Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:29

Про закриття "Сільських вістей" говорять за кордоном.


Мар’яна Драч Про закриття "Сільських вістей" говорять за кордоном.

Прага, 5 лютого 2004 - З-за кордону надходять суперечливі відгуки на постанову київського суду, який минулого тижня вирішив закрити “Сільські вісті ” – найтиражнішу українську опозиційну газету. Для одних це перемога демократії, для інших - поразка.

Суд звинувачує газету у розпалюванні міжетнічної ворожнечі за публікацію статтей професора Василя Яременка. Він стверджує, що близько третини народних депутатів України – євреї, що всі українські телеканали в руках сіоністів. Позов подав Міжнародний антифашистький комітет.

"Сільські вісті" наполягають на тому, що просто висвітлюють тему єврейства в Україні. Ця справа збурює і громадську думку. У четвер, 5-го лютого, у Львові кілька десятків представників Cоціалістичної партії України та блоку Юлії Тимошенко пікетували Львівський апеляційний суд під гаслом “Захистимо свободу слова в Україні”. Керівник обласного осередку СПУ Євген Тиліпов заявив: “Це не тільки розправа з газетою, це обличчя влади і антинародного режиму Кучми”.

Як повідомляє кореспондент радіо “Свобода”, свої підписи під зверненнням до керівників держави на підтримку видання “Сільські вісті” поставли понад 10 тисяч львів”ян.

Представники "Нашої України" спершу також звинувачували владу у наступі на опозицію перед виборами, але тепер лідер блоку Віктор Ющенко ще й критикує і саму газету. Ющенко закликає "Сільські вісті" вибачитися "перед тими людьми, національні почуття яких були ображені її публікаціями." Про це він заявив в інтерв‘ю видавничому Дому "Столичные Новости," яке опублікували у четвер. Лідер "Нашої України" наголошує, що треба бути дуже обережними у всьому, що стосується міжнаціональних відносин. Ющенко розповідає, що його батько був в‘язнем Освєнціму, а мама і бабуся під час війни "переховували на печі трьох єврейських дівчаток".

Тим часом в Ізраїлі плани закриття "Сільських вістей" сприйняли дуже схвально. Там обіцяють використати український досвід в судових процесах в інших державах. З подробицями наш кореспондент у Єрусалимі Вольф Москович:

Ізраїльтяни вперше дізналися про цю справу 30 січня, під час проведення в Єрусалимі глобального форуму з боротьби проти антисемітизму, де зібрались керівники єврейських організацій усього світу. Реакція на цю подію усіх тих політиків та громадських діячів Ізраїлю, з якими я бесідував, була позитивною. Ось що вони сказали.

Михайло Нудельман, віце-спікер кнесету, голова міжпарламентської групи “Ізраїль-Україна”: “Цю новину зустрів з задоволенням. Це дійсно демократичний крок українського правосуддя, наука тим, хто хотів би порушувати пануючу в Україні міжетнічний мир та згоду. Це справжні паростки української демократії”.

Давід Шехтер, радник міністра зі справ єврейської діаспори: “Це добрий приклад того, що протидіяти антисемітизму можна офіційними, легітимними методами. Досвід України буде використаний нами у діях ізраїльського уряду, який розпочинає тепер у трьох країнах судове переслідування аж до закриття тих закордонних ЗМІ, які ведуть антисемітську та антиізраїльську пропаганду, і зокрема ліванського телеканалу “Аль-Манара”.

Яків Сусленський, правозахисник та колишній в’язень ГУЛАГу, голова Асоціації “Україна-Ізраїль”: “Закриття газети “Сільські вісті” повинно стати точкою відліку широкої всеукраїнської роз’яснювальної кампанії, направленої на викриття тих осіб та організацій, які сіють ворожнечу між різними етнічними групами України. У цю кампанію повинні включитися влада і вчені, широка громадськість. Зокрема, наша асоціація виступає з пропозицією проведення симпозіуму “Євреї та українці – кожний про себе і що він думає про другу націю”.

Михайло Фельдман, прес-секретар Всеізраїльського об’єднання вихідців з України: “Ініціаторами судового переслідування стали єврейські організації, які відстояли свої громадянські права у незалежній Україні. Тим самим вони відстояли честь не тільки свого народу, але й самої України, яка продемонструвала усьому світу, що вона поважає права людини і може бути повноправним членом демократичної спільноти”.


Інша думка про світовий демократичний досвід у відомого американського правозахисника Адріана Каратницького. Донедавна він був президентом правозахисної організації “Freedom House” ("Дім Свободи"), а тепер її радник. Адріан Каратницький, так само як ізраїльські оглядачі, вважає, що публікації професора Василя Яременка в газеті "Сільські вісті" є антисемітськими. Але водночас правозахисник виступає проти закриття цієї газети. Адріан Каратницький розповів радіо “Свобода” про приклад держав з солідним демократичним досвідом:

"Є прецеденти в Європі і в декотрих демократичних країнах, де закривають певні газети за їхній зміст, але вони закривають ці газети за їхній цілеспрямований зміст. Наприклад, нацистські газети в Німеччині є закриті. Такі рішення приймаються умовно, коли газети є цілеспрямовані в своєму змісті на розповсюдження расистського чи антисемітського змісту. “Сільські вісті”, наскільки я це знаю, я рідко читаю цю газету, але інколи маю нагоду її побачити, не можна сказати, що зміст газети спрямований на поширення міжнаціональної ворожнечі. Автори статей не є членами колективу редактивного і подібно. Це була, я думаю, глибока помилка редакторів, котру, я думаю, газета і колектив повинні переосмислити. Але я думаю, що санкції, котрі прийняті, не відповідають порушенням на підставі, я б сказав, європейських стандартів, європейських правил і так далі.

Наприклад, у минулих роках з’явились книжки деяких письменників (відомого Шелл Велбека наприклад), котрі мали зміст досить образливий щодо мусульманського народу, чи журналістка Оріана Сталлачі, яка мала дуже популярну книгу багатотиражну. Ці книжки були виправдані судом, хоча їхній зміст був досить гострим, але суттєве те, що процес порушувався проти особистості, а не проти видавництва чи корпорації.


До дискусії стосовно закриття "Сільських вістей" долучаються і слухачі "Свободи". Ось що, зокрема, написав нам електронною поштою з Києва Володимир Стельмах:

"Професор Яременко вважає, що "всi ми споживаємо iнформацiйну й духовну продукцiю з єврейської iдеологiчної кухнi". Проте всi теле- та радiоканали, всi газети, що належать Суркiсу-Медведчуку-Пiнчуку-Рабiновiчу та подiбним нав''язують нам не iврит, синагогу, Талмуд, Тору, Хануку, Йом-Кiпур, а росiйську мову, кримінальну масову росiйську культуру, московську церкву, "святкування" Переяслава, 23 лютого, 1-го та 9-го травня i т.д., тобто забезпечують росiйськi, а не iзраїльськi iнтереси в Українi. I стратегiчнi об''єкти України скуплена цими особами влада вiддає Росiї, а не Iзраїлю. Росiйськi спецслужби завжди мали потужну агентуру i в єврейському середовищi. Антисемiтизм завжди був i залишаеться iдеологiчною зброєю росiйської влади як засiб вiдволiкання уваги народних мас вiд дiйсних причин їхнього нестерпного життя (в Україні - від необхідності позбутися російського панування). На жаль, в зросiйщенiй Українi вiн має досить сприятливе пiдгрунтя для провокативного застосування. Проте, як свiдчить iсторiя, всi нацiї, якi переслiдували євреїв, мали за те невiдворотну розплату ".

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG