Прага, 10 лютого 2004 року.
У Сполучених Штатах Америки все частіше чуємо: Росія здійснює тиск на своїх найближчих сусідів. Американський сенатор Джон Маккейн, виступаючи днями у Мюнхені на щорічній конференції з безпеки, звинуватив Москву водночас у "повзучому перевороті", скерованому проти демократії в Росії, а також в кампанії, як сказав законодавець з Арізони, з приниження сусідніх держав, звільнених від радянського диктату внаслідок перемоги в холодній війні. Над країнами Балтії, а також у Білорусі, Грузії та Україні, підкреслив американський сенатор, Росія прагне відновити свій контроль.
"За часів Путіна, - заявив сенатор Джон Маккейн у столиці Баварії, де проходила 40-а конференція з безпеки, - Росія відмовилась виконувати договір про звичайні збройні сили в Європі. Російські війська частково окупували Грузію і Молдову. Російські агенти намагаються все більше втягнути Україну в орбіту Москви. Російська підтримка зміцнює останню європейську диктатуру в Білорусі...".
Росію у Мюнхені представляв керівник оборонного відомства Сергій Іванов, якого один із настаріших журналістів американського видання "Нью-Йорк Таймс" Уільям Сафайр у своїй останній статті назвав "неоімперіалістичним міністром оборони". Іванов відкинув заяву Маккейна про тиск на сусідів, сказавши: "Одним із найголовніших пріоритетів російської зовнішньої політики є стосунки з нашими найближчими сусідами. Відносини з країнами СНД жодним чином не є "неоімперіалізмом", як дехто пробує зобразити, це імператив нашої безпеки".
Сенатор Маккейн у свою чергу наголосив, що "недемократична поведінка і загроза суверенітету і свободі сусідніх держав не принесе Росії очікуваної вигоди, а позбавить її товариства західних демократій".
Директор російського інституту політичних досліджень Сергій Марков в інтерв"ю для радіо "Свобода" про заяву сенатора Маккейна щодо тиску Росії на сусідів заявив:
- Сенатор Маккейн є одним із головних пережитків "холодної війни" в США. Це ганьба Сполучених Штатів. Як і поправка Джексона-Веника, яка досі, як відомо, розрахована на те, щоб стримувати економічний розвиток Росії на тій підставі, що з Росії нібито не випускають євреїв. Сенатор Маккейн - точно така ж реліквія "холодної війни".
Існує два розуміння "холодної війни". Для одних - це війна демократії проти світового комунізму. І з цієї точки зору Росія є першою жертвою світового комунізму. Росія відкинула комунізм, і він не є більше загрозою для демократії. Росія йде зараз нелегкою дорогою, але шляхом демократії. За логікою ж таких як Маккейн і Бжезинський, "холодна війна" - це війна Заходу проти Росії, яка в принципі суперечить західній цивілізації. Позиція Маккейна і Бжезинського методологічно є расистською. Вони вважають росіян варварами, не здатними до побудови демократії. Така точка зору має право на існування, але я був би радий, якби американці відмовились від таких расистських щодо росіян точок зору і вигнали сенатора Маккейна з сенату, а пана Бжезинського з університетів. Вони більше ненавидять Росію, ніж люблять демократію.
Щодо стосунків Росії з найближчими сусідами, то тут логіка така: ми не можемо розвиватися без інтеграції з найближчими сусідами. Так само, як Сполучені Штати не можуть розвиватися без інтеграції з Канадою і Мексикою, а Німеччина без інтеграції з Францією, Італією, Німеччиною, Великобританією чи Іспанією. Але інтеграція Росії з найближчими сусідами розглядається як безумовне зло для таких людей як Бжезинський і Маккейн, поскільки для них сама Росія є абсолютним злом.
- Пане Марков, так інтеграція чи поглинання?
- Ну, знаєте, це не поглинання. Відомо, що російське керівництво тисячу разів, так би мовити, заявляло про те, що воно не прагне до порушення суверенітету сусідніх держав. Відомо, що російське керівництво сотні разів підтвердило це, коли відмовилось співпрацювати з тими кримськими політиками, котрі орієнтувались на відокремлення Криму від України, Росія відмовилась від численних референдумів в Абхазії і Придністров"ї про необхідність приєднання до Росії, більше того Росія неодноразово за низькими цінами субсидувала, по-суті справи, незалежність України, Грузії, Вірменії, Молдови, Білорусі, Казахстану і т.д. Про поглинання не доводиться говорити. Інша справа, що між більшими країнами, такими як Росія, і маленькими, як Грузія і навіть Україна, не може бути абсолютно рівних відносин, хоча в правовому сенсі вони залишаються рівними. Так само, як приміром, стосунки Німеччини і Данії не є цілком рівноправними; як не є цілком рівноправними відносини між США і Мексикою. І це реальність. Хто більше впливає: США на внутрішню політику Мексики чи Мексика на внутрішню політику США? Відповідь очевидна. Так само очевидним залишатиметься і ступінь впливу Росії на зовнішню політику Грузії чи Грузії на зовнішню політику Росі,- заявив Сергій Марков.
Український політолог Володимир Полохало поділяє стурбованість західних політиків щодо того, як поводить себе Росія стосовно України:
- У будь-якому випадку, в сьогоднішній російській зовнішньополітичній концепції і планах щодо України є те, що суперечить національним інтересам України і її поступу як європейської держави. Отже, Росія сьогодні є небезпечним сусідом, сусідом, який намагається реанімувати в новому вигляді свою роль як старшого партнера або старшого брата.
На думку політолога В. Полохала, саме цим і стурбовані на Заході, зокрема у Сполучених Штатах Америки. Серед тих, хто це розуміє, і американський сенатор Джон Маккейн.
У Сполучених Штатах Америки все частіше чуємо: Росія здійснює тиск на своїх найближчих сусідів. Американський сенатор Джон Маккейн, виступаючи днями у Мюнхені на щорічній конференції з безпеки, звинуватив Москву водночас у "повзучому перевороті", скерованому проти демократії в Росії, а також в кампанії, як сказав законодавець з Арізони, з приниження сусідніх держав, звільнених від радянського диктату внаслідок перемоги в холодній війні. Над країнами Балтії, а також у Білорусі, Грузії та Україні, підкреслив американський сенатор, Росія прагне відновити свій контроль.
"За часів Путіна, - заявив сенатор Джон Маккейн у столиці Баварії, де проходила 40-а конференція з безпеки, - Росія відмовилась виконувати договір про звичайні збройні сили в Європі. Російські війська частково окупували Грузію і Молдову. Російські агенти намагаються все більше втягнути Україну в орбіту Москви. Російська підтримка зміцнює останню європейську диктатуру в Білорусі...".
Росію у Мюнхені представляв керівник оборонного відомства Сергій Іванов, якого один із настаріших журналістів американського видання "Нью-Йорк Таймс" Уільям Сафайр у своїй останній статті назвав "неоімперіалістичним міністром оборони". Іванов відкинув заяву Маккейна про тиск на сусідів, сказавши: "Одним із найголовніших пріоритетів російської зовнішньої політики є стосунки з нашими найближчими сусідами. Відносини з країнами СНД жодним чином не є "неоімперіалізмом", як дехто пробує зобразити, це імператив нашої безпеки".
Сенатор Маккейн у свою чергу наголосив, що "недемократична поведінка і загроза суверенітету і свободі сусідніх держав не принесе Росії очікуваної вигоди, а позбавить її товариства західних демократій".
Директор російського інституту політичних досліджень Сергій Марков в інтерв"ю для радіо "Свобода" про заяву сенатора Маккейна щодо тиску Росії на сусідів заявив:
- Сенатор Маккейн є одним із головних пережитків "холодної війни" в США. Це ганьба Сполучених Штатів. Як і поправка Джексона-Веника, яка досі, як відомо, розрахована на те, щоб стримувати економічний розвиток Росії на тій підставі, що з Росії нібито не випускають євреїв. Сенатор Маккейн - точно така ж реліквія "холодної війни".
Існує два розуміння "холодної війни". Для одних - це війна демократії проти світового комунізму. І з цієї точки зору Росія є першою жертвою світового комунізму. Росія відкинула комунізм, і він не є більше загрозою для демократії. Росія йде зараз нелегкою дорогою, але шляхом демократії. За логікою ж таких як Маккейн і Бжезинський, "холодна війна" - це війна Заходу проти Росії, яка в принципі суперечить західній цивілізації. Позиція Маккейна і Бжезинського методологічно є расистською. Вони вважають росіян варварами, не здатними до побудови демократії. Така точка зору має право на існування, але я був би радий, якби американці відмовились від таких расистських щодо росіян точок зору і вигнали сенатора Маккейна з сенату, а пана Бжезинського з університетів. Вони більше ненавидять Росію, ніж люблять демократію.
Щодо стосунків Росії з найближчими сусідами, то тут логіка така: ми не можемо розвиватися без інтеграції з найближчими сусідами. Так само, як Сполучені Штати не можуть розвиватися без інтеграції з Канадою і Мексикою, а Німеччина без інтеграції з Францією, Італією, Німеччиною, Великобританією чи Іспанією. Але інтеграція Росії з найближчими сусідами розглядається як безумовне зло для таких людей як Бжезинський і Маккейн, поскільки для них сама Росія є абсолютним злом.
- Пане Марков, так інтеграція чи поглинання?
- Ну, знаєте, це не поглинання. Відомо, що російське керівництво тисячу разів, так би мовити, заявляло про те, що воно не прагне до порушення суверенітету сусідніх держав. Відомо, що російське керівництво сотні разів підтвердило це, коли відмовилось співпрацювати з тими кримськими політиками, котрі орієнтувались на відокремлення Криму від України, Росія відмовилась від численних референдумів в Абхазії і Придністров"ї про необхідність приєднання до Росії, більше того Росія неодноразово за низькими цінами субсидувала, по-суті справи, незалежність України, Грузії, Вірменії, Молдови, Білорусі, Казахстану і т.д. Про поглинання не доводиться говорити. Інша справа, що між більшими країнами, такими як Росія, і маленькими, як Грузія і навіть Україна, не може бути абсолютно рівних відносин, хоча в правовому сенсі вони залишаються рівними. Так само, як приміром, стосунки Німеччини і Данії не є цілком рівноправними; як не є цілком рівноправними відносини між США і Мексикою. І це реальність. Хто більше впливає: США на внутрішню політику Мексики чи Мексика на внутрішню політику США? Відповідь очевидна. Так само очевидним залишатиметься і ступінь впливу Росії на зовнішню політику Грузії чи Грузії на зовнішню політику Росі,- заявив Сергій Марков.
Український політолог Володимир Полохало поділяє стурбованість західних політиків щодо того, як поводить себе Росія стосовно України:
- У будь-якому випадку, в сьогоднішній російській зовнішньополітичній концепції і планах щодо України є те, що суперечить національним інтересам України і її поступу як європейської держави. Отже, Росія сьогодні є небезпечним сусідом, сусідом, який намагається реанімувати в новому вигляді свою роль як старшого партнера або старшого брата.
На думку політолога В. Полохала, саме цим і стурбовані на Заході, зокрема у Сполучених Штатах Америки. Серед тих, хто це розуміє, і американський сенатор Джон Маккейн.
