Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:18

“Тиждень регіонів”. 1. На різних форумах і зібраннях їх учасники висловлюються стосовно політичної реформи в України: погляд з Луганська і Харкова; 2. Чим ближче до весни, тим гострішою стає “хлібна проблема”. Ситуація в Кримській автономії; 3. Духовною опікою українських миротворців в Іраку займатимуться священики. Але тільки московського патріархату.


Володимир Ляшко “Тиждень регіонів”. 1. На різних форумах і зібраннях їх учасники висловлюються стосовно політичної реформи в України: погляд з Луганська і Харкова; 2. Чим ближче до весни, тим гострішою стає “хлібна проблема”. Ситуація в Кримській автономії; 3. Духовною опікою українських миротворців в Іраку займатимуться священики. Але тільки московського патріархату.

Київ, 31 січня 2004 року.

Володимир Ляшко

Говорить радіо “Свобода”!

В ефірі радіожурнал “Тиждень регіонів”, огляд найважливіших подій, що сталися в різних куточках України впродовж останніх днів.

Наші кореспонденти представляють різні погляди відомих політиків, громадських діячів і громадян країни на ті чи інші події і факти з життя регіонів України.

Серед інших тем сьогодні обговоримо такі:

- На різних форумах і зібраннях їх учасники висловлюються стосовно політичної реформи в України: погляд з Луганська і Харкова;

- Чим ближче до весни, тим гострішою стає “хлібна проблема”. Ситуація в Кримській автономії;

- Духовною опікою українських миротворців в Іраку займатимуться священики. Але тільки московського патріархату.

А тепер про все це докладніше.

З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітають редактор програми Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.

Учасники форуму демократичних сил у Луганську звернулися до Президента України Л.Кучми з проханням дати згоду на участь в президентських виборах, які відбудуться у жовтні.

В ухваленій резолюції учасники форуму наголосили: участь Л.Кучми у виборах необхідна тому, що він є тієї політичною силою, котра може виступити, як було заявлено, “стабілізатором суспільства”.

Повідомляє Василь Соколенко.

Василь Соколенко

600 делегатів приїхало до Луганська на форум з усіх районів і міст шахтарського регіону. На площі біля російського драмтеатру, де і мало відбутися це зібрання, їх зустрів численний мітинг-пікет, у якому взяли участь активісти СПУ, УНП, “Батьківщини”, громадської організації “НУ”. Комуністи відмовилися від участі в цій акції-протесту. Пікетувальники тримали транспаранти з написами “Кучму геть!”

Ось як про це розповідає голова обласної організації УНП Валентин Ткалич.

Валентин Ткалич

Сьогодні дуже багато небайдужих луганчан прийшли на площу до драмтеатру, де зібралися представники влади, аби підтримати так звану конституційну реформу і підтримати діючу владу. Це були представники громадських організації, політичних партій, але було багато просто сторонніх людей, яким це дуже болить, болить за несправедливість, яку чинить влада щодо нас і щодо можливості позбавити нас обирати собі владу.

Я хочу сказати, що навіть серед тих, кого привезла влада (це бюджетними в основному), ми бачили людей, які опускали очі – вони соромилися. Ми з ними говорили, і вони нам обіцяли, що Кучму ніяк не будуть підтримувати і не будуть позбавляти нас права обирати собі владу.

Але влада, мабуть, затискає керівників, затискає бюджетників і скеровує їх таким чином, щоб вони підтримували їхнє це неподобство.

Василь Соколенко

А тим чом на форумі, головна мета якого полягала в обґрунтуванні необхідності проведення конституційної реформи за сценарієм парламентської вкупі з комуністами більшості трапилася, як то кажуть, несподіванка. І головний доповідач, ректор Луганської академії внутрішніх справ Дідоренко, і наступний промовець, Герой соціалістичної праці, Герой України, шахтар Мурзенко почали дякувати Президентові України Л.Кучмі, який, за їхніми словами, є єдиним політиком в Україні, котрий зможе втримати ситуацію. А тому Л.Кучма, як то було заявлено, слід просити, щоб він дав згоду на участь в президентських виборах. При цьому було зазначено, що Луганщина голосуватиме за Кучму. Лунали з трибуни і заклики приборкати опозицію, яка, виявляється, зриває процес прийняття конституційної реформи.

Ось як події на форумі прокоментував керівник луганських соціалістів Володимир Сулименко:

Володимир Сулименко

В залі знаходилися голови районних адміністрацій, керівники навчальних закладів, бюджетних організацій. Ось чому була така єдина думка про обрання Л.Д.Кучми на третій термін. Голосували у залі не за переконанням, а за командою, яка була подана згори.

Василь Соколенко

Не дивлячись на супротив організаторів форуму, вдалося виступити представникові опозиційних сил, народному депутатові від фракції СПУ Михайлові Мельничуку. Його обурило те, що один із делегатів форуму заявив, що всі селяни України підтримають кандидатуру Л.Кучми на майбутніх президентських виборах. За словами народного депутата, село на сьогодні зруйноване, то про яку ж можна говорити підтримку?

Після виступу Мельничука, який роз’яснив з позиції опозиційних сил, зал залишила делегація комуністів. За ними пішли всі ті, хто не був згодний з пропозиціями, що пролунали на форумі. Більшість делегатів, які залишилися, звернулися до Л.Кучми з проханням, щоб він балотувався на наступних президентських виборах.

Окрім цього, учасники форуму підтримали ініціативу Спілки юристів України про проведення подібного зібрання у Києві. На всеукраїнський форум обрали 100 делегатів.

Володимир Ляшко

Свій погляд на ситуацію в країні висловила, перебуваючи в Харкові, колишній керівник Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Інна Богословська.

На її думку, українська опозиція – це та ж сама діюча влада в Україні, лише “в профіль”.

Докладніше Вікторія Маренич.

Вікторія Маренич

“Кучмізм” порівняно з “азаровщиною” більш прогресивний, а остання має реакційні тенденції”. Так Інна Богословська, екс-голова Держкомітету з питань регуляторної політики і підприємництва охарактеризувала сучасні напрямки внутрішньої політики України і додала: “Ми не знаємо, як Україна поведе себе далі, можлива навіть революційна ситуація у 2006-му – 2007-му роках”.

Проте, за думкою І.Богословської, сьогодні настав час вийти на політичну арену України третій силі “не жовтій і не блакитній, не лівій і не правій, а розумній, що здатна до аналізу і прогресу”.

Богословська впевнена...

Інна Богословська

Немає більшого гріха, ніж досягати влади і після цього не знати, що з нею робити.

Вікторія Маренич

Нагадаю, що Богословська 19 січня цього року подала заяву про відставку з посади голови Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Головною причиною таких дій пані Богословська називає спотворену систему виконавчої влади в Україні, що являє собою “гібрид залишків радянської адмінсистеми і слабких зародків інструментів ринкової економіки. Існує благодатний ґрунт для таких людей, як Азаров, і на ній процвітає таке явище, як “азаровщина”.

На запитання кореспондентки радіо “Свобода” про плани політика-Богословської Інна Германівна пояснила, що вона не піде в українську опозицію, оскільки має нести в суспільство ідею конструктивного руху, а не конкретної політичної партії.

Інна Богословська

На превеликий жаль, сьогодні опозиція – це теж, але спротив. Я ще з 1998-го року, коли я прийшла до ВР, казала: “Так, як ви себе поводите, то подивіться на себе в дзеркало, то ви побачите більшовика, тільки іншої окраси”. Бо на превеликий жаль, і там, і там – більшовик, і там, і там – подвійні стандарти, і там, і там - безмежна жадоба влади, і там, і там – неправда і маніполювання.

Вікторія Маренич

А під конструктивним рухом Богословська вважає розвиток громадської організації “Віче України”, що створена у лютому минулого року, і яку вона очолює. Ця організація, за думкою Богословської, здатна протягом року розробити цільову програму розвитку суспільства і провести її суспільну експертизу. Саме громадська організація, а не партія, оскільки “від партії вже нудить; партія – це купка людей, які про щось домовляються”.

Крім того, в усіх обласних центрах України будуть працювати офіси “Віче України”, що захищатимуть інтереси малого і середнього бізнесу в Україні.

Володимир Ляшко

І ще одне повідомлення на тему політичної реформи в Україні. Цього разу зі Страсбургу. Подаю його без скорочень, оскільки українські ЗМІ здебільшого вдаються до коментарів, не подаючи, власне, самих документів, ухвалених у ПАРЄ.

Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила жорстку резолюцію щодо політичної кризи в Україні. За її ухвалення проголосували 46 членів ПАРЄ, 13 виступили проти.

"Це було непросте рішення, але ми з честю його виконали," - сказав після оголошення голосування президент ПАРЄ Пітер Шідер.

У тексті, ухваленому Асамблеєю, сказано, що ПАРЄ вважає, що голосування 24 грудня по внесенню змін до Конституції "порушують зобов''язання України відповідно до статті 3 статуту Ради Європи".

"Якщо буде зроблено подальші спроби проштовхування політичної реформи, змінюючи Конституцію у спосіб, не передбачений законодавством, та неконституційними засобами, або якщо Україна не зможе гарантувати своїм громадянам вільних і чесних виборів Президента 31 жовтня 2004-го року, ПАРЄ може поставити під сумнів мандат української делегації та може прийняти рішення скерувати до Комітету міністрів запит щодо призупинення членства України в Раді Європи".

Протягом слухання українського питання, яке тривало понад три години, ПАРЄ не проголосувало за жодну принципову поправку, внесену делегатами від більшості і комуністів Верховної Ради.

Вони домоглися лише вилучення 7 параграфу зі звіту ПАРЄ, де говорилося: "ПАРЄ ставить під питання заявлені короткотермінові завдання, навколо яких відбувалися дебати в парламенті. ПАРЄ вважає, що справжніми мотивами нещодавніх намагань провести політичну реформу, які призвели до парламентської кризи, є бажання влади придушити можливість появи політичної альтернативи, яка здійснювала б владу в Україні" Загалом до тексту резолюції було 30 поправок.

Це повідомлення інтернет-видання “Українська правда”.

Схоже на те, що в Криму знову назріває хлібна проблема. Рада Міністрів Автономії продовжила до 2 травня 2004-го року дію раніше ухвалених постанов, які обмежують розміри роздрібних цін на хліб, установлюючи на деякі його види так звані “соціальні ціни”.

Тим часом найбільший виробник хлібобулочних виробів на півострові, компанія “Крим-хліб”, виступила з вимогою дозволити їй підняти ціни на хліб.

З Симферополя Володимир Притула.

Володимир Притула

Минулого тижня одразу у кількох впливових київських газетах ("Комсомольській правді в Україні", "Дзеркалі тижня", "Діловому тижні") і в деяких Інтернет-виданнях з’явилися статті практично однакового змісту. В них з посиланням на керівників компанії “Крим-хліб” і виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації пекарів України Михайла Міненка стверджується, що ситуація в Криму загрожує соціальним вибухом, оскільки місцевий уряд не допомагає хлібзаводам, не компенсує затрати на виробництво "соціального" хліба, не дає дотацій і не дозволяє підвищувати ціну, тоді, як виробники зазнають при цьому 25-відсоткових збитків.

Звинувачення, висунуті авторами публікацій на адресу кримського уряду, як відзначають місцеві спостерігачі, досить серйозні і, частково, виправдані.

Але водночас вони звертають увагу на синхронність появи таких критичних статей в українській пресі. І це дало привід офіційним представникам кримського уряду говорити про “інформаційну війну” щодо нього.

Каже прес-секретар кримського прем’єра Сергій Винник:

Сергій Винник

Нині позиція “Крим-хліба” стосовно уряду автономії зводиться до того, що ця компанія фактично оголосила інформаційну війну уряду Криму. Ось останні публікації в газеті “Дзеркало тижня”, в інших виданнях – це практично одна й та ж стаття, що повторюється слово у слово, і це свідчить про те, що вони мають замовний, рекламний характер, і вони не відповідають дійсності. За розрахунками мінекономіки Криму, рентабельність компанії Крим-хліб” зараз сягає 100%. І про жодні збитки мова йти не може.

До того ж “Крим-хліб” відмовляється надати уряду будь-які розрахунки своєї рентабельності. Усі їхні твердження про це – голослівні, оскільки не підтверджуються жодними розрахунками. Фактично ця структура залишається закритою.

Володимир Притула

За словами Сергія Винника, інший великий виробник хліба, “Кримспоживспілка”, не висувала кримському уряду жодних вимог, хоч і працює в тому ж регіоні і в тих же економічних умовах.

Він також повідомив, що на останньому своєму засіданні кримський уряд, який володіє 25-ма відсотками акцій “Крим-хліба”, ухвалив рішення вимагати скликання зборів акціонерів цієї компанії.

За даними місцевих аналітиків, відкрите акціонерне товариство “Крим-хліб” зараз контролює донецький бізнес, тож якось вплинути на позицію керівництва цієї компанії Сергію Куницину буде дуже важко.

Що офіційно кажуть з цього приводу представники правління “Крим-хліба”, окрім вже згаданих публікацій, дізнатися мені не вдалося. Неофіційно ж в компанії мені заявили, що кримський уряд не хоче налагодити партнерські стосунки, і це може призвести до “соціального вибуху” в регіоні.

Що ж стосується, власне, так званих “соціальних” сортів хліба, довкола яких і розгорілася ця суперечка, то, як свідчить практика, у вільному продажу він фактично не буває.

Володимир Ляшко

У Рівному громадськість дискутує наболілу тему – переходу народних депутатів з однієї фракції ВР до іншої. Обговорюється доцільність законодавчої заборони подібних вчинків народних обранців.

Нині ж у кожного з “перебіжчиків” існують свою пояснення кардинальних змін їхньої політичної орієнтації.

Тему продовжує наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.

Валентина Одарченко

Рівно сім місяців тому народний депутат Павло Сулковський, обраний у Гощанському виборчому окрузі на Рівненщині за підтримки “Нашої України”, поповнив ряди більшовиків у парламенті, оголосивши про свій перехід до фракції Регіонів. Це викликало зливу обурення й спричинило збір підписів серед його ж виборців за відкликання народного депутата.

Однак, схоже, що достатньої кількості підписів колишнім соратникам-“нашоукраїнцям” назбирати так і не вдалося, і про Сулковського, не надто активного в сесійній залі, зовсім забули. Та на початку року, коли традиційно вибудовуються економічні перспективи регіону, рівненці раптом згадали травневу обіцянку Сулковського налагодити за допомогою своїх нових колег-партійців виробництво комбайна на “Рівнесільмаші”, котра супроводжувалась патетичною промовою на прес-конференції в облдержадміністрації.

Павло Сулковський

Чому я зробив такий крок? Заради кращого майбутнього України і життя українського народу.

В моїх руках – програма виробництва зернозбиральних комбайнів МДВ – 525 та ХГ – 180 за ліцензіями німецьких фірм. В першій декані квітня місяця була урядова поїздка до Німеччини на чолі з прем’єр-міністром Януковичем. Я все зробив, шановні друзі, для того, щоб в програму поїздки урядової делегації “Україна в Німеччині” з боку України включили: розглянути цю програму “Рівнесільмаш”.

На першому році – 5 тисяч працюючих (якщо запрацює ця програма), на третій рік – біля 10 тисяч працюючих; перший рік – три тисячі комбайнів виробництво, другий рік – 4 тисячі, а на п’ятий рік – до 10 тисяч виробництво комбайнів.

Це не просто Сулковський говорить, а це є програма печатками скріплена міністерствами України та Німеччини, транспорту і аграрної політики.

Валентина Одарченко

Нещодавно рівненські журналісти мали змогу побувати на “Рівнесільмаші” й на власні очі оцінити “розгорнуту” там роботу зі становлення українсько-німецького виробництва комбайнів.

Відвідавши місто-супутник обласного центру Квасилів, вони побачили там... порожні цехи й неопалювальний адміністративний корпус. Нині заборгованість підприємства, 40 відсотків акцій якого утримує держава, перед кредиторами складає близько двох мільйонів гривень, але немає заборгованості перед робітниками, котрих уп’ятеро менше, ніж кілька років тому. Ліквідувати борги можна... лише продавши старе обладнання.

Директор підприємства Михайло Нікітюк повідомив про черговий раунд переговорів з німецькими інвесторами та розповів про бізнес-план, за яким комбайн складатиметься на 80 відсотків із українських комплектуючих. З’ясувалося, що втілювати план заважає ... вже нинішній Кабмін, який ще кілька місяців тому, за словами депутата-“перебіжчика”, так його підтримував.

Причини озвучив на прес-конференції Голова облдержадміністрації Микола Сорока.

Микола Сорока

Якщо чесно сказати, то я не дуже вірю в цей проект. Я дуже хотів би, щоб це було і буду лобіювати. А ту програму, яку хочуть німці, і ту суму позики, то ми її дуже довго будемо повертати. А якщо завод не поверне, то треба буде розраховуватися державі, і ціна буде такою, що його не так швидко й куплять.

Валентина Одарченко

Та повернемось до нашого лобі. Один із колишніх соратників пана Сулковського Василь Червоній прокоментував вчинок Сулковського так:

Василь Червоній

Це ще один багнет до тих 300-т голосів, які правдами й неправдами напередодні конституційної реформи хочуть набрати Кучма з Януковичем.

Валентина Одарченко

Щодо рівненського комбайну, то від часів прем’єрства Павла Лазаренка і головування Павла Сулковського у районній раді, коли солідні кошти, викинуті на реалізацію проекту, канули в лету, до сучасних мрій про відродження “Рівнесільмашу”, вже минуло 8 років, а віз, тобто, комбайн, і нині десь там, на чверть дороги від німецького інвестора до українського фермера.

Володимир Ляшко

Вперше з українськими миротворцями в Ірак відбудуть два священики у звані рядових, які свого часу служили у війську. Вони духовно опікуватимуться вояками, на яких у будь-яку хвилини очікує небезпека.

За статистикою, з числа українських миротворців переважають вірні українських православних церков Київського та Московського патріархатів, а також УГКЦ.

Втім, Міністерство оборони вирішило, що в Ірак разом з військовослужбовцями поїдуть лише отці УПЦ МП, що є порушенням статті Конституції України про свободу віросповідання.

До глави УГКЦ кардинала Любомира Гузара Міноборони навіть не зверталося з проханням подбати про духовну опіку українських вояків в Іраку.

Зі Львова інформує Галина Терещук.

Галина Терещук

Кілька листів надіслав кардинал Любомир Гузар міністрові оборони України Євгенові Марчуку, у яких висловив свої думки про важливість діяльності капеланів у війську. Ще раніше про це він розмовляв з Президентом України і з спікером, адже капеланство утвердилося у військах НАТО. Однак жодної відповіді на свій лист кардинал Любомир від міністра Марчука не отримав.

Як зауважив голова УГКЦ, кардинал Любомир, ні до нього, ні до владики Михайла Ковтуна, який відповідає за капеланство в церкві, не зверталися із Міністерства оборони, щоб відіслати священика для душпастирської роботи в Іраку.

На Вашу думку, яким є значення перебування священика серед тих миротворців, які можуть в будь-яку хвилину померти?

Любомир Гузар

Ми знаємо історію, що завжди було бажання, щоб над тими, хто виставлений на небезпеку смерті чи поранення була встановлена духовна опіка. Мені здається, що треба самому пережити, щоб зрозуміти потребу, бо вони насправді не стільки теоретично, але й практично заглядають смерті в очі в кожний момент.

Галина Терещук

Хоча в Міністерстві оборони й почали розуміти важливість духовної опіки над військом, втім, визнають тільки одну церкву Московського патріархату. Досі в Україні капеланство не має законного статусу.

Володимир Ляшко

Програму “Тиждень регіонів” до ефіру підготував і провів Володимир Ляшко, звукооператор Михайло Петренко.

На все добре!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG