Прага, 25 січня 2004 року.
Михайло Мигалисько
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Михайло Мигалисько.
В Україні офіційно завершено Рік Росії. Чимало угод й домовленостей за цей час підписано, серед яких й договір про Єдиний економічний простір, котрий поки що залишився на папері. А експерти з офіційних статистичних даних уже повідомили про помітне зростання торгівлі між Росією та Україною.
Щоправда у політиків немає такої ж однозначності в оцінках року, який офіційно закрили президенти Володимир Путін та Леонід Кучма. При цьому слід зазначити, що на закінчення року Росії в Україні в двосторонніх відносинах центральне місце зайняла справа з Тузлою.
Як повідомив наш кореспондент з Москви Віталій Портников, російський віце-прем’єр Віктор Христенко спростував повідомлення про, мовляв, наміри Росії купувати цілий Керченський півострів за українські газові борги. Віталій Портников.
Віталі Портников
“Немає жодних підстав для того, щоб серйозно обговорювати тему купівлі Росією Керченського півострова за українські газові борги”, - підкреслив російський віце-прем’єр Віктор Христенко на діловому сніданку в урядовій “Російській газеті”.
“Всі суперечності, які були між нашими країнами в цьому регіоні, вже є вирішеними на недавній зустрічі президентів Росії і України. А пов’язувалися вони із режимом використання Азовського моря. Це не міжнародні води, це наш з Україною простір, - підкреслює Віктор Христинко, - і нам з Україною там більше ніхто не потрібний.”
Як сказав Віктор Христенко, бізнес голосує грішми, і саме це є досить важливим для російсько-українського співробітництва. “Бізнес вже давно зробив свій вибір, якщо ми подивимося на нафтопереробку в Україні, то побачимо, що її величезна кількість належить саме російським компаніям.
Тут задоволена і Росія, і Україна. На черзі – електроенергетика. Аналогічні процеси відбуваються і в інших секторах: в машинобудуванні і в кольоровій металургії. Ми в цьому зацікавленні, можливо, н6авіть більше, ніж в тому, щоб зняти бар’єр на шляху просування російських товарів в Україні”, - підкреслив Віктор Христинко в інтерв’ю “Російській газеті”.
Говорячи про ситуацію навколо ЄЕП, Христинко підкреслив, що проекти такого масштабу не є швидкими, і як приклад навів ЄС, який, на думку російського віце-прем’єра, є прикладом для колишніх радянських республік, які погодилися створити ЄЕП.
Разом і з цим, російський віце-прем’єр підкреслив, що в майбутньому році будуть досить серйозно здійснюватися заходи по розвитку ЄЕП, так, скажімо, навесні угода по формуванню ЄЕП має бути ратифікована парламентами усіх країн, - підкреслив Віктор Христинко в інтерв’ю урядовій “Російській газеті”.
Михайло Мигалисько
Залишимося ще у Москві. Президент Всесвітнього Банку Джордж Вулфенсон задоволений станом речей в російській економіці і вважає ситуацію навколо кампанії ЮКОС поодиноким випадком. Наш московський кореспондент Віталій Портников продовжує.
Віталій Портников
Президент Всесвітнього банку Джордж Вулфенсон зустрічався у російській столиці із російським президентом Володимиром Путіним, прем’єр-міністром Михайлом Касьяновим, віце-прем’єром, міністром фінансів Василем Кудріним та іншими російськими урядовцями.
Як можна було зрозуміти з підсумкової прес-конференції керівника Всесвітнього банку, загалом Вулфенсон задоволений загальним напрямком російської економіки. Однак, разом із тим, він підкреслив, що ризики залишаються, як для економік усіх країн, що вони спираються насамперед на продаж енергоносіїв.
Довелося керівникові Всесвітнього банку відповідати на питання щодо ситуації навколо компанії ЮКОС. Однак і тут пан Вулфенсон впевнений, що реформи будуть продовжуватися.
Джордж Вулфенсон (переклад)
Я не вважаю, що президент Путін збирається змінювати напрямок руху. Це поодинокий випадок, ми подивимося, як він буде вирішений.
Віталій Портников
До речі, пан Вулфенсон порівняв ситуацію навколо ЮКОСа з ситуацією навколо американської компанії “Енрон” і сказав, що вона може вплинути на російську економіку саме так, як ситуація навколо “Енрону” вплинула на ситуацію в економіці американській.
Президент Всесвітнього банку також сказав, що банк буде продовжувати кредитувати російську економіку, однак вже на нових засадах. Саме зараз буде розглядатися, яким буде це кредитування, як Всесвітній банк надалі будувати свої взаємини з РФ. Віталій Портников, радіо “Свобода”, Москва.
Михайло Мигалисько
Днями Росія повідомила про припинення транспортування газу до Білорусі. Компанія “Газпром” вже зробила це з 1 січня, проте Мінськ домовився купувати газ у незалежних постачальників – фірм “Ітера” й “Транснафта”.
Тепер “Газпром” ліквідує і цей канал енергоносіїв, вимагаючи продати йому білоруські газопроводи. Юрій Свірко повідомив з Мінська.
Юрій Свірко
Білоруський президент Олександр Лукашенко подзвонив російському лідерові Володимиру Путіну навіть у Київ, щоб обговорити ситуацію напередодні припинення постачання російського газу. Про подробиці цієї телефонної розмови не повідомляється.
Речниця президента Білорусі лише поінформувала, що досягнуто взаєморозуміння, що постачання природного газу до Білорусі забезпечуватиметься безперепинно та в повному обсязі потреб. Про це раніше заявив і перший віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Сямашко, який гарантував:
Володимир Сямашко (переклад)
Жоден завод, жодна фабрика, жодна квартира, жоден будинок не залишаться без тепла, без світла та без газу.
Юрій Свірко
Інша справа, якою ціною білоруси дістануть цей газ. Міністр промисловості Білорусі Анатолій Русенький визнав, якщо відбудеться серйозне підвищення цін на енергоносії, це, природно, зробить складною роботу підприємств.
Але він додав, що не всі білоруські заводи споживають лише газ, є запаси мазуту, тому електроцентралі зможуть працювати. Речник білоруського прем’єра Сергія Сидорського Євген Мялєшко взагалі сказав, що все в порядку.
Євген Мялєшко (переклад)
Сидорський був у Москві, розмовляв з Касьяновим, вони домовилися. Ці всі домовленості ви знаєте, їх озвучено. Тепер суб’єкти господарювання повинні виконати волю урядів.
Юрій Свірко
Проте, неофіційно білоруські урядовці кажуть, що погрози Москви припинити постачання газу не можна втілити в життя, оскільки неможливо припинити транзит російського газу через Білорусь. Але “Газпром” наполягає на тому, щоб йому продали половину акцій “Бєлтрансгазу” не за ринковим, а за балансовим коштом.
Перший віце-прем’єр Білорусі Володимир Сямашко сказав з цієї нагоди:
Володимир Сямашко (переклад)
Щодо переговорів, то переговори йдуть складно, тяжко, але ось є добрі зрушення. І я сьогодні можу сказати з абсолютною впевненістю, що газ в Республіку Білорусь буде йти за значно нижчими цінами, ніж ті, за якими РФ постачає газ до України.
Юрій Свірко
Варто нагадати, що український тариф російського газу – 50 доларів за тисячу кубометрів. Незалежний фахівець у галузі енергетики Валентин Мацкевич сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що ці заяви віце-прем’єра є нереальними, а Москва пропонує Мінську ціну 80 доларів за тисячу кубометрів газу.
Валентин Мацкевич (переклад)
Звичайно, немає куди подітися, треба йти на ринкові відносини. Якщо від 80 доларів взяти польський транзитний тариф, отримається те саме - в середньому 40-50 % від нашого споживання газу. Так і має бути, так і в Україні фактично. Треба переходити на ринкові відносини з нормальними польськими тарифами.
Юрій Свірко
Сказав Валентин Мацкевич, незалежний білоруський експерт в галузі енергетики. Юрій Свірко, для радіо “Свобода”, Мінськ.
Михайло Мигалисько
“Міжнародний газотранспортний консорціум”, який створювався з метою модернізувати та використовувати українську газотранспортну систему, поки що існує тільки на папері. Щоправда, голова правління компанії “Нафтогаз України” Юрій Бойко пообіцяв, що вже з першого лютого ця російсько-українська структура розпочне свою роботу. Водночас досі не визначено участь у консорціумі німецької компанії “Рургаз”, яка мала стати третім учасником проекту і виступати в ролі головного інвестора.
Останнім часом не можна не помітити певного розчарування з боку німців, які скаржаться на відсутність конкретики в цій справі. Експерт з групи німецьких консультантів при українському уряді Фердінанд Павел застерігає перед небезпекою зриву цього проекту, якщо не прискорити його реалізацію. Розповідає наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
На думку члена групи німецьких консультантів при українському уряді, Фердінанда Павела “Міжнародний газотранспортний консорціум” міг би стати перспективним проектом, оскільки Росія нині має шанс суттєво збільшити обсяги поставок газу до Західної Європи.
Справа в тому, що через відмову від атомної енергії в Німеччині, наприклад, зростає споживання “блакитного” палива. Україна теж могла б добре заробити на цьому, прокачуючи через свою територію російський газ.
На думку експертів, Київ виграє навіть, якщо він зменшить тарифи на надання транзитних послуг, оскільки йтиметься про надзвичайно великі обсяги газу. Крім того, вона таким чином могла б стати ще більш привабливою для потужного західного інвестора, який би допоміг їй модернізувати її газотранспортну систему.
Таким інвестором може виступити німецький концерн “Рургаз”, який сподівається, що участь у “Міжнародному газотранспортному консорціумі” дозволить йому зменшити витрати, які пов’язані з купівлею газу в Росії.
Якщо ж реалізація цього проекту і надалі затягуватиметься, то Україні не минути негативних наслідків. Говорить Фердінанд Павел.
Фердінанд Павел (переклад)
Україна вже не має багато часу для роздумів, Росія неодноразово заявляла про наміри протягнути газопровід по дну Балтійського моря, аби нарешті мати можливість для збільшення обсягів поставок газу на Захід.
Якщо таке будівництво розпочнеться, то “Газпром” більше не матиме грошей для модернізації власної газо-видобувної системи. Всі гроші йтимуть на спорудження альтернативного газопроводу. Це означатиме, що “Газпром” може почати закуповувати газ закордоном для того, щоб потім продавати його далі в Європу.
Надія Кандиба
Тут, на думку Фердінанда Павела, виникне проблема для Києва, оскільки швидше за все, йтиметься про газ з Туркменістану, який однак потрібен Україні для покриття власних потреб.
Німецький експерт також не радить Україні скористатися своїм нинішнім практично монопольним становищем заради підняття цін на транзит.
Фердінанд Павел (переклад)
Це може призвести до того, що “Газпром” та європейські покупці російського газу все ж таки вирішать будувати альтернативний трубопровід.
Надія Кандиба
Застеріг німецький експерт. До того ж, крім Росії, є і інші країни, які видобувають газ. Тут варто згадати Алжир, який міг би на значно вигідніших умовах постачати “блакитне” паливо в Європу.
Фердінанд Павел прогнозує, що в ході лібералізації ринку ЄС алжирський газ відіграватиме Європі значно більшу роль, ніж сьогодні. У такому разі Україна знову ж таки втратить своє значення як транзитна країна.
Фердінанд Павел (переклад)
Загалом тут існує дуже складне переплетіння стосунків між споживачами та виробниками, і ми не радимо Україні створювати перешкоди для реалізації такого привабливого проекту як “Міжнародний газотранспортний консорціум”.
Надія Кандиба
Сказав Фердінанд Павел, член групи німецьких консультантів при українському урядові.
Михайло Мигалисько
У зв’язку з розширенням Європейського Союзу в України до ЄС виникає більше питань ніж відповідей”, сказав для радіо “Свобода” під час свого візиту до Брюсселя заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
І саме тому, щоб знайти відповіді на ці запитання, він провів переговори з представниками Євро комісії. З ним розмовляє наш Брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Славко Волинський
Відповідаючи на запитання, чим викликаний несподіваний приїзд пана Чалого до Брюсселя, заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий відповів, що це перший раунд консультацій стосовно того, щоб Україна зуміла разом з ЄС оперативно і ефективно розв’язувати ті проблеми, які будуть виникати після розширення ЄС. Зокрема, Олександр Чалий наголосив:
Олександр Чалий
Головне, що сьогодні в ході дискусій ми зафіксували, що є багато точок, де ЄС визнає легітимність української постановки питання, що приєднання країн - нових членів до угоди про партнерство і співробітництво повинно відбуватися таким чином, щоб були враховані певні інтереси України, у зв’язку з тим, що ці країни вступають в ЄС, і ми будемо стикатися з рядом труднощів.
Ми йдемо таким шляхом, намагаємося зафіксувати певні проблемні питання і далі знайти відповідь на ці питання. Тобто у нас відбувся досить таки складний професійний діалог, він відбувся в конструктивній атмосфері, хоч інколи і в емоційній.
Однак, ми бачимо реально, що ми намітили нормальний рух для досягнення і рішення, будемо робити все можливе, щоб першого травня, коли нові країни стануть повноправними членами ЄС, у нас відповідний протокол набув чинності.
Якщо ні, ми обговорили шляхи, що ми будемо робити в цьому випадку, щоб не створювати якоїсь невизначеної ситуації.
Славко Волинський
На запитання, який документ чи механізм буде слугувати розв’язанню спірних питань між Україною і ЄС у зв’язку із розширенням Європейського Союзу Олександр Чалий відповів, що це буде спеціальний протокол, але щодо його назви ще ведеться дискусія.
Євро комісія пропонує назву “Протокол з поширення ЄС”, а Україна вважає, що більш точною була б назва документу “Протокол про приєднання нових членів до ЄС”.
“А це дасть більші можливості Україні, - сказав представник МЗС України, - у майбутньому більш чітко формулювати свої вимоги до ЄС”. Славко Волинський, радіо “Свобода”, Брюссель.
Михайло Мигалисько
У попередніх передачах ми вже розповідали про родини київських купців-старовірів Дехтярьових та Личкових. А одним із засновників громади старообрядців на Київському Подолі на початку ХІХ століття був купець Тадей Попов.
Про підприємців і благодійників Тадея та Миколу Попових розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1811 року до Києва з Росії переїхало кілька родин купців-старовірів так званого “попівського” напрямку, які визнавали православну церковну ієрархію і тому не переслідувалися російською владою.
Один з тих купців – тридцяти шестирічний Тадей Попов, – придбав під Замковою горою на Подолі садибу з будинком. Там 1818 року київські старообрядці розпочали свої таємні богослужіння, а вже через 8 років вони стали молитися відкрито.
Інші купці-старовіри охоче оселялися навколо будинку Попова, і у середині ХІХ століття їх там мешкало близько чотирьох сотень. 1884 року старообрядницька громада перенесла свою молитовню на теперішню вулицю Григорія Сковороди у будинок під назвою “Останець”, який зацілів після великої пожежі на Подолі 1811 року.
Ставши дорослими, сини Тадея Попова працювали у батьківській бакалійній крамниці на Подолі. Згодом один із них – Микола, – розпочав самостійну торгівлю цукром і досить швидко розбагатів на ній.
Після поразки польського повстання 1863–64 років він скуповував за безцінь цукрові заводи, що належали полякам. Попов придбав також низку прибуткових будинків у Києві та кілька маєтків загальною площею близько одинадцяти гектарів.
Його капітал становив 6 мільйонів рублів, він був обраний гласним (тобто, депутатом) Міської думи, а 1892 року став почесним громадянином Києва.
1866 року підприємець власним коштом заснував на Почайнинській вулиці на Подолі нову, Успенську старообрядницьку молитовню. А 1881 року Микола та Єлизавета Попови відкрили у своєму будинку на Андріївському узвозі притулок для хворих, що одужують.
Невдовзі подружжя перетворило притулок на безплатну очну лікарню, а ще через 5 років передало лікарні свою садибу з будинком на Печерську. Тільки 1892 року відому “Очну лікарню Попових” на 40 ліжок відвідало 15 тисяч хворих з вісімнадцяти губерній Російської імперії та з дванадцяти інших країн.
За місяць до своєї смерті Попов пожертвував 25 тисяч рублів на недоторканий капітал для лікарні для чорноробів, щойно збудованої Миколою Терещенком (нині – лікарня “Охматдит”).
Микола Попов помер у лютому 1894 року і був похований, як і згодом його дружина Єлизавета, на Щекавицькому цвинтарі для старовірів. За радянської влади на одній частині кладовища був розміщений військовий об’єкт, а інша його частина – зруйнована.
Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”, Київ.
Михайло Мигалисько
Для багатьох підприємців, які лишень розпочинають власний бізнес, однією з найболючіших проблем є фінансова. Декого виручають кредитні позики в банку, комусь допомагають друзі, рідня.
А ось героєві сьогоднішньої рубрики “Власна справа” важко уявити успішним його бізнес, аби не допомога… англійської королеви Єлизавети П. Розповідає І.Біла.
Звучить “Козацький марш”.
Ірина Біла Під супровід цього “Козацького маршу” традиційно розпочинаються виступи київського Кінного театру “Українські козаки”. Віртуозність вершників не лишає байдужими глядачів. Надто ж – за межами України.
Сміливість наїзників і досконале виконання ними акробатичних трюків зробили популярними “Українських козаків” далеко за межами України. Про те, як сприймають колектив закордоном, зокрема, в Європі, розповідає керівник кінного театру Олег Юрчишин.
Олег Юрчишин
Для них, як ми їздимо на конях, зовсім неможливо. Наприклад, як коня на повному скаку достати якийсь предмет (ми шапки піднімаємо), чи під животом у коня пролізти, чи під шиєю. Такі елементи у них взагалі неможливі.
Вони розуміють, що це дуже складно, в Європі це не розповсюджено. Такі вправи можна побачити тільки в Росії: у донських козаків або у кубанських, і от у нас на Україні, або у циркових групах, як от у М.Кантімірова. Але у нас не цирк, ми по прямій працюємо. По прямій набагато більша швидкість, більш захоплює глядачів.
Ірина Біла
Однією з перших європейських держав, яка запросила “Українських козаків” була Великобританія. Там відбувалося грандіозне шоу, яке готувалося два роки і було присвячене 80-літтю Королівських Військово-повітряних сил.
Урочистості тривали майже місяць, і щодня хтось з королівської родини обов’язково був присутній на шоу. Згадує Олег Юрчишин.
Олег Юрчишин
Кожен день хтось із королівської сім’ї спускався, з усіма ручкалися. В передостанній день сама королева спускалася, і її чоловік теж супроводжував.
До речі, чоловік королеви Великобританії, вже коли ми вдруге були в Лондоні, він теж спускався до нас, як до старих знайомих, вітав нас, що чудово виступили. Взагалі нас дуже чудово приймали.
В принципі, такий фінансовий кошт, підтримка, як ми кажемо, нас підтримувала англійська королева. З 1998 року почалося наше таке нормальне існування, тому що в 1997 році ще дуже важко було. Якби не англійська королева, то я не знаю, де б ми були, щоб ми робили далі.
Ірина Біла Втім, Кінний театр добре зустрічають не лише у Великій Британії. З часом навіть найближчі сусіди, зокрема, поляки, не зважаючи на те, що колись українські козаки ворогували з Річчю Посполитою, радо очікують на зустріч з “Українськими козаками”.
Олег Юрчишин
Скрізь, де ми виступаємо, особливо на таких великих змаганнях, скрізь репрезентація йде України, навіть в Польщі. До речі, в Польщі з кожним роком якось рідніше приймають, тому що перші роки, коли ми їздили, то вони не дуже приймали.
У нас навіть з’явилися свої фани, які, коли ми приїжджаємо, вони поголені під оселедці, вони нас з квітами зустрічають. Це після фільму “Вогнем і мечем” таке почалося. І от вони захоплені виступами нашими. Костюми у них навіть козацькі є.
Ірина Біла
Чомусь в Україні не надто часто запрошують на урочистості “Українських козаків”. Відтак Кінному театрові доводиться активніше займатися пошуком замовників закордоном. Адже з кожним роком дорожчає утримання коней, який, як наголошує Олег Юрчишин, нараховується 12 голів.
Олег Юрчишин
В цьому році в кінці березня ми відправляємо групу до Італії, це основне завдання, тому що, якщо щось зірветься, то дуже важкий рік буде. Тому що на Україні дуже мало виступів, замовлень.
Якби ми були державною структурою, то ми б дуже не переймалися. Не вийшли гастролі, та й не вийшли, нас утримують будуть. Тому що в цьому році корма подорожчали.
Наприклад, рік тому тона вівса коштувала 50 умовних одиниць, зараз 100-150 – вдвічі, втричі подорожчало. Сіно теж, все дуже дорого коштує. Вже навіть деякі кормові добавки для коней дешевше купувати закордоном, ніж у нас. У нас все дорожчає і дорожчає.
Ірина Біла
А поки “Українські козаки” репрезентують мистецтво України закордоном, самі українці “насолоджуються” іншими видовищами на кшталт Вєркі Сєрдючкі.
Михайло Мигалисько
Цією розповіддю Ірини Білої ми завершили передачу “Економічний журнал”. Я, Михайло Мигалисько, прощаюсь з Вами. На все добре. Залишаєтесь на хвилі “Свободи”.
Михайло Мигалисько
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”. В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Михайло Мигалисько.
В Україні офіційно завершено Рік Росії. Чимало угод й домовленостей за цей час підписано, серед яких й договір про Єдиний економічний простір, котрий поки що залишився на папері. А експерти з офіційних статистичних даних уже повідомили про помітне зростання торгівлі між Росією та Україною.
Щоправда у політиків немає такої ж однозначності в оцінках року, який офіційно закрили президенти Володимир Путін та Леонід Кучма. При цьому слід зазначити, що на закінчення року Росії в Україні в двосторонніх відносинах центральне місце зайняла справа з Тузлою.
Як повідомив наш кореспондент з Москви Віталій Портников, російський віце-прем’єр Віктор Христенко спростував повідомлення про, мовляв, наміри Росії купувати цілий Керченський півострів за українські газові борги. Віталій Портников.
Віталі Портников
“Немає жодних підстав для того, щоб серйозно обговорювати тему купівлі Росією Керченського півострова за українські газові борги”, - підкреслив російський віце-прем’єр Віктор Христенко на діловому сніданку в урядовій “Російській газеті”.
“Всі суперечності, які були між нашими країнами в цьому регіоні, вже є вирішеними на недавній зустрічі президентів Росії і України. А пов’язувалися вони із режимом використання Азовського моря. Це не міжнародні води, це наш з Україною простір, - підкреслює Віктор Христинко, - і нам з Україною там більше ніхто не потрібний.”
Як сказав Віктор Христенко, бізнес голосує грішми, і саме це є досить важливим для російсько-українського співробітництва. “Бізнес вже давно зробив свій вибір, якщо ми подивимося на нафтопереробку в Україні, то побачимо, що її величезна кількість належить саме російським компаніям.
Тут задоволена і Росія, і Україна. На черзі – електроенергетика. Аналогічні процеси відбуваються і в інших секторах: в машинобудуванні і в кольоровій металургії. Ми в цьому зацікавленні, можливо, н6авіть більше, ніж в тому, щоб зняти бар’єр на шляху просування російських товарів в Україні”, - підкреслив Віктор Христинко в інтерв’ю “Російській газеті”.
Говорячи про ситуацію навколо ЄЕП, Христинко підкреслив, що проекти такого масштабу не є швидкими, і як приклад навів ЄС, який, на думку російського віце-прем’єра, є прикладом для колишніх радянських республік, які погодилися створити ЄЕП.
Разом і з цим, російський віце-прем’єр підкреслив, що в майбутньому році будуть досить серйозно здійснюватися заходи по розвитку ЄЕП, так, скажімо, навесні угода по формуванню ЄЕП має бути ратифікована парламентами усіх країн, - підкреслив Віктор Христинко в інтерв’ю урядовій “Російській газеті”.
Михайло Мигалисько
Залишимося ще у Москві. Президент Всесвітнього Банку Джордж Вулфенсон задоволений станом речей в російській економіці і вважає ситуацію навколо кампанії ЮКОС поодиноким випадком. Наш московський кореспондент Віталій Портников продовжує.
Віталій Портников
Президент Всесвітнього банку Джордж Вулфенсон зустрічався у російській столиці із російським президентом Володимиром Путіним, прем’єр-міністром Михайлом Касьяновим, віце-прем’єром, міністром фінансів Василем Кудріним та іншими російськими урядовцями.
Як можна було зрозуміти з підсумкової прес-конференції керівника Всесвітнього банку, загалом Вулфенсон задоволений загальним напрямком російської економіки. Однак, разом із тим, він підкреслив, що ризики залишаються, як для економік усіх країн, що вони спираються насамперед на продаж енергоносіїв.
Довелося керівникові Всесвітнього банку відповідати на питання щодо ситуації навколо компанії ЮКОС. Однак і тут пан Вулфенсон впевнений, що реформи будуть продовжуватися.
Джордж Вулфенсон (переклад)
Я не вважаю, що президент Путін збирається змінювати напрямок руху. Це поодинокий випадок, ми подивимося, як він буде вирішений.
Віталій Портников
До речі, пан Вулфенсон порівняв ситуацію навколо ЮКОСа з ситуацією навколо американської компанії “Енрон” і сказав, що вона може вплинути на російську економіку саме так, як ситуація навколо “Енрону” вплинула на ситуацію в економіці американській.
Президент Всесвітнього банку також сказав, що банк буде продовжувати кредитувати російську економіку, однак вже на нових засадах. Саме зараз буде розглядатися, яким буде це кредитування, як Всесвітній банк надалі будувати свої взаємини з РФ. Віталій Портников, радіо “Свобода”, Москва.
Михайло Мигалисько
Днями Росія повідомила про припинення транспортування газу до Білорусі. Компанія “Газпром” вже зробила це з 1 січня, проте Мінськ домовився купувати газ у незалежних постачальників – фірм “Ітера” й “Транснафта”.
Тепер “Газпром” ліквідує і цей канал енергоносіїв, вимагаючи продати йому білоруські газопроводи. Юрій Свірко повідомив з Мінська.
Юрій Свірко
Білоруський президент Олександр Лукашенко подзвонив російському лідерові Володимиру Путіну навіть у Київ, щоб обговорити ситуацію напередодні припинення постачання російського газу. Про подробиці цієї телефонної розмови не повідомляється.
Речниця президента Білорусі лише поінформувала, що досягнуто взаєморозуміння, що постачання природного газу до Білорусі забезпечуватиметься безперепинно та в повному обсязі потреб. Про це раніше заявив і перший віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Сямашко, який гарантував:
Володимир Сямашко (переклад)
Жоден завод, жодна фабрика, жодна квартира, жоден будинок не залишаться без тепла, без світла та без газу.
Юрій Свірко
Інша справа, якою ціною білоруси дістануть цей газ. Міністр промисловості Білорусі Анатолій Русенький визнав, якщо відбудеться серйозне підвищення цін на енергоносії, це, природно, зробить складною роботу підприємств.
Але він додав, що не всі білоруські заводи споживають лише газ, є запаси мазуту, тому електроцентралі зможуть працювати. Речник білоруського прем’єра Сергія Сидорського Євген Мялєшко взагалі сказав, що все в порядку.
Євген Мялєшко (переклад)
Сидорський був у Москві, розмовляв з Касьяновим, вони домовилися. Ці всі домовленості ви знаєте, їх озвучено. Тепер суб’єкти господарювання повинні виконати волю урядів.
Юрій Свірко
Проте, неофіційно білоруські урядовці кажуть, що погрози Москви припинити постачання газу не можна втілити в життя, оскільки неможливо припинити транзит російського газу через Білорусь. Але “Газпром” наполягає на тому, щоб йому продали половину акцій “Бєлтрансгазу” не за ринковим, а за балансовим коштом.
Перший віце-прем’єр Білорусі Володимир Сямашко сказав з цієї нагоди:
Володимир Сямашко (переклад)
Щодо переговорів, то переговори йдуть складно, тяжко, але ось є добрі зрушення. І я сьогодні можу сказати з абсолютною впевненістю, що газ в Республіку Білорусь буде йти за значно нижчими цінами, ніж ті, за якими РФ постачає газ до України.
Юрій Свірко
Варто нагадати, що український тариф російського газу – 50 доларів за тисячу кубометрів. Незалежний фахівець у галузі енергетики Валентин Мацкевич сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що ці заяви віце-прем’єра є нереальними, а Москва пропонує Мінську ціну 80 доларів за тисячу кубометрів газу.
Валентин Мацкевич (переклад)
Звичайно, немає куди подітися, треба йти на ринкові відносини. Якщо від 80 доларів взяти польський транзитний тариф, отримається те саме - в середньому 40-50 % від нашого споживання газу. Так і має бути, так і в Україні фактично. Треба переходити на ринкові відносини з нормальними польськими тарифами.
Юрій Свірко
Сказав Валентин Мацкевич, незалежний білоруський експерт в галузі енергетики. Юрій Свірко, для радіо “Свобода”, Мінськ.
Михайло Мигалисько
“Міжнародний газотранспортний консорціум”, який створювався з метою модернізувати та використовувати українську газотранспортну систему, поки що існує тільки на папері. Щоправда, голова правління компанії “Нафтогаз України” Юрій Бойко пообіцяв, що вже з першого лютого ця російсько-українська структура розпочне свою роботу. Водночас досі не визначено участь у консорціумі німецької компанії “Рургаз”, яка мала стати третім учасником проекту і виступати в ролі головного інвестора.
Останнім часом не можна не помітити певного розчарування з боку німців, які скаржаться на відсутність конкретики в цій справі. Експерт з групи німецьких консультантів при українському уряді Фердінанд Павел застерігає перед небезпекою зриву цього проекту, якщо не прискорити його реалізацію. Розповідає наш кореспондент у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
На думку члена групи німецьких консультантів при українському уряді, Фердінанда Павела “Міжнародний газотранспортний консорціум” міг би стати перспективним проектом, оскільки Росія нині має шанс суттєво збільшити обсяги поставок газу до Західної Європи.
Справа в тому, що через відмову від атомної енергії в Німеччині, наприклад, зростає споживання “блакитного” палива. Україна теж могла б добре заробити на цьому, прокачуючи через свою територію російський газ.
На думку експертів, Київ виграє навіть, якщо він зменшить тарифи на надання транзитних послуг, оскільки йтиметься про надзвичайно великі обсяги газу. Крім того, вона таким чином могла б стати ще більш привабливою для потужного західного інвестора, який би допоміг їй модернізувати її газотранспортну систему.
Таким інвестором може виступити німецький концерн “Рургаз”, який сподівається, що участь у “Міжнародному газотранспортному консорціумі” дозволить йому зменшити витрати, які пов’язані з купівлею газу в Росії.
Якщо ж реалізація цього проекту і надалі затягуватиметься, то Україні не минути негативних наслідків. Говорить Фердінанд Павел.
Фердінанд Павел (переклад)
Україна вже не має багато часу для роздумів, Росія неодноразово заявляла про наміри протягнути газопровід по дну Балтійського моря, аби нарешті мати можливість для збільшення обсягів поставок газу на Захід.
Якщо таке будівництво розпочнеться, то “Газпром” більше не матиме грошей для модернізації власної газо-видобувної системи. Всі гроші йтимуть на спорудження альтернативного газопроводу. Це означатиме, що “Газпром” може почати закуповувати газ закордоном для того, щоб потім продавати його далі в Європу.
Надія Кандиба
Тут, на думку Фердінанда Павела, виникне проблема для Києва, оскільки швидше за все, йтиметься про газ з Туркменістану, який однак потрібен Україні для покриття власних потреб.
Німецький експерт також не радить Україні скористатися своїм нинішнім практично монопольним становищем заради підняття цін на транзит.
Фердінанд Павел (переклад)
Це може призвести до того, що “Газпром” та європейські покупці російського газу все ж таки вирішать будувати альтернативний трубопровід.
Надія Кандиба
Застеріг німецький експерт. До того ж, крім Росії, є і інші країни, які видобувають газ. Тут варто згадати Алжир, який міг би на значно вигідніших умовах постачати “блакитне” паливо в Європу.
Фердінанд Павел прогнозує, що в ході лібералізації ринку ЄС алжирський газ відіграватиме Європі значно більшу роль, ніж сьогодні. У такому разі Україна знову ж таки втратить своє значення як транзитна країна.
Фердінанд Павел (переклад)
Загалом тут існує дуже складне переплетіння стосунків між споживачами та виробниками, і ми не радимо Україні створювати перешкоди для реалізації такого привабливого проекту як “Міжнародний газотранспортний консорціум”.
Надія Кандиба
Сказав Фердінанд Павел, член групи німецьких консультантів при українському урядові.
Михайло Мигалисько
У зв’язку з розширенням Європейського Союзу в України до ЄС виникає більше питань ніж відповідей”, сказав для радіо “Свобода” під час свого візиту до Брюсселя заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
І саме тому, щоб знайти відповіді на ці запитання, він провів переговори з представниками Євро комісії. З ним розмовляє наш Брюссельський кореспондент Славко Волинський.
Славко Волинський
Відповідаючи на запитання, чим викликаний несподіваний приїзд пана Чалого до Брюсселя, заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий відповів, що це перший раунд консультацій стосовно того, щоб Україна зуміла разом з ЄС оперативно і ефективно розв’язувати ті проблеми, які будуть виникати після розширення ЄС. Зокрема, Олександр Чалий наголосив:
Олександр Чалий
Головне, що сьогодні в ході дискусій ми зафіксували, що є багато точок, де ЄС визнає легітимність української постановки питання, що приєднання країн - нових членів до угоди про партнерство і співробітництво повинно відбуватися таким чином, щоб були враховані певні інтереси України, у зв’язку з тим, що ці країни вступають в ЄС, і ми будемо стикатися з рядом труднощів.
Ми йдемо таким шляхом, намагаємося зафіксувати певні проблемні питання і далі знайти відповідь на ці питання. Тобто у нас відбувся досить таки складний професійний діалог, він відбувся в конструктивній атмосфері, хоч інколи і в емоційній.
Однак, ми бачимо реально, що ми намітили нормальний рух для досягнення і рішення, будемо робити все можливе, щоб першого травня, коли нові країни стануть повноправними членами ЄС, у нас відповідний протокол набув чинності.
Якщо ні, ми обговорили шляхи, що ми будемо робити в цьому випадку, щоб не створювати якоїсь невизначеної ситуації.
Славко Волинський
На запитання, який документ чи механізм буде слугувати розв’язанню спірних питань між Україною і ЄС у зв’язку із розширенням Європейського Союзу Олександр Чалий відповів, що це буде спеціальний протокол, але щодо його назви ще ведеться дискусія.
Євро комісія пропонує назву “Протокол з поширення ЄС”, а Україна вважає, що більш точною була б назва документу “Протокол про приєднання нових членів до ЄС”.
“А це дасть більші можливості Україні, - сказав представник МЗС України, - у майбутньому більш чітко формулювати свої вимоги до ЄС”. Славко Волинський, радіо “Свобода”, Брюссель.
Михайло Мигалисько
У попередніх передачах ми вже розповідали про родини київських купців-старовірів Дехтярьових та Личкових. А одним із засновників громади старообрядців на Київському Подолі на початку ХІХ століття був купець Тадей Попов.
Про підприємців і благодійників Тадея та Миколу Попових розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
1811 року до Києва з Росії переїхало кілька родин купців-старовірів так званого “попівського” напрямку, які визнавали православну церковну ієрархію і тому не переслідувалися російською владою.
Один з тих купців – тридцяти шестирічний Тадей Попов, – придбав під Замковою горою на Подолі садибу з будинком. Там 1818 року київські старообрядці розпочали свої таємні богослужіння, а вже через 8 років вони стали молитися відкрито.
Інші купці-старовіри охоче оселялися навколо будинку Попова, і у середині ХІХ століття їх там мешкало близько чотирьох сотень. 1884 року старообрядницька громада перенесла свою молитовню на теперішню вулицю Григорія Сковороди у будинок під назвою “Останець”, який зацілів після великої пожежі на Подолі 1811 року.
Ставши дорослими, сини Тадея Попова працювали у батьківській бакалійній крамниці на Подолі. Згодом один із них – Микола, – розпочав самостійну торгівлю цукром і досить швидко розбагатів на ній.
Після поразки польського повстання 1863–64 років він скуповував за безцінь цукрові заводи, що належали полякам. Попов придбав також низку прибуткових будинків у Києві та кілька маєтків загальною площею близько одинадцяти гектарів.
Його капітал становив 6 мільйонів рублів, він був обраний гласним (тобто, депутатом) Міської думи, а 1892 року став почесним громадянином Києва.
1866 року підприємець власним коштом заснував на Почайнинській вулиці на Подолі нову, Успенську старообрядницьку молитовню. А 1881 року Микола та Єлизавета Попови відкрили у своєму будинку на Андріївському узвозі притулок для хворих, що одужують.
Невдовзі подружжя перетворило притулок на безплатну очну лікарню, а ще через 5 років передало лікарні свою садибу з будинком на Печерську. Тільки 1892 року відому “Очну лікарню Попових” на 40 ліжок відвідало 15 тисяч хворих з вісімнадцяти губерній Російської імперії та з дванадцяти інших країн.
За місяць до своєї смерті Попов пожертвував 25 тисяч рублів на недоторканий капітал для лікарні для чорноробів, щойно збудованої Миколою Терещенком (нині – лікарня “Охматдит”).
Микола Попов помер у лютому 1894 року і був похований, як і згодом його дружина Єлизавета, на Щекавицькому цвинтарі для старовірів. За радянської влади на одній частині кладовища був розміщений військовий об’єкт, а інша його частина – зруйнована.
Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”, Київ.
Михайло Мигалисько
Для багатьох підприємців, які лишень розпочинають власний бізнес, однією з найболючіших проблем є фінансова. Декого виручають кредитні позики в банку, комусь допомагають друзі, рідня.
А ось героєві сьогоднішньої рубрики “Власна справа” важко уявити успішним його бізнес, аби не допомога… англійської королеви Єлизавети П. Розповідає І.Біла.
Звучить “Козацький марш”.
Ірина Біла Під супровід цього “Козацького маршу” традиційно розпочинаються виступи київського Кінного театру “Українські козаки”. Віртуозність вершників не лишає байдужими глядачів. Надто ж – за межами України.
Сміливість наїзників і досконале виконання ними акробатичних трюків зробили популярними “Українських козаків” далеко за межами України. Про те, як сприймають колектив закордоном, зокрема, в Європі, розповідає керівник кінного театру Олег Юрчишин.
Олег Юрчишин
Для них, як ми їздимо на конях, зовсім неможливо. Наприклад, як коня на повному скаку достати якийсь предмет (ми шапки піднімаємо), чи під животом у коня пролізти, чи під шиєю. Такі елементи у них взагалі неможливі.
Вони розуміють, що це дуже складно, в Європі це не розповсюджено. Такі вправи можна побачити тільки в Росії: у донських козаків або у кубанських, і от у нас на Україні, або у циркових групах, як от у М.Кантімірова. Але у нас не цирк, ми по прямій працюємо. По прямій набагато більша швидкість, більш захоплює глядачів.
Ірина Біла
Однією з перших європейських держав, яка запросила “Українських козаків” була Великобританія. Там відбувалося грандіозне шоу, яке готувалося два роки і було присвячене 80-літтю Королівських Військово-повітряних сил.
Урочистості тривали майже місяць, і щодня хтось з королівської родини обов’язково був присутній на шоу. Згадує Олег Юрчишин.
Олег Юрчишин
Кожен день хтось із королівської сім’ї спускався, з усіма ручкалися. В передостанній день сама королева спускалася, і її чоловік теж супроводжував.
До речі, чоловік королеви Великобританії, вже коли ми вдруге були в Лондоні, він теж спускався до нас, як до старих знайомих, вітав нас, що чудово виступили. Взагалі нас дуже чудово приймали.
В принципі, такий фінансовий кошт, підтримка, як ми кажемо, нас підтримувала англійська королева. З 1998 року почалося наше таке нормальне існування, тому що в 1997 році ще дуже важко було. Якби не англійська королева, то я не знаю, де б ми були, щоб ми робили далі.
Ірина Біла Втім, Кінний театр добре зустрічають не лише у Великій Британії. З часом навіть найближчі сусіди, зокрема, поляки, не зважаючи на те, що колись українські козаки ворогували з Річчю Посполитою, радо очікують на зустріч з “Українськими козаками”.
Олег Юрчишин
Скрізь, де ми виступаємо, особливо на таких великих змаганнях, скрізь репрезентація йде України, навіть в Польщі. До речі, в Польщі з кожним роком якось рідніше приймають, тому що перші роки, коли ми їздили, то вони не дуже приймали.
У нас навіть з’явилися свої фани, які, коли ми приїжджаємо, вони поголені під оселедці, вони нас з квітами зустрічають. Це після фільму “Вогнем і мечем” таке почалося. І от вони захоплені виступами нашими. Костюми у них навіть козацькі є.
Ірина Біла
Чомусь в Україні не надто часто запрошують на урочистості “Українських козаків”. Відтак Кінному театрові доводиться активніше займатися пошуком замовників закордоном. Адже з кожним роком дорожчає утримання коней, який, як наголошує Олег Юрчишин, нараховується 12 голів.
Олег Юрчишин
В цьому році в кінці березня ми відправляємо групу до Італії, це основне завдання, тому що, якщо щось зірветься, то дуже важкий рік буде. Тому що на Україні дуже мало виступів, замовлень.
Якби ми були державною структурою, то ми б дуже не переймалися. Не вийшли гастролі, та й не вийшли, нас утримують будуть. Тому що в цьому році корма подорожчали.
Наприклад, рік тому тона вівса коштувала 50 умовних одиниць, зараз 100-150 – вдвічі, втричі подорожчало. Сіно теж, все дуже дорого коштує. Вже навіть деякі кормові добавки для коней дешевше купувати закордоном, ніж у нас. У нас все дорожчає і дорожчає.
Ірина Біла
А поки “Українські козаки” репрезентують мистецтво України закордоном, самі українці “насолоджуються” іншими видовищами на кшталт Вєркі Сєрдючкі.
Михайло Мигалисько
Цією розповіддю Ірини Білої ми завершили передачу “Економічний журнал”. Я, Михайло Мигалисько, прощаюсь з Вами. На все добре. Залишаєтесь на хвилі “Свободи”.
