертається на батьківщину – відбувається процес повернення та облаштування. Попереду – процес відновлення його прав. І в цій ситуації знаходяться сили, які спеціально організовують такі структури, як так зване кримське козацтво: Кримський козачий союз. І людей, які входять до його складу спеціально нацьковують на кримських татар. Тобто створюються структури, які борються проти боротьби кримських татар за свої права.

Володимир Притула

Вважає віце-спікер Ільмі Умеров.

Тарас Марусик

Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.

Вже з цього року, згідно з рішенням Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, книжки українською мовою подорожчають у книгарнях приблизно на 20 відсотків. Це наслідок уведення нового податку. Натомість російськомовна продукція збереже за собою попередні ціни. Видавці та власники книгарень на Івано-Франківщині висловили своє глибоке занепокоєння черговим наступом на національну культуру.

З подробицями – наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.

Іван Костюк

Для того щоб збільшити надходження до державного бюджету, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів не знайшли кращого способу, як скасувати чи не єдину пільгу для продавців книг українською мовою. Відтепер ті, хто торгує україномовними виданнями, сплачуватимуть податок на додану вартість. А це означає, що книги в середньому подорожчають на 20 відсотків. Російськомовна література, яка й зараз є вдвічі дешевшою за книги українською, і надалі збереже за собою стабільні ціни. Отож тих 8 відсотків на українському ринку, які належать видавцям, які друкують україномовні видання, очевидно, зменшаться.

Усі заяви Президента України та підписані ним розпорядження про введення пільг для українських книговидавців, таким чином, за словами видавців та продавців україномовних видань, залишаються лише порожніми обіцянками. Особливе занепокоєння висловили видавці та власники книгарень на Прикарпатті, адже це один з тих регіонів, де розповсюджується найбільше українських книг.

Ситуацію коментують власники івано-франківської книгарні “Українська книга” Ігор Майгутяк та Лідія Кульбанська.

Ігор Майгутяк

Книга дорожчає, дорожчає на 20 відсотків. Дорожчає відпускна ціна і, відповідно, дорожчає торгова націнка. І це все разом вдарить по нас всіх, по покупцях, по наших дітях. І це жахлива річ.

Лідія Кульбанська

Тобто якщо в нас є два видавництва потужні. Для прикладу, видавництво Івана Малковича, в якого прекрасні, чудові книжки для дітей, але вони дорогі. І якщо вони ще подорожчають, то це, звичайно, неможливо.

Іван Костюк

Видавці та власники книгарень на Прикарпатті переконані, що надходження від чергового оподаткування книг українською мовою насправді будуть мізерними. Насправді відбувається вже вкотре наступ на національну культуру.

Директор одного з найкращих видавництв у державі івано-франківської “Лілеї-НВ” Василь Іваночко так оцінює ситуацію, що склалася:

Василь Іваночко

Десь приблизно на цих 20 відсотків зменшиться кількість продажу моїх книг. Або ж мій бюджет недобере приблизно стільки відсотків прибутку. Наше видавництво від самого початку – це пластове видавництво. І ми започаткували його для пропагування української ідеї, української культури.

Іван Костюк

Зараз власники видавництв, які друкують книги українською мовою, збирають підписи під зверненням, яке планують надіслати до депутатів Верховної Ради та членів міністрів з метою вже вкотре ознайомити їх із ситуацією, що склалася.

Разом з тим лише минулого року в державі припинила свою роботу третина видавництв, які друкували книги українською мовою.

Тарас Марусик

Ми знову повертаємося до теми ліквідованої місцевою владою Донецька українськомовної школи № 36.

Як відомо, батьки, вчителі та учні зверталися з листами і до українського президента, і до прем’єр-міністра, і до Верховної Ради України. В Донецьк приїжджали високі посадовці з Києва і обіцяли, що школа працюватиме. Віце-прем’єр Дмитро Табачник авторитетно запевнив делегатів і гостей VIII Всесвітнього конгресу українців з 28 країн світу, що донецька школа працюватиме. Обіцяв і прем’єр-міністр України Віктор Янукович.

Втім, 1 вересня для учнів школи перший дзвоник пролунав у вигляді заяви чиновників про закриття школи, а на порозі їх зустріли озброєні правоохоронці.

Досі діти переживають морально-психічну травму. Цинічні дії місцевої влади позбавили їх права у рідній державі вивчати рідну українську мову. Чимало педагогів перейшли працювати в інші школи, чимало залишились без роботи, а деяким вчителям, котрі найактивніше боролися проти ліквідації школи, місцева влада навіть погрожує.

Група учнів та вчителів із колишньої української 36 школи провела цьогорічне Різдво у Львові. Такий подарунок їм зробили Конгрес українських націоналістів, монахині Української греко-католицької церкви та місцева влада.

Чим були подивовані учні, і що вони переживають після закриття рідної школи? Про це з ними розмовляла моя колега Галина Терещук.

Галина Терещук

Дітей із Донецька я зустріла вже у день їхнього від’їзду зі Львова. Три Анни та Людмила, дев’ятикласниці та семикласниці уже колишньої 36 школи, не приховували своєї радості від побаченого у Львові. Вперше у житті діти по-справжньому відзначили Різдво Христове з усіма традиціями, з відвідуванням Богослужінь. А ще були вражені тим, що усі дні і на вулиці, і з чужими людьми вони могли вільно спілкуватися українською мовою - їх усі розуміли і відповідали їм тільки українською.

Анна

Тут спілкуються всі українською мовою.

Галина Терещук

Як ви почуваєте себе в Донецьку, коли починаєте звертатися українською мовою?

Анна

Всі дивляться великими очима.

Людмила

У нас взагалі дуже рідко зустрінеш людей, які розмовляють українською.

Галина Терещук

А чи ви маєте можливість читати українською мовою книжки, журнали, газети? Що вам пропонує місто в такому плані?

Людмила

В нас дуже мало видається газет українською. Книжки тільки російською мовою.

Галина Терещук

Після ліквідації школи діти вимушені були перейти у російськомовні. Я поцікавилась, як їм зараз навчатися?

Анна

Я перейшла до російськомовної школи – там зовсім інша атмосфера. Вчителі там дуже гарні, а от клас не дуже.

Людмила

Коли закрили школу, всі дуже плакали – шкода було. Всі кажуть, що дуже відрізняється наша атмосфера у школі і атмосфера у інших школах.

Галина Терещук

“Чим вам подобається українська мова?” – поцікавилася я у школярок.

Анна

Тому, що це наша рідна мова. Батьки мої теж хочуть, щоб я знала не тільки російську, а й українську мову. А також у нас зараз у всіх вищих навчальних закладах ведеться навчання українською.

Галина Терещук

А ось що діти у ці святкові дні сказали українському Президентові, прем’єрові, донецьким владцям.

Людмила

Нехай нам повернуть школу.

Анна

Так, щоб вони повернули нам школу і дали можливість навчатися у нашій улюбленій українській школі усім разом.

Людмила

Українських шкіл зараз дуже мало, а українська мова – це ж наша державна мова.

Галина Терещук

Свій смуток і жаль до керівників держави, зокрема Донецька, діти трішки розвіяли у Львові. Тут вони вивчили колядку, яку, кажуть, неодмінно заспівають своїм російськомовним однокласникам, а ще розкажуть їм про все, що побачили у Львові, особливо про традицію святкування Різдва Христового і про те, як гарно спілкуватися своєю рідною мовою.

Тарас Марусик

12 січня в Україні відзначають день політв’язня. Радіо “Свобода” звернулося до кількох колишніх в’язнів сумління, які мешкають у різних куточках України. Ми вирішили поцікавитися, як їм ведеться в нинішній Україні, на вівтар якої вони поклали найкращі роки свого життя і найцінніший скарб людини – її здоров’я.

Одному з героїв підпільної боротьби на Західній Україні Мирославові Симчичу 5 січня сповнився 81 рік. Його псевдо було “Кривоніс”. У грудні 1948 року, коли він з побратимом обходив криївки, потрапив у засідку. Його друг загинув, а він задихнувся в диму і в такому стані потрапив у руки енкаведистів. На той момент Мирослав Симчич три роки командував Березівською сотнею УПА. В ув’язненні провів загалом 32 роки 6 місяців і три доби.

Був короткий період волі 1963 року, після 15-и років ув’язнення, коли йому дозволили оселитися в Запорізькій області. Наново заарештований у січні 1968 року. Звільнений 30 квітня 1985 року. За час ув’язнення непогано вивчив географію колишнього СРСР: Колима, Тайшет, Єлець Липецька область, Мордовія.

Мирослав Симчич

Справа в тому, що я у своєму житті ніколи не мав достатку від народження. Я народився в селянській сім’ї, лишився напівсиротою без батька маленьким хлопчиком. Отримую пенсію. Я не скажу, що то розкіш, але якось виживаю. Але щоб взагалі не голодувати, то там, де я родився, батько лишив кусок городу, і там я саджу квасолю, картоплю, всякої городини. То городину маю свою, а за пенсію купимо з дружиною олії та кусок м’яса чи солонини, щоб заправити картоплю. Деколи останнім часом допомагає один син.

Тарас Марусик

А держава не допомагає?

Мирослав Симчич

Держава, окрім пенсії, не допомагає абсолютно нічим. Жінка, правда, має 43 роки стажу, то тепер їх ще 40 гривень добавили пенсії. Розумієте, то тепер ми вже будемо багаті.

Тарас Марусик

Мирослав Симчич, один з героїв підпільної боротьби на Західній Україні, сказав на закінчення:

Мирослав Симчич

Важку ношу, яку ми ще не донесли, лишаємо на ваші плечі, бо ми відходимо. Але вірте, що ми переможемо. На все добре вам. З нами Бог - він нам допоможе.

Тарас Марусик

Мешканка Одеси Ганна Михайленко була ув’язнена на підставі типової в радянські роки для осіб її кола статті за антирадянську агітацію та пропаганду, а також за зв’язки з Українською Гельсінкською Групою. За ґратами Казанської спецпсихлікарні провела 8 років серед справді психічно хворих людей і кримінальних злочинців. На волю вийшла в 1988 році, але досі не може спокійно згадувати тортури, яких зазнала там.

А тепер про день сьогоднішній.

Ганна Михайленко

Що стосується мене, то я живу, очевидно, так, як всі політв’язні України: злиденно. Влада нам не допомагає, а навпаки, ігнорує. А побутові умови в мене взагалі жахливі. З мене, зі злиденної жінки, вимагають підсобне приміщення, без якого квартира моя дуже бідна не зможе існувати. Так що замість того, щоб відпочити на старості літ, я повинна займатися побутовими справами.

Тарас Марусик

За словами Ганни Михайленко, керівництво Приморської райдержадміністрації Одеси, зокрема її голова Микола Балан чекає, поки вона вмре, а тоді викинуть на вулицю її сестру, котра живе разом з нею.

Третім моїм співрозмовником був Іван Покровський, який відсидів 25 років “за зраду Батьківщини”. Якщо перекласти на нормальну мову, то за участь у підпіллі ОУН-УПА. Йому 82 роки. Родом з Волині. Мешкає зараз у Городні Чернігівської області. Вийшов на волю в 1974 році.

Іван Покровський

Після всяких перипетій я посилився в Городні. Прийняла мене одна сім’я, в якій я і до сьогодні живу. Пенсія в мене мінімальна, 95 гривень.

Тарас Марусик

Кілька років тому одержав від держави щомісячну доплату як жертва політичних репресій у розмірі 165 гривень. Його 75-річна дружина Івана Покровського сказала, що він уже непрацездатний, їздить в інвалідній колясці. А їй і з донькою доводиться обробляти 20 соток городу.

Іванна Покровська

Якби не працював, то, мабуть, здох би.

Тарас Марусик

Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Михайло Петренко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG