Київ, 26 січня 2004 року.
Тарас Марусик
Ми подаємо завершальну частину матеріалу Тараса Марусика про нову книжку “Спецоперація “нульовий варіант” журналіста Анатолія Беня і полковника Петра Творуна. В попередній передачі мова йшла про передумови односторонньої передачі Росії тактичної ядерної зброї та роль у цьому Героя України, колишнього Президента України Леоніда Кравчука. Сьогодні ж мова йтиме про його роль у знищенні стратегічної ядерної зброї.
До речі, 14 січня виповнилося 10 років з часу підписання в Москві тристоронньої угоди між президентами США, Росії та України. Біллом Клінтоном, Борисом Єльциним і Леонідом Кравчуком про виведення з території України ядерної зброї.
В програмі Оксани Марченко “Імена”, присвяченій 70-річному ювілеєві колишнього Президента України Леоніда Кравчука, він, зокрема, сказав, що кнопки управління стратегічною зброєю були в Москві, тому Україна не могла жодним чином вплинути на Кремль, якщо той вирішив би запустити ракети на Сполучені Штати Америки.
Ось що з цього приводу думає один із авторів книжки, парламентський оглядач газети “Голос України” Анатолій Бень:
Анатолій Бень
Я думаю, що наш Верховний головнокомандувач колишній і колишній наш Президент просто намагається знайти виправдання. Розпочнемо з того, що саме систему керування і для Союзу, і для наших ракет розробляв свого часу “Хартрон”, харківське підприємство, унікальне підприємство, яке саме спеціалізувалися на цих речах. По-друге, виробнича база була у Дніпропетровську. Деякі часи ми 60% виробляли цих штуковинок, образно кажучи, всього Союзу.
В книзі я навожу слова одного з наших авторитетних генералів, який сказав, що були в нас спроби створити власну систему керування цими стратегічними силами і ракетами, зокрема. І цей генерал каже, що такі можливості у нас були, треба було їх просто створювати.
Тарас Марусик
Тактична ядерна зброя, яку Україна в особі Леоніда Кравчука віддала Росії, була націлена на ближчі держави. Цим самим, на думку авторів книжки, тодішній Президент України спровокував США до тиску на Україну з метою знищення стратегічної ядерної зброї, яка могла вражати об’єкти на території США та її союзників.
Анатолій Бень
Отже, якщо ми віддали тактичну зброю, то ми захочемо залишити стратегічну ядерну збою. Таким чином ми опинилися в річищі інтересів двох держав. Росія з одного боку на нас тиснула, щоб ми цієї зброї позбавилися, а США з другого. Саме цим я пояснюю їхню таку нечувану активність у цьому плані і тиску, в тому числі, пропагандистському на Україну.
Тарас Марусик
На початку травня 1992 року Леонід Кравчук відвідав Сполучені Штати Америки і, як сказав Антон Буткевич, бовкнув на прес-конференції, що Україна до кінця століття позбудеться всіх стратегічних ядерних озброєнь. Він, зокрема, заявив, що важливо ліквідувати не тільки ядерні боєголовки, а й ракети.
Тим часом, нагадають автори, Сполучені Штати вітали всього-на-всього “ініціативу керівництва України, виявлену в його згоді ратифікувати й виконувати договір про обмеження стратегічних озброєнь ...” Отже, йшлося вже не про обмеження, як це спочатку передбачалося сторонами, а про добровільне знищення Україною всіх стратегічних ядерних озброєнь.
Анатолій Бень
Хто його на це, скажіть, уповноважував? Він потім, крім слів, на прес-конференції пише заяву, в якій викладає ці аргументи і ці зобов’язання, а потім спонукає підписати відомий Лісабонський протокол, яким Україна загнала себе у глухий кут. Це дуже серйозні речі, за які треба питати у Леоніда Макаровича, на якій підставі він робив такі кроки.
Тарас Марусик
“А що ж робив народ, чи не було спроб спротиву процесові своєрідної капітуляції,” - запитав я Анатолія Беня.
Анатолій Бень
Всенародного спротиву в нашому ракетно-ядерному “стриптизу”, як я його називаю, не вийшло. Це правда. Народ, по-перше, був заляканий Чорнобильською трагедією (це все ще було дуже свіже в пам’яті), а по-друге, сили наші політичні були слабкі, за винятком Степана Хмари, В’ячеслава Чорновола, Юрія Костенка. Мало хто став поперек дороги.
Тарас Марусик
Автори книжки наводять слова двох відомих політиків. Ось як прокоментував дії Леоніда Кравчука В''ячеслав Чорновіл: “Виходячи зі змісту договору, зроблю висновок: його підписання Кравчуком рівноцінне національній зраді”.
А тепер – цитата з Сергія Головатого: “Сполучені Штати називають Кравчука хороброю людиною. Я згоден. Потрібно немало хоробрості, щоб так зухвало зрадити інтереси своєї країни”.
“Як це не дивно, - сказав Анатолій Бень, - але єдиною перепоною на шляху ганебного обеззброєння тоді став різноголосий парламент”. Попри тиск самого Президента, найвищий законодавчий орган прийняв історичну постанову, якою пристав на пропозицію робочої групи Юрія Костенка: знищенню підлягають 36 відсотків носіїв стратегічної ядерної зброї та 42 відсотки боєзарядів.
І не менш сенсаційно парламент заявив про неприйнятність для України Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, адже, згідно з ним, Україна не мала права на свій розсуд розпорядитися навіть знятими з озброєння ракетами, запчастинами до них, технологіями.
Однак постанова Верховної Ради України не зупинила виконавчу гілку влади. Ядерна зброя була знищена стовідсотково.
Анатолій Бень продовжує.
Анатолій Бень
Такої позиції ВР загалом ніхто не чекав. До нас прилітає американський президент, який привселюдно дає ляпаса політичного Кравчуку (це на літовищі у Борисполі), і Кравчук відразу за ним, як покірне ягнятко. Про це пишуть політики, називаючи, як він дригунів, як він несміливо посміхався, почуваючи себе винним. Він летить до Москви, де разом із Єльциним і американським президентом підписують так звану тристоронню угоду, яка і стала останнім цвяхом у домовину нашої ракетно-ядерної могутності.
Тарас Марусик
На моє запитання, чим він може пояснити таку позицію Леоніда Кравчука, Анатолій Бень сказав:
Анатолій Бень
Для цього доведеться повернутися до декількох наших попередніх кількох книг із серії “Правди і суду”, де серед кількох фактів корумпування наших найвищих державних органів називаємо і відкриття закордонного валютного рахунку сином Кравчука Олександром. Я не кажу, що це плата за ту поступливу капітулянтську позицію Кравчука, але я просто наводжу факти, а читачі нехай роблять самі висновки.
Тарас Марусик
Говорив один із авторів книжки “Спецоперація “нульовий варіант”, парламентський оглядач газети “Голос України” Анатолій Бень.
А тим часом діяльність Леоніда Кравчука не залишилася непоміченою Президент України Леонід Кучма нагородив Леоніда Кравчука орденом Ярослава Мудрого ІІІ ступеня за особисті заслуги в становленні і розвитку української держави. А Кабінет Міністрів України своєю Постановою під номером 1 нагородив його Почесною грамотою.
Тарас Марусик
Ми подаємо завершальну частину матеріалу Тараса Марусика про нову книжку “Спецоперація “нульовий варіант” журналіста Анатолія Беня і полковника Петра Творуна. В попередній передачі мова йшла про передумови односторонньої передачі Росії тактичної ядерної зброї та роль у цьому Героя України, колишнього Президента України Леоніда Кравчука. Сьогодні ж мова йтиме про його роль у знищенні стратегічної ядерної зброї.
До речі, 14 січня виповнилося 10 років з часу підписання в Москві тристоронньої угоди між президентами США, Росії та України. Біллом Клінтоном, Борисом Єльциним і Леонідом Кравчуком про виведення з території України ядерної зброї.
В програмі Оксани Марченко “Імена”, присвяченій 70-річному ювілеєві колишнього Президента України Леоніда Кравчука, він, зокрема, сказав, що кнопки управління стратегічною зброєю були в Москві, тому Україна не могла жодним чином вплинути на Кремль, якщо той вирішив би запустити ракети на Сполучені Штати Америки.
Ось що з цього приводу думає один із авторів книжки, парламентський оглядач газети “Голос України” Анатолій Бень:
Анатолій Бень
Я думаю, що наш Верховний головнокомандувач колишній і колишній наш Президент просто намагається знайти виправдання. Розпочнемо з того, що саме систему керування і для Союзу, і для наших ракет розробляв свого часу “Хартрон”, харківське підприємство, унікальне підприємство, яке саме спеціалізувалися на цих речах. По-друге, виробнича база була у Дніпропетровську. Деякі часи ми 60% виробляли цих штуковинок, образно кажучи, всього Союзу.
В книзі я навожу слова одного з наших авторитетних генералів, який сказав, що були в нас спроби створити власну систему керування цими стратегічними силами і ракетами, зокрема. І цей генерал каже, що такі можливості у нас були, треба було їх просто створювати.
Тарас Марусик
Тактична ядерна зброя, яку Україна в особі Леоніда Кравчука віддала Росії, була націлена на ближчі держави. Цим самим, на думку авторів книжки, тодішній Президент України спровокував США до тиску на Україну з метою знищення стратегічної ядерної зброї, яка могла вражати об’єкти на території США та її союзників.
Анатолій Бень
Отже, якщо ми віддали тактичну зброю, то ми захочемо залишити стратегічну ядерну збою. Таким чином ми опинилися в річищі інтересів двох держав. Росія з одного боку на нас тиснула, щоб ми цієї зброї позбавилися, а США з другого. Саме цим я пояснюю їхню таку нечувану активність у цьому плані і тиску, в тому числі, пропагандистському на Україну.
Тарас Марусик
На початку травня 1992 року Леонід Кравчук відвідав Сполучені Штати Америки і, як сказав Антон Буткевич, бовкнув на прес-конференції, що Україна до кінця століття позбудеться всіх стратегічних ядерних озброєнь. Він, зокрема, заявив, що важливо ліквідувати не тільки ядерні боєголовки, а й ракети.
Тим часом, нагадають автори, Сполучені Штати вітали всього-на-всього “ініціативу керівництва України, виявлену в його згоді ратифікувати й виконувати договір про обмеження стратегічних озброєнь ...” Отже, йшлося вже не про обмеження, як це спочатку передбачалося сторонами, а про добровільне знищення Україною всіх стратегічних ядерних озброєнь.
Анатолій Бень
Хто його на це, скажіть, уповноважував? Він потім, крім слів, на прес-конференції пише заяву, в якій викладає ці аргументи і ці зобов’язання, а потім спонукає підписати відомий Лісабонський протокол, яким Україна загнала себе у глухий кут. Це дуже серйозні речі, за які треба питати у Леоніда Макаровича, на якій підставі він робив такі кроки.
Тарас Марусик
“А що ж робив народ, чи не було спроб спротиву процесові своєрідної капітуляції,” - запитав я Анатолія Беня.
Анатолій Бень
Всенародного спротиву в нашому ракетно-ядерному “стриптизу”, як я його називаю, не вийшло. Це правда. Народ, по-перше, був заляканий Чорнобильською трагедією (це все ще було дуже свіже в пам’яті), а по-друге, сили наші політичні були слабкі, за винятком Степана Хмари, В’ячеслава Чорновола, Юрія Костенка. Мало хто став поперек дороги.
Тарас Марусик
Автори книжки наводять слова двох відомих політиків. Ось як прокоментував дії Леоніда Кравчука В''ячеслав Чорновіл: “Виходячи зі змісту договору, зроблю висновок: його підписання Кравчуком рівноцінне національній зраді”.
А тепер – цитата з Сергія Головатого: “Сполучені Штати називають Кравчука хороброю людиною. Я згоден. Потрібно немало хоробрості, щоб так зухвало зрадити інтереси своєї країни”.
“Як це не дивно, - сказав Анатолій Бень, - але єдиною перепоною на шляху ганебного обеззброєння тоді став різноголосий парламент”. Попри тиск самого Президента, найвищий законодавчий орган прийняв історичну постанову, якою пристав на пропозицію робочої групи Юрія Костенка: знищенню підлягають 36 відсотків носіїв стратегічної ядерної зброї та 42 відсотки боєзарядів.
І не менш сенсаційно парламент заявив про неприйнятність для України Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, адже, згідно з ним, Україна не мала права на свій розсуд розпорядитися навіть знятими з озброєння ракетами, запчастинами до них, технологіями.
Однак постанова Верховної Ради України не зупинила виконавчу гілку влади. Ядерна зброя була знищена стовідсотково.
Анатолій Бень продовжує.
Анатолій Бень
Такої позиції ВР загалом ніхто не чекав. До нас прилітає американський президент, який привселюдно дає ляпаса політичного Кравчуку (це на літовищі у Борисполі), і Кравчук відразу за ним, як покірне ягнятко. Про це пишуть політики, називаючи, як він дригунів, як він несміливо посміхався, почуваючи себе винним. Він летить до Москви, де разом із Єльциним і американським президентом підписують так звану тристоронню угоду, яка і стала останнім цвяхом у домовину нашої ракетно-ядерної могутності.
Тарас Марусик
На моє запитання, чим він може пояснити таку позицію Леоніда Кравчука, Анатолій Бень сказав:
Анатолій Бень
Для цього доведеться повернутися до декількох наших попередніх кількох книг із серії “Правди і суду”, де серед кількох фактів корумпування наших найвищих державних органів називаємо і відкриття закордонного валютного рахунку сином Кравчука Олександром. Я не кажу, що це плата за ту поступливу капітулянтську позицію Кравчука, але я просто наводжу факти, а читачі нехай роблять самі висновки.
Тарас Марусик
Говорив один із авторів книжки “Спецоперація “нульовий варіант”, парламентський оглядач газети “Голос України” Анатолій Бень.
А тим часом діяльність Леоніда Кравчука не залишилася непоміченою Президент України Леонід Кучма нагородив Леоніда Кравчука орденом Ярослава Мудрого ІІІ ступеня за особисті заслуги в становленні і розвитку української держави. А Кабінет Міністрів України своєю Постановою під номером 1 нагородив його Почесною грамотою.
