Київ, 10 лютого 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Артем Мостовий. Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі ви почуєте:
Василь Соколенко
...у міському відділенні, куди доставили підлітків, їх утримували 6 годин в порушення закону...
Іван Костюк
...селяни заявляють, що вони зараз на межі відчаю – їм потрібно годувати власні сім’ї. Вони також, на жаль, не мають кваліфікованої юридичної підтримки...
Володимир Притула
...книга „Політичні репресії в Криму” може стати підручником з історії...
Вікторія Маренич
...за словами самого працівниками, “ніколи не думав, що доведеться так активно відстоювати власні права”...
Надія Шерстюк
У місті Сіверсько-Донецьку, що на Луганщині, батьки двох підлітків звернулися до суду. Вони вимагають притягнути до відповідальності працівників міліції, які, на їхню думку, порушили права дітей під час затримання та допиту.
Правоохоронці прикували підлітків наручниками до торговельної ятки і до того ж намагалися підкинути їм наркотики.
Про обставини - більш докладно наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
У вечері двох підлітків затримав наряд міліції. Як тепер стверджують їх батьки, без поважних на то причин. При цьому на руки дітей працівники міліції надягнули наручники і прикували їх до кіоску.
А під час обшуку підлітки звернули увагу дорослих дядьків у міліцейській формі на те, що ті їм до кишень поклали якісь пакунки. Але міліція не відреагувала на зауваження затриманих. Проігнороване було і прохання неповнолітніх повідомити про затримання своїх батьків.
У міському відділенні, куди доставили підлітків, їх утримували замість трьох шість годин в порушення закону. А одного з підлітків, як він стверджує, було побито, і той звернувся в ранці до травматології.
Під час суду, який розглядав подання міліції про адміністративне порушення підлітками, з’ясувалося, що поняті не бачили ніякої речовини рослинного походження зеленого кольору, а про пакети, які були нібито знайдені у дітей, вони написали зі слів працівників міліції.
Луганське обласне відділення Комітету виборців вирішило допомогти батькам підлітків, які потерпіли від свавілля правоохоронців.
Ось як цю ситуацію коментує голова відділення Олексій Цвєтіков.
Олексій Цвєтіков
Двох підлітків співробітники міліції. Поводилися по відношенні до них жорстоко. Їм були підкладені, як ми розуміємо, наркотики у кишеню, і за це їх намагалися притягнути до адмінвідповідальності.
На сьогодні за нашою участю відбулося засідання щодо протоколу про адмінпорушення. За доведеними обставинами сьогодні міський суд відмовив у притягненні до адмінвіповідальності цих двох хлопців за відсутністю складу адмінпорушення.
Але на сьогодні у суді є скарга на неправомірні дії працівників міліції з боку батьків цих підлітків.
Василь Соколенко
Коли батьки звернулися до вищих інстанцій зі скаргою на неправомірні дії міліції, то були здивовані, як повели себе при перевірці наведених фактів працівники прокуратури.
Олексій Цвєтіков
На жаль, треба відзначити нетрадиційно упереджену, на наш погляд, позицію прокуратури, яка розглядає належним чином такі справи.
В ці справі це теж спостерігалося, коли підлітка допитував помічник прокурора, який просто не бажав з них брати пояснення щодо обставин справи, відмовилася вносити їх до протоколу допиту. Більше того, вона відмовила у допуску батьків на цей допит, що теж, на наш погляд, є порушенням прав, що загальновизнані.
Василь Соколенко
До цього слід додати, що місцева прокуратура відмовила в порушенні карної справи проти працівників міліції, і батьки змушені звернутися до Генеральної прокуратури.
Надія Шерстюк
Вперше у Криму вийшла друком книга про політичні репресії на півострові у передвоєнні роки. Автори книги, співробітники науково-редакційної групи “Реабілітовані історією”, звертають особливу увагу на причини і спрямування репресій в Криму, розповідають про трагічні долі тисяч кримчан різного соціального та етнічного походження.
Володимир Притула – у розвиток теми.
Володимир Притула
23 тисячі справ, 50 тисяч репресованих, 10 років роботи. Книга “Політичні репресії в Криму (1920-1940 роки)” може стати підручником з історії. Кривавої історії Радянського Криму доби перед Другою Світовою війною. Книга написана на основі архівних документів в рамках державної програми вшанування пам’яті жертв політичних репресій в Україні.
Розповідає один з авторів книги, керівник науково-редакційної групи “Реабілітовані історією”, симферопольський історик Дмитро Омельчук.
Дмитро Омельчук
Така книжка в Криму видана дійсно вперше, тому що окремі роботи, які стосувалися певних людей, які стали жертвами репресій, певних особливостей. Наприклад, “червоного терору” початку 20-го року. Такі роботи вже були. Але ми спробували зробити узагальнюючий перший науковий твір. На мій погляд, він вдався.
В ньому ще немає багато речей, які можна доробляти. Наприклад, дуже важко зараз подолати узагальнюючі цифри, тому що це й досі закрита тема – інформації не вистачає.
Ми хотіли нагадати людям і владі нинішній, що ніякі протиправні дії ніколи не лишаться без пам’яті, вони ніколи не лишаться безкарними. Пройде час, і історія все розставить на свої місця.
Це як нагадування про те, що не можна нехтувати правами людини, не можна нехтувати свободою, навіть якщо йдеться про майбутнє краще життя. Не можна будувати майбутнє, примушуючи людей жертвувати нинішніми.
Володимир Притула
Це був симферопольський історик Дмитро Омельчук.
Він каже, що й зараз дехто із впливових можновладців боїться правди і розвінчування радянського тоталітаризму.
За словами пана Омельчука, дослідникам серйозно перешкоджали у роботі в архівах. Авторам книги так і не дозволили дослідити узагальнені дані, де можна було б чітко простежити кількість жертв у різні періоди, розміри репресій за регіонами півострова і за національною ознакою.
Втім, історики продовжують свою роботу. Продовження буде.
Надія Шерстюк
Відстояти свої права в Україні вдається не кожному – не вистачає сил, здоров’я і часу. Тому інколи люди вдаються до надзвичайних заходів.
Микола Чигирин, працівник “Шебелінкагазвидобування” вирішив голодувати на знак протесту проти незаконних дій адміністрації підприємства.
Наша харківська кореспондентка Вікторія Маренич розповідає про подробиці цього конфлікту.
Вікторія Маренич
Микола Чигирин працює оператором видобування нафти і газу на підприємстві “Шебелінкагазвидобування”. Працює позмінно по 12 годин. За словами самого працівника, “ніколи не думав, що доведеться так активно відстоювати власні права, які будуть порушені адміністрацією цього підприємства”. Адже вважає, що працівник – це нормальна людина, яка не може працювати 24 години на добу.
Як розповів Микола Федорович, 4-го лютого цього року він працював вдень і наприкінці зміни дізнався про те, що має наступного ранку їхати у відрядження.
Микола Чигирин
Подзвонила мені секретарка і сказала: “Ти терміново повинен їхати у відрядження”. Я кажу: “Я не можу, тому що, по-перше, до вечора працюю. А коли ж я зберуся?” І на наступний день (це було 4-го числа) 5-го числа з ранку я повинен бути вже у відряджені.
Я не ознайомився з наказом, не отримав грошей на відрядження, не укомплектував свою робочу форму, в якій я повинен був би працювати. Тобто, я не був готовий і за ніч цього не зміг би зробити.
Вікторія Маренич
Про своє рішення Чигирин повідомив адміністрацію підприємства. Проте наступного дня його чекала ще одна несподіванка.
Микола Чигирин
Приїхавши на роботу в нічну зміну, я застав там начальника Шебелінського промислу Льошена, який сказав, що я звільнений, і відсторонив мене від роботи.
Вікторія Маренич
Наступного дня Микола Чигирин вирішив звернутися до місцевих суду, прокуратури, адміністрації із заявами про те, що на знак протесту на дії адміністрації “Шебелінкагазвидобування” він розпочинає голодування.
Микола Федорович не знає, що вплинуло на подальші дії своїх керівників: чи то страх, чи то небажання відлуння цієї події на Харківщині. І керівники вирішили домовитися із Чигирином, щоб він забрав всі свої заяви.
Микола Чигирин
Визвали мене, довго спілкувалися з начальником “Шебелінкагазвидобування” Ю.Л.Фесенком, знайшли певне порозуміння. Правда, радує, що не всі, може, як кажуть, ще дійшли до такої межі, до нелюдської.
Вікторія Маренич
Чигирин вважає, що до надзвичайних заходів його змусила вдатися ситуація, коли хворіє дружина, а знайти роботу, де б гідно платили, не легко.
Проте він не розуміє, чому керівники можуть так легко порушувати закони України і за це не нести ніякої відповідальності.
Надія Шерстюк
Якщо справа Миколи Чигирина завершилася позитивно, то селянам з Івано-Франківської області доведеться ще поборотися за свої права.
Більше двох років селянам Тлумацького району Івано-Франківської області не виплачують кошти за здані цукрові буряки. Сотні селян, які різними законними способами домагалися поверненути заборговані кошти, зараз попереджають владу, що готові вдатися до радикальних заходів, оскільки переконані, що держава їх обдурила і гроші ніхто не збирається повертати.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Більше семисот селянських родин у Тлумацькому районі на Івано-Франківщині з осені 2001-го року здавали вирощений цукровий буряк на місцевий цукровий завод.
29 сіл, які об’єднали як одноосібних господарів, так і фермерів, працювали для того, щоб прогодувати свої сім’ї.
За здану цукрову сировину селянам практично не платили грошей, обіцяючи, що кошти от-от будуть виплачені. Сума боргу постійно зростала. Врешті борг склав 500 тисяч гривень. Для селян, які не мають додаткових джерел заробітку, це, як вони стверджують, просто фантастична сума.
Для того, щоб домогтися повернення заборгованих коштів, селяни неодноразово звертались до різних органів влади, серед яких обласна рада та обласна держадміністрація. Вони подавали численні звернення до судових інстанцій. Однак, як то кажуть, віз і нині там.
Врешті селяни на спеціальних зборах прийняли радикальне рішення. Розповідає голова комітету із захисту прав товаровиробників Тлумацького району Ярослав Маланчук.
Ярослав Маланчук
На цих зборах ми прийняли звернення до голови обласної держадміністрації, до голови обласної ради, до прокурора області, що 29 грудня перекриємо автомагістраль “Івано-Франківськ-Тернопіль”, якщо не будуть виконані наші вимоги, які полягають у тому, щоб повернути кошти за здану цукросировину.
Влада просила нас це не робити у зв’язку з тим, що свята. Ми пішли назустріч, відклали цю акцію на місяць. Вони говорили, що розрахуються. Пройшов місяць – віз і нині там.
Іван Костюк
Селяни наприкінці січня ініціювали проведення окремої сесії районної ради. Проаналізувавши становище, в яке потрапили селяни, депутати підтримали їхні вимоги.
Ярослав Маланчук так коментує рішення цієї сесії:
Ярослав Маланчук
Де прийнято рішення, якщо не виконають свої зобов’язання по виплаті заборгованих коштів, всі, від кого це залежить, ми знову перекриватимемо магістраль “Івано-Франківськ-Тернопіль”.
Однак пройшло вже більше двох тижнів після сесії. Вчора я спробував перевірити ті листи, які ми відправили по відповідних владних інстанціях, і переконався, що вони навіть як слід не зареєстровані.
Іван Костюк
Селяни заявляють, що вони зараз на межі відчаю. Їм потрібно годувати власні сім’ї. Вони також, на жаль, не мають кваліфікованої юридичної підтримки.
Депутати Верховної Ради від блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, до яких вони звертались, у приватних розмовах заявляли, що при нинішній державній системі готові вийти й перекривати разом з селянами автомагістралі.
Однак обдуреним селянам від цього не легше. Вони прагнуть домогтися справедливості і ще вірять, що їхні надії не безпідставні.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Сьогодні її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав у київській студії Артем Мостовий.
На цьому ми з вами прощаємося. На все добре.
Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Артем Мостовий. Ми вітаємо вас, шановні слухачі.
Сьогодні у програмі ви почуєте:
Василь Соколенко
...у міському відділенні, куди доставили підлітків, їх утримували 6 годин в порушення закону...
Іван Костюк
...селяни заявляють, що вони зараз на межі відчаю – їм потрібно годувати власні сім’ї. Вони також, на жаль, не мають кваліфікованої юридичної підтримки...
Володимир Притула
...книга „Політичні репресії в Криму” може стати підручником з історії...
Вікторія Маренич
...за словами самого працівниками, “ніколи не думав, що доведеться так активно відстоювати власні права”...
Надія Шерстюк
У місті Сіверсько-Донецьку, що на Луганщині, батьки двох підлітків звернулися до суду. Вони вимагають притягнути до відповідальності працівників міліції, які, на їхню думку, порушили права дітей під час затримання та допиту.
Правоохоронці прикували підлітків наручниками до торговельної ятки і до того ж намагалися підкинути їм наркотики.
Про обставини - більш докладно наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
У вечері двох підлітків затримав наряд міліції. Як тепер стверджують їх батьки, без поважних на то причин. При цьому на руки дітей працівники міліції надягнули наручники і прикували їх до кіоску.
А під час обшуку підлітки звернули увагу дорослих дядьків у міліцейській формі на те, що ті їм до кишень поклали якісь пакунки. Але міліція не відреагувала на зауваження затриманих. Проігнороване було і прохання неповнолітніх повідомити про затримання своїх батьків.
У міському відділенні, куди доставили підлітків, їх утримували замість трьох шість годин в порушення закону. А одного з підлітків, як він стверджує, було побито, і той звернувся в ранці до травматології.
Під час суду, який розглядав подання міліції про адміністративне порушення підлітками, з’ясувалося, що поняті не бачили ніякої речовини рослинного походження зеленого кольору, а про пакети, які були нібито знайдені у дітей, вони написали зі слів працівників міліції.
Луганське обласне відділення Комітету виборців вирішило допомогти батькам підлітків, які потерпіли від свавілля правоохоронців.
Ось як цю ситуацію коментує голова відділення Олексій Цвєтіков.
Олексій Цвєтіков
Двох підлітків співробітники міліції. Поводилися по відношенні до них жорстоко. Їм були підкладені, як ми розуміємо, наркотики у кишеню, і за це їх намагалися притягнути до адмінвідповідальності.
На сьогодні за нашою участю відбулося засідання щодо протоколу про адмінпорушення. За доведеними обставинами сьогодні міський суд відмовив у притягненні до адмінвіповідальності цих двох хлопців за відсутністю складу адмінпорушення.
Але на сьогодні у суді є скарга на неправомірні дії працівників міліції з боку батьків цих підлітків.
Василь Соколенко
Коли батьки звернулися до вищих інстанцій зі скаргою на неправомірні дії міліції, то були здивовані, як повели себе при перевірці наведених фактів працівники прокуратури.
Олексій Цвєтіков
На жаль, треба відзначити нетрадиційно упереджену, на наш погляд, позицію прокуратури, яка розглядає належним чином такі справи.
В ці справі це теж спостерігалося, коли підлітка допитував помічник прокурора, який просто не бажав з них брати пояснення щодо обставин справи, відмовилася вносити їх до протоколу допиту. Більше того, вона відмовила у допуску батьків на цей допит, що теж, на наш погляд, є порушенням прав, що загальновизнані.
Василь Соколенко
До цього слід додати, що місцева прокуратура відмовила в порушенні карної справи проти працівників міліції, і батьки змушені звернутися до Генеральної прокуратури.
Надія Шерстюк
Вперше у Криму вийшла друком книга про політичні репресії на півострові у передвоєнні роки. Автори книги, співробітники науково-редакційної групи “Реабілітовані історією”, звертають особливу увагу на причини і спрямування репресій в Криму, розповідають про трагічні долі тисяч кримчан різного соціального та етнічного походження.
Володимир Притула – у розвиток теми.
Володимир Притула
23 тисячі справ, 50 тисяч репресованих, 10 років роботи. Книга “Політичні репресії в Криму (1920-1940 роки)” може стати підручником з історії. Кривавої історії Радянського Криму доби перед Другою Світовою війною. Книга написана на основі архівних документів в рамках державної програми вшанування пам’яті жертв політичних репресій в Україні.
Розповідає один з авторів книги, керівник науково-редакційної групи “Реабілітовані історією”, симферопольський історик Дмитро Омельчук.
Дмитро Омельчук
Така книжка в Криму видана дійсно вперше, тому що окремі роботи, які стосувалися певних людей, які стали жертвами репресій, певних особливостей. Наприклад, “червоного терору” початку 20-го року. Такі роботи вже були. Але ми спробували зробити узагальнюючий перший науковий твір. На мій погляд, він вдався.
В ньому ще немає багато речей, які можна доробляти. Наприклад, дуже важко зараз подолати узагальнюючі цифри, тому що це й досі закрита тема – інформації не вистачає.
Ми хотіли нагадати людям і владі нинішній, що ніякі протиправні дії ніколи не лишаться без пам’яті, вони ніколи не лишаться безкарними. Пройде час, і історія все розставить на свої місця.
Це як нагадування про те, що не можна нехтувати правами людини, не можна нехтувати свободою, навіть якщо йдеться про майбутнє краще життя. Не можна будувати майбутнє, примушуючи людей жертвувати нинішніми.
Володимир Притула
Це був симферопольський історик Дмитро Омельчук.
Він каже, що й зараз дехто із впливових можновладців боїться правди і розвінчування радянського тоталітаризму.
За словами пана Омельчука, дослідникам серйозно перешкоджали у роботі в архівах. Авторам книги так і не дозволили дослідити узагальнені дані, де можна було б чітко простежити кількість жертв у різні періоди, розміри репресій за регіонами півострова і за національною ознакою.
Втім, історики продовжують свою роботу. Продовження буде.
Надія Шерстюк
Відстояти свої права в Україні вдається не кожному – не вистачає сил, здоров’я і часу. Тому інколи люди вдаються до надзвичайних заходів.
Микола Чигирин, працівник “Шебелінкагазвидобування” вирішив голодувати на знак протесту проти незаконних дій адміністрації підприємства.
Наша харківська кореспондентка Вікторія Маренич розповідає про подробиці цього конфлікту.
Вікторія Маренич
Микола Чигирин працює оператором видобування нафти і газу на підприємстві “Шебелінкагазвидобування”. Працює позмінно по 12 годин. За словами самого працівника, “ніколи не думав, що доведеться так активно відстоювати власні права, які будуть порушені адміністрацією цього підприємства”. Адже вважає, що працівник – це нормальна людина, яка не може працювати 24 години на добу.
Як розповів Микола Федорович, 4-го лютого цього року він працював вдень і наприкінці зміни дізнався про те, що має наступного ранку їхати у відрядження.
Микола Чигирин
Подзвонила мені секретарка і сказала: “Ти терміново повинен їхати у відрядження”. Я кажу: “Я не можу, тому що, по-перше, до вечора працюю. А коли ж я зберуся?” І на наступний день (це було 4-го числа) 5-го числа з ранку я повинен бути вже у відряджені.
Я не ознайомився з наказом, не отримав грошей на відрядження, не укомплектував свою робочу форму, в якій я повинен був би працювати. Тобто, я не був готовий і за ніч цього не зміг би зробити.
Вікторія Маренич
Про своє рішення Чигирин повідомив адміністрацію підприємства. Проте наступного дня його чекала ще одна несподіванка.
Микола Чигирин
Приїхавши на роботу в нічну зміну, я застав там начальника Шебелінського промислу Льошена, який сказав, що я звільнений, і відсторонив мене від роботи.
Вікторія Маренич
Наступного дня Микола Чигирин вирішив звернутися до місцевих суду, прокуратури, адміністрації із заявами про те, що на знак протесту на дії адміністрації “Шебелінкагазвидобування” він розпочинає голодування.
Микола Федорович не знає, що вплинуло на подальші дії своїх керівників: чи то страх, чи то небажання відлуння цієї події на Харківщині. І керівники вирішили домовитися із Чигирином, щоб він забрав всі свої заяви.
Микола Чигирин
Визвали мене, довго спілкувалися з начальником “Шебелінкагазвидобування” Ю.Л.Фесенком, знайшли певне порозуміння. Правда, радує, що не всі, може, як кажуть, ще дійшли до такої межі, до нелюдської.
Вікторія Маренич
Чигирин вважає, що до надзвичайних заходів його змусила вдатися ситуація, коли хворіє дружина, а знайти роботу, де б гідно платили, не легко.
Проте він не розуміє, чому керівники можуть так легко порушувати закони України і за це не нести ніякої відповідальності.
Надія Шерстюк
Якщо справа Миколи Чигирина завершилася позитивно, то селянам з Івано-Франківської області доведеться ще поборотися за свої права.
Більше двох років селянам Тлумацького району Івано-Франківської області не виплачують кошти за здані цукрові буряки. Сотні селян, які різними законними способами домагалися поверненути заборговані кошти, зараз попереджають владу, що готові вдатися до радикальних заходів, оскільки переконані, що держава їх обдурила і гроші ніхто не збирається повертати.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Більше семисот селянських родин у Тлумацькому районі на Івано-Франківщині з осені 2001-го року здавали вирощений цукровий буряк на місцевий цукровий завод.
29 сіл, які об’єднали як одноосібних господарів, так і фермерів, працювали для того, щоб прогодувати свої сім’ї.
За здану цукрову сировину селянам практично не платили грошей, обіцяючи, що кошти от-от будуть виплачені. Сума боргу постійно зростала. Врешті борг склав 500 тисяч гривень. Для селян, які не мають додаткових джерел заробітку, це, як вони стверджують, просто фантастична сума.
Для того, щоб домогтися повернення заборгованих коштів, селяни неодноразово звертались до різних органів влади, серед яких обласна рада та обласна держадміністрація. Вони подавали численні звернення до судових інстанцій. Однак, як то кажуть, віз і нині там.
Врешті селяни на спеціальних зборах прийняли радикальне рішення. Розповідає голова комітету із захисту прав товаровиробників Тлумацького району Ярослав Маланчук.
Ярослав Маланчук
На цих зборах ми прийняли звернення до голови обласної держадміністрації, до голови обласної ради, до прокурора області, що 29 грудня перекриємо автомагістраль “Івано-Франківськ-Тернопіль”, якщо не будуть виконані наші вимоги, які полягають у тому, щоб повернути кошти за здану цукросировину.
Влада просила нас це не робити у зв’язку з тим, що свята. Ми пішли назустріч, відклали цю акцію на місяць. Вони говорили, що розрахуються. Пройшов місяць – віз і нині там.
Іван Костюк
Селяни наприкінці січня ініціювали проведення окремої сесії районної ради. Проаналізувавши становище, в яке потрапили селяни, депутати підтримали їхні вимоги.
Ярослав Маланчук так коментує рішення цієї сесії:
Ярослав Маланчук
Де прийнято рішення, якщо не виконають свої зобов’язання по виплаті заборгованих коштів, всі, від кого це залежить, ми знову перекриватимемо магістраль “Івано-Франківськ-Тернопіль”.
Однак пройшло вже більше двох тижнів після сесії. Вчора я спробував перевірити ті листи, які ми відправили по відповідних владних інстанціях, і переконався, що вони навіть як слід не зареєстровані.
Іван Костюк
Селяни заявляють, що вони зараз на межі відчаю. Їм потрібно годувати власні сім’ї. Вони також, на жаль, не мають кваліфікованої юридичної підтримки.
Депутати Верховної Ради від блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, до яких вони звертались, у приватних розмовах заявляли, що при нинішній державній системі готові вийти й перекривати разом з селянами автомагістралі.
Однак обдуреним селянам від цього не легше. Вони прагнуть домогтися справедливості і ще вірять, що їхні надії не безпідставні.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Сьогодні її уклала і провела Надія Шерстюк, мені допомагав у київській студії Артем Мостовий.
На цьому ми з вами прощаємося. На все добре.
Говорить радіо “Свобода”.
