Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 14:14

“Соціум”.


Ірина Перешило “Соціум”.

Київ, 22 січня 2004 року.

Ірина Перешило

Громадська організація Спілка власників землі працює в Україні з 97-го року. Від початку її діяльність була консультативно-просвітницькою. Волонтери організації працювали по всіх регіонах, роз’яснюючи селянам, яким чином можна отримати земельний наділ і частину колективного майна, що належало їм після реформування колгоспів. Сьогодні агітувати нібито нема кого. Згідно з офіційними даними близько шести з половиною мільйонів селян отримали право на земельний пай і майже така ж кількість колишніх колгоспників дістали у власність частку колективного майна. Але за неофіційними даними ситуація виглядає інакше.

“Київ. Вулиця Пушкінська, 28. Голові Спілки по землі від власників земельних сертифікатів селища Білий Колодязь Вовчанського району Харківської області.

Шановний голово, просимо Вас допомогти у вирішенні проблеми”. Так починається лист. “У травні минулого року ми заплатили за виготовлення державних актів на землю. Нас 590 осіб. Але до цього часу нічого не отримали.” Далі на 4-х сторінках детально викладається суть проблеми і прохання приїхати та допомогти.

Володимир Ананьєв, голова координаційної ради Спілки землевласників, вирушив у Харківську область і, вирішуючи зазначену проблему, зіткнувся ще з одним невеличким беззаконням на суму понад 3 мільйони гривень. Ситуація пов’язана з реалізацією права власності на колективне майно, що мало дістатися селянам після реформування колгоспів. З’ясувалося, що селяни отримали сертифікати на право власності, але не отримали майна. Точніше, всі колишні колгоспні пожитки комплексно належать сільськогосподарському багатопрофільному кооперативу, а дісталися вони цій структурі завдяки низці порушень чинного законодавства.

Говорить голова координаційної ради Спілки землевласників Володимир Ананьєв.

Володимир Ананьєв

Коли я ознайомився з документами, на підставі яких людське майно перейшло у користування і розпорядження цього СБК, я побачив низку порушень чинного законодавства. Так, наприклад, у справах є протокол зборів співвласників майна, на якому (написано) 480 осіб були присутні, які вирішили своє майно через пані Євгенію Денисову передати у розпорядження цього СБК. Цей протокол виявився фальшивим, зборів таких не було. Я спілкувався більше, як з 400 людьми, прізвища котрих стоять в цьому договорі. Вони стверджують, що вони ні на яких зборах не були, ніяких підписів не ставили, ніякої згоди не давали.

Ірина Перешило

В результаті такого перебігу подій у селян забрано 268 одиниць колгоспних будівель і техніки на суму понад 3 мільйони гривень. Для вирішення проблеми селяни за порадою київського гостя організувалися у спілку співвласників майнових паїв. І тепер громадою, за юридичної підтримки київського офісу Спілки землевласників добиватимуться повернення решток свого майна.

Про зустріч у селищі Білий Колодязь почули мешканці сусіднього села Пільного і запросили голову координаційної ради Спілки землевласників до себе для проведення подібного зібрання. З’ясувалося, що у Пільному з селянами працюють за іншими методами. Керівництво тамтешнього сільськогосподарського підприємства примушує кожного власника земельного наділу підписувати доручення, досить хитрий папірчик, за яким селяни уповноважують якусь невідому особу (графа із зазначенням її прізвища та імені завжди залишається порожньою) розпоряджатися їхнім земельним та майновим паєм.

Володимир Ананьєв

На сьогоднішній день селян викликає керівництво цього товариства з обмеженою відповідальністю і пропонує підписати доручення, яке дає право людині, якій це доручення виписане, робити з земельним майновим паєм, що йому заманеться: і продавати, і отримувати за це гроші. Вони викликаються по одному в кабінет до директора, і директор пропонує: “Якщо ти хочеш отримати заборгованість підприємства перед тобою із зарплати і з орендної плати, то ти маєш підписати це доручення. Якщо ти його не підписуєш, то й нічого не отримаєш”.

Ірина Перешило

По закінченні зборів у Пільному пана Ананьєва викликали на розмову 4-и особи, котрі представляли себе від Вовчанської районної адміністрації. Як з’ясувалося, це були: директор місцевого сільськогосподарського товариства, зоотехнік цієї структури, начальник охорони і генеральний директор фірми “Агровік” Агафонов. Розмова була короткою і змістовною, як стверджує В.Ананьєв.

Володимир Ананьєв

Вони мені заявили: “Сюди до нас їздити не треба. Це наш район, наша вотчина. Ми тут працюємо. В нас тут є комерційні інтереси. А ти, будь ласка, нам не заважай”. На що я відповів, що маю робити, оскільки мене запросили селяни, і я маю їм пояснити. Чи вони до мене приїдуть, чи я до них приїхав, то це моя робота, і я відмовитися від неї не можу. Вони мені сказали: “Якщо ти наступного разу до нас приїдеш без нашого дозволу, без запрошення, то ми влаштуємо тобі такий прийом, як Ющенку влаштували в Донецьку. Ми не дозволимо тут заважати нашій владі працювати”. Я уточнив, якій саме владі: виборній владі, яку обирає народ, чи призначеній? Вони сказали: “Конкретно ми співпрацюємо з адміністрацією району. Більше того, якщо ти надумаєш, що ти там лякав у Білій Криниці, що ти підеш до суду, до прокуратури, то можеш навіть туди не пробувати (як заявив сам пан Агафонов), бо прокурор у мене зарплату отримує. І наступне питання: якщо ти будеш ще каламутити людей, будеш їм пояснювати, то тебе просто вб’ють”.

Ірина Перешило

Відразу по поверненні В.Ананьєва до Києва у Спілку землевласників зателефонували селяни з Пільного, запитували, чи не злякався, а отже, чи ще приїде до них? Пан Ананьєв пообіцяв це зробити у найближчі пару тижнів.

А я у свою чергу попросила його при такій нагоді з’ясувати, якому ж прокурору (районному чи міському) відстібує на зарплату генеральний директор фірми “Агровік” Агафонов, щоб зателефонувати і запитати, чи вистачає прокурорській родині цієї суми на життя?

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG