Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:12

“Права людини”. 1. Київський пікет на захист донецького журналіста Володимира Бойка; 2. Профспілки і уряд не можуть порозумітися щодо рівня мінімальної зарплати; 3. Соціальна реабілітація колишніх засуджених; 4. Проти львівських студентів порушено кримінальну справу за розвішування плакатів на захист української мови.


Надія Шерстюк “Права людини”. 1. Київський пікет на захист донецького журналіста Володимира Бойка; 2. Профспілки і уряд не можуть порозумітися щодо рівня мінімальної зарплати; 3. Соціальна реабілітація колишніх засуджених; 4. Проти львівських студентів порушено кримінальну справу за розвішування плакатів на захист української мови.

Київ, 17 лютого 2004 року.

Надія Шерстюк

На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. Звукооператор Михайло Петренко.

Шановні слухачі, ми вітаємо вас на коротких хвилях.

І я прошу занотувати наші частоти.

Отже, блок вечірніх передач з 20-ї до 23-ї години за київським часом слухайте на частотах 3980 кілогерців і 9625 кілогерців.

“Ранкову Свободу” з 6-ї до 7-ї години знову ж таки за київським часом можна почути на частотах 3985, 6170 і 9750 кілогерців.

Гарної вам чуткості на коротких хвилях.

Сьогодні у програмі до вашої уваги такі теми:

- Київський пікет на захист донецького журналіста Володимира Бойка;

- Профспілки і уряд не можуть порозумітися щодо рівня мінімальної зарплати;

- Соціальна реабілітація колишніх засуджених;

- Проти львівських студентів порушено кримінальну справу за розвішування плакатів на захист української мови.

17-го лютого розпочалося пікетування Адміністрації Президента України з вимогою до Гаранта Конституції виконати свої обіцянки й покарати працівників прокуратури, податкової міліції та суддів, які, на думку пікетників, впродовж останніх двох років переслідують донецького журналіста Володимира Бойка.

Нагадаємо, що у 2002-му році проти пана Бойка було порушено кримінальну справу за фактом несплати податків. Справу двічі закривали через відсутність складу злочину.

Колеги Володимира Бойка пов’язують це з його критичними виступами у пресі на адресу Генпрокурора Геннадія Васильєва, який тоді обіймав посаду прокурора Донецької області.

Акцію влаштували представники громадських організацій Києва, журналісти та активісти донецьких правозахисних організацій.

На пікеті побував наш кореспондент Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

“Гена прокурор – припини терор!” Таке гасло тримали кілька десятків пікетувальників навпроти Адміністрації Президента України. Однак одразу ж представники міліції попросили їх перейти в інше місце.

Говорить майор Олександр Науменко.

Олександр Науменко

Є місце, відведене ...

Журналіст

А є таке місце хіба по закону?

Олександр Науменко

Взагалі є.

Журналіст

Немає.

Олександр Науменко

Там, де всі люди проводять пікетування.

Віктор Міняйло

Місце відведене для пікетувань виявилося за півкілометра від Адміністрації Президента, майже напроти Спілки письменників України. Але це не засмутило пікетувальників.

Звучать вигуки “Товаріщ Прєзідєнт, отвєтьтє за базар!”, “Руки геть від Бойка!”

Віктор Міняйло

Розповідає учасник акції Андрій Юсов.

Андрій Юсов

Представники зібрались для того, щоб захистити конституційні права донецького журналіста Володимира Бойка, якого незаконно переслідують ще з 2002-го року. Було затримання і утримання цього журналіста в СІЗО без підстав і без пояснень, конфіскація майна і т.д. і т.п. І будь-які законні методи: чи це судові позови чи це скарги в прокуратуру не діють.

Сьогодні тут зібрались, бачте, люди, які стоять без прапорів, без бейджиків будь-яких організацій. Тобто, ми просто громадяни України, які захищаємо власні конституційні права і конституційні права четвертої влади в Україні, а саме: преси.

Віктор Міняйло

Найактивнішою серед пікетуквальників була людина в масці і з плакатом на шиї: “Я прокурор – люблю терор”.

Людина в масці

Всіх писаків-журналістів я по тюрмах розсаджу!

Звучать вигуки “Ні терору прокурора!”

Віктор Міняйло

Але заклики пікетувальників таке і залишилися без відповіді.

Надія Шерстюк

Це був наш київський кореспондент Віктор Міняйло з репортажем про пікет на захист журналіста Володимира Бойка.

А ми продовжуємо нашу програму соціальним блоком матеріалів.

Між профспілками України і урядом точаться гострі суперечки щодо рівня мінімальної зарплати на 2004-й рік. Переговори про укладення Генеральної угоди між профспілками і роботодавцями на 2004-2005-ті роки ще тривають. А людям залишається чекати.

Повідомляє Володимир Ляшко.

Володимир Ляшко

Профспілки, а це 68 всеукраїнських профспілок та профоб’єднань звинувачують протилежну сторону, Федерацію роботодавців, в затягуванні колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на новий період. Бо свій представницький орган роботодавці створили лише 26-го грудня минулого року. Все це і стало причиною призупинення профспілками своєї участі у Національній раді соціального партнерства: кроку крайнього, і такого котрий у демократичних країнах сприймається як свідчення великого соціального неблагополуччя. Серед основних вимог профспілок - вимога повернутися до раніше визначеного Верховною Радою і урядом рівня мінімальної зарплати на 2004-й рік у сумі 237 гривень замість 205-ти, запропонованого пізніше урядом.

Підвищення рівня зарплат в Україні профспілки вважають вирішальним фактором у реалізації президентського указу “Про стратегію подолання бідності” в Україні.

Співголова Національної ради соціального партнерства від профспілок, перший заступник голови Федерації профспілок України Григорій Осовий каже:

Григорій Осовий

Безперечно, як на точки зори профспілок, то не було таких об’єктивних економічних насамперед, скажемо так, підстав для того, щоб знищувати розмір мінімальної плати, порівняно з тим, яким він був законом прийнято.

І, до речі, це й уряд підтверджував свого часу, що це є реально можливий. Єдине, що він пропонував перенести термін дії введення мінімальної заробітної плати з 1-го липня 2003-го року в розмірі 237 гривень на 1 грудня 2003-го року.

Володимир Ляшко

Під час другого читання проекту Державного бюджету на 2004-й рік точка зору уряду на рівень мінімальної зарплати змінилася. “Він, - вважає Осовий, - перестрахувався на той випадок, що новий 13-ти відсотковий податок на доходи фізичних осіб не зможе достатньо акумулювати коштів для соціальних виплат, зарплати бюджетній сфері і так далі.”

Враховуючи позитивну економічну динаміку в країні, профспілки наполягають, щоб на початок другого півріччя, в липні, вийти в Україні на мінімальний рівень зарплати у 237 гривень. А до 2005-го року підтягти її до рівня прожиткового мінімуму. Зараз цей показник дорівнює 342 гривням.

Нагадаю, уряд пропонує на цей рік прожитковий мінімум у сумі 358 гривень, але Верховна Рада вважає його занизьким. 12-го лютого, перебуваючи в Дніпропетровську, прем’єр-міністр Віктор Янукович запевнив, що Кабмін зробить усе можливе, щоб підвищити розмір мінімальної зарплати до 237 гривень у липні-серпні, максимум, у вересні поточного року. “Прикро, - зазначають у прес-службі Федерації профспілок, - що провідні телеканали України не бажають інформувати населення про гострий конфлікт між профспілками та новими власниками заводів і фабрик.”

Надія Шерстюк

За офіційними джерелами, щорічно з місць позбавлення волі виходять близько 60 тисяч людей. Велика частка з них не мають рідних, тому проблеми житла і пошуку роботи, іншими словами, адаптація до звичних умов життя людини, стають найголовнішими.

Докладніше Вікторія Маренич з Харкова.

Вікторія Маренич

Юрій Погребняк, харків’янин, відбував покарання за крадіжку майна у 25-їй Олексіївській ВТК протягом 4 з половиною років.

Вважає, що був осуджений правильно, тому до суду претензій немає. Його більше непокоїть байдужість та недосконалість українських законів щодо адаптації людей, які звільняються з місць позбавлення волі.

У Юрія Погребняка немає рідні, а відтак, на волі, за його словами, він нікому не потрібний. Знайти роботу, щоб заробити 10-15 гривень на день, звичайно, можна, проте на постійну ніхто не бере.

Крім того, Юрій втратив і власну квартиру. Тепер в ній мешкає інша людина.

Юрій Погребняк

Якщо людина відсутня більше 3 років, а рідні немає, як у мене, а відсутня вона через причину позбавлення волі, то представники силових структур не соромляться відбирати її на свою користь. В моїй квартирі мешкає один із високих чиновників.

Вікторія Маренич

Незважаючи на те, що півроку тому ВР України було прийнято закон “Про соціальну реабілітацію осіб, які звільняються з місць позбавлення волі”, нічого в житті таких людей не змінилося. І про державну їх підтримку, яка регламентується цим законом мова не йде.

Ситуацію коментує Олександр Букалов голова громадської правозахисної організації “Донецький меморіал”.

Олександр Букалов

Для того, щоб стати на облік у відділенні міліції (а це потрібно - людина скоїла злочин, вона вже тепер знаходиться в базі даних тих, хто скоював злочин) вона не менше 10 повинна пройти якихось кабінетів, довідок від нарколога, там стати на облік, в тому кабінеті міліцейському, в тому. А в неї ж немає грошей, часто буває, що немає житла, тому що мусять бути притулки.

Вікторія Маренич

Проте, за словами Олександра Букалова, навіть існуючі притулки не можуть вмістити тих, кому потрібно житло. Тому, за словами правозахисника, 90-95% цих людей вирішують власні проблеми самотужки. І механізму, який би гарантував їм впевненість у поверненні до нормального життя в українській державі, не існує.

Надія Шерстюк

Студенти архітектурного факультету університету “Львівська політехніка” за ініціативи доцента цього вузу Ірини Фаріон організували виставку плакатів, присвячену дню української мови. У плакатах вони продемонстрували ситуацію з державною мовою в Україні.

Цю акцію студенти проводять вже кілька років поспіль. Однак вперше цього року деякі зі своїх робіт студенти вирішили розвісити по Львову. На одному із постерів зображений потяг, що прямує у бік Росії. Під ним напис “Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш?”

Цей плакат не сподобався російському молодіжному братству Львова, керівник якого звернувся із заявою у правоохоронні органи з вимогою порушити кримінальну справу щодо організаторів та авторів виставки плакатів. Оскільки, на його думку, вони нібито розпалюють міжнаціональну ворожнечу.

Міліціонери почали допитувати студентів та доцента Ірину Фаріон. Однак, коли ця ситуація набула великого розголосу у місцевих ЗМІ та серед громадськості міста, виконуючий обов’язки керівника львівських правоохоронців Михайло Курочка заявив, що російському братству двічі відмовили у порушенні кримінальної справи. “Тобто жодної кримінальної справи щодо викладача чи студентів Політехніки немає,” – стверджує виконуючий обов’язки головного міліціонера Львова Михайло Курочка.

Однак після цього, як стверджує доцент Львівського політехнічного університету Ірина Фаріон, до неї і до студентів ще тричі приходили правоохоронці і допитували їх у справі організації виставки плакатів.

За словами Ірини Фаріон, доцента кафедри української мови університету “Львівська політехніка”, суть справи полягає взагалі у посяганні на українську мову.

Наша львівська колега Галина Терещук розмовляла із студентами-першокурсниками Львівської політехніки, котрі розвішували плакати у місті.

Подаємо без коментарів їхні думки про стан української мови та телебачення в Україні.

Студентка 1

Звичайно, я не думала, що це може викликати такі події, але цього, в принципі, слід було очікувати, тому що зараз існують різні такі політичні сили, які проти української мови, що, звичайно, дуже прикро.

Студент

Так, звісно, це дуже велике порушення взагалі як правових норм, так і людських, що людина має право розмовляти своєю мовою, навіть не має права, а її потрібно розмовляти своєю мовою. Тобто в нас іде придушення цього.

Студентка 2

Я вважаю, що також не є нормальним те, що нам не дозволяють говорити про нашу мову. Адже ми є українці, ми повинні говорити всьому світові, що ми є українці, розказувати нашу проблемі, що нас тут придушують, нам не дозволяють тут висловлюватись, можна так сказати. Будемо боротися проти цього.

Студентка 3

Як телебачення на російській мові може пропагувати щось українське?!

Студентка 4

Я цілком згідна з цією думкою. І оці плакати, які ми розвішували, ми хотіли підтвердити, що є такий день 9 листопада – День української мови. І хотілось, щоб про це знали не лише ми, хто розклеювали ці плакати, а й усі інші.

Надія Шерстюк

Матеріалом Галини Терещук ми завершуємо сьогоднішню програму “Права людини: українська реальність”.

Я, укладач і ведуча, Надія Шерстюк, та звукооператор Михайло Петренко, прощаємося з вами. До наступної зустрічі.

Радіо “Свобода” залишається з вами відтепер на коротких хвилях.

Гарної вам чутності. Нехай вам щастить.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG