Доступність посилання

ТОП новини

Польський відгомін річниці Переяславської Ради.


Володимир Павлів Польський відгомін річниці Переяславської Ради.

Варшава, 28 січня 2004 - Те, як в Україні та Росії відзначалася чергова річниця Переяславської Ради, не пройшло повз увагу і польських засобів масової інформації. Щоправда, польська преса хоч і повідомляла про це, але практично не коментувала. Єдиний, може, аналітичний погляд на цю історичну подію та її наслідки, представив у середу авторитетний щотижневик «Політика». «Політика» помістила статті на цю тему відразу двох авторів – українського публіциста та історика Богдана Осадчука та польського історика-українознавця Владислава Серчика. Обидва незалежні тексти можна теж розглядати як частини діалогу двох співрозмовників із дещо різними баченням одного й того ж питання.

Польський історик назвав свою статтю «Як цар козаків перехитрив» і відповідно до цього розповідь про передумови Переяславської Ради зводить до образи козацької старшини на Річ Посполиту та до недооцінки козаками тієї загрози, яку в той час становила зміцніла вже Росія. Тому не дивно, що Владислав Серчик оцінює сучасне українське трактування тих подій з певною іронією: «Нещодавно київські автори 15-томної популярної історії України, зовсім не зауважуючи того, що їхні дії є смішними, назвали повстання Хмельницького революцією, запропонували канонізувати козацького гетьмана та надати йому прізвисько - Великий» . Разом з тим польський історик визнає, що Хмельниччина була найважливішим елементом української національної свідомості, але козаки не зуміли побачити ту загрозу, яка зі сходу загрожувала їхній незалежності. І тому Переяславська Рада не стала, на думку Владислава Серчика, договором про військовий чи державний союз, а актом підпорядкування України Росії.

Щодо якості російсько-козацького договору дещо іншу думку висловлює у своєму тексті Богдан Осадчук. Український історик говорить про те, що після невдалого союзу із турками Хмельницькому нічого не залишалося, як шукати підтримки у Москви. Богдан Осадчук висловлює тезу, що Хмельницькому не йшлося про союз із Москвою, бо не цього стосувалася сама російсько-українська угода. «Угода була не найгіршою, – говорить Богдан Осадчук, – бо зберігала всі козацькі привілеї, окрім самостійної закордонної політики». Зауважує Богдан Осадчук і те, що під владою Москви устрій Козацької держави був напочатку повністю збережений, отже ситуація була кращою, ніж під владою Польщі ,підсумовує український історик. На думку Богдана Осадчука, ситуацію змінила на гірше лише цариця Катерина з її «німецькою педантичністю».

Розходяться український та польський історики і в оцінці головного підсумку Переяславської Ради з точки зору нинішніх подій. Якщо Владислав Серчик натякає на те, що Україна залишається міцно узалежненою від Росії, то Богдан Осадчук намагається шукати аргументів для підважування цієї думки.

«Не бачу загрози перетворення України у провінцію якоїсь відновленої російської імперії, – говорить Богдан Осадчук. На його думку, сучасна українська влада, навіть та, що виростала ще у радянські часи, вже розсмакувала плоди незалежності і не хотіла б їх позбутися.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG