Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:11

Про ситуацію довкола житомирського льонокомбінату.


Тарас Марусик Про ситуацію довкола житомирського льонокомбінату.

Київ, 16 лютого 2004 року.

Тарас Марусик

Сьогодні ми поведемо мову про одну з національних традицій України, якою є вирощування льону, льонопереробка та виготовлення лляних тканин, але під кутом зору проблем, пов’язаних з умовами приватизації і нинішнім рівнем правосуддя. Сьогодні в Україні є два льонокомбінати : Житомирський і Рівненський – й обидва опинилися в глибокій кризі і пройшли процедуру банкрутства. Часи розквіту Житомирського підприємства припали на кінець 80-их років, але розвал планової економіки і занепад сільського господарства спричинили його занепад. Наведемо тут лише одну цифру: за останні 15 років висівні площі під посіви льону-довгунця скоротилися майже в 10 разів.

Для того, щоб врятувати підприємство (а, може, й цілу галузь), у жовтні 2000 року була порушена справа про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Льонотекс”, в якому понад 50 % належать державі. Відповідно до процедури, господарський суд Житомирської области затвердив комітет кредиторів. Серед найважливіших функцій цього колективного органу – проведення санації, тобто оздоровлення підприємства або його ліквідації в тому випадку, як кредитори прийдуть до висновку, що поставити на ноги підприємство не вдасться. Важливим учасником процедури, крім комітету кредиторів, є арбітражний керуючий.

У серпні 2001 року комітет кредиторів ухвалив рішення про відкриття процедури санації ВАТ “Льонотекс”. Для цього був розроблений план санації, знайдений інвестор – Товариство з обмеженою відповідальністю “Текстиль-імпекс”, були взяті зобов’язання з передачі майнового комплексу ВАТ “Льонотекс” і формування статутного фонду створюваного на їхній базі закритого акціонерного товариства “Житомирський льонокомбінат”, а також із погашення фінансових боргів перед працівниками та кредиторами. Цей план був погоджений і схвалений Фондом держмайна і Міністерством економіки, а також затверджений господарським судом Житомирської области.

Розуміючи, що план санації в повному обсязі до вказаної судом дати листопада 2003 року виконати не вдасться, кредитори на своєму засіданні в серпні того ж року уклали мирову угоду. Згідно з цим документом, всі кредитори погодилися реструктуризувати їхню заборгованість ще на два роки.

В цей момент у справі з’являється новий гравець – запрошений експерт Володимир Очколас. Далі говорить арбітражний керуючий, керівник санації та реструктуризації ВАТ “Льонотекс” Олександр Мартиненко.

Олександр Мартиненко

І в той час відбулось наступне. Ми дивимось, що господарський суд не затверджує мирову угоду, хоча він її повинен був розглянути на протязі 2 тижнів і винести рішення. А в цей момент пішла просто автоматична затяжка процесу розгляду.

І ми зараз розуміємо, що в цей час пан Очколас почав шукати якогось іншого інвестора, якому б запропонував уже розроблену зовсім не ним, а це інтелектуальний труд, який розроблений фахівцями.

Йому фактично дісталася готова програма запуску виробництва з конкретними кроками, що треба зробити сьогодні, що потрібно зробити через тиждень.

Тарас Марусик

І як це йому дісталося?

Олександр Мартиненко

Він фактично вкрав цю роботу.

Тарас Марусик

І запропонував, як сказав Олександр Мартиненко, Товариству з обмеженою відповідальністю “Металлон”.

Олександр Мартиненко

Два буквально слова за “Металлон”, щоб були зрозуміло. В мене є фінансовий звіт, який вони подали тоді на розгляд комітету кредиторів. Статутний капітал 7400 гривень.

Тарас Марусик

А далі Володимир Очколас ініціював скликання комітету кредиторів, однак зробив це з порушенням законодавства, оскільки це прероґатива арбітражного керуючого. На цих нелегітимних зборах, що пізніше, 24 грудня 2003 року, визнає Житомирський апеляційний господарський суд, був змінений склад комітету кредиторів. Основна мета таких масштабних заходів – визнати недійсними всі попередні дії через клопотання до господарського суду.

Олександр Мартиненко

І суд замість того, щоб розглядати мирову угоду, розглядав оці клопотання про заміну інвестора. І 15 жовтня 2003 року господарський суд приймає рішення про припинення процедури санації за участі “Текстильімпекса”, який вніс на санаційний рахунок гроші, що пішли на заробітну плату.

Питання: хто ж буде повертати ці гроші? Наступне, було створене закрите акціонерне товариство за участю інвестора. В ухвалі господарського суду виноситься рішення – повернути майно.

Тарас Марусик

Наступним кроком було позбавлення повноважень арбітражного керуючого, однак 22 січня цього року Вищий господарський суд України відновив його повноваження. Відповідно до цього рішення і згаданого від 24 грудня, ні ТОВ “Металлон”, ні його представники не мають права перебувати на території підприємства.

Олександр Мартиненко

Але вони абсолютно незаконно захопили це підприємство. Сьогодні провокують спеціально , щоб після того, як є всі підстави повернутися на це підприємство представникам ЗАТ, керівництву, яке вони не пускають. Як не дають можливість представникам ЗАТ повернутися на підприємство, порушуючи їхні конституційні права на право праці і т.д.

Тарас Марусик

Не пускають на територію підприємства й арбітражного керуючого. Але є ще одна серйозна проблема.

Олександр Мартиненко

Найстрашніше те, що сьогодні на майні ЗАТ відбуваються виробничі процеси без техніки безпеки, без інструктажу. Рахунки заблоковані, тому питання: яким чином можна проводити рахунки з постачальниками сировини? Яким чином взяв на себе зобов’язання той же “Металлон”? Якщо він хоче розрахуватися з кредиторами, як він і обіцяв, то тоді б він повинен укласти договір про перевід боргу на себе. Він цього ще не зробив.

Тарас Марусик

Це була думка арбітражного керуючого, керівника санації та реструктуризації ВАТ “Льонотекс” Олександра Мартиненка.

Радіо “Свобода” пропонувало висловитися й протилежній стороні, але Володимир Очколас, за його ж словами, не зміг прийти в студію, а телефоном записувати інтерв’ю відмовився. Пообіцяв, що зв’яжеться найближчими днями. А тим часом 18 лютого справу житомирського льонокомбінату розглядатиме Вищий господарський суд України.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG