Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 16:12

“Листи на Свободу”


Петро Кагуй “Листи на Свободу”

Прага, 14 лютого 2004 року.

Петро Кагуй

Звучить фрагмент пісні “Червона калина” у виконанні Володимира Вермінського

Говорить радіо “Свобода”. Перед мікрофоном у празькій студії Петро Кагуй. Вітаю Вас, Шановні слухачі!

Нинішня передача “Листи на Свободу” можливо востаннє виходить на хвилях FM-радіостанції “Довіра”.

11 лютого ми отримали листа, в якому представник Радіо “Довіри” повідомив нас, що від 17 лютого вони вилучають українську “Свободу” зі свого мовлення з огляду на те, що ми не вписуємося у їхній формат.

Важко передбачити як розвиватиметься ситуація, бо за існуючим договором , щоб припинити нашу співпрацю, “Довіра” повинна попередити нас за місяць. І досі представники “Довіри”, після надісланого листа, уникають прямих переговорів. Також важко з’ясувати, хто ж саме схвалював рішення припинити ретрансляцію “Свободи” від 17 лютого. І це додатково підтверджує, що справа, очевидно, далеко не у форматі “Довіри”.

В будь-якому разі, шановні слухачі, ми залишаємося оптимістами і закликаємо Вас бути такими. Якщо нам не вдасться продовжити співпрацю з Радіо “Довіра”, то наше радіо зробить усе можливе, щоб і надалі наші передачі були доступними для Вас і не лише на коротких хвилях. Ми інформуватимемо Вас про усі наші зміни.

Цього року, 16 серпня, виповниться 50 років відтоді, коли вперше українська редакція Радіо “Свобода” почала свої передачі. Щоправда до 1956 року вона мала назву - Радіо “Визволення”. І весь цей період передачі української редакції виходили і далі транслюються на коротких хвилях. Тривалий час вони звучали і на середніх хвилях. А останніх 5 років, паралельно з короткими хвилями ми були і в FM-діапазоні.

Після 11 лютого ми отримали багато відгуків слухачів щодо наміру радіо “Довіри” припинити ретрансляції української “Свободи”. Це здебільшого – електронні листи та телефонні дзвінки. Ними й розпочнемо передачу. Але спершу повідомлю, що протягом передачі прозвучать рекламні оголошення про наші частоти на коротких хвилях: ранкових і окремо вечірніх передач. Також ми повідомимо про те, як можна слухати Радіо “Свобода” через сателітне телебачення. Хто бажає, зможе записати собі цю інформацію.

Насамперед пропоную послухати кілька коротких електронних послань.

Ярослав із Києва:

“Дуже прикро, що аморальна влада все ж таки наважилася закрити останній острівок правдивої інформації. Потрібно обернути ситуацію із закриттям “Свободи” на FM якимось чином на нашу користь.

Я впевнений, що владі вже не вдасться суттєво вплинути на свідомість більшості людей і відбілити себе. Ми вже настільки звикли відрізняти біле від чорного, а правду від неправди, що ніякі “піховшики”, “лапікури” чи “корчинські” нас не переконають в тому, що у влади ще залишились якість рештки совісті.

З повагою, Ярослав”.


Олексій Світельський:

Висловлюю свій гнівний протест діям нового керівництва телерадіокомпанії Довіра! Необхідно скасувати рішення про припинення передач радіостанції “Свобода” на ультракоротких хвилях!

Звертаюсь до всіх громадян України, незалежно від їхньої партійної приналежності, політичних симпатій та етнічного походження - скажемо наше дружнє: “ТАК, радіостанції Свобода”! Якщо сьогодні влада закриє радіостанцію Свобода, а завтра задушить нас!

Олексій Світельський”.


На черзі електронне послання з Умані:

“Ця нікчемна влада вибирає найбрудніші способи боротьби із народом!

“Радіо “Свобода”! Готові Вас підтримати.

“Молодіжний рух”.


Михайло:

“Дуже жаль, що вас не буде на хвилях FM. Сподіваємося, що почуємо знову. Були й гірші часи, але Свобода залишилась, а де ті хто її забороняв? З повагою, Михайло”.

А зараз прозвучить телефонний відгук одного з наших слухачів:

Я був радий, що є можливість слухати радіо “Свободу” на FM-діапазоні без перешкод, які є на коротких хвилях. Радіо “Свобода” - це факти без коментарів, з котрих можливо робити висновки. Радіо “Свобода” – це інформація, яку чекають люди, це вікно у світ, це факти, котрих ніде почути, що дійсно робиться в державі і в світі.

Те, що керівництво радіостанції “Довіра” вирішила припинити трансляцію радіо “Свобода” – це політичне замовлення, яке хочуть позбавити громадян правди, свободи слова під час так званої конституційної реформи і перед виборами президента і опозиції обрати свого президента.

А такі журналісти, як Джангіров, Корчинський, Піховшик – це пропагандисти від влади, якій вони служать бездоганно, яка була при радянській владі і лишилась тепер.

Коли запрошують на радіо “Свобода” Симоненка, Гапочку, Крючкова, Руденка, Шуфрича, Гавриша – ми знаємо, що вони будуть говорити. А коли запрошують таких людей, як Безпалий, Юлія Тимошенко, Віктор Ющенко, Головатий, Хмара, Левко Лук’яненко, Плющ, Борис Тарасюк – ці люди називають факти і коментують їх, що треба робити і як робити, щоб покращити становище в нашій державі.

Микола Васильович, дякую.

Українська редакція радіо “Свобода”, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях.

Зокрема, Ранкову Свободу з 6 до 7 години київського часу можна почути на частотах 3985, 6170 і 9750 кілогерців.

Друга ранкова година “Свободи” з 8 до 9 за київським часом передається на частотах 5980, 7245 і 9695 кілогерців.

Гарної Вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція радіо “Свобода” залишається з Вами!


Петро Кагуй

Продовжуємо передачу “Листи на Свободу”. Знову короткі електронні відгуки:

“Дуже прикро, що українці залишаються байдужими. Одиниці ще здатні протестувати. А решта дивиться українське телебачення, заколисується черговими байками, тішиться від пасквілів і мовчить”.

“Дуже засмучений тим, що Радіо “Свобода” витісняють з радіохвиль FM.

Оскільки і радіо “Довіра” приймалося у Києві не дуже стабільно, то я намагався слухати Ваше радіо через супутник “Hotbird”. Будь ласка, повідомте радіослухачам параметри налаштування супутникових ресиверів для прийому вашої станції через супутник. Багато з тих, хто має можливість приймати супутникове телебачення - не бували на вашій інтернетівській сторінці і просто не знають, що Вас можна приймати на супутникову антену.

Сподіваюся, на Ваше швидке повернення до ефіру. Для України Ви останнє джерело правдивої інформації.

Бажаю успіхів, Сергій”.


Ми дякує авторові цього листа за його турботу. Нас справді можна слухати через сателітне телебачення. Хто бажає може записати ці технічні параметри. Для цього потрібно: налаштувати антену на супутник “Hotbird” (на 13 градусів східної широти). Далі виставляється частота 12 тисяч 226. Поляризація - вертикальна, швидкість потоку 12 тисяч 800. Корекція - 3/4.

Ще раз повторюю ці технічні дані: антену виставляється на супутник “Hotbird” (на 13 градусів східної широти). Далі виставляється частота -12 тисяч 226. Поляризація - вертикальна, швидкість потоку 12 тисяч 800. Корекція -3/4.

На черзі ще один телефонний відгук від нашого слухача:

Це Олег із Києва. Я не мав можливості додзвонитися до вашої передачі під час ефіру, це дуже важко зробити. І відчуваючи, що скоро закриють вас з FM-ефіру, хотів би вам, хоч таким способом подякувати вам або поговорити, ну такої можливості немає, про те, що ви зробили для цієї країни за котру я так дуже болію.

Трудно передати це словами. Розумієте, я за три роки мабуть пропустив 5 ваших передач. Кожний вечір це було для мене якесь свято, чекаючи 8 години.

І те, що ви перейдете на короткі хвилі – я буду вас слухати, але мені дуже жаль, що дуже велика частина людей, котра так же, як і я відчуває цю біду, це важко говорити, вона вже вас не буде слухати.

Я надіюсь, що ми ще завоюєм цей ефір і ця підла влада піде геть у небуття. Дуже дякую вам за все і не думаю, що в мене є ще багато часу про це говорити. Я може вам ще напишу, бо серце болить за все і дуже дякую.

Мабуть ви не розумієте, яку користь ви приносили цій країні нещасній. Дуже дякую. На все добре.

Петро Кагуй

В ефірі передача “Листи на Свободу”.

Переходимо до листів на іншу тематику. У дикторському читанні прозвучить послання Дарії Притуляк із міста Пустомити Львівської області. Цього листа ми отримали, ще напередодні повідомлення радіо Довіри про намір припинити ретрансляцію української “Свободи”.

Дарії Притуляк:

“Постійно слухаю Ваші передачі і мене тішить, що є такий острівок свободи, через який народ може почути достовірну інформацію. Ви часто запрошуєте до своєї студії політологів, науковців, депутатів Верховної Ради. І це правильно, бо слухачі стають політично грамотнішими, свідомішими. Це видно і з листів на Радіо “Свобода”.

Народ України отримує змогу зрозуміти, хто саме перебуває при владі, яких ми маємо парламентарів. Розуміємо, хто лукавить, хто обманює, хто так плутає, що і сам не розуміє, про що говорить у студії (особливо представники так званої більшості). Такі депутати йдуть на все і брехнею думають зберегти насиджені місця в парламенті на невизначений термін.

Не дивно, що так карколомно хочуть внести зміни до Конституції. Нинішній режим на чолі з президентом та його комуно-буржуазним оточенням довели народ до крайнього зубожіння та до політичної кризи в Україні. Наповнивши іноземні банки мільярдами доларів та євровалютою, кримінальні клани не хочуть віддавати владу.

Нинішня влада вважає, що приватизувала Україну і може чинити, що заманеться. Вигадує усілякі викрутаси, аби тільки зберегти себе. Нехтуючи вимогою виборців – обирати президента всенародно, вони піднімали руки за обрання президента парламентом, Хіба це не злочин?

Щоб уникнути народної злоби, яка невпинно зростає, Леонід Кучма мав би тихенько піти на заслужений відпочинок у цьому році і не висувати жодних своїх наступників.

Також викликає усмішку політично неврівноважений, захисник трудящих - товариш Симоненко. Він так не любить олігархів, що аж вирішив з ними об’єднатися. Шкода простих комуністів, котрі досі вірять йому.

Не любить Петро Симоненко і Сполучених Штатів, звинувачуючи їх у втручанні у внутрішні справи України. Але, при цьому, Симоненко чомусь замовчує російський фактор в українській політиці. “Господін Путін” частий гість в Україні. Він приїздить, так би мовити, “вчити хохлів жити, а головного хохла керувати”.

Відомо, що доморощені вороги набагато страшніші ніж зовнішні”.


Наша постійна слухачка Дарії Притуляк із міста Пустомити доповнила своє послання також поетичними рядками:

Ви кажете, листи писати, І навіть, як нема про що, Я хочу з цього скористатись, Щоб зрозуміло всім було.

Болить душа і щораз більше

За Україну, рідний край О Боже поможи народу, В байдужість впасти нам не дай! Байдужість наша українська – Це наше національне зло. І хоч страждаємо від того – Не каємося все одно.

Нам єдності усім бракує –

Такої як була в УПА

Як тільки йде до перемоги

Розколює нас сила зла. А ось для триста депутатів, Всі люди стали їм чужі І вибори вже не потрібні, Бо обираються самі.

Дарма чекають українці,

Що зміниться у них життя.

Не зміниться і не чекаймо,

Допоки буде влада ця. Надіятись на якесь чудо, Повірте, - це даремний час. Ніхто нам в цьому не поможе, Тому залежить все від нас.

Ми – українці, нас ділити

Немає права вже ніхто:

Чи із Заходу, чи зі Сходу Ми рідні браття все одно. Тож як прийдеться йти на Київ, Підемо браття, всі разом Інакше більшість депутатська Права усі в нас забере.


Українська редакція радіо “Свобода”, незважаючи на все, як і раніше, далі виходить до етеру на коротких хвилях!

Зокрема, наші вечірні передачі, з двадцятої до двадцять третьої години за Києвом, слухайте на частотах три тисячі дев’ятсот вісімдесят кілогерців і дев’ять тисяч шістсот двадцять п’ять кілогерців. Крім того, з восьмої до дев’ятої вечора наші передачі є в етері на частоті п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять, а з дев’ятої до одинадцятої вечора – сім тисяч сто двадцять п’ять кілогерців.

Гарної вам чутності на коротких хвилях! Українська редакція радіо “Свобода” залишається з вами!


Ярослав Буяк із Тернополя надіслав нам резолюцію народного ВІЧА на тему “Ставлення тернопільської громади до конституційної реформи в Україні”. Віче провела 8 лютого у Тернополі міська рада. В ньому, за повідомленням Ярослава Буяка, взяли участь понад 40 тисяч осіб.

Це народне ВІЧЕ стало відповіддю на проведення напередодні, за вказівкою з Києва, “потаємного” громадського форуму, на якому висловили так зване “народне одобрямс” конституційній реформі, що її запропонувало оточення Леоніда Кучми.

Ухвала ВІЧА територіальної громади міста Тернополя “Ставлення тернопільської громади до Конституційної реформи в Україні”.

Події останнього часу все більше переконують нас, що Україна стала на межі легалізації олігархічно-кланової диктатури.

Підтвердженням цього став фарс із адміністративним проведенням у Тернополі 27 січня 2004 року так званого “громадського форуму”.

Той факт, що на зібрання не допустили депутатів Тернопільської міської і обласної рад та журналістів, застосували до них силу, перекреслює будь-які надії на цивілізований захист народом своїх прав за нинішньої влади у державі.

Те що відбулося у Тернополі є логічним продовженням масованого наступу на органи місцевого самоврядування, початком яких стали події у Мукачевому.

Не маючи можливості виграти президентські вибори 2004 року, нинішня влада через конституційну реформу намагається обмежити повноваження майбутнього Президента України, щоб зберегти за собою можливість і надалі управляти державою.

Керуючись статтею 5 Конституції України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Віче ухвалило:

Перше. Висловити рішучий протест проти зухвалих спроб ігнорувати законні права місцевого самоврядування в Україні.

Друге. Заявити про готовність територіальної громади міста захищати свої конституційні права.

Третє. Вважати згубним для України проведення Конституційної реформи до президентських виборів 2004 року.

Четверте. Закликати територіальні громади України, використовуючи всі доступні легітимні засоби, рішуче і послідовно протидіяти спробам грубого порушення Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Європейської Хартії місцевого самоврядування.

П’яте. Вважати закриття газети “Сільські вісті” спланованим нищенням незалежних засобів масової інформації в Україні.

Ухвалено 8 лютого 2004 року на театральному майдані міста Тернополя.


А на завершення передачі прозвучить поетичне послання від Івана Киреєва з міста Шепетівки Хмельницької області.

Яничари

Яничари, Ви живі і досі! Ви не щезли в мороці віків! Україна волі просить – Хоч би хто її з вас пожалів!

Яничари, Ви не українці! Неньки-матері чужий Вам біль! Ви для неї злі чужинці, Хоч їсте її і хліб і сіль.

Яничар керує в Україні, Яничарську владу насадив! Нищить пшениці й волошки сині І людей вважає за рабів! Яничари, в хаті їм не рідній, Яничари у високих теремах! Знайте Ви усі огидні, Як ярмо на втомлених волах! І ревуть вони, бо пусто в яслах – Яничар над кожним з них стоїть!

Україна, Ти прекрасна! За Тобою серце і душа болить!


Це все на сьогодні, шановні слухачі. Час передачі “Листи на Свободу” вичерпано.

З Вами був Петро Кагуй.

Як би не розвивалися подальші події щодо спроб усунути радіо “Свобода” з FM-діапазону, залишаймося і надалі разом. Ще раз зауважу, що українська редакція, керівництво радіо робитимуть усе можливе, щоб наші передачі і надалі були доступні широкій слухацькій аудиторії. Ми інформуватимемо Вас про усі наші зміни.

На все добре. До наступних зустрічей в ефірі.

Звучить фрагмент пісні “Червона калина” у виконанні Володимира Вермінського

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG