Симферополь, 18 лютого 2004 р.
19 лютого виповнюється 50 років від дня ухвалення президією Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки рішення про передачу Кримської області до складу Української РСР. З цієї нагоди в Криму заплановане проведення низки урочистих заходів. Проросійські організації протестують проти будь-яких святкувань, називаючи подію піввікової давнини “чорним днем календаря для всіх кримчан”.
Попри президентський указ про відзначення 50-ї річниці входження Криму до складу України, якихось гучних урочистостей в автономній республіці, як виглядає, не буде. Кілька круглих столів, виставок в бібліотеках і картинних галереях, конкурс декламаторів Тараса Шевченка, концерти в райцентрах і скромні урочисті збори за участі керівництва Кримської автономії. А в Києві 27 лютого відбудеться концерт – творчий звіт майстрів мистецтв півострова.
Місцеві спостерігачі висловлюють думку, що таке скромне святкування ювілею визначної історичної події, яка завершила формування території сучасної української держави, пов’язане з небажанням дратувати російську етнічну більшість і не давати приводів для активізації проросійських організацій, які діють у Криму. Втім, останні поки що досить спокійно реагують на ювілейні урочистості. За неофіційними даними, працівники російського Генконсульства у Симферополі, які часто контактують з лідерами проросійських організацій, не радили проводити якісь публічні контр-заходи. Але мітинг "на честь 50-ліття від дня депортації російського народу Криму" на 19 лютого вони таки планують. А головний рупор проросійських сил на півострові - газета “Кримская правда” пише про ювілей чи не щодня. І її оцінки відповідні: “чорний день в історії”, “акція депортації всіх кримчан”, “дата поневолення”, “день нашого сорому” і так далі.
Голова Конгресу російських громад Криму Сергій Шувайников каже, що цей ювілей – зовсім не свято і більшість кримських росіян до нього ставляться погано. Сергій Шувайников: Стосовно святкувань - я не знаю... Для багатьох людей – це далеко не святкова дата. Але відзначати цей ювілей ми плануємо. Проведемо наукового практичну конференцію, на якій спробуємо вияснити, що ж дала Україна Криму? Що ж до самого історичного факту, то кримчани до нього ставляться, на жаль, негативно. Багато російських людей до цього ставляться, як би це сказати, не найкраще. Тим більше, що багато їхніх проблем не вирішені, тому вони відчувають, як кажуть, політичний дискомфорт”.
Член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров теж не вважає це святом, але у нього на це свій погляд: “Після того, як був депортований корінний народ з Криму і ліквідована кримськотатарська державність, всі рішення, які ухвалювалися стосовно Криму, кримськими татарами не сприймалися. І до розвалу Радянського Союзу у всіх документах Національного руху кримських татар була вимога: відновлення Кримської АРСР у складі Російської Федерації. Але коли Союз розвалився і виникла незалежна Україна, ми чітко і послідовно притримуємося проукраїнської, державницької позиції і вважаємо, що і Криму, і кримськотатарському народу пощастило, що він опинився у складі України, а не Російської Федерації, де, як ми бачимо, і війни, і кров ллється, і великі проблеми у розв’язанні національних питань”.
Виглядає, що більшу частину урочистостей з нагоди 50-ї річниці входження Криму до складу України на аматорському рівні організовуватиме не дуже впливова українська громада автономії.
19 лютого виповнюється 50 років від дня ухвалення президією Верховної Ради Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки рішення про передачу Кримської області до складу Української РСР. З цієї нагоди в Криму заплановане проведення низки урочистих заходів. Проросійські організації протестують проти будь-яких святкувань, називаючи подію піввікової давнини “чорним днем календаря для всіх кримчан”.
Попри президентський указ про відзначення 50-ї річниці входження Криму до складу України, якихось гучних урочистостей в автономній республіці, як виглядає, не буде. Кілька круглих столів, виставок в бібліотеках і картинних галереях, конкурс декламаторів Тараса Шевченка, концерти в райцентрах і скромні урочисті збори за участі керівництва Кримської автономії. А в Києві 27 лютого відбудеться концерт – творчий звіт майстрів мистецтв півострова.
Місцеві спостерігачі висловлюють думку, що таке скромне святкування ювілею визначної історичної події, яка завершила формування території сучасної української держави, пов’язане з небажанням дратувати російську етнічну більшість і не давати приводів для активізації проросійських організацій, які діють у Криму. Втім, останні поки що досить спокійно реагують на ювілейні урочистості. За неофіційними даними, працівники російського Генконсульства у Симферополі, які часто контактують з лідерами проросійських організацій, не радили проводити якісь публічні контр-заходи. Але мітинг "на честь 50-ліття від дня депортації російського народу Криму" на 19 лютого вони таки планують. А головний рупор проросійських сил на півострові - газета “Кримская правда” пише про ювілей чи не щодня. І її оцінки відповідні: “чорний день в історії”, “акція депортації всіх кримчан”, “дата поневолення”, “день нашого сорому” і так далі.
Голова Конгресу російських громад Криму Сергій Шувайников каже, що цей ювілей – зовсім не свято і більшість кримських росіян до нього ставляться погано. Сергій Шувайников: Стосовно святкувань - я не знаю... Для багатьох людей – це далеко не святкова дата. Але відзначати цей ювілей ми плануємо. Проведемо наукового практичну конференцію, на якій спробуємо вияснити, що ж дала Україна Криму? Що ж до самого історичного факту, то кримчани до нього ставляться, на жаль, негативно. Багато російських людей до цього ставляться, як би це сказати, не найкраще. Тим більше, що багато їхніх проблем не вирішені, тому вони відчувають, як кажуть, політичний дискомфорт”.
Член президії Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров теж не вважає це святом, але у нього на це свій погляд: “Після того, як був депортований корінний народ з Криму і ліквідована кримськотатарська державність, всі рішення, які ухвалювалися стосовно Криму, кримськими татарами не сприймалися. І до розвалу Радянського Союзу у всіх документах Національного руху кримських татар була вимога: відновлення Кримської АРСР у складі Російської Федерації. Але коли Союз розвалився і виникла незалежна Україна, ми чітко і послідовно притримуємося проукраїнської, державницької позиції і вважаємо, що і Криму, і кримськотатарському народу пощастило, що він опинився у складі України, а не Російської Федерації, де, як ми бачимо, і війни, і кров ллється, і великі проблеми у розв’язанні національних питань”.
Виглядає, що більшу частину урочистостей з нагоди 50-ї річниці входження Криму до складу України на аматорському рівні організовуватиме не дуже впливова українська громада автономії.
