Прага, 6 лютого 2004 – Україна відмовляється від співпраці з провідною міжнародною організацією у справі боротьби зі СНІДом. Це означає, що вона не лише поверне близько 7 мільйонів доларів Глобальному Фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, але й не отримає близько 90 мільйонів доларів із загального гранту, розрахованого на п’ять років. Це може бути поганою новиною для майже 60 тисяч інфікованих вірусом, з яких лікується лише близько 100 осіб. Саме проблема лікування хворих стала причиною розриву між Глобальним Фондом та Україною.
За рік, що минув від часу підписання угоди з Глобальним Фондом боротьби зі СНІДом ,Україна отримала майже 7 з половиною мільйонів доларів на лікування хворих, освітні кампанії та інші профілактичні заходи. Проте з цих грошей Україна витратила лише 740 тисяч. Найгірше, на думку міжнародної організації було те, що тільки 5% із 4 тисяч хворих отримують лікування. Після ретельної перевірки стану справ з проектом минулої п’ятниці Глобальний Фонд повідомив, що він призупиняє програми в Україні через погану організацію проектів Міністерством охорони здоров’я. Фонд поросив повернути невикористаних 6 мільйонів 700 тисяч доларів та відсотки на них.
Голова проектів у Східній Європі Валерій Чернявський наголосив: «Це не припинення гранту. Ми просто шукаємо інші шляхи втілення цього проекту. В наші наміри входить продовження цього гранту, який є найбільшим у Східній Європі – 92 мільйони доларів на 5 років. Замість трьох отримувачів гранту в Україні – Міністерства Охорони Здоров’я, Всеукраїнського Фонду боротьби зі СНІДом та програми розвитку ООН, ми плануємо знайти одну міжнародну організацію, яка продовжить цю роботу і зможе її прискорити з тим, щоб за рік Україна могла звітувати про виконання зобов’язань, які вона на себе взяла, і отримала решту 70 мільйонів доларів на наступні три роки».
Проте після заяви міністра охорони здоров’я Андрія Підаєва про те, що Україна поверне гроші і далі лікуватиме хворих сама, у Фонді не знають, чи варто вести далі переговори з іншою організацією, якщо Україна відмовляється від проекту. Вчора Глобальний Фонд спрямував листа до уряду з проханням пояснити, чи йдеться про остаточне рішення України. Сьогодні на таке ж запитання радіо “Свобода” речниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Лозан відповіла: «Рішення, яке було ухвалене, це є рішення Координаційного механізму країни, і на сьогоднішній день уряд відшукує можливості забезпечити лікування своїх хворих антиретровірусними препаратами за кошти Епідфонду Кабінету міністрів. Тобто, Україна з будь-чиєю допомогою чи без неї забезпечувати лікуванням буде однозначно».
За підрахунками фахівців, нині для лікування хворих Україна потребує близько 13 мільйонів доларів з розрахунку, що вона лікуватиме 2 тисячі хворих на рік. Поки ж лікується за словами речниці міністерства 138 осіб. А допомогу їм надає лише одна медична установа в Україні. Тож, незважаючи на запевнення міністерства, припинення угоди з міжнародною організацією означає, що решта хворих лікування може і не отримати, як не отримувала її досі.
На закінчення додамо, що лікування в Україні одного хворого на СНІД коштує близько 600 доларів на рік. Для порівняння: у бюджеті Міністерства охорони здоров’я на 2001 рік було заплановано нецілих 24 долари на душу населення.
За рік, що минув від часу підписання угоди з Глобальним Фондом боротьби зі СНІДом ,Україна отримала майже 7 з половиною мільйонів доларів на лікування хворих, освітні кампанії та інші профілактичні заходи. Проте з цих грошей Україна витратила лише 740 тисяч. Найгірше, на думку міжнародної організації було те, що тільки 5% із 4 тисяч хворих отримують лікування. Після ретельної перевірки стану справ з проектом минулої п’ятниці Глобальний Фонд повідомив, що він призупиняє програми в Україні через погану організацію проектів Міністерством охорони здоров’я. Фонд поросив повернути невикористаних 6 мільйонів 700 тисяч доларів та відсотки на них.
Голова проектів у Східній Європі Валерій Чернявський наголосив: «Це не припинення гранту. Ми просто шукаємо інші шляхи втілення цього проекту. В наші наміри входить продовження цього гранту, який є найбільшим у Східній Європі – 92 мільйони доларів на 5 років. Замість трьох отримувачів гранту в Україні – Міністерства Охорони Здоров’я, Всеукраїнського Фонду боротьби зі СНІДом та програми розвитку ООН, ми плануємо знайти одну міжнародну організацію, яка продовжить цю роботу і зможе її прискорити з тим, щоб за рік Україна могла звітувати про виконання зобов’язань, які вона на себе взяла, і отримала решту 70 мільйонів доларів на наступні три роки».
Проте після заяви міністра охорони здоров’я Андрія Підаєва про те, що Україна поверне гроші і далі лікуватиме хворих сама, у Фонді не знають, чи варто вести далі переговори з іншою організацією, якщо Україна відмовляється від проекту. Вчора Глобальний Фонд спрямував листа до уряду з проханням пояснити, чи йдеться про остаточне рішення України. Сьогодні на таке ж запитання радіо “Свобода” речниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Лозан відповіла: «Рішення, яке було ухвалене, це є рішення Координаційного механізму країни, і на сьогоднішній день уряд відшукує можливості забезпечити лікування своїх хворих антиретровірусними препаратами за кошти Епідфонду Кабінету міністрів. Тобто, Україна з будь-чиєю допомогою чи без неї забезпечувати лікуванням буде однозначно».
За підрахунками фахівців, нині для лікування хворих Україна потребує близько 13 мільйонів доларів з розрахунку, що вона лікуватиме 2 тисячі хворих на рік. Поки ж лікується за словами речниці міністерства 138 осіб. А допомогу їм надає лише одна медична установа в Україні. Тож, незважаючи на запевнення міністерства, припинення угоди з міжнародною організацією означає, що решта хворих лікування може і не отримати, як не отримувала її досі.
На закінчення додамо, що лікування в Україні одного хворого на СНІД коштує близько 600 доларів на рік. Для порівняння: у бюджеті Міністерства охорони здоров’я на 2001 рік було заплановано нецілих 24 долари на душу населення.
