Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:07

1. Чи стане символом української валюти, гривні, латинська літера “g”?<br> 2. Чому військові цими днями перестали бути “панами” і знову стали “товаришами”?<br> 3. Ратифікація Кіотського протоколу: чи піде це на користь Україні, чи, може, навпаки?<br> 4. Ще раз про нафтопровід Одеса-Броди: поки що його не здали в концесію.


Ірина Халупа, Ганна Стеців Геннадій Руденко - народний депутат України, СДПУ (о); Микола Жулинський - академік, народний депутат України, “Наша Україна”.

Київ-Прага, 5 лютого 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Сьогодні четвер, 5 лютого, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. В Празі з вами Ірина Халупа, а в Києві – Ганна Стеців. Вітаємо всіх, хто нас слухає.

Чи стане символом української валюти, гривні, латинська літера “g”? Чому військові цими днями перестали бути “панами” і знову стали “товаришами”? Ратифікація Кіотського протоколу: чи піде це на користь Україні, чи, може, навпаки? Ще раз про нафтопровід Одеса-Броди: поки що його не здали в концесію.

Ці 4-ри запитання розглянуть сьогодні у “Вечірній Свободі” два народні обранці: від блоку “НУ” Микола Жулинський, академік, голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності; від СДПУ(О) Геннадій Руденко, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вітаємо вас, дорогі гості, і дякуємо за участь у “Вечірній Свободі”.

Отже, до цієї гривні. У вівторок голова Національного банку Сергій Тигіпко повідомив, що найближчим часом, можливо протягом цього тижня, який закінчиться завтра, Національний банк обере знак для офіційного символьного позначення національної валюти - гривні.

Відібрані дві можливості: латинська літера “g”, а другий знак схожий на латинську літеру “u”. Ця латинська літера “u” має бути перекреслена посередині двома вертикальними лініями.

Зараз гривня має міжнародне літерне позначення “uah”. Однак немає такого символу, скажімо, як USD $ чи британський фунт, чи євро, чи японська ієна.

Я особисто належу до ревних захисників української літери “ґ” і радію її поверненню. Але яка могла бути мотивація за обранням одних із фіналістів латинської літери “g” як символу гривні, адже це гривня, а не ґривня.

Як можна так заплутатися? Як Ви думаєте, пане Жулинський? | Микола Жулинський

Якщо можна, дозвольте невеличкий відступ... Буквально вчора український гуманітарний ліцей проводив у Будинку вчителя зустріч з іншими учнями гуманітарних закладів України на тему економічну. Прийшов Сергій Тигіпко на цю зустріч. Я був дуже радий. Приємно, що він вибрав час і зустрівся з майбутнім України. Я там його особисто привітав з тим, що з’явилася нова купюра 50-гривнева.

Чесно кажучи, тоді, коли я дивився телебачення, я не звернув увагу на те, що готує Національний банк для офіційного символу нашої національної валюти. А тепер я справді здивований. Я ще раз і ще раз бачу те, що наша культура мовна на надзвичайно низькому рівні.

Я можу вибачити звичайного обивателя, але вибачити таке нерозуміння людям, які працюють над формуванням образу України, її символів, - це абсолютно недопустимо, тому що це гривня, а не ґривня, по-перше. По-друге, той другий знак “u” з двома рисочками може підходити цілком. Вона, мені здається, була б доречною, тому що вона перегукується з цим офіційним знаком України “укр”. І “u” – гривня – це також, мені здається, було б більш доречно, ніж вставляти сюди латинську літеру “g”.

Але тут є багато причин. Справа в тому, що ми вже 10 років б’ємося над тим, щоб затвердити якусь сталу редакцію українського правопису. Мені доводилося над цим працювати. Я зіткнувся свого часу з повним невіглаством багатьох журналістів, які не розуміли, в чому суть правописної реформи, які плуталися. І це плутали не тільки на рівні журналістів. Наприклад, мовна реформа і реформа правопису. То вони ставили знак рівності, що начебто хтось реформує мову, яка є живим організмом, яка постійно набуває нових якостей, збагачується, змінюється, вимагає певних внесень змін у правопис.

Тому те, що ми маємо сьогодні з літерою “ґ”, - це є свідченням того, що ми й до сьогоднішнього дня не зуміли дійти до спільної думки і ввести в український правопис все, що стосується слів іноземного походження. Сьогодні в нас пишуть “Гельсинкі” і “Хельсінкі”, “гамбургер” і “хамбургер”. І я думаю, що через те ми маємо ту плутанину, яка привела до такого парадоксу.

Ганна Стеців

Цікаво, а що думають молоді політики? Пане Руденко?

Геннадій Руденко

Я думаю, що Микола Григорович – це людина, яка ввійшла в історію, тому що не кожен міністр візьме на себе відповідальність щось змінювати взагалі, бо більшість просто пливуть за течією. Тут я підіймаю руку на користь Миколи Григоровича.

Безумовно, багато людей, багато урядів не займаються якимись змінами, а просто задовольняються тим, що існує, і підтримують свій рейтинг або свою популярність у масах.

Я вважаю, що Микола Григорович взяв на себе деяку відповідальність, деяку критику, коли починав впроваджувати в свої часи, коли він був при владі, зміни до правопису, до мовлення.

Не всі розуміють, можливо, Миколо Григоровичу, і я не все розумів, що Ви хотіли, але була масована атака на Вас. Тому вважаю те, що сьогодні відбувається з гривнею... Для мене, до речі, в обід, перед тим, як запросили на передачу, тема була вже відома. Я вважаю, що треба запитувати перш за все у пана Тигіпка, який відповідає за цей напрямок. Мабуть, у нього є свої пояснення.

Тому наша точка зору чи, можливо, моя точка зору буде тільки суб’єктивною. Вважаю, що це питання...

Ірина Халупа

Але, пане Руденко, чи Ви відчуваєте різницю у звуці: гривня і ґривня? Відчуваєте чи ні?

Геннадій Руденко

Я відчуваю, але не впевнений, що саме так ставиться питання. Мені хотілося, коли я виступав не так давно в США на Асамблеї ООН, виступити українською мовою, але, вибачте, офіційною мовою ООН є російська. Тому треба багато працювати...

Ганна Стеців

Але Ви добре знаєте англійську. Чому Ви не виступали англійською?

Геннадій Руденко

Я розумію, але я знаю її, вибачте, не так добре, щоб вільно можна було б спілкуватися. Тому...

Ірина Халупа

Пане Руденко, знайшлися б там і українські перекладачі.

Геннадій Руденко

Я розумію, але, вибачте, є якісь писані, є неписані. Тому в даному випадку йде мова про писані правила. Тому...

Ірина Халупа

Але є міжнародно ухвалені правила транскрипції і транслітерації. Це визнано у всьому світі. Ними користуються дипломатичні служби, науковці. Чому це не можна запровадити в Україні?

Геннадій Руденко

Мені здається, що мова йде, як в тому анекдоті, про песимістів і оптимістів. Ми чомусь намагаємося у всьому знайти подвійний чи потрійний текст. Знову лунають думки, що це ми під Росію робимо чи... Це ми робимо під себе. А запитувати потрібно у пана Тигіпка, який відповідає за Національний банк.

Я вважаю, що це питання до пана Тигіпка. А ми можемо сказати свою точку зору. Комусь подобається, а комусь не подобається, але коли це є в компетенції Національного банку, то це його право. Ми його наступним разом або переоберемо знову, або не переоберемо за те, що він ініціював такий варіант.

Ганна Стеців

Пан Тигіпко сьогодні...

Ірина Халупа

А тим часом Ви можете підказати йому щось, якщо побачите його.

Геннадій Руденко

Я думаю, що він мав різні точки зору і чомусь обрав даний варіант. Тому бажано такі речі, в першу чергу, адресувати до нього. Ми можемо сказати свої позиції. Микола Григорович, я, інші. Я чомусь вважаю, що хотів би послухати його мотивацію, тим більше, що це нова історія для мене.

Ганна Стеців

Ми пробували, пане Руденко, але пан Тигіпко не знайшов часу, на жаль, на цю тему сьогодні поговорити.

Геннадій Руденко

Це його право.

Ірина Халупа

В кожному разі остаточного рішення немає. Остаточне рішення буде ухвалювати правління Національного банку, якщо не до кінця цього тижня, то на наступному тижні.

Але я хотіла б розказати вам таку маленьку історію однієї моєї колишньої співробітниці. Вона вже покійна. Вона була знаменитим коректором і редактором газет. Вона завжди казала: “Ось бачите, я тут грішу”. Вона завжди говорила: “Бо ж не можна говорити “положився на ґанку і читав газету”.

Отже, треба розрізняти між літерами, бо іноді бувають досить непристойні використання. Наприклад, коли колишній міністр закордонних справ Німеччини Ганс Дитріх Геншер перетворився на “гуску”, коли його в Україні називали “Ґанс Дитріх Геншер”.

Ганна Стеців має свої історії з транскрипцією, транслітерацією свого ім’я і прізвища. Правда, Ганно?

Ганна Стеців

Так, Ірино. Сьогодні зранку я прийшла в банк “Аваль”, і мені сказали, що мене немає в комп’ютері, бо такого ім’я, як “Ганна”, “нєт”. Я запитую: “Як “нєт”?” “Нєт, єсть Анна”. А я кажу також по-російськи: “Або Ганна”. Але оскільки “Ганна” їм не звучить, то “Анна”. Але оскільки в мене в паспорті “Ганна”, то мене просто немає в комп’ютері, і мій рахунок не може бути дійсним.

Це в банку “Аваль”. Знаєте, я ще витратила 20 хвилин, поки я їм пояснювала, що я не змінюю свого імені. Вони мені сказали: “Харашо ми Вас паправім”.

Але, Ірино, не всі банки в Україні такі...

Ірина Халупа

Ні, не всі.

Ганна Стеців

Є, наприклад, “Укрсоцбанк”, який має добре вишколений персонал, і там такого не буває. Ну, а в “Авалі” бувають різні історії.

Ірина Халупа

Ну, подивимося, що вирішить НБУ. Ви ще хотіли щось сказати?

Микола Жулинський

Я хотів сказати все-таки, що ні в якому разі не можна гривну з літерою “Ґ” робити офіційним символом національної валюти.

Ні в якому разі тому, що ми тоді вносимо колосальну, так сказати, диспропорцію або, як би сказати, такий хаос.

Ірина Халупа

Це заглиблення плутанини.

Микола Жулинський

Це заглибить так плутанину і цього не можна робити, можна найти будь-який інший символ, але для чого, я просто не можу зрозуміти.

Ганна Стеців

Можливо пан Тигіпко дослухається до цієї дискусії.

Геннадій Руденко

Я вважаю, що у Миколи Григоровича є короткий варіант. Тобто він може подзвонити пану Тигіпку і сказати свою точку зору.

Я думаю, що пана Жулинського, академіка шанують і можливо прислухаються до його позиції, до його точки зору фахової.

Микола Жулинський

Хотілося б. Я думаю, що не тільки я, є тут наші мовознавці, могли б приєднатися до цього, якби запитали їх. Але справді, проблеми транскрипції, транслітерації – це надзвичайно важливі проблеми, особливо мова, коли все утверджується, як державна мова. Тому до цього треба ставитись дуже відповідально.

Геннадій Руденко

У мене ще коротеньке питання. Пані Ірино, а коли питали, це знову якесь політичне питання? Я хотів би все-таки завершити перше питання. Це політичний у нас був якийсь аспект?

Ірина Халупа

“Г” і “ґ”?

Геннадій Руденко

Чи ми хотіли просто дійсно поділитися своїми враженнями?

Ганна Стеців

Мені здається, що за цим стоїть політика.

Геннадій Руденко

Велика політика. Добре. Зрозуміло.

Ірина Халупа

Бо за радянських часів розстрілювали людей за літеру “ґ”.

Геннадій Руденко

Ой, за радянських часів і не за те саджали і розстрілювали, тому, дай Бог, щоб ми не повернулися до тих часів.

Ірина Халупа

Добре. Ну, будемо пильнувати і слідкувати за рішенням НБУ. Ви, шановні народні депутати, якщо маєте доступ до правління НБУ, можете їм запропонувати свою позицію з цього питання.

Друга тема чи міні-тема – це ще один нібито крок назад. У вівторок, коли НБУ оголосив про наміри встановити символ української гривні, ВР поклала край панству в українській армії.

Цього ж дня були внесені зміни до статуту внутрішньої служби ЗСУ, а статут був затверджений законом у 1999 році. Нові зміни вилучають, зокрема, форму звертання “пан” в українській армії. Раніше допускалися дві форми: “товаришу” і “пане”. А тепер лише одна.

Шановні народні депутати, Ви за це проголосували. Чому, пане Руденко?

Геннадій Руденко

Дуже складне питання, як людині, вибачте, яка не служила в армії. Це мені знову в мінус записуйте.

Ірина Халупа

Ні в якому разі, але хочеться зрозуміти мотивацію.

Геннадій Руденко

Ну, давайте будемо відвертими.

Ірина Халупа

Ми нашим гостям лише плюси записуємо.

Геннадій Руденко

Я дякую Вам. Я хотів би бути все-таки відвертим. Інколи ми взагалі не працюємо в ВР, а інколи ми як, вибачте, як скажені працюємо. В багатьох випадках ми окремі законопроекти проглядаємо, ми в них не вчитуємось. І потрібно це визнати.

Є точка зору фахівців. Є точка зору колег, які працюють у різних комітетах. Особисто, це моя парафія, як голови комітету. Я намагаюся фахово підходити до свого напрямку.

По напрямку озброєння є в нас і перший заступник комітету пан Андресюк, членами комітету є інші мої колеги. Я довіряю їхній точці зору, тому ми приймаємо колегіальні рішення.

Тому я в обід, буду відвертим, чесно кажучи, узнав, що рішення приймає НБУ. Я не так давно від Вас взнав про те, що, точніше, “пан” і “товариш”, я взнав три дні з Інтернету, але останнім часом не до кінця довіряв Інтернету, тому попросив свого помічника подзвонити в МО.

Так от на диво, але в МО йому сказали, що нічого не змінилося, до речі.

Ганна Стеців

МО теж не читає текстів законопроектів про армію.

Геннадій Руденко

Я не хотів би казати, що існує суцільна якась зневага до законів, але в багатьох випадках дисципліна, чи виконання, чи адміністрування законів дійсно відсутнє.

Інколи закони лобістські, інколи зайві, інколи закони, які потім приходиться відміняти. Тому, щодо “пан”, “товариш”, я б вважав би так, що якщо звикли поки що “товариш” і є форма “пан”, мабуть, потрібно було б так і залишити. Дві форми і “пан” і “товариш”.

А в майбутньому еволюційно ми б прийшли до тої форми, яка б задовольняла суспільство. Таке ж ставлення в мене до багатьох інших варіантів. Еволюційно приходити до тих чи інших рішень. Не ставити обов’язково якусь перешкоду.

Тому, якщо таке рішення прийняте, якщо за таке рішення, вибачте, проголосував, не знаю чи до кінця, це моя вина. Моя точка зору, якщо Ви мене запитуєте про моє враження, я б залишив би і “пан”, і “товариш”.

Ганна Стеців

Пане Жулинський.

Микола Жулинський

Бачте, це питання глибше, я вважаю. Суть навіть не в тому, що “пан” і “товариш”, хоча я вважаю, що повинно було залишиться, цей статут внутрішньої служби ЗСУ був затверджений в 1999 році, і тут раптом зразу вносяться зміни.

Ну, може там і потрібно дещо уточнити. І там є зміни, які вкрай необхідні, які пов’язані із використанням заходів фізичного впливу, зброї і т.д. це правові моменти.

Але я не знаю, чому раптом потрібно було зачіпати те, що справді не варто зачіпати. Там було написано так, що може бути звернення “товаришу”(“пане”).

І я думаю, що тут зіграло певну роль, я згоден з моїм колегою, що ми тих законів не читаємо. І є профільні комітети.

Я тепер починаю думати, чому, хто це із профільного комітету, який очолює, здається Георгій Крючков, комуніст, і той же Андресюк, що вони раптом вирішили заодно і махнути, і зняти оце “пан”, яке страшенно їх, ну я на Андресюка не можу сказати, комуністів страшенно дратує.

А справа в тому, що я колись ще був в уряді ще на початку становлення української нашої держави в 1992-1993 році, тоді йшло становлення ЗСУ. І ми, пам’ятаю, я стою на тій позиції, що,якщо ми створюємо щось своє, то повинно бути своє, а не оте рабське.

І обов’язково, щоб було схоже або на старшого брата, бо старший брат носить таку зачіску, давайте і ми будемо таку носити. У них під “нульову” стрижуть, давайте ми і своїх будемо стригти під ”нульову”. У них колір форми такий, давайте, щоб і в нас був такий колір форми.

Отак і стереотипи мислення отих, хто залишився із тої системи, вони спрацьовують і вони привели до того, що і сьогодні ми маємо з тим “товаришу” і “пане”.

Нормальна форма звертання: пане сотнику, пане полковнику, яка існувала в українській народній армії, існувала в українській галицькій армії.

І тоді на перших порах, хоч були бідніші ми, і тоді було зовсім не таке становище в матеріальному плані, як сьогодні. Все-таки шили свою національну форму, і вводили українську мову, створювали статути українською мовою, навчали і офіцерів, і вищий командний склад користуватися українською мовою. І приходили туди генерали, і видатні діячі російської царської армії, і вони переучувалися і швиденько за один місяць уже все вивчали.

У нас іде 12 років: ні мови не вивчать, не зрозуміють у тому, що ми повинні мати національну армію з національним обличчям з національними атрибутами.

Геннадій Руденко

Я би хотів, якщо дозволите, сказати про те, що я вважаю, що, на жаль, тут в черговий раз спрацювали, мабуть, стереотипи. Тому що дійсно, для багатьох людей, для великого прошарку суспільства більш рідним, я знаю, чи не рідним є “товариш”.

Ірина Халупа

Ближчим.

Геннадій Руденко

Може ближчим, і з цим потрібно, вибачте, або миритися, або погоджуватись. Казати, що такого немає, не можна.

Ганна Стеців

А як молоді? Ви б не чулися некомфортно, якщо би я Вас назвала товаришу Руденко?

Геннадій Руденко

Знаєте, я до цього, якщо б Ви це сказали, я б до цього дуже б так шляхетно віднісся. І вважаю, що взагалі майбутнє і мови, майбутнє отаких шляхетних назв, як “пан”, “пані”. Це дуже такі приємні назви, але вони мають еволюційно пройти. Тобто, ми маємо до цього звикнути і шукати якогось подвійного тексту.

Завантажувати мову тим, що ти маєш розмовляти в школі лише українською, а вдома більшість розмовляє російською. Це має бути, вибачте, я скажу такі можливо слова, як модно. Я розмовляв з одною своєю колегою, вона каже, що має це бути модним. Тобто молодь, тобто люди, які дійсно вважають себе елітою, мають почати новий рух, відрізнятися, можливо, дійсно сьогодні це буде відрізнятись від маси. Зробити не лише модну зачіску, не лише, вибачте, серьожку якусь нацепити, але й відрізнитися можливо мовою, красивою мовою.

Тому “пан” – дуже чудово, але повторюю, я б залишив “пан” і “товариш”. А те, що прийняли так рішення.

Ганна Стеців

Ірино, я зв’язалася з одним генералом Білоусом Іваном. І ось що він сказав стосовно “пан” чи “товариш”.

Як Виставитися до того, що віднині до Вас вже не можна буде казати “пане генерале”, а тільки “товаришу генерале”? Сьогодні ВР прийняла поправки такі до статуту про українське військо.

Іван Білоус

Пані Ганю, я даруйте за відвертість, ці бздури знаю, що вони вчора зробили з подачі комуністів. Вчора це було зроблено, і вони прийняли ці поправки.

Але це справді є бздури. І вони це зробили. Мені позиція комуністів відома, і я їх хвалю за їхню послідовність, що вони не відходять від своєї програми.

Але мене дивує інше: чи є голови на плечах у тих депутатів, які не належать до комуністичної фракції. Коли Президент приймає указ про інтеграцію України в Європу і про інтеграцію в НАТО і де давно вже усталені принципи затверджені і форми звертання, і форми спілкування.

А вони сьогодні вертаються назад, і ті депутати, які не належать до фракції комуністів, просто на плечах голови не мають, бо вони ніяк не можуть усвідомити, що це відштовхує нас назад і ставить на незрозумілу позицію.

Комуністів відома позиція. Бо їм незручно було звертатися. Як це так “пане комісаре”. Для них було зручно “товариш комісар”. Тому вони й вернули це все назад.

Ганна Стеців

Пане генерал, але я не уявляю собі, як я тепер до Вас буду казати “товаришу генерал”?

Іван Білоус

А я залишився далі паном.

Микола Жулинський

Ну, а я хочу додати кілька слів. Мене трошки дивує, що такий мій молодший колега, як мені здається, він одного віку з моєю донькою, до речі.

Геннадій Руденко

На рік старший.

Микола Жулинський

Вони, до речі, поверталися разом з Відня, і моя дочка Олеся була, так приємно слухати Вас, такі молоді політики, так сучасно мислять, хоча і сперечалися.

Еволюція – це хороша справа, але у таких питаннях, які пов’язані з армією, з міліцією і т.д. Тут нема чого чекати якоїсь еволюції . Тому що подивіться, Ви не були тоді депутатом.

Ганна Стеців

Бо відбувається контрреволюція.

Микола Жулинський

Ви подивіться, була тоді введена поліція. Ну, нормально, поліцію весь світ називає поліцією. Міліція – це народне ополчення, якщо б можна було так назвати.

Ірина Халупа

Це щось трохи гірше.

Микола Жулинський

Виготовили вже форму, вже все було нормально. Раптом комуністи, маючи силу, вирішують, що треба внести зміни до закону, давайте повернемо міліцію.

От про що говорить, і правильно генерал казав про те, що ми десь, вуха опустивши, не звертаємо уваги, а вони поступово тихою сапою відвойовують те, що для них дороге.

Я вважаю, що повинна бути поліція, і це все нормально. І повинно бути одне звернення: “пане”, тому що це наше і т.д.

Геннадій Руденко

Шановні п’ятдесятники, сороковники, тридцятники, ви в нас з дитинства виховували толерантність, ви чекали від нас радикалізму.

Ми виховувалися не в радикальному варіанті, а в толерантності. Ми поважаємо людей літніх, ми поважаємо людей шановних, ми поважаємо академіків, ми поважаємо професуру.

Ви так нас виховували.

Микола Жулинський

Ви не мене поважайте, Ви поважайте свої принципи.

Геннадій Руденко

Тому я вважаю так, що принципи мають бути наступними: ми будемо переконувати в тому, що якщо ми робимо помилки, то для цього є суспільство.

Потрібно визнавати свої помилки. Якщо ми зробили таку, вибачте, дурницю, то нічого нам не заважає зробити з Вами спільно поправочку, Миколо Григоровичу, і проголосувати її в залі.

Ганна Стеців

Слухайте, ми дійдемо до Кіотського протоколу?

Ірина Халупа

Ми дійдемо до Кіотського протоколу, але хотіла б поставити крапку в нашій дискусії таким... це не анекдот, але справді воно було в ефірі української радіо “Свобода”.

У нас в гостях тоді був депутат-комуніст, і подзвонила слухачка, і поставила йому питання, але до питання був такий вступ. Вона сказала: “Це запитання до такого і такого, він мені ще не пан, але вже не товариш”.

І щодо цього закону, тих поправок, слід зазначити, що у випадках участі в спільних з іноземцями контингентами військових навчаннях, миротворчих і інших подібних операціях, звернення до осіб, які входять до складу військових контингентів інших країн, має відповідати статутним правилам цих держав.

Ми всі знаємо, що українські солдати зараз перебувають в Іраку. Працюють поруч з поляками, а поляки, як ми знаємо, всі пани.

Так що, може, вони повернуться, перепановані, так би мовити.

Отже, Кіотський протокол. Вчора Верховна Рада України ратифікувала Кіотський протокол про обмеження викидів парникових газів в атмосферу, отож від моменту ратифікації Україна бере на себе зобов’язання обмежити викиди вуглецю в атмосферу.

Народні депутати Юрій Кармазін, Микола Рудьковський, та Андрій Шкіль виступили проти ратифікації цього протоколу. Вони вважають, що ця угода обмежує зростання внутрішнього валового продукту взагалі, а промислового виробництва зокрема.

Кіотський протокол, щоб наші слухачі були в курсі, це міжнародна екологічна угода, яку розроблено в японському місті Кіото. Воно входить в рамки екологічної програми ООН.

Цей документ юридично зобов’язує країни обмежити викиди шкідливих газів в атмосферу, його ще не ратифікували США та Росія.

Пане Руденко, це, так би мовити, Ваша дитинка. Це добре для України ратифікація цього протоколу, чи ні?

Геннадій Руденко

Я вважаю, що це добре. Це дійсно наймасштабніший екологічний міжнародний проект. Я думаю, що Україна від ратифікації Кіотського протоколу лише виграла.

І ті окремі опоненти мають право на свою точку зору. В кінці-кінців чому всі 450 мають голосувати за те, щоб ратифікувати. У кожного є своя позиція, у кожного є свій електорат.

Єдине, що мене дивує, що інколи ті ж депутати, ті ж партії, які голосують “проти”, на виборах кричать про екологію, кажуть про те, що ми дбаємо про охорону довкілля, а потім, коли вже йде конкретна реалізація тих чи інших проектів, чомусь згадують про те, що щось недосконале, щось не вистачає у нас тих чи інших цифр.

Тому вважаю, що Україна таким чином підтвердила не на словах, а на ділі, на справі, що вона гідно представляє себе в спільноті і ставить як свої інтереси на такий досить високий шабель, так і інтереси суспільства.

Щодо Росії і США, то в них є своя “золота” акція, яку вони дуже вміло, потрібно визнати це, використовують. Але це теж політика, дуже висока політика.

Ірина Халупа

США отримують дуже багато негативної критики за те, що вони не ратифікують цей протокол. Але, пане Руденко, тут є досить серйозні зобов’язання. Чи Україна зможе їх виконати?

Бо якщо вона ратифікувала, а тоді не може дотримуватися положень цього протоколу, передбачено запровадження санкцій.

Отже, наскільки я розумію, встановлений вимір викидів – це вимір 90-го року. Чи не так?

Геннадій Руденко

Так, так, дійсно, для нас, до речі, це дуже вдалий рік, 90-й. Ми взяли це за базу. Вважаю, що це перемога, що ми все-таки переконали не брати інші роки: 98-й, 99-й роки.

На жаль, хоча це не завдяки тому, що ми щось зробили, а навпаки, тому що ми нічого не зробили, були порушені зв’язки з колишніми нашими країнами по кооперації.

Але, дійсно, в Україні є досить серйозна емісія, якою ми можемо вдало скористатися. Але, одразу ж кажу, що перше місце ми відводимо не можливій торгівлі емісією викидів, а впровадженню технологій.

І це для України великий шанс використати цей проект для того, щоб впроваджувати новітні технології. І майбутнє України, я вважаю, не металургія, не хімія, не, дійсно, якась брудна технологія, а майбутнє – це сфера послуг.

І про це каже світова статистика. Тому є опоненти, і вони мають бути, потрібно до їхніх думок прислуховуватися, але є більшість, є депутати, яких було 242 чоловіки, і серед них були промисловці.

Я вважаю, що рівень культури тих промисловців, які проголосували за ратифікацію, він викликає в мені лише повагу.

Ірина Халупа

Чи рівень викидів сьогодні перебільшує базу 90-го року?

Геннадій Руденко

Ні, ні, ні, безумовно, у нас дуже серйозний, як кажуть, задєл на майбутнє. Я вважаю, що розслаблятися, безумовно, нам не потрібно. Ми шості за квотою емісії, до нас дуже багато, чесно скажу вам, приїжджає іноземних посередників-країн.

Ми стоїмо зараз на своєму. Ми хочемо розпочати свій внутрішній варіант, ми хочемо створити всі умови для імплементації Кіотського протоколу, і потім ми готові сідати за стіл переговорів.

Але, я повторю, на першу місце, я хотів би всіх цих людей, які чують слово “мільйон” чи “мільярд” і починають цікавитися цією темою, я хочу застерегти – ми не дамо розбазарювати нашу таку, дійсно, емісію квот.

Тобто, шановні панове, заробити можна лише чесним бізнесом, тобто впровадженням чесних, енергоефективних технологій.

Ірина Халупа

Пане Жулинський, що Ви хочете до цього додати? Стане в Україні краще повітря, правда?

Микола Жулинський

Я голосував за ратифікацію. Чому? Хоча я прекрасно розумію, що це позначиться на рівні, так сказати, промислового виробництва, якщо, безперечно, буде здійснюватися той необхідний моніторинг за дотриманням вимог Кіотського протоколу.

Але голосував я тому, що тут повністю згоджуюся з паном Руденком, що це буде стимулювати наших виробників, які сьогодні працюють на старих технологіях, вводити нові технології, переходити на енергомісткі і екологічно чисті технологічні процеси.

І тому це вкрай необхідно, і тому чим раніше ми цей Кіотський протокол ратифікуємо, тим краще для України. Бо ми бачимо, що одна частина підприємств, особливо важка промисловість, сьогодні вже згасає.

Там потрібна модернізація. Якщо робити модернізацію, то треба вже орієнтуватися на ті європейські і світові стандарти, які і передбачає Кіотський протокол.

Ганна Стеців

Мене цікавить...

Геннадій Руденко

Я хотів би додати. Справа в тому, що, до речі, деякі журналісти запитували, про що йде мова, я кажу, що мова йде про обмеження. Навіть людина, яка, вибачте, веде такий спосіб життя споживальний, розгульний, вона потім стає на якісь засади і потім розуміє, що потрібно стати і обмежити себе.

Ганна Стеців

Чи держава буде підтримувати того виробника, який буде переходити на чисті технології?

Геннадій Руденко

Ви знаєте, тут якраз вступає механізм ринковий. Забруднювач платить. Та організація, яка почне впроваджувати раніше за інших, отримає квоту, за яку сьогодні ми можемо лише подякувати.

А при варіанті ратифікації Кіотського протоколу він зможе, окрім подяки, отримувати якийсь зиск економічний, тобто він може продати більш або лінивому, або компанії, яка вирішує, що їй краще купляти.

Це їх право, тому потрібно бути реалістами. Є ринкові механізми, ми на засадах ринкових механізмів, тому потрібно бути реалістами. Забруднюєш – плати.

Микола Жулинський

Я хотів би додати, якщо дозволите. Справа в тому, що світ, а я переконаний, що ми будемо в ЄС, де ми будемо жити за тими стандартами екологічної безпеки, які існують в Європі і в світі.

Буде здійснюватися моніторинг. І ті підприємства, які є екологічно нечисті, вони не будуть мати можливість збувати свою продукцію. Вона не буде конкурентноздатною, вона не буде запитана.

Тому сьогодні для тих, хто хоче вводити нові підприємства і творити новий образ української промисловості, то їм Кіотський протокол є своєрідним стимулом і потребою орієнтуватися на вищі стандарти.

Ірина Халупа

Дякую, шановні гості. Я думаю, що це гарна крапка, на якій завершуємо нашу програму. На жаль, ми не дійшли до концесії нафтопроводу Одеса-Броди.

Це питання поки що залишається відкритим. Голосування з цього приводу відбудеться у ВР, якщо я не помиляюся, наступного вівторка.

А тим часом, сьогодні міністр палива й енергетики України Сергій Єрмілов поінформував міністра енергетики Росії Ігоря Юсуфова про намір передати в концесію нафтопровід "Одеса-Броди" і термінал "Південний".

Єрмілов сказав Юсуфову, що очікує участі в концесії російських компаній. “Ми розглянемо серед потенційних учасників концесії російські компанії такі, як “ЮКОС”, “Лукойл”, “ТНК”, “British Petroleum”, - повідомляє прес-служба пана Єрмілова.

Ми, напевно, у наших наступних передачах “Вечірньої Свободи” до цієї теми повернемося.

Дякуємо нашим гостям за участь у “Вечірній Свободі”. З нами сьогодні були два народні обранці: від СДПУ(О) Геннадій Руденко, від блоку “НУ” академік Микола Жулинський.

Програму вели Ірина Халупа та Ганна Стеців. Слухайте українську “Свободу”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG