Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:08

Росія вимагає від ЄС компенсацій за розширення союзу, Україна вживає стриманішу лексику. Яка тактика виявиться успішнішою?


Марія Щур Росія вимагає від ЄС компенсацій за розширення союзу, Україна вживає стриманішу лексику. Яка тактика виявиться успішнішою?

Прага, 10 лютого 2004 – Від 1 травня перестають діяти двосторонні торговельні угоди, які Україна має з країнами- кандидатами на вступ до ЄС. Ці угоди замінять загальні угоди Європейського Союзу, зміни яких крім України домагаються ще Росія та Казахстан, головні партнери ЄС у цьому регіоні. Росія висуває свої вимоги жорстко і називає їх компенсацією. На відміну від Росії, яка наполягає на компенсаціях уже давно, Україна, сподіваючись на асоційоване членство у Євросоюзі, донедавна не висувала своїх вимог до ЄС. Але коли стало очевидно, що омріяне членство залишається далекою перспективою, їй не залишилося нічого іншого, ніж наслідувати приклад східної сусідки. Хоч свої вимоги Україна уникає називати компенсаціями.

Проблему компенсацій ще раз порушили в Брюсселі цього тижня після нещодавнього візиту російського міністра економічного розвитку Ґермана Ґрефа, який привіз до Брюсселя низку вимог. Говорить речниця комісара з питань торгівлі Аранча Ґонсалес: «Ми отримали від Росії декілька пунктів занепокоєння, які ми разом вивчаємо. Це проблеми, що пов’язані з розширенням, наприклад, збільшення квот на імпорт сталі з Росії після розширення. Це абсолютно зрозуміло, що коли ЄС збільшиться, нам доведеться змінити квоти для того, щоб там відбилася торгівля Росії з нинішніми країнами-кандидатами».

Решта російських вимог включає довгий список пунктів, при чому деякі з них, на думку речниці комісара з питань торгівлі, не мають жодного стосунку до розширення. Це, зокрема, прохання змінити антидемпінґові заходи щодо експортерів, скоротити сільськогосподарські субсидії, дозволити імпорт російських ядерних компонентів, змінити обмеження на енергетичний імпорт та змінити правила щодо дозволеного рівня шуму від літаків. Завершує цей список прохання про зміну візового режиму з Росією, а краще, його скасування.

Україна має подібний список вимог, який в середині січня український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко представив комісарові з питань розширення Ґюнтерові Фергойґену. Цей список, як і російський, розпочинається із проблем імпорту сталі. Говорить речник міністерства Маркіян Лубківський: «Перед Ґюнтером Фергойґеном було поставлене питання стосовно збільшення квот для української сталі, запровадження сприятливого режиму імпорту української продукції, розширення соціальних преференцій для України, надання допомоги у системі моніторингу якості продукції, цільової підтримки країнами-членами Європейського Союзу інвестиційних проектів у нашій державі, інфраструктурної інтеграції, надання Україні статусу країни з ринковою економікою, прискорення прийняття України до Світової Організації Торгівлі». За підрахунками українських фахівців, збитки, які зазнає Україна лише у перші два роки після розширення ЄС, сягатимуть від майже 300 до 400 мільйонів доларів на рік.

У своїх переговорах з Брюсселем Україна намагається наголошувати, що йдеться не про компенсації. Росія ж тримається жорсткої позиції і жорстких формулювань. Чия тактика виявиться успішнішою, покаже уже найближчий час, адже до вступу 10 нових членів до Європейського Союзу залишається трохи менше, ніж три місяці.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG