Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 13:36

“Інтернет-майдан”


Андрій Охрімович “Інтернет-майдан”

Київ, 16 лютого 2004 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

Тиждень, що минув, збільшив “раскупаємость” брому, валер’янки та валідолу. Судячи з карколомних піруетів деяких політиків (один Рибкин чого вартий), популярними стали алкоголі, клофелін у чарку, а також туманний шаманізм стосовно векторів розвитку.

Дядько шаман бере бубна і монотонно гупає, доки в голові електорату не замакітриться. Сучасні жреці бубнять про “зростання ВВП” або ж про “євроінтеграцію”...

“Бітлз” свого часу радили: “Співати, доки не вичерпається весь ефект.”

Електорат, згідно задуму, має од того радісно чманіти, свистіти, гупати та крутити спіджаками над головою.

Насправді відбувається інше: вслід за вибухами у сусідній державі по усій постсовковщині забряжчали аварії на шахтах, вибухи у гастрономах, вбивства міліціонерів (переважно рядових), тотально активізувалась вульгарна “шансонізація” українського медіа-простору, плюс подальший скепсис українських громадян щодо патріотизму державних та деяких опозиційних лідерів.

Дехто із системних аналітиків відзначає – імперія як принцип підійшла до саморуйнації на фізичному рівні. У цей тяжкий для себе час вона вимагає кривавих жертвоприношень, аби протриматись бодай кілька років.

Україна, тим часом, лишається непрямою заручницею імперських катастроф. Так думають деякі системні аналітики, дописуючи до різних до Інтернет-видань. Надія Шерстюк. Огляд віртуальної преси.

Надія Шерстюк

Про вихід народного депутата Тараса Чорновола з фракції “Наша Україна” пише “Українська правда”. До останнього часу Тарас Чорновіл називав себе “опозицією в опозиції”. Він неодноразово піддавав критиці за неправильні, на його думку, дії не тільки опозиційні сили в цілому, але й свою власну фракцію і її лідера.

Тепер, очевидно, як зауважує “Укрправда”, Чорновіл буде “опозицією поза опозицією”.

Сторонні спостерігачі крок пана Чорновола коментують по-різному. Дехто говорить про його амбіції, дехто називає причиною неефективну роботу штабу Ющенка.

Російська газета “Новие ізвестія” припускає, що вихід з фракції “Нашої України” “знакової фігури” Тараса Чорновола може вплинути на зниження рейтингу Віктора Ющенка.

До того ж “Новиє ізвєстія” додають, що як видно з реакції провідних українських ЗМІ, іде потужна кампанія з дискредитації Віктора Ющенка. “Усе більше ефірного часу і газетних площ виділяється комуністам, що крім традиційної критики влади, нищать свого недавнього союзника, заздалегідь змінюючи у свідомості виборців ідіосинкразію як до словосполучення “Наша Україна”, так і до її лідера”.

Камінь в город Ющенка і його блоку кинув і Леонід Кучма. Перебуваючи з візитом у Польщі, він звинуватив львівських депутатів від “Нашої України” у зриві відкриття польського військового кладовища на Личаківському цвинтарі у Львові.

Про історію України писатимуть в окремому підручнику, який видаватиме Рада Європи. У підручнику йтиметься про історію країн Чорноморського регіону. “Унікальність цієї книги полягає у тому, - пише “Кореспондент”, - що розділи визначатимуть епохи, а не країни, епохи від доісторичних часів до кінця 20 століття, а не окремі країни”.

Андрій Охрімович

“Ваше слово, товариш Маузер”, - цей аргумент був вирішальним для більшовиків минулих часів. “Ваше слово, товаришу податківець,” – цей аргумент став провідним для більшовиків теперішніх.

До такого висновку спонукає ситуація з невіртуальною (поки що) українською книгою, яка, схоже, за кілька років може залишитись тільки в бібліотеках та Світовій Мережі. >Сергій Грабовський. Рубрика “Офіційна “Павутина”.

Сергій Грабовський

Вісімдесят шість років тому, коли червоні війська Муравйова і Коцюбинського взяли штурмом Київ, на вулицях розстрілювали за одне-однісіньке необачно вимовлене українське слово. Постріл рушниці.

Вісімдесят п‘ять років тому, коли Київ узяли червоні бригади Щорса і Боженка, знову почалися розстріли з тією ж мотивацією. Постріл рушниці!

А комбриг Боженко устиг уславитися й іншим: він заборонив виставу класичної “Наталки Полтавки”, мотивувавши це тим, що українська мова – то є мова контрреволюційна.

Звучить пісня

Брест и Севастополь, Киев и Одесса – Наша русская земля...

Сергій Грабовський

Чимало люду в Україні вважає, що ті часи повертаються. Ні, на вулицях Києва ще не розстрілюють за необачно вимовлене українське слово. Натомість розстрілюють саме українське слово.

Як відомо, наприкінці минулого року парламентські більшовики ухвалили Закон про державний бюджет, за яким українська книга була обкладена податком на додану вартість. А і без цього податку книга, видана в Україні, дорожча за видану у Росії удвічі. Без цього українська книга займає тільки 5% обсягу книжкового ринку країни. І то ця цифра досягнута титанічною працею українських видавців, яким протистоять потужні російські оптові книготоргові фірми.

Тепер же, з нового року, українське книговидання практично зупинилося. Постріл рушниці!

Щоправда, Верховна Рада спробувала було дати задній хід, проголосувавши за внесення змін у деякі податкові закони, у зв‘язку із чим відновлювалися пільги для українського книговидання. Хоча і в такому разі, на думку книговидавців, для відновлення статус-кво на ринку, зруйнованого депутатами-більшовиками, потрібен рік. Але тут у бій проти українського слова пішла важка артилерія. Постріл гармати.

Державна податкова адміністрація (орган, до речі, відсутній у Конституції України) звернулася до Президента Леоніда Кучми з проханням не підписувати закон про зазначені зміни в оподаткуванні, залишивши, таким чином, у силі ПДВ на книгу. Постріл гармати.

Нагадаю, що керівниками податкової є Юрій Кравченко (той самий, чиї “орли”, згідно із записами майора Мельниченка, “розібралися” свого часу з Георгієм Ґонґадзе) і Сергій Медведчук, брат глави президентської адміністрації. Отож імена тих, хто прагне увійти в історію пліч-о-пліч з Муравйовим та Боженком, відомі.

Звучить пісня

Нам Сталин – отец, Нам родина – мать, Сестра и подруга – советская власть...

Сергій Грабовський

І наостанок – кілька цифр. На ремонт будинку президентської адміністрації, за інформацією Інтернет-видань, виділені цього року чергові 150 мільйонів гривень. Податкових надходжень від пресингу на українську книгу заплановано одержати 15 мільйонів гривень. Одержано ж, у зв‘язку із зупинкою українського книговидання і продажу, нуль. Немає книжок – немає проблем.

Звучить пісня

И за генерала генералов, За генералиссимуса тост...

Андрій Охрімович

“Якщо хочеш взнать новини, запитайся у дитини”, - радить вірменське прислів’я.

В Інтернеті це звучить приблизно так: хочеш знати як дивитися на світ – лізь на форуми. Там тобі пояснять. Тільки голову треба міцніше прив’язати, щоб не здуло несподіваними вітрами.

На сайті “Майдан. Орг” один персонаж мріє: “Якби я був вождьом опозиції, то навчився б грати на гітарі і викликав би Кучму на дуель на “Фендерах”. Тут віртуозу й хандиськи! А уявіть себе Юлю з гітарою, у джинсі з “фєнєчками”... А Ющ у чорному, як Нік Кейв! Немає сумнівів, що голоси усього жіночого електорату були б наші!”

Почитавши таке, мимоволі повіриш “Правді.ру”, що Леонід Данилович у Варшаві лаяв і опозицію, і Ющенка, і, заразом, Інтернет. Тим більше, як шепочуть клієнти на різних форумах, Гарант читає тільки роздруківки, які йому приносять працівники Адміністрації.

Дехто з форумчан має підозру, що і на власному сайті він не до кінця контролює ситуацію. Санітар “Палати № 6” Віктор Недоступ спостерігає тим часом за особливо буйними та винахідливими.

Віктор Недоступ

На сайті “Фор. Ю-Ей” такий собі Ендрю здригнувся: “Чому сайт “Кучма. Орг” насправді – порносайт? Випадково набрав замість “Кучма. Гов. Ю-Ей” і... на тобі”.

Всі інші заклацали мишами. А й справді! Персонаж на ім’я Торшер заспокоїв: “Так його цей “орг” продати збиралися, коли на “гов.Ю-Ей” перейшли, от і продали.”

Тим часом мимо уваги форумчан не проминула тенденція катастроф та вибухів, яка виникла після трагедії у московському метро.

На тому ж таки “Фор.Ю-ей” дописувачі підозрюють, що вибух у приміщенні Дарницького суду м. Києва влада спробує використати для посилення поліційного режиму перед виборами.

На форумі “Українського порталу” на повідомлення київської мерії про одинадцять затриманих підозрюваних персонаж на ім’я Прівєтов відреагував похмуро: “А чого це лише одинадцять? Треба було одразу чоловік сто заарештувати. Помордувати трохи, як це водиться, може, хто й зізнається...”

На вільному форумі “Майдан. Орг.” Дописувач на ім’я Андрій порахував на пальцях, і вийшло, що один день української медицини дорівнює кільком московським вибухам. Люди гинуть від неправильних, ідіотських діагнозів, недбалих лікарів, відсутності ліків та лікарень. Весь цей людський м’ясокомбінат працює далеко за межами закону та елементарної моралі. “Тільки з цієї точки зору можна зрозуміти садизм міністра охорони здоров’я, що свідомо відмовляється від ліків для смертельно хворих людей.”

А на форумі української служби BiBiCi дописувачі вважають, що такий стан справ у багатьох галузях суспільного життя є поживою для політтехнологів.

Катерина Круліковська пише: “Є багато технологій, а одна з них – це реклама ностальгії за 70-ми – 80-ми роками. Велика кількість російських пісень тих часів, реклама кави, де у авосьці лежить нещасна банка задрипаного ерзацу і голоси у захваті: “Ото була кава...”

І ще: дітям з сирітських будинків львівської області замовили на святого Миколая не іграшки, а касети з російською естрадою та календарі з героями російських бандитських серіалів. Тим часом у бюджеті не знайшли пільг не друкування української книги...”

Політтехнологічну риску підвів Олег Коц з Харкова: “Я не вірю у масове політтехнологічне переконання. Я вірю у масовий психоз.”

Андрій Охрімович

Одним з безперечних рушіїв літературного процесу та джерел натхнення в укрсучліті є конкурси. Існує їх чимало і, здається, на усі смаки, а деякі, як-от "Гранослов" та конкурс видавництва "Смолоскип", призначені спеціально для молодих авторів.

Про підсумки ще одних перегонів юних талантів під дещо пласкуватою назвою "СтАРТ" повідомляє Український об’єднаний портал (ukrop.com.ua).

Ініціатива проведення Всеукраїнського Конкурсу підтримки молодих професіоналів належить МФ "Відродження", а організатором є Український мистецький форум. Спрямований конкурс на виявлення талантів, незаанґажовану оцінку та підтримку сучасного українського мистецтва.

Протягом року солідна експертна рада відбирала та оцінювала доробки молодих в кіно, літературі, музиці, в царині виконавського та візуального мистецтва. Далі Інна Набока. Рубрика “Букініст”.

Інна Набока

Тетяна Пушнова, координатор Українського мистецького форуму, що опікувалася Конкурсом, вважає, що "в Україні відсутній механізм ротації кадрів у культурі, мистецьке середовище невпинно старіє".

Тому організатори всіма силами намагались не лише нагородити учасників конкурсу, а й ввести їх у мистецьке коло, так би мовити, познайомити з "тусівкою", а також допомогти "тусовці" познайомитися із новими іменами в мистецтві. Саме тому до експертної ради і журі конкурсу увійшли люди, які мають високий професійних і суспільний авторитет.

З переліком переможців "СтАРТу" можна познайомитися в УКРОПі. А наразі - про літературну складову Конкурсу.

До розгляду було представлено 58 творів у всіх можливих жанрах. Першу премію було вручено Марині Соколян за повість "Кодло". Другі премії одержали кілька молодих авторів: письменниця Світлана Поваляєва, перекладач Юрій Зуб, поет Тимофій Гаврилів, драматургиня Неда Неждан.

Прикметно, що експерт Оксана Забужко дуже високо оцінила роботу Марини Соколян, і повість вже встигла вийти друком.

Несподіване "експериментальне дослідження" молодої письменниці приваблює напруженим сюжетом, містифікаціями, грою, а головне, наявністю думки, явище не надто поширене у вітчизняній прозі.

Відкриттям Конкурсу вважають і перекладача Юрія Зуба. Інженер-будівельник зі Львова, він самотужки вивчив фінську мову і опанував художній переклад. У минулому році побачив світ його переклад роману відомого фінського письменника Арто Паасілінни "Рік Зайця".

Отже, конкурс молодих митців "СтАРТ" підтвердив підозри його організаторів, що сучасне українське мистецтво таки існує. Тож у наступному році вони планують провести "СтАРТ-2".

Та куратора пані Пушнову непокоїть, "як можна довіряти експертизу такого мистецтва людям, чиє творче становлення припадає на радянські роки? “Тому, - каже вона, - на наступний рік ми плануємо залучити до конкурсу не лише молодих митців, а й молодих експертів, які мають незаанґажоване, свіже світосприйняття".

Рішення цікаве, хоч і не беззаперечне. Втім, про його наслідки дізнаємось через рік.

Андрій Охрімович

І на завершення пара слів від Василя Симоненка:

“Тремтіть небіжчика не змусиш від морозу, Та й від жари він пітнувать не стане, Як не народить думку, хоч погану, Муштрований, убогий розум. Він буде завжди вірити прогнозам, На все життя складать наївні плани, Вмивати морду заспану з-під крана – Він побоїться поклонитись грозам. Він, може, нишком буде навіть злитись, Та побоїться, грішник, помилитись І буде тихо та спокійно жить. І тільки той, хто чхає на погоду, Той, хто не служить череву в догоду, Зуміє правді й розуму служить.”

На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Артем Мостовий. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG