Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 03:05

“Права людини” 1. Нові подробиці у справі “Львівської газети”. 2. На Луганщині правоохоронці затримали і побили двох неповнолітніх. 3. Права депортованих кримських татар. 4. Права політв’язнів у рубриці “Голоси скривджених”.


Надія Шерстюк “Права людини” 1. Нові подробиці у справі “Львівської газети”. 2. На Луганщині правоохоронці затримали і побили двох неповнолітніх. 3. Права депортованих кримських татар. 4. Права політв’язнів у рубриці “Голоси скривджених”.

Київ, 20 січня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. З київської студії вас, шановні слухачі, вітають укладач та ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Артем Мостовий.

Сьогодні у програмі до вашої уваги такі теми:

- Нові подробиці у справі “Львівської газети”.

- На Луганщині правоохоронці затримали і побили двох неповнолітніх.

- Права депортованих кримських татар.

- Права політв’язнів у рубриці “Голоси скривджених”.

Київська незалежна медіа-профспілка висловила занепокоєння щодо ситуації, яка склалась останнім часом довкола “Львівської газети”. Профспілка вимагає від Генеральної прокуратури України провести перевірку законності дій львівських податківців щодо засновників та партнерів часопису.

Понад півтори тисячі людей з різних регіонів України та з-за кордону поставили свої підписи під заявою із закликом “Покласти край сваволі та засиллю купки корумпованих чиновників, об’єднаних у клан”.

Наша львівська колега Галина Терещук розповідає про останні новини у справі “Львівської газети”.

Галина Терещук

Така велика підтримка людей (їхні підписи під протестом із приводу затримання податківцями у переддень нового року директора мистецького об’єднання “Дзига” і засновника “Львівської газети” Маркіяна Іващишина) стала приємною несподіванкою для самого Маркіяна і газетярів.

Як вислід, начальника податкової адміністрації Львівщини Сергія Медведчука, молодшого брата глави Адміністрації Президента, забрали зі Львова. Хоча ніхто із тих, хто висловив своє занепокоєння з приводу “дестабілізації суспільного і громадського життя Львівщини” й гадки не мали, що Сергій Медведчук аж так підніметься на кар’єрній драбині.

Тим часом відомих українських музикантів, художників літераторів, котрі брали участь у мистецьких акціях організованих “Дзигою” упродовж останніх 4-х років, працівники слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області допитують як свідків у справі, порушеній щодо засновників часопису.

Тут нагадаю, що директору мистецького об’єднання “Дзига” Маркіянові Іващишину представники податкової міліції висунули звинувачення по трьох статтях Кримінального кодексу. І це попри те, що правомірність порушення кримінальної справи Маркіян Іващишин оскаржує у суді.

Однак Сихівський місцевий суд зволікає з рішенням. Податківці звинувачують Іващишина у внесенні буцімто неправдивих даних до документації “Дзиги” і несплаті податків у великих розмірах. Такі ж звинувачення висунуті і щодо швейного підприємства “Троттола”. Його власник Ярослав Рущишин, теж оскаржує висунуті проти нього звинувачення у господарському суді Львова. Але й цей суд зволікає із ухваленням рішення.

Слідчі податкової називають цю справу чистим криміналом, а не політичним замовленням щодо засновників часопису. Хоча факт криміналу має довести все ж таки суд.

Начальник слідчого відділу ДПА області Василь Кундик в інтерв’ю одній із львівських газет називає навіть суму податків, яку недоплатила фірма “Троттола” за рекламу під час мистецьких акції “Дзиги”.

Наразі у цій справі триває слідство і десь панує невеличке затишшя, адже очікуються кадрові зміни у податковій адміністрації Львівщини. До того ж, Сергій Медведчук ще не ознайомився зі своїми новими обов’язками на посаді першого заступника голови ДПА України.

Однак, як стверджують політологи, таке призначення лише посилить тиск напередодні виборів на неугодні мас-медіа.

Надія Шерстюк

У селищі Слов’яно-Сербськ Луганської області співробітники міліції затримали двох підлітків. Хлопців підозрювали у тому, що вони побили вікна у місцевій школі. Як мовиться у відкритому листі до громадськості батьків учнів, у міліції дітей допитували без присутності батьків і адвокатів, до того ж до затриманих застосували тортури. Про цей безпрецедентний випадок - Василь Соколенко.

Василь Соколенко

Зараз підлітки 13-річний Богдан та 14-річний Артем перебувають під наглядом лікарів у зв’язку зі струсом мозку, закритими черепно-мозковими травмами, численним порізами та іншими побиттями. А розпочалася ця трагічна історія з того, що під час зимових канікул луганські школярі поїхали до бабусі у Слов’яно-Сербськ. Там, біля однієї з місцевих шкіл, на них здійснила несподівано напад особа у міліцейському одязі. Як з’ясувалося пізніше, це був сторож, якому здалося, що підлітки нібито побили вікна у школі.

Міліція, яка прибула за викликом перехожих повелася з дітьми не менш брутально. 13-річного Богдана просто кинули до автомашини, і дитина вдарилася головою об залізне поруччя.

Ось як про це розповідає батько Геннадій Подлягаєв.

Геннадій Подлягаєв

Приїхала міліція, і діти відмовлялися без батьків сідати до автомашини, просили зателефонувати батькам. Ще під час сутички зі сторожем Богдану вдалося подзвонити по мобільному телефону, але дітей просто завантажили в “бобік”. Вони опиралися. Богдан не хотів сідати в міліцейську машину, і його силою кинули в неї так, що він вдарився об двері. Його нудило, і він рвав, тобто струс мозку був явний. Я забрав сина у жахливому стані. Його так трусило, що не можу вам передати.

Василь Соколенко

Батьки, які терміново приїхали до Слов’яно-Сербського районного відділу міліції, застали його працівників за святковим столом. А в одній з кімнат стояв Артем з закривавленою рукою, якому так і не викликали швидку допомогу. Дітям також відмовили у телефонному дзвінку батькам і брутально погрожували кинути до камери, де перебувають дорослі.

На сьогодні міліція порушила проти хлопчаків та їхніх батьків відразу три карних справи. У зв’язку з цим правоохоронці навіть двічі намагалися допитати дітей у лікарні, і знову за відсутності батьків, педагогів чи лікарів. Медики заборонили проводити будь-які допити, але, як запевняють батьки, проти міліціонерів, які знущалися над їхніми синами, й на сьогодні не порушена карна справа.

Геннадій Подлягаєв

Досі за цією справою за побиття дітей так і не порушено карної справи. Скільки скарг я написав і прокурору, і генералу, і всім, але так й не порушена карна справа за фактом нанесення тілесних пошкоджень моїй дитині.

Василь Соколенко

До того ж, як заявили батьки у відкритому листі до громадськості, на них почала тиснути міліція: у них відключають домашні телефони, біля будинків чергують підозрілі особи. Всі ці дії автори відкритого листа порівнюють з методами організованого бандитського угрупування.

До речі, півтора місяці тому подібний випадок знущання над підлітками трапився у Сіверсько-Донецьку, а ще раніше – у місті Красний Луч. Й досі луганська міліція на численні публікації про порушення прав дітей так і не дала офіційної відповіді.

Зараз правоохоронні органи теж відмовляються коментувати випадок у Слов’яно-Сербську, пояснюючи це тим, що розслідування не закінчене.

Надія Шерстюк

В Криму починають готуватися до 60-ї річниці депортації кримських татар в райони Сибіру та Середньої Азії. Днями Меджліс кримськотатарського народу ухвалив перелік першочергових заходів присвячених цьому трагічному ювілею. І серед них виділяється цілий комплекс питань, розв’язання яких спрямоване на відновлення прав раніше депортованих за національною ознакою громадян.

Детальніше про це розповідає наш кримський кореспондент Володимир Притула.

Володимир Притула

Насамперед Меджліс кримськотатарського народу ініціює внесення змін і доповнень до Конституції Криму, вимагаючи державного статусу кримськотатарської мови і гарантованого представництва кримських татар в органах влади автономії. Пропозиції щодо цього подані в пакеті оприлюднених Меджлісом у Симферополі заходів до 60 річниці депортації кримськотатарського народу, яка відзначатиметься 18 травня.

Майже 60 років тому усіх кримських татар (понад 150 тисяч осіб) за наказом Державного комітету оборони СРСР та його голови Йосипа Сталіна було силою вивезено за межі півострова. При цьому депортовані втратили все своє рухоме і нерухоме майно, а також духовно-культурні надбання кримськотатарського народу: школи, бібліотеки, театри, газети, культові споруди, національну топоніміку.

Під час депортації і в перші роки вислання, за різними даними, загинули до 40% усіх депортованих кримських татар.

І повернувшись на батьківщину, репатріанти не змогли добитися відновлення їхніх прав, вже не кажучи про компенсацію збитків, завданих депортацією.

Розповідає член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров.

Ільмі Умеров

60-ліття депортації кримськотатарського народу – це знаменна і важлива подія. Попри те, що вже років 15 продовжується повернення та облаштування кримських татар, дуже багато проблем, особливо, політико-правових, залишаються невирішеними.

За цей час ухвалені Конституція України і Конституція Криму, які ніяк не враховують сам факт присутності кримськотатарського народу на території України і Криму.

Наші вимоги всім відомі: Кримськотатарська автономна республіка у складі України. Я думаю, що розв’язання цих проблем ще попереду. А зараз, враховуючи і політичну ситуацію, і економічну, слід особливу увагу звернути на справедливий розподіл землі. І перед урядом Криму, і перед Кабміном України, і перед представницькими органами як на рівні автономії, так і держави, стоять серйозні завдання: кожен на своєму рівні має розв’язати певні питання, пов’язані з відновленням прав кримськотатарського народу. Треба ухвалити нові закони, треба буде внести відповідні зміни до конституцій України і Криму, а може, взагалі, нову Конституцію Автономної Республіки Крим колись доведеться ухвалювати. Нам над цим уже сьогодні треба починати працювати.

Володимир Притула

Таким чином Меджліс пропонує ухвалити закони України “Про відновлення прав і свобод депортованого кримськотатарського народу, національних меншин та осіб, депортованих за етнічною ознакою” і “Про статус кримськотатарського народу”.

Крім того, представницький орган кримських татар вважає за необхідне внесення до Земельного кодексу змін, які стосуються питання отримання депортованими громадянами і членами їхніх родин земель сільськогосподарського призначення. У переліку пропозицій – також повернення історичної топоніміки Криму та відновлення культурно-освітніх прав раніше депортованого кримськотатарського народу.

Надія Шерстюк

Колишні політв’язні, громадяни України, близько трьох років чекають від влади обіцяного закону про захист соціальних прав колишніх політв’язнів і репресованих. Але закону досі не має, влада нехтує соціальними правами людей, які боролися за волю України.

Послухайте з цього приводу репліку голови Полтавського обласного товариства репресованих Володимира Гниська. Рубрика “Голоси скривджених”.

Володимир Гнисько

14 квітня 1991 року був прийнятий закон “Про реабілітацію жертв політичних репресій”. Тоді це був закон, який справді міг допомогти колишнім репресованим. Відшкодування складали 140 рублів за 1 місяць поневолення. Але ж це були досить таки великі гроші, бо тоді мінімальна заробітна плата була 70 рублів. Але людина, яка могла сидіти 12-15 років, могла тільки отримати 12 тисяч рублів. І ці гроші були розтягнуті на 5 років видачі, але це з’їла інфляція.

Ще гірше стало людям, коли влада просто-на-просто забула про них. Люди мають дуже мізерні пенсії, а можна сказати, “собачі бюджети”.

І от ми 4 квітня 2001 року мали зустріч з самим Президентом Кучмою. Нас було 31 особа, представників Українського товариства політв’язнів та репресованих. І Кучма нам пообіцяв, що в новій редакції закон буде прийнятий. Але вже пройшло 30 з лишнім місяців, проте нічого абсолютно не зроблено.

Ми маємо те, що ці люди просто вимирають. На Полтавщині було репресовано 30 тисяч чоловік, з них 23 тисячі реабілітовано, з них залишилося десь 220-250 чоловік. Це люди похилого віку, які екстрено потребують допомоги. Залишилося дуже мало тут, на Східній, Південній Україні, людей. Якщо на Західній Україні, то там досить ще багато людей, але там, наприклад, в Рівненській області, за рік вмирає більше 2 тисяч колишніх репресованих. Але ж це люди. ОУН-УПА – це наші герої, яким в дійсності потрібна допомога. Їх турнули в сторону.

Сьогодні можуть відмічати такі дати, як В.Щербицького. Ніде нічого не змінилося. Для цих людей вигідний такий стан справ, тому що вони являються (хто при владі) спадкоємцями старих традицій.

Мені хотілося б звернути все-таки увагу Заходу до того ганебного стану, що саме сьогодні допомагають й Іраку, допомагають кругом, але ж відбувається вбивство людей, які просиділи в концтаборах сталінських, пройшли Норильськ, Колиму, Воркуту, лісоповали Сибіру. Де той гуманізм, про який так багато говорять?

Надія Шерстюк

На цьому все. Програму уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав звукооператор Артем Мостовий. На все добре.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG