Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:24

“Альтернатива”


Андрій Охрімович “Альтернатива”

Київ, 5 лютого 2004 року.

Ганна Стеців

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Альтернатива”. Експеримент в мистецтві, науці, політиці, і просто у житті...

Нинішня “Альтернатива” має на меті зачепити парочку споріднених тем з безконечної, безмежно глибокої, розкішної, дорогої і разом з тим неймовірно дешевої царини мистецтва.

Універсальність формулювання вимагає не менш універсальної постаті, підходящого місця та відповідного інструментарію.

Отже, постать – культовий письменник, майстер бойових мистецтв і художник Лесь Подерв’янський, місце – закуток на сходах київського офісу радіо “Свобода”, інструмент – потертий диктофон у руках не менш потертої акули пера Андрія Охрімовича. Поруч, у світлотінях інтер’єру, – Віктор Недоступ. Він слухає балачку і час-од-часу щось занотовує до блокнота. Над звуком чаклує Артем Мостовий. Модерує Ганна Стеців.

Ну, а починаємо ми з уже згаданих нотаток Віктора.

Віктор Недоступ

Останні десятиліття не принесли будь-яких помітних змін у музиці. Якщо дослухатися уважно – піднявся загальний виконавський рівень, відбулося взаємопроникнення культур, розширився культурний обрій.

Але виконавський рівень швидко став тоталітарним шаблоном, взаємопроникнення культур призвело до спекулятивного змішування етнічних інструментів з академічними, а розширення культурного обрію парадоксальним чином призвело до звуження суспільної свідомості. Революції не відбулося.

Революція ніколи не була суспільним досягненням. Революцію неможливо запрограмувати. Революція – це індивідуальний спалах. Саме це рухає еволюцію і змушує суспільство мінятися.

В осяяння нема рецептів. Генії не переймаються питанням: генії вони чи ні? Генії, можливо, єдині люди, що усвідомлюють ту дивовижну і жахливу свободу Божого дару.

І тут постають справжні питання. Чи наважиться людина прийняти ці дари? Як вона їх використає? Чи піде до кінця? І, можливо, найголовніше, чи не забуде митець, що він лише людина серед людей?

Умови завжди міняються. Вчора це було патріархальним устроєм, сьогодні - інформаційне суспільство, завтра може бути якийсь кіберпростір з новими технологіями поневолення розуму. Але Господь не відміняв прості категорії: гармонія, мелодія, ритм.

Ганна Стеців

Така ось затравка від Недоступа до подальшої балачки пана Охрімовича з Лесем Подерв’янським, якого більшість шанувальників знає як автора культових постмодерністських п’єс і зовсім не знає висококласного художника з неординарними поглядами на те, що нині відбувається в мистецтві.

Лесь Подерв’янський

Я завжди вважав себе живописцем, і більше ніким я бути не бажаю. Це, власне, виправдання мого існування в цьому світі.

Зараз в світі живопис – це маргінальна професія. Я спробую пояснити чому? Поїзди пішли по двох рейках в різні боки. Що я маю на увазі? Нині живопис, як площина, котру ми вивішуємо на стінку. Воно існує, можливо, у варіанті дизайну інтер’єру. І не більше.

Інший напрямок мистецтва – це контемпорері-арт, це все те, що стосується акцій, інстиляцій, все те, що поза живописом, поза скульптурою і поза традиційним видами.

Практично виходить так, що живопис, про який я кажу, можна продати, а контемпорері - ні, тому воно все існує на гранти або якісь окремі непогані зразки купуються музеями. Я маю на увазі Західні музеї.

Біда і хвороба полягає в тому, що посередині немає нічого. Шляючись Нью-Йорком в безлічі галерей різного напрямку, я надивився всього, в тому числі і в сучасних музеях. Контемпорері на 99% є страшно нудними. Я задумався, а чому? Мені прийшло на думку, що в самій ідеї контемпорері є величезна вада: все контемпорері йде з акції Марселя Дюшана, коли він виставив пісуар.

Ну маємо пісуар як витвір мистецтва, але автор пісуара винесений за дужки. Ми не знаємо, хто зробив дизайн цього пісуара і нам це не цікаво. Ми знаємо Марселя Дюшана, який витяг цей пісуар і сказав: “Це є витвір мистецтва”. Тобто, ми цінуємо не майстерність, з якою зроблений цей пісуар, а ідею.

Андрій Охрімович

Себто автор, персона зникає з поля обрію?

Лесь Подерв’янський

Трошки не так. Майстер, який зробив цю річ, нас не цікавить, нас цікавить, перш за все, автор ідеї. Тобто контемпорері-арт – це ідея, і саме цим вона цікава.

Що в нас виходить? Що цінується тільки ідея. А тепер згадаймо всю історію і сучасного, і класичного мистецтва. Багато було людей здатний продукувати ідею?

Андрій Охрімович

Думаю, що малувато.

Лесь Подерв’янський

Я теж думаю, що малувато.

Ганна Стеців

Дюшан Марсель. Французький художник і теоретик мистецтва. Творчий спадок невеликий. Однак, завдяки оригінальності своїх ідей, Дюшан вважається однією з найвпливовіших фігур мистецтва двадцятого століття.

В 1912 році він запровадив до вжитку термін “реді мейл”, себто “готовий виріб”, який взятий наобум з масового виробництва, виставляється в якості твору мистецтва.

Один з його “реді мейлів” “Фонтан” складався з поставленого на табуретку велосипедного коліщати, полиці для пляшок та пісуара.

“Я пожбурив їм в обличчя полицю з пісуаром, і тепер вони захоплюються їх естетичною довершеністю”, - писав він у шістдесят другому році. Роботи Дюрана мали великий вплив на такі течії в мистецтві, як сюрреалізм та, згодом, концептуалізм.

Лесь Подерв’янський

Основна теза контемпорері: мистецтво може бути все, і мистецтво може робити кожен. Отут є величезна вілка. Більш-менш майстерний художник (наприклад, беремо середняка), який навчався, так чи інакше він відбувся як художник.

Серед цих середняків, яких тисяча, ми можемо знайти десяток геніїв. Проте серед цих геніїв навряд чи можна знайти 2-х-3-х, які здатні продукувати нові ідеї, бо їх геніальність частіше всього на 90% лежить саме в сфері майстерності.

Контемпорері все це викидає за дужки. Ідея полягає в тому, що є якась маса художників, які здатні продукувати ідеї. Але це є повний нонсенс. При такому порядку живопис взагалі виноситься за дужки.

Андрій Охрімович

Себто нова ідея в живописі є неможливою?

Лесь Подерв’янський

Не в тому справа, що в живописі нова ідея неможлива, доки ніхто не відмінив такі поняття, як колір, форма і світло. Ці поняття вічні, це божественні поняття. Так побудований світ: колір, світло, темрява, форма.

Оскільки завжди будуть такі ідіоти, наприклад, як я, яким в цьому всьому цікаво копирсатися, то живопис буде завжди. Проте зараз він абсолютно зведений на маргінеси. Він зараз займає тільки нішу дизайну інтер’єру. І не більше. Історія мистецтва пішла саме таким шляхом.

Андрій Охрімович

Це є тимчасове явище?

Лесь Подерв’янський

На мою думку, так. Я хотів би в це вірити, тому що навіть в шикарних музеях сучасного мистецтва 99% того, що там виставлено (а там виставлено все найкраще, що є, тому що музей не буде купувати маргінальні речі, це речі дуже відомих авторів), - все це є абсолютно нудним і не є цікавим. Саме тому, що продукувати нові ідеї дуже важко, а концепція контемпорері полягає саме в цьому.

Дюшан – це одиниця, а тут мова йде про те, що кожен з тих людей має бути таким, як Дюшан. Проте це не так – не може кожен живописець бути Тиціаном. Навіть тим не менше, не будучи Тіціаном, він може намалювати середньої якості роботу. Я кажу “середньої якості”, – це буде досить гарна робота, але яка не дотягує до Рембрандта. Але всі світові музеї на 90% забиті саме такими роботами. Якщо пройти Лувром, Ермітажем чи Метрополітеном, то побачиш, що там знаходяться добротні роботи середніх авторів, не геніїв, але дуже пристойних художників.

Андрій Охрімович

Утилізація процесів і усереднення, що, власне, заперечує особистість, персону, і, скажімо, в такому часі і не зумів би вибитися на поверхню ніхто з митців Відродження.

Лесь Подерв’янський

В сфері думки не може бути не геніальності, думка геніальна або ніяка. В сфері майстерності може бути дуже майстерна робота, вона буде гарна, але вона не буде геніальною, вона буде на середньому доброму рівні.

Таких майстрів в мистецтві на 90%. Вони всі висять в самих кльових музеях світу. В сфері думки не може бути посередності – думка або є геніальна, або її немає зовсім. І тому я вважаю, що вся ідея контемпорері є пшиком.

Андрій Охрімович

Я думаю, що багато хто з тобою може не погодитися - тема дискусійна.

Лесь Подерв’янський

Хто не погодиться, той нехай походить по виставках і по музеях. Жодного разу я не бачив цікавих робіт. Там просто мухи дохнуть на льоту від смутку.

Наприклад, в Чикагському музеї на почесному місці стоять різні пробірки з різним кольором сечі. Все це куплено за великі гроші. І що? Ну сеч. Ну різного кольору. А далі що? Це ще хоч дешевий проект, а є багато проектів, на котрі пішло дуже багато грошей.

Ганна Стеців

Виступивши на початку двадцятого століття з претензією на загальне оновлення мистецтва, модернізм переживає складну історію, етапи якої обумовлені його боротьбою з реалізмом, а також складними внутрішніми причинами. В буржуазному світі модернізм набув своєї ринкової вартості, у якій основну роль грала новизна манери художника.

Ця обставина породила багато спекулятивних форм і манер, а часами, експериментальних пошуків, які дістали відгук в процесі розвитку художньої мови сучасного мистецтва. В кінці п’ятдесятих течії модернізму втрачають свої позиції.

Андрій Охрімович

Очевидно, ідея спрацьовує. Виставивши унітаз, він показав, куди можна зливати гроші, якщо вони є зайві.

Лесь Подерв’янський

Мій друг Базіль колись сказав, що існує добре кіно, просто кіно і ведеоарт. Тобто, відеоарт – це навіть непогане кіно.

Андрій Охрімович

Оскільки ми говоримо про мистецтво і не конкретизуємо свою думку виключно на живописі, то спробуємо додати сюди ще один вид мистецтва – музику. Чим ти як живописець подібний до музиканта?

Лесь Подерв’янський

Живопис взагалі дуже схожий на музику. Перш за все, він схожий тим, що і музика, і живопис не є вербальними. Всякі розмови про музику і про живопис є повним нонсенсом, тому що вони профанують саме питання.

Я вважаю, що говорити багато можна тільки про поганий живопис або про погану музику – там є що сказати. Про гарний живопис і гарну музику нічого говорити не треба, треба спостерігати просто за тим, чи повзе комаха в тебе по спині.

Андрій Охрімович

Чи існує специфічний досвід в живописі, де окремі гілки в розвитку живопису спеціалізувалися б виключно на тому, щоб відтворити той чи інший музичний ефект?

Лесь Подерв’янський

Я не ділив би так, тому що існують думки, що, наприклад, абстрактний живопис має якісь можливості передавати ту чи іншу музику. Я взагалі не поділяю живопис на абстрактний і фігуративний. Якщо живопис дійсно добрий, то не має значення абстрактний він чи фігуративний. То не головне.

Фігуративний живопис оперує якимись формами пізнаванного світу. А абстрактний живопис моделює світ плямами і кольором. Для мене головне – це та енергія, котра з пензля йде на полотно.

Андрій Охрімович

В сенсі тієї мурахи, яка повзе по спині... Ти бував у різних галереях, музеях світу, а що тебе прикувало до місця, і ти не міг довго зрушити з цього місця?

Лесь Подерв’янський

Якщо казати про сучасний живопис, то це безумовно Бейко. Він стоїть осторонь всіх течій, він сам по собі. Він не залишив ніякої школи і ні від ніякої школи не відштовхувався. Це є просто геніальна особистість.

Сказати, що він працює абстрактно, не можна. Сказати, що це наративний живопис, – це теж сміливо. Розумієте, це людина, котра працює на грані.

Андрій Охрімович

Як український художник вписується на сьогодні в ті контексти, які прийнято називати “світовими”?

Лесь Подерв’янський

Мене мало бентежать такі речі: чи є я в світовому контексті, чи ні. Якщо чесно і відкрито ти робиш свою справу, і при тому, ти є цікавою особистістю, то ти завжди будеш в світовому контексті.

Андрій Охрімович

Хто, на твою думку, є найбільшим живописцем в музиці, і навпаки: хто є найбільшим музикантом у живописі?

Лесь Подерв’янський

Важко сказати. Той же самий Бейко, на мій погляд, дуже музикальний, але це є страшна, похмура музика. Старі майстри всі музикальні, не зважаючи на те, що вони працюють виключно фігуративно. Тобто, якщо живопис якісний, то він не може бути музикальним. Дуже музикальним живописцем є Тернер.

Андрій Охрімович

І знову ж таки, навпаки: хто з музикантів, на твою думку, найбільше живописець?

Лесь Подерв’янський

Я думаю, що Бетховен є живописним, я думаю, Вагнер, не зважаючи на надзвичайну нудоту і довжину його творів.

Якщо взяти італійську оперу, то це і буде формула справжнього живопису, коли воно ллється само по собі.

Ганна Стеців

Отак, переливаючись з теми в тему, розмова наша перейшла в сутінки, а сутінки навіяли думку нагадати вам, шановні слухачі, що нинішній випуск “Альтернативи” готували журналіст Віктор Недоступ, художник Лесь Подерв’янський та автор програми Андрій Охрімович. Над звуком пітнів Артем Мостовий. Модерувала Ганна Стеців.

Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG