Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:39

Наступ на “Свободу” і не лише на наше радіо: від 17 лютого радіо “Довіра” вилучає програми української “Свободи” з сітки свого мовлення.


Василь Зілгалов, Ганна Стеців Володимир Малинкович - політолог, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень; В’ячеслав Піховшек - відомий тележурналіст з каналу “1+1” (телефоном).

Київ-Прага, 11 лютого 2004 року.

Ірина Халупа

Сьогодні – середа, 11 лютого, 20-та година вечора. З вами “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає! Перед мікрофоном Ірина Халупа. Наступ на “Свободу” і не лише на наше радіо: від 17 лютого радіо “Довіра” вилучає програми української “Свободи” з сітки свого мовлення. Цю тему сьогодні з нами обговорюють Володимир Малинкович, політолог, директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень і відомий тележурналіст з каналу “1+1” В’ячеслав Піховшек, він буде з нами по телефону.

Я попросила взяти участь у нашій програмі Зиновія Фриса. Він нас познайомить з відгуками деяких слухачів на програми радіо “Свобода”. З вами також Ірина Халупа та Ганна Стеців.

Вітаємо вас, дорогі гості, і дякуємо за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”. Отже, “Свобода” сьогодні стала темою свого ефіру не лише в переносному, але й у прямому розумінні цього слова. Нещодавно “Український медіа-голдинг” розширився (це власник радіо “Довіра”). Власником цієї компанії до цих пір був дніпропетровський бізнесмен Геннадій Боголюбов. Але власників раптом стало більше. 50% голдингу закупив інший бізнесмен – пан Борис Ложкін. Скоро після цього генеральним продюсером радіо “Довіра” був призначений головний редактор газети “2000” Сергій Кичигін.

Вже тоді деякі ЗМІ, зокрема Інтернетівські видання, заговорили про те, що “Довіру”, на якій виходить в ефір “Свобода”, купила СДПУ(О). Навіть сьогодні “Українська правда” рясніє заголовком “СДПУ(О) викинула радіо “Свобода” з ефіру”. Для тих, хто не знає: до складу “Українського медіа-голдингу”, серед іншого, входить видавництво “Комсомольська правда”, телерадіокомпанія “Довіра”, газета “Аргументи і факти”, “Телегазета”, радіо “Шансон”, радіо “Люкс”, “Європа плюс”, радіо “Мелодія”, “Совершенно секретно”. Словом, 23 медійні підприємства входять до “Українського медіа-голдингу”.

Наприкінці січня Сергій Кичигін дав нашій радіостанції інтерв’ю. В цій розмові головним було те, що його завданням є підвищити рейтинг “Довіри”. А щодо “Свободи”, на той час, як заявив пан Кичигін, вони ще не думали про те, яке місце “Свобода” займає на “Довірі”. Видно, що цей час настав. Перший заступник директора “Довіри” Валентин Резниченко написав нам сьогодні листа, про який ви вже чули. Він на ефір прийти не зміг, але сказав, що всі запитання щодо довірівського формату, в який вже “не вписується “Свобода”, може відповісти Сергій Кичигін, який перебуває в Канаді. На наші дзвінки пан Кичигін не відповів:

(звучить автовідповідач англійською мовою) | Олександр Народецький

Алло, пане Кичигін, якщо Ви вдома, підніміть, будь ласка, слухавку. Це Вас турбують з радіо “Свобода”, Олександр Народецький, директор української редакції радіо “Свобода”. Пане Кичигін, Ви вдома? Ми дуже хочемо взяти Вас до нашого ефіру в зв’язку з подіями навколо радіо “Свобода” і радіо “Довіра”, тому що багато навколо чуток кружляє. Ми отримали офіційного листа. Пане Кичигін, підніміть, будь ласка, слухавку!

Нема. Ну, що ж, ми будемо дзвонити пізніше...

Ірина Халупа

Таких дзвінків сьогодні Олександр Народецький здійснив кілька. Отже, пан Кичигін нам не передзвонив. Але ефір є ефіром. Як кажуть американці, “the show must go on” (шоу має тривати). Ми продовжуємо цю тему в ефірі.

На події, які сталися сьогодні, на лист радіо “Довіри”, пана Валентина Резниченка відразу відгукнувся президент нашої радіокомпанії Томас Дайн. Він сказав:

“Це політичний крок проти демократії, проти свободи слова і свободи преси. Це крок проти радіо “Свобода”, який вкотре демонструє, що політичне керівництво України неспроможне жити у відкритому суспільстві і змушене контролювати медіа, як, так би мовити, в “добрі” старі часи Радянського Союзу”.

Шановні гості, надходять президентські вибори, надходить дуже важливий час для відкритої дискусії, для відкритої політичної дискусії, для висловлення думок. І ось над радіо “Свобода” зависла довірівська сокира. Пане Малинкович, чому якраз тепер і чому “Свобода”?

Володимир Малинкович

Я вважаю, що це помилка влади. Більш того, я вважаю, що практично спроба закрити радіо “Свобода” означає, що влада продовжує йти хибним шляхом обмеження свободи слова. Це я кажу як людина, яка причетна безпосередньо до створення київського відділення радіо “Свобода”. Я впевнений, що радіо “Свобода” ( і українська, і російська редакції ) зробило дуже великий внесок в демократизацію спочатку Радянського Союзу, а пізніше в створення незалежної Української держави. Це такий внесок, який не можна перебільшити. Це зовсім не означає, що мені все подобається в мовленні радіо “Свобода", зокрема української. Я впевнений, що...

Ірина Халупа

Та й нам не все подобається...

Володимир Малинкович

Я розумію. Я впевнений у тому, що були зроблені, на мій погляд, неадекватно перебільшені акценти, пов’язані з плівками Мельниченка. Я впевнений у тому, що не зовсім адекватно було відображено ситуацію навколо Іраку і зокрема ситуацію, пов’язану з тим, що наших вояків послали до окупаційних сил у Іраку. Крім того, я вважаю стратегічною помилкою радіо “Свобода” те, що вона веде мовлення виключно українською мовою. Це при тому, що в Україні більш ніж 50% слухачів, а, мабуть, і більше...

Ірина Халупа

Пане Малинкович, Ви тут помиляєтеся. Подивіться, будь ласка, на результати останнього перепису населення...

Володимир Малинкович

Вибачте, будь ласка, я висловлюю свою позицію. Дозвольте мені вирішувати, як її висловити.

Ірина Халупа

Добре.

Володимир Малинкович

Оскільки я вважаю це помилкою, то я хочу перейти на російську...

Ірина Халупа

Пане Малинкович, будь ласка, це є українська радіостанція. Ви прекрасно розумієте і говорите українською мовою. Ваша принциповість, тут, мені здається, ні до чого. Ми Вас попросили дискутувати на певну тему і Ви погодились...

Володимир Малинкович

Тобто, Ви вважаєте, що моя присутність тут не обов’язкова?

Ірина Халупа

Давайте звернемося до пана Піховшека.

Володимир Малинкович

Будь ласка...

Ірина Халупа

Пане Піховшек, Ви є людина, яка наближена до влади, чи це цікаво працювати в медіа-просторі, де всі співають одну й ту саму пісеньку?

В’ячеслав Піховшек

Ви знаєте, пані Ірино, я ж, зрештою, так само погодився прийти і брати участь у цій програмі. Для мене це, звичайно, кожен раз така, м’яко кажучи, некомфортна ситуація, коли начебто самими фактом свого існування чи самим фактом свого місця в якомусь там українському телепросторі я начебто поставлений в умови, в яких я змушений владу захищати, формально, принаймні, до неї не належачи.

Ірина Халупа

Вам, як журналісту, чи цікаво працювати в такому медіа-просторі, який є сьогодні в Україні?

В’ячеслав Піховшек

Я не є слухачем. Я є споживачем Інтернет-сайту радіо “Свобода”, де дуже часто я знаходжу інформації, які мені потрібні для роботи, які дають більше точок зору, які висвітлюють події з різних сторін. Там дуже часто є інформація такого “ексклюзивного”, я сказав би, характеру, яку принаймні я не отримую з інших Інтернет-носіїв. Але підозрюю, що таких, як я, чесно кажучи, не дуже багато.

Тут може бути всього-на-всього 2 версії. Або це дійсно таке комерційне завдання, вони хочуть поставити туди щось комерційно більше привабливе, а “Свободу” поставити глибоко вночі чи не поставити взагалі. Або це може бути якась політична. Але насправді ми з вами прекрасно розуміємо, що інформацію затиснути в умовах відкритого глобалізованого суспільства неможливо. Так що обіцяю вам, що я залишаюся плідним читачем радіо “Свобода”. У всякому випадку, я ніколи якихось вказівок - не вживати з радіо “Свобода” в “Епіцентрі”- я ніколи таких речей не отримував. Навпаки, я майже дослівно колись переказав діалог Фриса-Порошенка-Симоненка, наскільки я пам’ятаю. Та й пізніше я вживав дуже багато речей.

А так поживемо – побачимо, куди все це вернеться. Просто я не думаю, що можна інформацію яку-небудь можна закрити. Мені здається, що якщо хтось і має такі думки, то це просто велика ілюзія.

Ірина Халупа

Звичайно. До нас дзвонили вже кілька слухачів, до нашого київського бюро, бо вже почули що така можливість існує, і хотіли, щоб ми їм повторили, власне, наші частоти на коротких хвилях, що я через кілька хвилин зроблю. Також хочу запросити наших слухачів долучитися до дискусії. Дзвоніть нам на 490-29-05 після 20:30. Вже мені підказують, що є слухач. Ви в ефірі, ми Вас слухаємо.

Слухач (переклад з російської)

Це Микола з Києва. Мені дуже прикро, що нова дирекція вирішила закрити радіо “Свобода”. Я вважаю, що це просто щури перед виборами намагаються тікати з корабля. Я думаю, що цим вони голос правди, який ми рідко чуємо (до речі, це єдина передача, яку я слухаю на радіо “Довіра”), не закриють!

Ірина Халупа

Дякуємо Вам, шановний пане! Було б цікаво вивчити ці питання: хто знищує чий рейтинг – “Свобода” довірівський чи “Довіра” свободівський? Хто кого слухає ? Але доки ми підемо далі, я хочу звільнити мого колегу Зиновія Фриса. Він вже кілька років підряд веде передачу “Листи на “Свободу”. Не лише наші слухачі, але й багато політиків висловлюються з цього приводу, що “Свобода” – це єдине місце, де вони можуть отримати справжню інформацію. Зиновію, будь ласка.

Зиновій Фрис

Дякую, Ірино. Але перед тим я одну фразу буквально хотів сказати. Звичайно, якщо нас закриють на “Довірі”, то це не означає, що радіо “Свобода” взагалі закриють. Ми будемо залишатися на коротких хвилях, про що Ірина вам, власне, й розповість.

Ірина Халупа

Я скажу вже. Це такі частоти: 3980, 5985, 9625, 7125. Є і низка інших, але вони дрібні і йдуть лише по годинах. А ці кожного дня від 18:00 до 20:00.

Зиновій Фрис

Ірино, отже я хотів коротко ознайомити з тими листами, де слухачі пишуть про “Свободу”. Я би не хотів, щоб ви сприймали, дорогі слухачі, ці листи, ці цитати, як вихваляння, самовихваляння, що ми, мовляв, цитуємо ті листи, в яких ви нас дуже хвалите. Знаєте, хвалити – це така справа, може, невдячна. Я скажу, що цитуватиму лише ті місця, де слухачі пишуть, за що вони нас конкретно люблять.

Отже, скажімо, Степан Кашуба з Гостова Сокальського району пише: “На вашому радіо мають можливість зустрітися політики з різними поглядами. Кожен може вільно висловлювати свої думки про ті чи інші події. Ваше радіо формує об’єктивні погляди на політичне життя в нашій державі. На державному і приватних теле- і радіоканалах дають односторонню інформацію, а тому люди їх мало дивляться і слухають”.

Лист навіть з в’язниці прийшов, з Вінниці. “Хочемо подякувати за таку необхідну та надзвичайно важливу для розвитку демократичних засад в нашій державі роботу”.

72-річний Остап Блобик дякує нам за те, що він саме з радіо “Свобода” довідався про те, про що навіть не міг здогадуватися. Зокрема, про Голодомор він дуже багато довідався в ті роки, коли про це справді мало говорили.

Анатолій Малашевський з Житомирської області написав таку фразу (мене вона дуже вразила і мені було дуже приємно прочитати): “Звертаюсь до вас як до останнього острівка демократії...” Дуже гарна, дуже така багатозначна фраза (в хорошому сенсі).

Слухачка Надія Василівна: “Не можу не написати вам, бо я дуже люблю ваше радіо. У ваших передачах – щира правда, в той час як від наших телевізорів можна захворіти”.

“Радіостанція “Свобода” допомагає Україні боротися з невіглаством, а тому ви мусите зробити усе, щоб подвоїти, а, може, і потроїти число своїх слухачів,” – написав анонімний слухач. Як бачимо, тут не те, щоб подвоїти і потроїти, тут би залишити тих слухачів, яких ми маємо сьогодні.

Ірино, є дуже багато листів, які ми вже давали. Скажімо, от Дарія Притуляк з міста Пустомит на Львівщині: “Постійно слухаю ваші передачі. Мене тішить, що є таке радіо, через яке народ може почути достовірну інформацію. Ви часто запрошуєте до своєї студії політологів, науковців, депутатів ВР. Це правильно, бо слухачі стають політично грамотнішими, свідомішими. Це видно із листів на радіо “Свобода”.” І так далі. Дуже багато таких листів.

Ірина Халупа

Дякую, Зиновію. Просто я попросила мого колегу зробити такий маленький підбір, щоб слухачі розуміли, що ми цінуємо, що вони нас цінують, що слухач має потребу далі споживати інформацію, яку продукує радіо “Свобода”.

Ми продовжуємо нашу передачу і надаємо слово слухачці. Перепрошую, що Ви так довго чекаєте. Прошу, Ви в ефірі.

Слухачка

Нічого-нічого. Доброго вечора. Алла, місто Київ, викладач-педагог. По-перше, мене дуже хвилює тема розмови щодо обмеження “Свободи”. Наприклад, для мене цей канал і тепер “5 канал” телебачення – це ковток свободи. Я хвилююся не тільки за вашу радіостанцію, а ще більше за “5 канал”, тому що він ще більш молодий і мабуть таке саме чекає на нього в нашому приватизованому державою просторі. Так от, це я висловилась. І дозвольте питання пану Піховшеку.

Шановний пане В’ячеславе, я слідкую за всіма подіями і вас щоразу дивлюся, слухаю, бачу. І на превеликий жаль, у вас немає телефону, щоб можна було поставити Вам запитання. І ось у мене така нагода.

Скажіть, будь ласка, з тих пір, прикро було, що Ви потрапили в лікарню, я пам’ятаю, ми всі за Вас хвилювались. З тих пір, як Ви не потрапили до ВР, в мене до Вас таке питання. Як могли Ви змінитися в одну мить? Що могло на Вас так вплинути, що навіть голос у Вас інший, незважаючи на Вашу критичність, Ви зовсім не та людина, яка була раніше, Ви штучна людина. Що на Вас вплинуло? Дякую.

Ірина Халупа

Дякую, пані Алло. Пане Піховшек, Ви хочете відповісти Вашій глядачці?

В’ячеслав Піховшек

Ну, Ви знаєте, питання доволі поставлено так абстрактно, що дозволяє і мені до певної міри відповісти так абстрактно.

Вплинуло на мене життя в усіх його проявах. Українська демократія в усіх її проявах, яка вміє підписувати листи проти фашистів. От, я думаю, що ми розуміємо, про що йдеться.

Але чесно кажучи, не хочу розширювати свою відповідь, а просто, можливо, приєднатися до теплих слів на адресу “Свободи”. Це в даній ситуації, по-моєму, доречніше.

Ірина Халупа

Ви знаєте, я взагалі людина, яка не вміє приймати компліменти. Може, це і моя особиста проблема. Я просто хотіла б зрозуміти від слухачів, і я думаю, що листи, які вони нам надсилають, відгуки, які ми маємо в Інтернеті і електронною поштою і т.д., свідчать про те, що вони відчувають потребу нашого існування, і що вони цінують цю інформацію, яку ми їм даємо. Інформація, яка, сподіваюся, певною мірою дає їм можливість робити правильний вибір у їхньому житті.

І, власне, я попросила Вас, пане Піховшек, щоб Ви долучилися до нашої розмови, бо хотіла б зрозуміти, чи Ви також відчуваєте цю потребу.

Мені підказують з нашого київського бюро, що пан Малинкович роззлостився, оскільки я хотіла, щоб він українською мовою говорив, і пішов з нашої студії, за що мені, звичайно, дуже прикро. Бо судячи з того, як він чудово володіє українською мовою, я думаю, не пошкодило б йому трошки говорити цією мовою.

Ганно, ти у студії зараз?

Ганна Стеців

Так, Ірино, я у студії, але пан Малинкович не зовсім за це образився. Він сказав, що він образився за те, що йому диктують, що він має сам право вирішувати і вибирати, і не хотів би, щоб йому диктували з празької студії радіо “Свобода”.

Так є, як є. Пан Малинкович пішов, нам дуже шкода.

Ірина Халупа

Але в нас на зв’язку є слухачка. Прошу. Ми Вас слухаємо, Ви в ефірі. Вітаємо Вас, прошу.

Слухач (переклад)

Добрий вечір, я Андрій з Києва. Я в принципі говорю на російській мові, прекрасно розумію українську мову і слухаю вашу передачу з великим задоволенням.

Причому, я слухав її ще в брежнєвські часи. Мене сьогодні просто, не те що вразила, а вбила ваша радіостанція тим, що ви ось запросили такого чоловіка, як Піховшек і назвали його ще журналістом на додаток. Це такий мій просто коментар.

Ірина Халупа

Він є журналіст, він виступає, він працює, він своєю роботою...

В’ячеслав Піховшек

...я готовий завжди включатися в дискусію, якщо будете запрошувати, буду завжди коментувати.

Ірина Халупа

Ви знаєте, пане Піховшек, ми отримуємо досить багато листів від своїх слухачів, які не задоволені тим, що ми запрошуємо часто до наших ефірів людей з більшості, так званих олігархів, людей, яких може слухач з тих чи інших причин не любить.

Але ми це робимо абсолютно свідомо, і ми це робимо з певним міркуванням, адже ми живемо у світі, де існують всі люди, і всіх людей треба залучати до дискусії. Тим більше, якщо ті люди диктують певну політику, роблять цю політику, вони є гравцями на цій сцені і без них не обійдеться.

І слухач повинен знати, що такі люди існують, які в них погляди і як вони ставляться до тих чи інших питань, чи не так?

В’ячеслав Піховшек

На мій погляд, ваші успіхи в запрошенні олігархів у студію такі самі скромні, як і мої. Тому, що, якщо Боголюбов швидше підходить під образ українського олігарха, а Медведчук був, здається, тільки раз.

Ірина Халупа

Ні, Медведчук був двічі.

В’ячеслав Піховшек

Тимошенко... була, ну, більше на багато разів, але яка вона там олігарх? Але насправді, мені здається, українські політики як олігархи – це дуже закрита система і їх достатньо тяжко витягнути куди-небудь про що-небудь говорити.

Напевно, вам більше говорили за представників більшості, але слухач саме тому і мав можливість отримати гострі діалоги. Інколи справедливі, але дуже часто гострі діалоги саме тому, що ви мали дві сторони.

Ірина Халупа

Дякую, в нас слухач на зв’язку. Будь ласка, Ви в ефірі. Добрий вечір.

Слухач

Добрий вечір. Володимир із Києва. Я ваш постійний слухач і хочу вас поздоровити сьогодні зі святом.

Ірина Халупа

Яким?

Слухач

Нарешті, вас влада помітила і те що, вас хочуть прикрити,говорить лише про одне, що вони вас бояться. Тож моя порада вам: не слухайте Піховшека, ніхто із ваших слухачів ніколи не переключиться на його продажний канал і буде слухати тільки радіо “Свободу”, якщо ви навіть будете на коротких хвилях.

Але те, що вас закривають, говорить про те, що влада втратила розум. Бо як каже прислів’я, якщо Бог хоче покарать, відбирає розум. То ж я вас поздоровляю з рекламою і працюйте і побільше вам успіхів, але тільки не переживайте. Ми вас будемо слухати при будь-яких умовах. Дякуємо вам за вашу роботу.

Ірина Халупа

Дякуємо за підтримку. Дякуємо за гарні слова. Щоб зрозуміли наші слухачі, що “Свобода” просто не відійде так швидко і так легко. Ми маємо певні домовленості з “Довірою”, тут є певні юридичні зобов’язання. Так що, якщо хтось думає, що просто одного прекрасного дня 17 лютого “Свободи” не стане в українському ефірі – це помилка.

“Свобода” буде, і якщо не на FM-діапазоні, то вона буде на коротких хвилях, а ті короткі хвилі про всяк випадок я ще раз повторю. Частоти такі: 3980, 5985, 9625, 7125. Це кожного дня ті частоти української “Свободи” на коротких хвилях.

У нас ще один слухач, якого ми підключаємо до нашої розмови. Добрий вечір, Ви в ефірі, ми Вас слухаємо. Прошу.

Слухач

Добрий вечір. Володимир з Києва. Я сьогодні ввечері дуже засмучений, тому що я почув, що радіо “Свобода” хочуть прикрити.

Ірина Халупа

Не сумуйте завчасно, ще не закрили.

Слухач

Ну, хочуть закрити. Я почув і мені дуже неприємно це чути. Я з 80-того року слухаю радіо “Свободу”. Мені вже 47 років. Я підтримую радіо “Свободу” дуже давно. І телефоную вам і ставлю запитання деяким політикам.

Я знайомий із Юлією Володимирівною. Мені подобається ця “Свобода” тому, що це є єдине радіо, яке можна слухати.

Я кожен вечір приходжу, жінка поруч каже: прикрий, а я на весь голос включаю, слухаю. Я вас підтримую і буду боротися за “Свободу”, поки буде сили в мене. Тримайтесь.

Ірина Халупа

Дякуємо, пане Володимире. Ви сказали: мені вже 47 років – це ж смаркатий вік ще, це ж молода людина! Так що слухайте “Свободу”!

До нашої розмови підключився наш директор Олександр Народецький, він же Олекса Боярко, який народив цю передачу – “Вечірню Свободу”, яку сьогодні слухають наші слухачі. І який так, як і наші слухачі, переживає розвиток подій, але все ж таки не втрачає надії, правда, Олексо?

Олександр Народецький

О, точно. Я все-таки сподіваюсь, що щось станеться таке, знаєте, чудо, несподіванка, сюрприз, що хочете.

Ірина Халупа

Може Президент скаже, що не треба чіпати “Свободу”...

Олександр Народецький

І на це я сподіваюся, на всі позитивні розвитку цієї події. Дуже не хочеться вірити, що все так станеться, як записано в посланні до нас від радіо “Довіра”.

Ви знаєте, мені дуже сподобалося, як говорять наші гості, не тільки наші слухачі. Наші слухачі, знаєте, часто балують нас компліментами і часто балують нас критикою також, що нам теж дуже подобається.

От і хотів би я все-таки звернутися до пана Піховшека з такою, я б сказав, ну касандрівською тематикою: як Вам думається, коли одного разу, скажімо, б’ють одного по обличчю, то чи не є загроза, що будуть бити і когось іншого?

Я зараз думаю не так про “Свободу”, а про тих, хто може бути наступним після радіо “Свобода”. Чим їх зберегти, пане Піховшек?

В’ячеслав Піховшек

Я Вам відповім не в логіці Касандри, а в логіці Одісея. В кожного Одісея є своя Ітака. Все можливо. Аналізувати гіпотетичні судження, я,чесно кажучи, не хотів би. І те, що стається, якщо воно стається, то треба вже аналізувати по факту того, що стається.

Поживемо, побачимо. В усякому випадку від цитування матеріалів радіо “Свобода” через “Епіцентр” я не відмовляюсь. А так критерії покажуть.

Олександр Народецький

А Ви все-таки не підозрюєте, що за цим стоїть трошки більше, ніж просто бізнес?

В’ячеслав Піховшек

Ну, Ви знаєте, ні насправді. Тому що носій, як такий, радіоносій через радіо “Довіру”. Я не знаю, я просто не бачив опитування, але цей мій гріх, що я не знаю, а не те, чого там немає, а напевно це існує.

Я не знаю, скільки реально слухачів, я не знаю електоральний вплив, я не знаю, чи хто-небудь виміряв взагалі. Але, можливо, такі дослідження хто-небудь робив.

Я б сказав би, що мені не здавалось би ніколи, що “Свобода” є таким уже аж дуже величезним ресурсом пропагандистським, умовно кажучи, де переконує людей в якихось певних там речах. Є, звичайно, журналісти там, які на “Свободі” своїми симпатіями дуже часто прорізаються в ефірі, це просто видно по ефіру. Навіть і партійні симпатії.

Але я ніколи не міг зробити особистий висновок, що це є політика радіо і ваша політика, як редактора. Тому, я знову ще раз повторюю те, що я сказав, я не вважаю, що інформацію можна взагалі закрити.

Я бачив мізерні спроби це зробити під час Радянського Союзу. Я це бачив на прикладі Саддама,як вони намагалися закрити інформацію в своїй країні.

Мені здається, що якщо хтось взагалі розраховує на те, що будь-яку інформацію можна закрити, він просто глибоко помиляється або робить комусь дурну послугу.

Олександр Народецький

Тут, пане Піховшек, йдеться не про те, що закрити інформацію для людей. Хто захоче, той її піймає. Тут ідеться про те, що вдарять по серйозній частині слухачів. Не йдеться зовсім про радіо “Свободу”, а взагалі, радіо “Свобода”, можливо, навіть і цинічно сказати, виграє від цих всіх потрясінь. А програють тільки слухачі, які втратять просто спосіб співіснування з радіо “Свобода”.

В’ячеслав Піховшек

Ну, куплять собі по 300 доларів комп’ютер, вийдуть в Інтернет і прочитають на сайті. Ну, чому вони втратять?

Олександр Народецький

Потрясаюся. 300 доларів. Слухайте.

В’ячеслав Піховшек

Я перебільшую. Я, наприклад, думаю, що це можна купити вживаний комп’ютер і дешевше в Україні. Я не думаю, що все настільки катастрофічно, як Ви говорите. Чесне слово. Той, хто захоче отримати інформацію, він її отримає.

Олександр Народецький

Абсолютно. Ірина Халупа, будь ласка.

Ірина Халупа

Дякую, пане Піховшек. Дякую, Олександре. В нас є ще слухач, який вже довго чекає. Прошу. Добрий вечір, Ви в ефірі.

Слухач

Добрий вечір. Микола з Києва говорить. Хотілося б сказати, що для наших людей, очевидно, назва “Свобода” дуже абстрактна і, мабуть, не зовсім зрозуміла.

Коли оцінюють передачі радіо “Свобода”, говорять найчастіше слова: правда, справедливість. Можливо, для нашого “Кучмостану” треба, справді, для конспірації переіменуватися у радіо “Правда” або “Справедливість”.

А щодо Піховшека. Піховшек, Корчинський, Джангірови, Лапікури і т.д., я б рекомендував нашим слухачам бойкотувати ці передачі і вимикати телевізори і навіть радіо “Свобода”, якщо вони передають розмови із такими Піховшеками. Спасибі, до побачення.

Ірина Халупа

Щось Вас трошки люблять бити, пане Піховшек.

В’ячеслав Піховшек

Ви знаєте, як людина, яка все ж таки прагне жити в демократичній країні, я толерантний до всіх точок зору і включно з тими, які зараз прозвучали. Я не пропоную виключати радіо “Свободу” ні в яких випадках.

Ірина Халупа

Я завжди люблю цитувати, ймовірно, неправильно, Розу Люксембург у таких моментах, яка сказала, що я буду захищати право того, який зі мною не погоджується. Я думаю, що це можна вважати таким класичним випадком того, про що ми сьогодні говоримо, нашу ситуацію.

Я хочу, щоб слухачі почули думки двох політиків, які часто бувають в нас в ефірі, які теж цінують цю інформацію, яку передає українська “Свобода”, – це Юлія Тимошенко і Олександр Мороз.

Юлія Тимошенко

Я хотіла б передусім просто подякувати всім слухачам радіо “Свобода” за те, що вони є. Щоб просто бути слухачем радіо “Свобода”, необхідно мати просто громадянську мужність.

Ви пам’ятаєте, як колись радіо “Свобода” слухали виключно в підпіллі. І мені здається, що майже цей час надходить. І тому я вітаю слухачів радіо “Свободу”, як окрему частину нашого суспільства з громадянською позицією, з відповідальністю, з жертовністю для майбутнього України.

Бо для того, щоб по-людськи переживати за нашу рідну Вітчизну, щоб бути небайдужим до неї,також треба мати честь та гідність, і я вважаю, що зараз саме такі люди є перед передавачами.

Ірина Халупа

Це запис з новорічної програми. Отже, українські слухачі і слухачі радіо “Свобода” – герої. Бо, як сказала пані Тимошенко, не завжди легко слухати “Свободу”. Пан Олександр Мороз, народний депутат.

Олександр Мороз

От я вас слухаю, як завжди слухаю радіо “Свобода”, їдучи додому, тому що сьогодні правдивої інформації, окрім хіба що радіо “Свободи”, не можна почути.

Ірина Халупа

Це був Олександр Мороз. Останній слухач, пане Піховшек, зачепив таку широку ідею, таке поняття, яке неосяжне, а саме: свобода. Це поняття, це відчуття, це стан буття. Що таке свобода, на Вашу думку?

В’ячеслав Піховшек

Я процитую у відповідь на Розу Люксембург - Вольтера, стосовно того, що я віддам життя за ваше право висловити свою точку зору. Пам’ятаєте такий класичний його вираз.

А я в даному випадку не є і не буду, мабуть, досить довго критерієм по своїй роботі подібного визначення. Я б сказав би, що те, що стандарти журналістики, які практикує “Свобода”: дві точки зору, мінімум, можливо, три, як коли виходить – це ситуація подібного типу.

В моїй же ситуації свобода - це означає, ну, я б сказав би, діяти максимально правдиво. І в принципі, кожний ефір, гірший або кращий, він, в принципі, якось показує, що вдається в цій ситуації зробити, а що не вдається в цій ситуації зробити.

Мені шкода, тому що я розраховував насправді на дебати передвиборчі, які мали бути.

Ірина Халупа

Ви розраховували, а вони ще будуть. Пане Піховшек, в нас залишається 30 секунд.

В’ячеслав Піховшек

Я маю на увазі на українських каналах, я поки ще не готовий сказати це рішення і продюсерів, і всіх можливих політичних там обставин, і це все.

Ірина Халупа

Пане Піховшек, я Вас мушу перебити, бо наша передача закінчується. Сьогодні про “Свободу” і можливість її зникнення з українського FM- ефіру з нами дискутували політолог Володимир Малинкович (коротко) і тележурналіст ( канал “1+1”) В’ячеслав Піховшек.

У студії були Ірина Халупа, Олександр Народецький і Ганна Стеців.

Наші передачі, дорогі слухачі, тривають до 23 години.

Слухайте “Свободу”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG