Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 00:33

“Права людини” 1. Скандал з польськими інвесторами довкола торговельного центру “Магнус” у Львові; 2. Харківські правозахисники стурбовані порушенням права громадян на приватність; 3. Рубрика “Голоси скривджених”: продовження історії священика з Луганщини, якого катували правоохоронці.


Надія Шерстюк “Права людини” 1. Скандал з польськими інвесторами довкола торговельного центру “Магнус” у Львові; 2. Харківські правозахисники стурбовані порушенням права громадян на приватність; 3. Рубрика “Голоси скривджених”: продовження історії священика з Луганщини, якого катували правоохоронці.

Київ, 29 січня 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Артем Мостовий.

Сьогодні у програмі, зокрема, такі теми:

- Скандал з польськими інвесторами довкола торговельного центру “Магнус” у Львові;

- Харківські правозахисники стурбовані порушенням права громадян на приватність;

- Рубрика “Голоси скривджених”: продовження історії священика з Луганщини, якого катували правоохоронці.

Конфлікт довкола торговельного центру “Магнус”, що у Львові, набув міжнародного розголосу. Адже більшість акцій цього підприємства належать польським інвесторам.

24 січня озброєні бійці “Титану”, а також група людей, які представили себе новим керівництвом “Магнуса” захопили адмінбудівлю універмагу, силою вилучили у гендиректора документи, ключі і печатку акціонерного товариства. Свої дії ці люди пояснювали рішенням Бориспільського суду Києва, про засідання якого польські інвестори навіть не були попереджені.

Ситуацію з’ясовувала Галина Терещук.

Галина Терещук

22 січня відбулись збори акціонерів у Львові, про які основні акціонери, а вони разом із польськими інвесторами мають 67 відсотків акцій, ні дирекція, ні спостережна рада не знали. Та й більшість акціонерів, з якими спілкувалась дирекція “Магнуса”, про це не були проінформовані.

Одразу ж цього дня Бориспільський суд Києва, про засідання теж ніхто не був повідомлений, ухвалила рішення про призначення нового директора універмагу Юрія Кавецького, якого у “Магнусі” не знають, і про передачу усього майна підприємства новому керівництву.

Знову ж таки 22 січня виконавча служба Шевченківського району Львова виносить постанову про виконання ухвали суду. Польський підприємець Єжи Конік, польський інвестор, голова товариства польських бізнесменів в Україні, подивований, як в один день нові власники встигли побувати і на зборах акціонерів у Львові, і на судовому засіданні у Києві, і відколи так активно працюють судовиконавці До того ж згідно законодавства дається 5 днів на добровільне виселення з приміщення.

Єжи Конік

Ми в шоці від того, що тут сталось. Я 15 років працюю в Україні. Позов щодо емісії акцій універмагу поданий у Львівський господарський суд, але справа ще й не розглядалась. І раптом вона розглянута у Бориспільському суді Києва?

Я бачив різні дива, але справжнє чудо, як оперативно працюють адміністративні органи України. А щоб виготовити печатку, на це потрібно найменше 10 днів.

Що то за бандитська група, яка діє в Україні, - запитую себе, - якщо їх боїться прокуратура, міліція, судовиконавці? Чи можуть себе західні інвестори почувати в Україні безпечно?

Галина Терещук

24 січня відбулось захоплення будинку “Магнуса”. У гендиректора Ірини Гриців нова влада універмагу видерла силою сумку, позбавила її права телефонного дзвінка, забрали печатки, штампи, документи підприємства. Жінці погрожували і застосовували фізичну силу: викручували руки, вдарили у бік, замкнули на якийсь час у кабінеті, вчинивши незаконний арешт людини.

Міліціонери Галицького районного управління міліції, які прибули на виклик директора спостережної ради Богдана Шалая, не те, що не втрутились у ситуацію, не захистили людину, але навіть боялись взяти пояснення щодо факту нападу і фізичних погроз на адресу гендиректора. До приміщення охорона нової влади універмагу не пропустила представника польського консульства.

Торговий аташе генконсульства Республіки Польща у Львові Міхал Узембло каже:

Міхал Узембло

Це дуже є хвилюючим з точки зору безпеки іноземних інвестицій в Україні взагалі. Це не перший випадок на Львівщині, на жаль, який порушує права інвесторів. Я не хочу вникати у суперечку, яка є, може, між паном Кавецьким і паном Коником чи іншими громадянами України чи Польщі. Це є судова справа.

Галина Терещук

Польські інвестори, котрі практично зі зруйнованої будівлі зробили сучасний торговельний центр, вклали півтори мільйона доларів, запевняють, що боротимуться зі злочинною групою до кінця, адже знають, що закон на їхньому боці.

Місцевий суд Галицького району своїм рішенням заборонив будь яким особам вчиняти дії, згідно з рішенням загальних зборів акціонерів універмагу, а також виконувати вимоги будь-яких осіб, обраних нібито загальними зборів. Також суд заборонив Юрію Кавецькому та іншим особам, які обрані чи призначені до органів управління універмагу, вчиняти будь-які дії від свого імені, як органу управління та від імені юридичної особи.

Хоча Бориспільський суд скасував свою ж ухвалу про передачу майна, але цю анульовану ухвалу оскаржують у суді так зване нове керівництво. А значить, ухвала суду 27 січня чинності не набрала.

Надія Шерстюк

В одній із минулих програм ми розповідали про священика Валерія Черкащина з міста Петровського Луганської області. Рік тому міліція протягом майже трьох діб утримувала його у райвідділу прикутим наручниками до батареї без води і їжі. Правоохоронці вимагали від отця Валерія гроші, одержані ним на законних підставах на потреби церкви від однієї з прихожанок. Отець Валерій звернувся до Луганського правозахисного комітету.

Василь Соколенко з подробицями.

Володимир Соколенко

Ця історія розпочалася з того, що одна з прихожанок заповіла, перераховані Німеччиною, гроші церкві за те, що і священики, і прихожани доглядали її до кінця життя тоді, коли родичі відмовилися від неї. Але останні, дізнавшись про заповіт, звернулися до міліції, і та затримала отця Валерія і почала вимагати, щоб він повернув гроші.

Його прикували до батареї, знущалися, не давали ні їсти, ні пити протягом майже 3-х діб. Не домігшись нічого, правоохоронці провели незаконний обшук в домі у священика. Як вони заявили дружині і дітям, мовляв, шукають зброю і наркотики. В результаті було викрадене старовинне срібне церковне начиння, вагою більше кілограма 1816 року.

Але міліція на цьому не зупинилися. В порушення закону був допитаний без батьків неповнолітній син, а потім розпочалася ціла кампанія залякування сім’ї священика, який звернувся до Луганського правозахисного комітету. Його активісти оприлюднили факти знущань працівників міліції над священиком і його сім’єю.

Міліцейське начальство в особі генерала Крижанівського, який керує обласним управлінням, обурилося і наказало розслідувати цю справу. Мало того, начальник сам пообіцяв компенсувати вкрадені церковні коштовності, які так й досі не знайдені.

На цьому резонансна справа, що набула розголосу, і застигла. Мало того, у нещодавньому зверненні до луганських правозахисників отець Валерій заявив, що знову зазнає утисків і від міліції, і від судових органів, і від прокуратури. Вони тиснуть на нього, щоб він далі не скаржився, і навіть намагаються його звинуватити.

Ось як коментує цю ситуацію голова Луганського правозахисного комітету Микола Козирєв:

Микола Козирєв

Він недавно звертався до мене письмово у зв’язку з тим, що проти нього місцеві керівники міліції, суду і прокуратури ніби то намагаються сфабрикувати щось і зробити винуватим. Фактів він не навів, але в нього є підстави вважати: те, що з ним зробила міліція (застосувала тортури і пограбувала церкву), не тільки не буде розслідуване, а вживаються заходи, щоб він не скаржився далі.

Василь Соколенко

Працівники міліції, які брали участь у катуванні священика і обкраданні церкви, були нагороджені і підвищені у звані.

Надія Шерстюк

Стаття 31 Конституції України гарантує таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише через суд.

Сьогодні в Україні готується законопроект про моніторинг інформації з каналів зв’язку, який, на думку правозахисників, обмежить цю конституційну норму. Харківська правозахисна група вважає, що документ вимагає переробки.

З подробицями Вікторія Маренич з Харкова.

Вікторія Маренич

Масштаби таємного стеження в Україні вражають. За повідомленням судді Верховного Суду, оприлюдненого ним у вересні минулого року, більше 40 тисяч дозволів на зняття інформації з каналів зв’язку країни було отримано минулого року.

Порядок здійснення таких виключних заходів регулюється законом України “Про оперативну розшукову діяльність”. До речі, найбільша кількість дозволів, 4 тисячі, видано у Харківській області, хоча до позбавлення волі протягом року було засуджено 3 793 особи. Виникає запитання: у зв’язку з чим були надані 4 тисячі санкцій на зняття інформацій з каналів зв’язку?

На думку Євгена Захарова, керівника Харківської правозахисної групи, законопроект про моніторинг телекомунікацій є незадовільним з погляду гарантій права на приватність.

Євген Захаров

Закон описує моніторинг телекомунікацій з внутрішньо-технічної точки зору. Якби вони ставили на меті описувати гарантії прав громадян, яких мають дотримуватися служби, що проводять оперативно-розшукову діяльність, то це їх, так би мовити, не цікавило.

Вікторія Маренич

Вищезгаданий законопроект мають розглянути у 8-ми комітетах ВР, два з яких вже висловилися за їх переробку і вдосконалення щодо норм прав людини на таємницю листування.

Євген Захаров, керівник Харківської правозахисної групи, виступив доповідачем на громадських слуханнях щодо законопроекту моніторинг комунікацій і порадив розробити цей законопроект заново. Оскільки, за думкою правозахисника, цей документ не визначає чіткі правові підстави для проведення моніторингу і не містить надійних гарантій проти зловживань.

Євген Захаров

Я вважаю, що абсолютно необхідно, щоб закон містив, наприклад, норму про те, щоб людину повідомляли про знімання інформації з каналів зв’язку, якщо це не загрожуватиме суспільству; щоб щорічно СБУ робило доповідь публічну про кількість використаних заходів оперативно-розшукових, які порушують права людини, у зв’язку з якими злочинами це було.

Вікторія Маренич

Такий публічний звіт, за словами Євгена Захарова, є нормою в країнах, які є членами ЄС, та США. Громадськість має знати, коли і за яких умов та за якої процедури особа може потрапити під так званий моніторинг СБУ та міліції.

Євген Захаров

В інших країнах ООН закон, який ці речі регулює, чітко сказано, що санкцій видається не більше, ніж … А у нас? В нас нічого не сказано.

Вікторія Маренич

Сьогодні в Україні зростає кількість провайдерів, які свої вузли надання послуг вже обладнали пристроями для моніторингу комунікацій, а це, за думкою правників, є порушенням норм Конституції України.

Надія Шерстюк

Тим, кого називають “неформалами”, іноді доводиться відстоювати свої права жити так, як вони воліють. Звичайно, якщо такі “неформали” не порушують законів.

Група молоді з Канева стверджує, що жодних норм суспільного життя не порушувала, тому й не може пояснити інтерес місцевих спецслужб і правоохоронців.

Розповідає Богдана Костюк.

Богдана Костюк

Ось що розповів мені Михайло Бретенін:

Михайло Бретенін

Ми займаємося системою оздоровлення по П.К.Іванову і східними єдиноборствами. На основі цих двох систем ми склали свою оздоровчу систему, випустили книгу про наш досвід і описали свої погляди на наше життя. Ми описали наші погляди також на те, що люди не повинні миритися з беззаконням, яке зараз є: влада порушує закон, обманює народ.

З того часу, як ми випустили свою книгу “Зов вічності”, починається переслідування з боку влади. Півтора роки назад мене затримала міліція безпідставно, звинувачуючи нас, що ми сатаніти, і протримала мене три дні на підставні, що начебто я хуліганив. Потім справу було закрито.

А тепер починається цькування з боку СБУ. Спочатку приходить до моєї дівчини працівник СБУ. Не представившись, розпитує про мене, яка в нас організація, хто керівник. Потім через неї він намагається призначити мені зустріч, теж не представившись. Коли ми не пішли на цю зустріч, він вилучає з міської ради документи, які потрібні їй для навчання.

Дізнавшись у міській раді, що це Кобир Василь Іванович, ми йдемо на зустріч. Перед цим я отримую заднім числом повістку на призначену зустріч. Там він починає задавати мені питання на різні теми: де я живу, хто мої друзі, за які кошти ми видали книгу? Я сказав, що це на власні кошти, він не вірить цьому і перепитує: “Хто вас фінансує, де ви видавали книгу, на підставі чого?” А в книзі немає вихідних даних, бо за наші погляди, хто нас видавав, боялися, що їх закриють.

Богдана Костюк

Розповідає Михайло і додає, що розроблена ним та його друзями оздоровча система позитивно діє на молодих людей.

Михайло Бретенін

У нас нічого поганого немає. Хто до нас приходить, відразу кидає пити, курити, починає обливатися холодною водою, тобто вести здоровий спосіб життя.

Богдана Костюк

Представник СБУ Василь Бобир ситуацію, що склалася з Михайлом Бретеніним, не прокоментував, зазначивши, що Михайло – людина нездорова. Розповідь самого Михайла викликає сумніви у такому, так би мовити, діагнозі.

Надія Шерстюк

Це була програма “Права людини: українська реальність”, яку для вас сьогодні підготували: укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Артем Мостовий.

На цьому все. Ми з вами прощаємося. На все добре.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG