Прага, 18 січня 2004 року.
Марія Щур
Вітаю вас, шановні радіослухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур. Сьогодні в програмі ми поговоримо про добудову нафтопроводу Одеса-Броди до польського міста Плоцьк, про оцінку німецьких експертів останніх кадрових змін в українському уряді, про нові плани американського уряду щодо освоєння космосу.
А у наших постійних рубриках ви познайомитесь із сучасним продавцем української книги та одним із засновників броварного бізнесу в Києві 19 століття.
В п''ятницю у Варшаві віце-прем''єри України та Польщі – Андрій Клюєв і Марек Поль – обмінялися нотами про затвердження урядами обох країн договору про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до польського міста Плоцьк. Після цього представники українського та польського державних підприємств, що визначені як оператори майбутнього проекту, підписали угоди про партнерство та співпрацю. Повідомляє наш варшавський кореспондент Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Затвердження урядами України та Польщі угоди про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька дали практично “зелене світло” для початку реалізації цього проекту. Тому обмін нотами між віце-прем’єрами Андрієм Клюєвим та Мареком Полем було актом швидше символічним.
Натомість першим практичним кроком у цій справі стало підписання партнерської угоди між польським державним підприємством, що відповідає за експлуатацію нафтопроводу “Дружба” (скорочено ПЕРН), та українською державною фірмою “УкрТрансНафта”. Угоду підписали керівники цих підприємств, відповідно Станіслав Якубовський та Олександр Тонійчук.
На урочистості обміну нотами та підписанні угоди присутніми були, зокрема, представник європейської комісії пан Саузи бен Сарса, а також посол США Ричард Хіл, представники посольств України та Казахстану. Віце-прем’єр Польщі Марек Поль назвав цю подію значним кроком у напрямку Європи.
Марек Поль (переклад)
Для нас дуже важливим є те, що цей крок ми робимо разом з нашими українськими партнерами. Підписана угода є демонстрацією рішення обох урядів про те, що нафтопровід буде продовжено до Плоцька, а також те, що уряди обох країн будуть підтримувати цю велику інвестицію.
Володимир Павлів
Першим кроком в межах підписаної угоди буде створення спільного українсько-польського підприємства, котре займеться практичною реалізацією проекту. Щоправда, учасники прес-конференції ще не могли сказати, які конкретні фірми будуть залучені до участі у проекті – продовження нафтопроводу до Плоцька, чи яким буде співвідношення власності у майбутньому спільному підприємстві української та польської сторони.
Відомо тільки, що, згідно з домовленостями обох сторін, його буде зареєстровано у Польщі. Польських та закордонних журналістів найбільше цікавило, чи до моменту добудови польського відтинку нафтопроводу можливим буде використання української для транзиту російської нафти. Український віце-прем’єр Андрій Клюєв кілька разів намагався уникнути відповіді на це запитання, але врешті відповів хоч і не прямо, але зрозуміло.
Андрій Клюєв (переклад)
Як я вже казав, для нас це дуже важливий проект. Те, що зараз підписано спільний документ з польською стороною, для нас це теж є дуже важливим. Ми надзвичайно зацікавлені, щоб цей нафтопровід почав у найближчій час діяти, і зрозуміло, що в тому напрямку, в якому його будували.
Володимир Павлів
Насправді ж всі розуміли, що це питання є ключовим для реалізації даного проекту. Як писала напередодні польська преса, “якщо б Україна вирішила хоч тимчасово транспортувати російську нафту, то продовження б нафтопроводу до Плоцька практично втратило б сенс”.
До того ж сам Марек Поль у інтерв’ю газеті “Виборча” натякнув, що відмова України від цього проекту могла б негативно вплинути на польсько-українські стосунки в цілому, і на ймовірні інвестиційні плани українських підприємств в Польщі зокрема.
Марія Щур
Моя колега Мар’яна Драч продовжує тему.
Мар’яна Драч
“Нафтогін Одеса-Броди треба не лише добудувати, але і заповнити”, - ось як цю проблему сформулював Президент України Л.Кучма наприкінці минулого року.
Леонід Кучма
Я - людина прагматична, “ручки - на стіл”. Де та нафта, яку ми повинні транспортувати з Одеси? Хоча б якась фірма про це сказала, що я даю нафту. “Шеврон” що заявив? Так це “Шеврон”, який видобуває нафту в Казахстані. Він сказав, що економічно недоцільний цей проект.
Мар’яна Драч
Ці слова українського лідера західні оглядачі, зокрема агентство “Рейтер” розцінили як те, що Президент підтримує реверс, тобто співпрацю України з російськими нафтовими компаніями. А що може запропонувати Україні американська фірма “Шеврон-Тексако”? Говорить радник компанії “УкрТрансНафта” Михайло Гончар.
Михайло Гончар
Треба відзначити, що в даному випадку керівництво країни було серйозно дезінформовано, звичайно ж, тими силами, які виступають опонентами європейського напрямку використання нафтопроводу. Переговори з компанією “Шеврон” просуваються і успішно просуваються, і не тільки з цією компанією.
По 2003 року підготовлені і укладені відповідні угоди, які дозволяють сказати, що питання забезпечення нафтопроводу Одеса-Броди легкою нафтою не існує в рамках тих угод, які вже укладені.
Мар’яна Драч
Добре, але крім “Шеврону”, які ще компанії?
Михайло Гончар
“Казмула і газ”, наприклад, казахстанська нафтогазова компанія. Це нафтотрейдери, які працюють в Центральноазіатському регіоні, які керують обсягами казахстанської, туркменської та азербайджанської нафти.
Мар’яна Драч
А як щодо українсько-американських консультацій енергетичних, які мають відбутися наступного тижня у Вашингтоні? Що варто очікувати від цих консультацій?
Михайло Гончар
Так, це засідання буде по суті першим групи високого рівня. З українського боку має очолювати віце-прем’єр Андрій Клюєв. Попередня на експертному рівні зустріч відбулася 19 грудня у Вашингтоні також. Відповідно цьому передувала зустріч в Лондоні з представниками американських нафтових компаній. Сторони досягли згоди щодо того, що вони тримають ці домовленості в певних рамках конфіденційності і зроблять відповідні заяви після зустрічі у Вашингтоні.
Мар’яна Драч
Каже радіо “Свобода” радник “УкрТрансНафта” Михайло Гончар. А український уряд має визначити напрямок нафтопроводу Одеса-Броди до кінця цього місяця.
Марія Щур Віце-прем’єр Андрій Клюєв, який їздив до Польщі для підписання угод про нафтогін Одеса-Броди, є одним із нових людей в уряді. Коментуючи в інтерв’ю радіо “Свобода” останні кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів, представник групи німецьких консультантів у Києві Ларс Гандріх сказав, що він не очікує кардинальних змін в урядовій політиці. Він сумнівається, що три нових міністри матимуть достатньо можливостей для ухвалення власних політичних рішень.
Розповідає Надія Кадиба з Німеччини.
Надія Кандиба
Німецькі оглядачі звертають увагу на те, що відставка міністра економіки Валерія Хорошковського продемонструвала розкол в урядовому таборі. Таким кроком український політик, з одного боку, продемонстрував незгоду з курсом на зближення з Росією, з іншого – висловив невдоволення статусом, який має в українському уряді Міністерство економіки.
Це міністерство не може ефективно працювати, оскільки воно фактично підпорядковано Міністерству фінансів. Говорить представник групи німецьких консультантів у Києві Ларс Гандріх.
Ларс Гандріх (переклад)
Тут слід зазначити, що це результат зосередження в одних руках повноважень міністра фінансів та віце-прем’єра з питань економіки. Внаслідок такого поєднання в уряді виникають тертя та непорозуміння. До речі, з такими проблемами зустрілися також інші країни, де повноваження між членами Кабінетів Міністрів ділилися за подібною схемою.
Надія Кандиба
На думку німецького експерта, своєю відставкою Хорошковський продемонстрував також власні політичні амбіції. Ларс Гандріх висловив переконання, що ім’я цієї людини ще лунатиме в українській політиці.
Що ж стосується відставки міністра сільського господарства Сергія Рижука, то його звільнення, сказав далі представник групи німецьких експертів, безперечно, пов’язана з кризою в аграрному секторі, яка торік розпочалася з поганого врожаю, викликаного несприятливими погодними умовами.
Оголошуючи адміністративні заходи з боку держави, Рижук загальмував стабілізацію зернового ринку, - прокоментував Ларс Гандріх. Торкнувшись питання про зміну керівництва в Міністерстві промислової політики, експерт нагадав, що німецькі консультанти завжди взагалі виступали проти такої структури в Україні.
Ларс Гандріх (переклад)
На мою думку, дуже важко сказати, для чого існує міністерство, яке опікується окремими галузями такими, як оборонна промисловість, судно-та літакобудування. Ці галузі, за винятком оборонної промисловості, перебувають у скрутному становищі. Слід було б нарешті визнати, що промислова політика тут не спрацьовує.
Надія Кандиба
Представник групи німецьких консультантів не став характеризувати новопризначених міністрів, оскільки про цих політиків мало що відомо. Він лише зазначив, що 3 нових міністри так чи інакше не матимуть можливості для ухвалення власних політичних рішень. З огляду на майбутні президентські вибори, Ларс Гандріх висловив переконання, що цього року не слід очікувати якихось радикальних змін урядової політики.
Ларс Гандріх (переклад)
Досі незрозуміло, хто від так званого центристського табору стане кандидатом на посаду Президента. Я особисто не думаю, що Кучма знову претендуватиме на президентське крісло. Розкручену дискусію про те, що він може висунути свою кандидатуру на 3-ій президентський термін, слід розглядати як погрозу з його сторони. Таким чином Кучма сподівається прискорити хід політичної реформи.
Марія Щур
Однією з несподіванок цього тижня було те, що президент США Джордж Буш у штаб-квартирі НАСА виступив з доповіддю про напрямки розвитку американської космічної програми. Критики планів створення баз на Місяці та польоту на Марс зазначають, що США не зможуть оплатити його реалізації, і що йдеться про передвиборчий хід. Тим часом експерти з космічних питань високо оцінюють цю нову ініціативу. Ïх очевидно непокоїть слава президентового тезки, який перший стрибнув до зірок.
З подробицями Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
До нових американських космічних планів входить створення постійної бази для астронавтів на місяці до 2015 року. Відтак, з цього передового форпосту здійснюватимуться подорожі на Марс та інші планети. Пріоритетним Президент Буш вважає також завершення через 6 років будівництва міжнародної космічної станції, головні складові елементи якої вже знаходяться на навкоземній орбіті.
Джордж Буш (переклад)
Ми побудуємо нові кораблі, щоб людина змогла йти далі в глибину Всесвіту, закріпитися на Місяці, звідти підготовляти космічні подорожі у світи поза нашим.
Михайло Мигалисько
Заявив президент Буш у штаб квартирі НАСА у Вашингтоні. В останнє американці перебували на супутнику Землі – Місяці 35 років тому, а перший зонд на червону планету Марс американці запустили вже 40 років тому. Серед широких кіл громадськості та експертів велике зацікавлення сьогодні викликає успішний політ американського марсохода “Spirit”, який вже 4-ий день поспіль проводить експерименти на поверхні червоної планети і шукає сліди життя.
Президент США у своєму виступі наголосив на тому, що нова американська ініціатива не повинна доводити до суперництва чи викликати нову космічну гонку. Як зазначив Буш, вона повинна стати спільною екскурсією, до участі в якій США запрошують усіх своїх партнерів.
Директор НАСА Шон О’Кіф зі свого боку, на прес-конференції заявив, що попри факт, що йдеться про американську ініціативу, США відкриті до діалогу із іншими космічними державами у справі польотів на Місяць та Марс. О’Кіф повідомив, що про плани НАСА від поінформував керівників російського “Авіакосмосу” та європейського та канадського космічного агентств.
Як повідомляє агенція “Рейтерс” в Москві, Росія стримано поставилася до нових космічних ініціатив США. Тим часом, європейське космічне агентство привітало виступ Буша. Це добра новина, оскільки зростає зацікавлення досліджень космосу у світі, - заявив Жан-Жак Дордан, генеральний директор Європейського космічного агентства.
Також і більшість експертів з питань дослідження космосу привітали нову американську ініціативу. Однак для багатьох спостерігачів відкритим запитанням залишається справа фінансування цього проекту. Представники адміністрації США заявили, що на початковому етапі до 12 мільярдів доларів бюджету НАСА буде необхідно подати лише 1 мільярд на розгортання проектувальних досліджень. Про оцінки подальших коштів не повідомлялося.
При цьому слід нагадати, що аналогічна космічна ініціатива колишнього президента США Джорджа Буша 14 років тому провалилася з огляду на колосальні кошти, понад 500 мільярдів доларів, які Конгрес відмовився асигнувати.
Марія Щур
Коли я буваю у Києві, то часом по кілька днів витрачаю на те, щоб знайти ту, чи іншу україномовну книжку. Вони ховаються десь подалі від покупців так, ніби продавці соромляться, що щось таке взагалі потрапляє на їхні полиці. Пояснюють це переважно тим, що на україномовну книжку існує менший попит, а відтак, вигідніше друкувати і продавати російськомовну літературу.
Але виявляється, я не єдина любителька екзотики, таких, як я, є більше, і на нас можна заробити гроші. Саме цим і займається гість нашої сьогоднішньої рубрики “Власна справа” Володимир Яворський. Його справа якраз продаж україномовної книги. Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Ім’я Володимира Яворського доволі відоме українським шанувальникам книжки, надто ж україномовної. В його книгарнях можна знайти видання, які не можна побачити у великих і нині надзвичайно модних книжкових супермаркетах. Для україномовної літератури у книгарнях Яворського завжди знайдеться місце. І не має значення, чи це бестселер, чи ж книжка, написана маловідомим поетом чи письменником.
Про те, що наштовхнуло на початок власного бізнесу згадує Володимир Яворський.
Володимир Яворський
Я книгами займався давно, працював як посередник між київськими точками, книгарнями і не київськими видавництвами. А потім побачив, що є така ніша незайнята – це україномовна книжка, що попит на неї є, а пропозиція дуже велика. Книг є досить багато, тому що видавництв, які видають української мовою, їх є досить значна кількість. Я вирішив спробувати торгувати саме українською книжкою.
Ірина Біла
Великий вибір україномовної книжки в книгарнях Володимира Яворського ставить його поза конкуренцією. І сприяє хоча й поступовому, але розширенню його бізнесу, не зважаючи на всі застереження, що торгувати україномовними книжками невигідно.
Володимир Яворський
Торгувати україномовною книжкою є в даний час вигідним. Насамперед тому, що я є поза конкуренцією. Якщо би хтось з’явився, щоб повторити те, що я роблю, то він міг би вже бути конкурентом для мене. Але це ж треба працювати дуже скрупульозно, це дуже велика робота. Я навчився її робити. Всі мої рухи – дуже раціональні.
Ірина Біла
Підприємець наголошує, що нині попит на україномовну книжку великий. Видавці вже не повністю задовольняють потреби читачів. Хоча насправді причин того, що ринок україномовної книжки не надто активний, на думку Володимира Яворівського, набагато більше.
Володимир Яворський
Чому українські видавництва видають мало книжок? Причина тут є одна – певна інертність, певна млявість, яка пронизує всі ділянки української дійсності. Тобто для того, щоб видавати книжку українською мовою, це ж не одна людина може робити, а це мусить бути ціла система. Це мусить бути перекладач, це мусить бути менеджер, це мусить бути якась торгова площа, тобто мають бути сотні людей задіяні.
І ці сотні людей мають бути активними, динамічними, а їх не вистачає катастрофічно.
Ірина Біла На думку Володимира Яворського – саме інертність українців, їхня пасивність і невпевненість у власних можливостях, стоїть на заваді покращенню вітчизняного книговидавництва. Власне, не тільки книговидавництва.
Марія Щур
У минулій передачі ми розповідали про київського мільйонера-яхтсмена Семена Могильовцева, який на початку ХХ століття очолював Київську біржу. Його попередником на цій посаді упродовж тридцяти одного року був Микола Хряков.
Починав він мельником, потім купив прибуткові будинки, далі розширив свій бізнес на пивоваріння і обов’язкове на той час цукроваріння, а шану та пам’ять нащадків йому принесли його щедрі меценатські дари. Про Миколу Хрякова розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1850 року двадцятиоднорічний селянин Курської губернії Микола Хряков оселився у Києві, придбав садибу на Оленівській вулиці на Куренівці і заснував там млин. Розміщення його поруч із Дніпром полегшувало власнику доставку збіжжя та вивезення борошна, і згодом підприємство стало одним з найприбутковіших серед півтора десятка київських млинів.
1871 року Хряков купив розташовану неподалік садибу Дехтярівського заводу металевих виробів, що збанкрутував, та 2 сусідні земельні ділянки. Через 2 роки він заснував на цій території акціонерне товариство “Пивоварний завод” і став його головою. Співзасновниками заводу були естонець Карл Вейсе та швейцарці, брати Габріель і Фрідріх Енні.
Кожен із чотирьох компаньйонів вніс по 100 тисяч рублів, і цей капітал був поділений на 800 паїв. Будівництво виробничих корпусів та монтаж технологічного обладнання тривали понад рік, і вже у січні 1874 року завод почав виробляти пиво. А через чверть століття акціонерне товариство володіло майном на 1 мільйон рублів, мало магазини та пивний зал на Хрещатику у Києві, 17 складів і 40 крамниць в інших містах України. Завод Хрякова виробляв щороку 345 тисяч відер пива шести сортів, а також медовий напій, ситро і лимонад, та приносив 240 тисяч рублів прибутку на рік.
1869 року власник кількох цукрових заводів і прибуткових будинків, купець першої гільдії Хряков був обраний першим головою Київського біржового комітету. Він став співзасновником Київської біржі, долучився до створення у місті фондового ринку. Упродовж тридцяти одного року підприємець очолював біржу, керував зведенням її першого будинку на Липках і другого – на Хрещатику.
У середині 1890-х років Хряков увійшов до створеного найзаможнішими київськими підприємцями комітету з будівництва Політехнічного інституту. Члени комітету пожертвували загалом 1 мільйон рублів, що становило третину необхідної для будівництва інститутського комплексу суми. В останні роки життя Хряков був також почесним блюстителем Київської Духовної Академії.
Микола Хряков помер 1900 року. Через 18 років більшовики конфіскували і млин Хрякова, і його пивоварне підприємство на Куренівці, згодом перейменувавши їх відповідно на “Київський млинзавод № 3” та на “Київський другий пивзавод”. Будинок міської біржі на Хрещатику був підірваний у вересні 41-го року. А саме поховання Хрякова на цвинтарі на Аскольдовій могилі було знищене радянською владою у середині 30-х років.
Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
Ось таким був “Економічний тиждень, який представила вам я, Марія Щур. Я прощаюся з вами до наступної зустрічі в ефірі. Залишайтеся на хвилі “Свободи”. На все добре!
Марія Щур
Вітаю вас, шановні радіослухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур. Сьогодні в програмі ми поговоримо про добудову нафтопроводу Одеса-Броди до польського міста Плоцьк, про оцінку німецьких експертів останніх кадрових змін в українському уряді, про нові плани американського уряду щодо освоєння космосу.
А у наших постійних рубриках ви познайомитесь із сучасним продавцем української книги та одним із засновників броварного бізнесу в Києві 19 століття.
В п''ятницю у Варшаві віце-прем''єри України та Польщі – Андрій Клюєв і Марек Поль – обмінялися нотами про затвердження урядами обох країн договору про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до польського міста Плоцьк. Після цього представники українського та польського державних підприємств, що визначені як оператори майбутнього проекту, підписали угоди про партнерство та співпрацю. Повідомляє наш варшавський кореспондент Володимир Павлів.
Володимир Павлів
Затвердження урядами України та Польщі угоди про продовження нафтопроводу Одеса-Броди до Плоцька дали практично “зелене світло” для початку реалізації цього проекту. Тому обмін нотами між віце-прем’єрами Андрієм Клюєвим та Мареком Полем було актом швидше символічним.
Натомість першим практичним кроком у цій справі стало підписання партнерської угоди між польським державним підприємством, що відповідає за експлуатацію нафтопроводу “Дружба” (скорочено ПЕРН), та українською державною фірмою “УкрТрансНафта”. Угоду підписали керівники цих підприємств, відповідно Станіслав Якубовський та Олександр Тонійчук.
На урочистості обміну нотами та підписанні угоди присутніми були, зокрема, представник європейської комісії пан Саузи бен Сарса, а також посол США Ричард Хіл, представники посольств України та Казахстану. Віце-прем’єр Польщі Марек Поль назвав цю подію значним кроком у напрямку Європи.
Марек Поль (переклад)
Для нас дуже важливим є те, що цей крок ми робимо разом з нашими українськими партнерами. Підписана угода є демонстрацією рішення обох урядів про те, що нафтопровід буде продовжено до Плоцька, а також те, що уряди обох країн будуть підтримувати цю велику інвестицію.
Володимир Павлів
Першим кроком в межах підписаної угоди буде створення спільного українсько-польського підприємства, котре займеться практичною реалізацією проекту. Щоправда, учасники прес-конференції ще не могли сказати, які конкретні фірми будуть залучені до участі у проекті – продовження нафтопроводу до Плоцька, чи яким буде співвідношення власності у майбутньому спільному підприємстві української та польської сторони.
Відомо тільки, що, згідно з домовленостями обох сторін, його буде зареєстровано у Польщі. Польських та закордонних журналістів найбільше цікавило, чи до моменту добудови польського відтинку нафтопроводу можливим буде використання української для транзиту російської нафти. Український віце-прем’єр Андрій Клюєв кілька разів намагався уникнути відповіді на це запитання, але врешті відповів хоч і не прямо, але зрозуміло.
Андрій Клюєв (переклад)
Як я вже казав, для нас це дуже важливий проект. Те, що зараз підписано спільний документ з польською стороною, для нас це теж є дуже важливим. Ми надзвичайно зацікавлені, щоб цей нафтопровід почав у найближчій час діяти, і зрозуміло, що в тому напрямку, в якому його будували.
Володимир Павлів
Насправді ж всі розуміли, що це питання є ключовим для реалізації даного проекту. Як писала напередодні польська преса, “якщо б Україна вирішила хоч тимчасово транспортувати російську нафту, то продовження б нафтопроводу до Плоцька практично втратило б сенс”.
До того ж сам Марек Поль у інтерв’ю газеті “Виборча” натякнув, що відмова України від цього проекту могла б негативно вплинути на польсько-українські стосунки в цілому, і на ймовірні інвестиційні плани українських підприємств в Польщі зокрема.
Марія Щур
Моя колега Мар’яна Драч продовжує тему.
Мар’яна Драч
“Нафтогін Одеса-Броди треба не лише добудувати, але і заповнити”, - ось як цю проблему сформулював Президент України Л.Кучма наприкінці минулого року.
Леонід Кучма
Я - людина прагматична, “ручки - на стіл”. Де та нафта, яку ми повинні транспортувати з Одеси? Хоча б якась фірма про це сказала, що я даю нафту. “Шеврон” що заявив? Так це “Шеврон”, який видобуває нафту в Казахстані. Він сказав, що економічно недоцільний цей проект.
Мар’яна Драч
Ці слова українського лідера західні оглядачі, зокрема агентство “Рейтер” розцінили як те, що Президент підтримує реверс, тобто співпрацю України з російськими нафтовими компаніями. А що може запропонувати Україні американська фірма “Шеврон-Тексако”? Говорить радник компанії “УкрТрансНафта” Михайло Гончар.
Михайло Гончар
Треба відзначити, що в даному випадку керівництво країни було серйозно дезінформовано, звичайно ж, тими силами, які виступають опонентами європейського напрямку використання нафтопроводу. Переговори з компанією “Шеврон” просуваються і успішно просуваються, і не тільки з цією компанією.
По 2003 року підготовлені і укладені відповідні угоди, які дозволяють сказати, що питання забезпечення нафтопроводу Одеса-Броди легкою нафтою не існує в рамках тих угод, які вже укладені.
Мар’яна Драч
Добре, але крім “Шеврону”, які ще компанії?
Михайло Гончар
“Казмула і газ”, наприклад, казахстанська нафтогазова компанія. Це нафтотрейдери, які працюють в Центральноазіатському регіоні, які керують обсягами казахстанської, туркменської та азербайджанської нафти.
Мар’яна Драч
А як щодо українсько-американських консультацій енергетичних, які мають відбутися наступного тижня у Вашингтоні? Що варто очікувати від цих консультацій?
Михайло Гончар
Так, це засідання буде по суті першим групи високого рівня. З українського боку має очолювати віце-прем’єр Андрій Клюєв. Попередня на експертному рівні зустріч відбулася 19 грудня у Вашингтоні також. Відповідно цьому передувала зустріч в Лондоні з представниками американських нафтових компаній. Сторони досягли згоди щодо того, що вони тримають ці домовленості в певних рамках конфіденційності і зроблять відповідні заяви після зустрічі у Вашингтоні.
Мар’яна Драч
Каже радіо “Свобода” радник “УкрТрансНафта” Михайло Гончар. А український уряд має визначити напрямок нафтопроводу Одеса-Броди до кінця цього місяця.
Марія Щур Віце-прем’єр Андрій Клюєв, який їздив до Польщі для підписання угод про нафтогін Одеса-Броди, є одним із нових людей в уряді. Коментуючи в інтерв’ю радіо “Свобода” останні кадрові перестановки у Кабінеті Міністрів, представник групи німецьких консультантів у Києві Ларс Гандріх сказав, що він не очікує кардинальних змін в урядовій політиці. Він сумнівається, що три нових міністри матимуть достатньо можливостей для ухвалення власних політичних рішень.
Розповідає Надія Кадиба з Німеччини.
Надія Кандиба
Німецькі оглядачі звертають увагу на те, що відставка міністра економіки Валерія Хорошковського продемонструвала розкол в урядовому таборі. Таким кроком український політик, з одного боку, продемонстрував незгоду з курсом на зближення з Росією, з іншого – висловив невдоволення статусом, який має в українському уряді Міністерство економіки.
Це міністерство не може ефективно працювати, оскільки воно фактично підпорядковано Міністерству фінансів. Говорить представник групи німецьких консультантів у Києві Ларс Гандріх.
Ларс Гандріх (переклад)
Тут слід зазначити, що це результат зосередження в одних руках повноважень міністра фінансів та віце-прем’єра з питань економіки. Внаслідок такого поєднання в уряді виникають тертя та непорозуміння. До речі, з такими проблемами зустрілися також інші країни, де повноваження між членами Кабінетів Міністрів ділилися за подібною схемою.
Надія Кандиба
На думку німецького експерта, своєю відставкою Хорошковський продемонстрував також власні політичні амбіції. Ларс Гандріх висловив переконання, що ім’я цієї людини ще лунатиме в українській політиці.
Що ж стосується відставки міністра сільського господарства Сергія Рижука, то його звільнення, сказав далі представник групи німецьких експертів, безперечно, пов’язана з кризою в аграрному секторі, яка торік розпочалася з поганого врожаю, викликаного несприятливими погодними умовами.
Оголошуючи адміністративні заходи з боку держави, Рижук загальмував стабілізацію зернового ринку, - прокоментував Ларс Гандріх. Торкнувшись питання про зміну керівництва в Міністерстві промислової політики, експерт нагадав, що німецькі консультанти завжди взагалі виступали проти такої структури в Україні.
Ларс Гандріх (переклад)
На мою думку, дуже важко сказати, для чого існує міністерство, яке опікується окремими галузями такими, як оборонна промисловість, судно-та літакобудування. Ці галузі, за винятком оборонної промисловості, перебувають у скрутному становищі. Слід було б нарешті визнати, що промислова політика тут не спрацьовує.
Надія Кандиба
Представник групи німецьких консультантів не став характеризувати новопризначених міністрів, оскільки про цих політиків мало що відомо. Він лише зазначив, що 3 нових міністри так чи інакше не матимуть можливості для ухвалення власних політичних рішень. З огляду на майбутні президентські вибори, Ларс Гандріх висловив переконання, що цього року не слід очікувати якихось радикальних змін урядової політики.
Ларс Гандріх (переклад)
Досі незрозуміло, хто від так званого центристського табору стане кандидатом на посаду Президента. Я особисто не думаю, що Кучма знову претендуватиме на президентське крісло. Розкручену дискусію про те, що він може висунути свою кандидатуру на 3-ій президентський термін, слід розглядати як погрозу з його сторони. Таким чином Кучма сподівається прискорити хід політичної реформи.
Марія Щур
Однією з несподіванок цього тижня було те, що президент США Джордж Буш у штаб-квартирі НАСА виступив з доповіддю про напрямки розвитку американської космічної програми. Критики планів створення баз на Місяці та польоту на Марс зазначають, що США не зможуть оплатити його реалізації, і що йдеться про передвиборчий хід. Тим часом експерти з космічних питань високо оцінюють цю нову ініціативу. Ïх очевидно непокоїть слава президентового тезки, який перший стрибнув до зірок.
З подробицями Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
До нових американських космічних планів входить створення постійної бази для астронавтів на місяці до 2015 року. Відтак, з цього передового форпосту здійснюватимуться подорожі на Марс та інші планети. Пріоритетним Президент Буш вважає також завершення через 6 років будівництва міжнародної космічної станції, головні складові елементи якої вже знаходяться на навкоземній орбіті.
Джордж Буш (переклад)
Ми побудуємо нові кораблі, щоб людина змогла йти далі в глибину Всесвіту, закріпитися на Місяці, звідти підготовляти космічні подорожі у світи поза нашим.
Михайло Мигалисько
Заявив президент Буш у штаб квартирі НАСА у Вашингтоні. В останнє американці перебували на супутнику Землі – Місяці 35 років тому, а перший зонд на червону планету Марс американці запустили вже 40 років тому. Серед широких кіл громадськості та експертів велике зацікавлення сьогодні викликає успішний політ американського марсохода “Spirit”, який вже 4-ий день поспіль проводить експерименти на поверхні червоної планети і шукає сліди життя.
Президент США у своєму виступі наголосив на тому, що нова американська ініціатива не повинна доводити до суперництва чи викликати нову космічну гонку. Як зазначив Буш, вона повинна стати спільною екскурсією, до участі в якій США запрошують усіх своїх партнерів.
Директор НАСА Шон О’Кіф зі свого боку, на прес-конференції заявив, що попри факт, що йдеться про американську ініціативу, США відкриті до діалогу із іншими космічними державами у справі польотів на Місяць та Марс. О’Кіф повідомив, що про плани НАСА від поінформував керівників російського “Авіакосмосу” та європейського та канадського космічного агентств.
Як повідомляє агенція “Рейтерс” в Москві, Росія стримано поставилася до нових космічних ініціатив США. Тим часом, європейське космічне агентство привітало виступ Буша. Це добра новина, оскільки зростає зацікавлення досліджень космосу у світі, - заявив Жан-Жак Дордан, генеральний директор Європейського космічного агентства.
Також і більшість експертів з питань дослідження космосу привітали нову американську ініціативу. Однак для багатьох спостерігачів відкритим запитанням залишається справа фінансування цього проекту. Представники адміністрації США заявили, що на початковому етапі до 12 мільярдів доларів бюджету НАСА буде необхідно подати лише 1 мільярд на розгортання проектувальних досліджень. Про оцінки подальших коштів не повідомлялося.
При цьому слід нагадати, що аналогічна космічна ініціатива колишнього президента США Джорджа Буша 14 років тому провалилася з огляду на колосальні кошти, понад 500 мільярдів доларів, які Конгрес відмовився асигнувати.
Марія Щур
Коли я буваю у Києві, то часом по кілька днів витрачаю на те, щоб знайти ту, чи іншу україномовну книжку. Вони ховаються десь подалі від покупців так, ніби продавці соромляться, що щось таке взагалі потрапляє на їхні полиці. Пояснюють це переважно тим, що на україномовну книжку існує менший попит, а відтак, вигідніше друкувати і продавати російськомовну літературу.
Але виявляється, я не єдина любителька екзотики, таких, як я, є більше, і на нас можна заробити гроші. Саме цим і займається гість нашої сьогоднішньої рубрики “Власна справа” Володимир Яворський. Його справа якраз продаж україномовної книги. Розповідає Ірина Біла.
Ірина Біла
Ім’я Володимира Яворського доволі відоме українським шанувальникам книжки, надто ж україномовної. В його книгарнях можна знайти видання, які не можна побачити у великих і нині надзвичайно модних книжкових супермаркетах. Для україномовної літератури у книгарнях Яворського завжди знайдеться місце. І не має значення, чи це бестселер, чи ж книжка, написана маловідомим поетом чи письменником.
Про те, що наштовхнуло на початок власного бізнесу згадує Володимир Яворський.
Володимир Яворський
Я книгами займався давно, працював як посередник між київськими точками, книгарнями і не київськими видавництвами. А потім побачив, що є така ніша незайнята – це україномовна книжка, що попит на неї є, а пропозиція дуже велика. Книг є досить багато, тому що видавництв, які видають української мовою, їх є досить значна кількість. Я вирішив спробувати торгувати саме українською книжкою.
Ірина Біла
Великий вибір україномовної книжки в книгарнях Володимира Яворського ставить його поза конкуренцією. І сприяє хоча й поступовому, але розширенню його бізнесу, не зважаючи на всі застереження, що торгувати україномовними книжками невигідно.
Володимир Яворський
Торгувати україномовною книжкою є в даний час вигідним. Насамперед тому, що я є поза конкуренцією. Якщо би хтось з’явився, щоб повторити те, що я роблю, то він міг би вже бути конкурентом для мене. Але це ж треба працювати дуже скрупульозно, це дуже велика робота. Я навчився її робити. Всі мої рухи – дуже раціональні.
Ірина Біла
Підприємець наголошує, що нині попит на україномовну книжку великий. Видавці вже не повністю задовольняють потреби читачів. Хоча насправді причин того, що ринок україномовної книжки не надто активний, на думку Володимира Яворівського, набагато більше.
Володимир Яворський
Чому українські видавництва видають мало книжок? Причина тут є одна – певна інертність, певна млявість, яка пронизує всі ділянки української дійсності. Тобто для того, щоб видавати книжку українською мовою, це ж не одна людина може робити, а це мусить бути ціла система. Це мусить бути перекладач, це мусить бути менеджер, це мусить бути якась торгова площа, тобто мають бути сотні людей задіяні.
І ці сотні людей мають бути активними, динамічними, а їх не вистачає катастрофічно.
Ірина Біла На думку Володимира Яворського – саме інертність українців, їхня пасивність і невпевненість у власних можливостях, стоїть на заваді покращенню вітчизняного книговидавництва. Власне, не тільки книговидавництва.
Марія Щур
У минулій передачі ми розповідали про київського мільйонера-яхтсмена Семена Могильовцева, який на початку ХХ століття очолював Київську біржу. Його попередником на цій посаді упродовж тридцяти одного року був Микола Хряков.
Починав він мельником, потім купив прибуткові будинки, далі розширив свій бізнес на пивоваріння і обов’язкове на той час цукроваріння, а шану та пам’ять нащадків йому принесли його щедрі меценатські дари. Про Миколу Хрякова розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1850 року двадцятиоднорічний селянин Курської губернії Микола Хряков оселився у Києві, придбав садибу на Оленівській вулиці на Куренівці і заснував там млин. Розміщення його поруч із Дніпром полегшувало власнику доставку збіжжя та вивезення борошна, і згодом підприємство стало одним з найприбутковіших серед півтора десятка київських млинів.
1871 року Хряков купив розташовану неподалік садибу Дехтярівського заводу металевих виробів, що збанкрутував, та 2 сусідні земельні ділянки. Через 2 роки він заснував на цій території акціонерне товариство “Пивоварний завод” і став його головою. Співзасновниками заводу були естонець Карл Вейсе та швейцарці, брати Габріель і Фрідріх Енні.
Кожен із чотирьох компаньйонів вніс по 100 тисяч рублів, і цей капітал був поділений на 800 паїв. Будівництво виробничих корпусів та монтаж технологічного обладнання тривали понад рік, і вже у січні 1874 року завод почав виробляти пиво. А через чверть століття акціонерне товариство володіло майном на 1 мільйон рублів, мало магазини та пивний зал на Хрещатику у Києві, 17 складів і 40 крамниць в інших містах України. Завод Хрякова виробляв щороку 345 тисяч відер пива шести сортів, а також медовий напій, ситро і лимонад, та приносив 240 тисяч рублів прибутку на рік.
1869 року власник кількох цукрових заводів і прибуткових будинків, купець першої гільдії Хряков був обраний першим головою Київського біржового комітету. Він став співзасновником Київської біржі, долучився до створення у місті фондового ринку. Упродовж тридцяти одного року підприємець очолював біржу, керував зведенням її першого будинку на Липках і другого – на Хрещатику.
У середині 1890-х років Хряков увійшов до створеного найзаможнішими київськими підприємцями комітету з будівництва Політехнічного інституту. Члени комітету пожертвували загалом 1 мільйон рублів, що становило третину необхідної для будівництва інститутського комплексу суми. В останні роки життя Хряков був також почесним блюстителем Київської Духовної Академії.
Микола Хряков помер 1900 року. Через 18 років більшовики конфіскували і млин Хрякова, і його пивоварне підприємство на Куренівці, згодом перейменувавши їх відповідно на “Київський млинзавод № 3” та на “Київський другий пивзавод”. Будинок міської біржі на Хрещатику був підірваний у вересні 41-го року. А саме поховання Хрякова на цвинтарі на Аскольдовій могилі було знищене радянською владою у середині 30-х років.
Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”, Київ.
Марія Щур
Ось таким був “Економічний тиждень, який представила вам я, Марія Щур. Я прощаюся з вами до наступної зустрічі в ефірі. Залишайтеся на хвилі “Свободи”. На все добре!
