Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:03

Про відкритий лист Української асоціації видавців періодичної преси.


Тарас Марусик Про відкритий лист Української асоціації видавців періодичної преси.

Київ, 11 лютого 2004 року.

Минулого тижня внаслідок акції українських письменників i видавців “Рукописи горять!”, проведеної під стінами Кабінету мiнiстрiв, на якій, серед іншого, прозвучала інформація про те, що українська книжка займає сьогодні менше ніж 5% на книжковому ринку України і що це вже не експансія російської книжки, а окупація, були збережені пільги для українськомовних видань. Не пройшло й тижня, як члени Української асоціації видавців періодичної преси оприлюднили відкритого листа на ім’я Президента України, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради України, в якому йдеться (цитую) про “дискримінацію читачів, тобто громадян України за мовним принципом. Це відверте порушення Конституції України, прав і свобод громадян, прав національних меншин.” (к. ц.).

У відкритому листі зазначено також, що (цитую) “вперше народні депутати зважилися на відверту дискримінацію двох третин періодичних видань, які працюють на єдиному вітчизняному ринку преси. Всі видавці періодичної преси в Україні, незалежно від мови видань, є вітчизняними виробниками і повинні працювати в рівних умовах” (к .ц.). Цей лист підписали, серед інших, видавець газет “Сегодня” та “Салон Дона и Баса”, Леонід Цодіков, директор ДП “Бурда-Україна” (всього - 65 видань) Олександр Зорг, шеф-редактор “Газеты по-киевски” Сергій Тихий, президент ЗАТ “Український Медіа Голдинґ” Борис Ложкін, головний редактор газети “Аргументи и факты в Украине” Михайло Гладкий, головний редактор газет “Комсомольская правда в Украине”, “Известия-Украина” Сергій Брага, шеф-редактори газет “Киевские Ведомости” і “Киевский телеграфЪ” Георгій Кузьмін та Олександр Юрчук. А тим часом, як сказали мені в Українській асоціації видавців періодичної преси, продовжується збір підписів і днями цей лист буде надісланий адресатам.

Варто нагадати, що в ухваленому 5 лютого 2004 року законі йдеться не лише про періодичні видання. Крім того, за прем’єрства Вітольда Фокіна, подібними пільгами користувалися видавництва, які друкували не менше 70% видань державною мовою. Але прихід на цю посаду Леоніда Кучми і його 10-річне урядування, як вважають українські мовознавці-соціолінгвісти, спричинилися до русифікації інформаційного простору України. Тож важко казати, що влада вперше намагається захистити державну мову.

З твердженням авторів відкритого листа не погоджується головний редактор журналу “Урок української” Сергій Гречанюк: “Це не відповідає дійсності. Це неправда. В нас Конституція, зокрема, ст. 10 порушується щоденно, скрізь, в усіх галузях. І до речі, не тільки в книговидавничій справі, не тільки в інформаційній сфері, а й в освітній, культурній і т.д. От приклад, про який і Ви неодноразово казали в своїх передачах, про донецьку школу №36. Тож красномовне свідчення того, що відбувається загалом в нашій країні”.

Як відомо, 10-а стаття Конституції України чітко вказує, що державною є українська мова, а відповідне рішення Конституційного Суду дає розширене тлумачення цієї статті.

Головний редактор журналу “Урок української” Сергій Гречанюк вважає, що автори листа лукавлять – і не лише тому, що виходять російською мовою ( про якісь інші мови національних меншин не йдеться), але й тому, що вони зареєстровані як двомовні українсько-російські видання, однак умов реєстрації не виконують.

До речі, в законі про телебачення і радіомовлення закладена норма про мовлення державною мовою, і з цього приводу заяв про “дискримінацію” ніхто не робить. Інша справа, що часто ця норма не виконується. Ба більше. За даними останнього числа тижневика “Дзеркало тижня”, на деяких ФМ-станціях ді-джеїв штрафують за те, що вони ставлять композиції українських виконавців. Одна українська пісня оцінюється в 10 у. о. штрафу. Дуже конкретний вимір дискримінації.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG