Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:52

Якість продуктів харчування в Україні.


Володимир Ляшко Якість продуктів харчування в Україні.

Київ, 19 січня 2004 р.

Сьогодні держави світу стоять перед глобальними викликами,вони мусять розпочати широку кампанію проти інфекційних захворювань, які здебільшого є спільними як для людей, так і тваринного світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) констатує, що ця боротьба ускладнюється проблемами, яких раніше не було: збудники багатьох хвороб стали стійкими до протимікробних препаратів, до того ж, зважаючи на сучасні транспортні засоби і значні пересування людей, інфекції швидко поширюються країнами і континентами.

Ось кілька останніх повідомлень: у В’єтнамі десятеро дітей і один дорослий померли від так званого “пташиного грипу”. Уряди Японії і Таїланду розпорядилися знищити сотні тисяч інфікованих курей. Уряди США та Англії вдаються до безпрецедентних заходів, запобігаючи поширенню коров’ячого сказу. Населення оперативно інформується про якість харчових продуктів, підозрілі партії продовольства вилучаються з торгової мережі. Серйозні проблеми з охороною здоров’я населення постали і перед державними органами України. Це пов’язане з масовими захворюваннями великої рогатої худоби на лейкоз. Тому блискучі вітрини супермаркетів і скромніших сільських крамничок, завалені різними ковбасами і сирами, крім захоплення, викликають сьогодні ще й масу запитань про якість і безпечність продуктів харчування, котрі реалізуються сьогодні в Україні. На тлі тривожної ситуації з середньою тривалістю життя в Україні, стрімким поширенням СНІДу та туберкульозу, увагу громадськості привертає і дедалі зростаюча кількість онкологічних захворювань серед населення.. На думку академіка Української аграрної академії наук Володимира Бусола, “безконтрольне використання молока та м’яса хворих на лейкоз тварин може бути одним з факторів зростання онкологічних захворювань”. Причому, великі сумніви у вчених викликає і ефективність термічної обробки такої сировини, оскільки так звані метаболіти триптофану, які є у молоці і м’язах хворих тварин, при термічній обробці не руйнуються і мають канцерогенні властивості.

На сьогодні є достатня кількість відповідних наукових досліджень, і треба про цю загрозу говорити на повен голос. Академік Української академії аграрних наук Володимир Бусол каже: “Це все опубліковано в літературі. Я базувався на даних літератури. Таким чином, якщо йдуть застереження, що, мовляв, молоко від хворих корів можна вживати після того, як його прокип’ятити, це вже не така і безпечна річ, як на перший погляд здається. А тому лейкоз, як хвороба, поки що не має підтверджень про спільність її із лейкозом людини, хоча багато спільного у прояві лейкозного процесу існує. І вірус лейкозу великої рогатої худоби і людини, вони мають багато спільного у своїй структурі, але ці застереження вказують на медико-соціальне значення лейкозу великої рогатої худоби”.

Тривоги Володимира Бусола поділяє і директор Інституту патології, онкології і радіобіології імені Кавецького, доктор медичних наук Василь Чехун: “Це доведено давно дослідниками, вченими про те, що роль триптофану в виникненні злоякісного процесу висока, без сумніву. І в збірниках нашого інституту також про це є публікація. Дійсно, тут є небезпека, і продукти лейкозних тварин, наскільки я знаю, заборонені. Зокрема, молоко і м’ясо, якась є особа технологія обробки цих продуктів. І, можливо, після особливої обробки, вони, так сказать, уже десь в якихось цілях чи в промисловості вже застосовуються”.

Дещо інших поглядів на проблему дотримуються практики-спеціалісти з Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагропрому України. Заступник голови департаменту Олександр Кучерявенко стверджує таке: ”З приводу метаболітів триптофану, це поки що наукова, як то кажуть, наукова суперечка. Ще чітко не доказано, оскільки триптофан не тільки буває( і метаболіти) при лейкозі, і при інших обмінних процесах. Тому це просто наукова думка, кожний науковець має свою власну думку у своїх пропозиціях і гіпотезі, поки що тут це не доказано і не сприйнято”. Чи є якась державна програма оздоровлення поголів’я худоби від цієї небезпечної хвороби,запитую пана Кучерявенка.

“Єсть Постанова КМУ про відшкодування збитків від проведення при карантинних хворобах, але ,на жаль, лейкоз не належить до цих хвороб. Бо є перелік цих хвороб. Це хвороби списку А. Лейкоз великої рогатої худоби належить до списку Б. Тому єдиний шлях - це ясно, що страхування цих тварин. Другого шляху просто на сьогоднішній день немає”.

На жаль, повідомив Олександр Кучерявенко, оздоровити поголів’я вдалося лише в 7 областях України. Великі проблеми з лейкозом у Київській, Дніпропетровській та інших областях. І страхові компанії у цих регіонах діють надзвичайно обережно: “Якраз страхові компанії, вони страхувати не хочуть. Деякі області вільні від лейкозу, там вони працюють. А які не хотять, звичайно, відмовляються”.

Отже, населення України (а дві третини молока заготовляється саме у селян), залишилося з грізною хворобою тварин сам-на -сам. До кінця не з’ясовано прямого впливу її на здоров’я людей, і є всі підстави вважати продукти харчування від такого поголів’я небезпечними для нашого здоров’я .

Але що ж робити селянам і фермерам вже сьогодні, як їм діяти?

Олександр Кучерявенко пояснив: “Згідно з діючою теперішньою інструкцією ці тварини відокремлюються, ізолюються, і молоко від них повинно обов’язково або пастеризуватися, або кип’ятитися, а потім лиш воно відправляється на молокозаводи. Якщо це не можливо, тоді використовується для внутрішніх потреб і ні в якому разі не йде в їжу людям”.

Як кажуть, все повернулося “на круги своя”. Що ж до порад пана Кучерявенка з Мінагропрому, то багато в чому вони суперечливі, і гостроти проблеми аж ніяк не знімають. Проблему ж лейкозу худоби, яку порівнюють з інфекційною бомбою, можна вирішити хіба що на державному рівні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG