Прага, 24 лютого 2004 – Як ми повідомляли, у неділю на другому каналі німецького телебачення генерал розвідки Валерій Кравченко повідомив, що йому було доручено не допустити, щоб на телеканалі ZDF вийшла в ефір передача про торгівлю дітьми в Україні. Про що ж саме не мала дізнатися німецька громадськість?
Героїнею сюжету про Україну, який у жовтні минулого року показали на німецькому телебаченні у передачі, присвяченій проблемам жінок, «Мона Ліза», була харків’янка Тетяна Захарова. Вона очолює Всеукраїнську Федерацію Багатодітних Сімей і на власний ризик і з небезпекою для себе і своєї родини веде розслідування зникнення кількох дітей у харківському пологовому будинку №6. Як вона розповіла радіо “Свобода”, все розпочалося із того, що «4 листопада 2002 року Світлана Пузикова народила о четвертій ранку дитину, яку було загорнуто у пелюшки і передано невідомій жінці, яка не була працівницею цього пологового будинку. Вона її винесла, а через дві години, о шостій ранку, прийшов лікар акушер-гінеколог і повідомив Світлані, що її дитина померла».
Ані свідоцтва про народження, ані свідоцтва про смерть, ані самої дитини батьки ніколи не бачили. Тоді вони звернулися до прокуратури. Пошуки дитини привели слідство до можливого місця її захоронення. Ось як описує те, що вона побачила Тетяна Захарова: «Було ексгумовано труну з біовідходами. За списком там мало бути 28 абортованих плодів. І коли вже підходили до кінця цієї труни, то відкрили пакет, де була розрубана на частини дитина. Це було вже велике дитя, десь двомісячне. В неї не було внутрішніх органів жодних. Відсутній мозок, хребет, частина ребер, шкіра з сідниць і цієї дитини у списку не було. І ця дитина не була у списку, який нам надали до того, як робилася ексгумація».
Така жахлива знахідка навела на думку, що тут йдеться не лише про зникнення дітей, але і про можливу торгівлю органами. Але слідство не поспішало. Справу передавали з Харкова до Києва, з одного району Харкова до іншого, і як говорить Тетяна Захарова, як тільки починали з’являтися ознаки того, що справа зрушилася з місця, її моментально зупиняли. Відчувши, що це нікуди не веде, українська громадська організація звернулася по допомогу до подібних європейських організацій, з якими за понад десятилітнє існування Всеукраїнської Федерації Багатодітних Сімей, була налагоджена плідна співпраця.
«Я зателефонувала до Німеччини і повідомила, що у нас така біда. Німці відразу повідомили в ООН, Європейський Парламент, Раду Європи і повідомили на своє телебачення. І наприкінці серпня приїхала група журналістів з другого німецького каналу ZDF з передачі “Мона Ліза”, які відзняли передачу». Зустрілися вони не лише з родиною Світлани Пузикової, але і з ще однією родиною, яка подібним чином втратила свою дитину. Потім до Тетяни Захарової звернулася ще одна родина, яка розповіла про ще один подібний випадок, що стався у тому ж пологовому будинку 9 років тому.
І якою ж була реакція влади на показ цього сюжету по німецькому телебаченню? «Тоді кримінальну справу Світлани Пузикової закривають взагалі, після того, як з’явилася передача «Мона Ліза». Тобто, наші органи, які мають захищати права людини, повернулись до цієї людини спиною і стали захищати саме злочинців».
Щоб хоч якось подіяти на українське слідство, Тетяна Захарова на запрошення німецької парламентарки у Європейському Парламенті Ґабріеле Штаунер побувала у Страсбурзі, де розповіла, що відбувається в Україні.
Коли ж Тетяна Захарова повернулася до рідного Харкова у січні нинішнього року і привезла з собою матеріали про свою поїздку до Німеччини і Франції, то її зустріли повною інформаційною блокадою. Жоден український телеканал, ані місцевий, ані загальнодержавний, не погоджувався взяти у неї відеозаписи чи будь-яку іншу інформацію про цю справу. Матеріали, що уже були відзняті, не пішли в ефір: “Я телефоную:” Щось не виходить передача”. А вони мені кажуть: “Ми не будемо передавати”. “Що, не дозволено?” “Ну, так”.
Скаржитись на утиски місцевої влади Тетяна Захарова вирішила до президента. Але на телефонній станції телеграму від неї на адресу Банкова 11 брати відмовились: «Нам не дозволено приймати телеграми на цю адресу».
Ба більше, Тетяні Захаровій повідомили у Комітеті у справах сім’ї, що за її діяльністю слідкують спецслужби. А днями до неї зателефонувала німецька парламентарка Ґабріеле Штаунер і підтвердила це, посилаючись на слова генерала Кравченка.
На моє запитання про те, що ж українська громадська організація робить такого, що може зацікавити українські спецслужби, Тетяна Захарова відповіла: «Ми нічого не робимо протизаконного. А для України це дійсно матеріал не дуже приємний, тому що тут виходять назовні зв’язки правоохоронних органів з мафіозними структурами в Україні, і тепер комусь же ж прийдеться відповідати за це».
Героїнею сюжету про Україну, який у жовтні минулого року показали на німецькому телебаченні у передачі, присвяченій проблемам жінок, «Мона Ліза», була харків’янка Тетяна Захарова. Вона очолює Всеукраїнську Федерацію Багатодітних Сімей і на власний ризик і з небезпекою для себе і своєї родини веде розслідування зникнення кількох дітей у харківському пологовому будинку №6. Як вона розповіла радіо “Свобода”, все розпочалося із того, що «4 листопада 2002 року Світлана Пузикова народила о четвертій ранку дитину, яку було загорнуто у пелюшки і передано невідомій жінці, яка не була працівницею цього пологового будинку. Вона її винесла, а через дві години, о шостій ранку, прийшов лікар акушер-гінеколог і повідомив Світлані, що її дитина померла».
Ані свідоцтва про народження, ані свідоцтва про смерть, ані самої дитини батьки ніколи не бачили. Тоді вони звернулися до прокуратури. Пошуки дитини привели слідство до можливого місця її захоронення. Ось як описує те, що вона побачила Тетяна Захарова: «Було ексгумовано труну з біовідходами. За списком там мало бути 28 абортованих плодів. І коли вже підходили до кінця цієї труни, то відкрили пакет, де була розрубана на частини дитина. Це було вже велике дитя, десь двомісячне. В неї не було внутрішніх органів жодних. Відсутній мозок, хребет, частина ребер, шкіра з сідниць і цієї дитини у списку не було. І ця дитина не була у списку, який нам надали до того, як робилася ексгумація».
Така жахлива знахідка навела на думку, що тут йдеться не лише про зникнення дітей, але і про можливу торгівлю органами. Але слідство не поспішало. Справу передавали з Харкова до Києва, з одного району Харкова до іншого, і як говорить Тетяна Захарова, як тільки починали з’являтися ознаки того, що справа зрушилася з місця, її моментально зупиняли. Відчувши, що це нікуди не веде, українська громадська організація звернулася по допомогу до подібних європейських організацій, з якими за понад десятилітнє існування Всеукраїнської Федерації Багатодітних Сімей, була налагоджена плідна співпраця.
«Я зателефонувала до Німеччини і повідомила, що у нас така біда. Німці відразу повідомили в ООН, Європейський Парламент, Раду Європи і повідомили на своє телебачення. І наприкінці серпня приїхала група журналістів з другого німецького каналу ZDF з передачі “Мона Ліза”, які відзняли передачу». Зустрілися вони не лише з родиною Світлани Пузикової, але і з ще однією родиною, яка подібним чином втратила свою дитину. Потім до Тетяни Захарової звернулася ще одна родина, яка розповіла про ще один подібний випадок, що стався у тому ж пологовому будинку 9 років тому.
І якою ж була реакція влади на показ цього сюжету по німецькому телебаченню? «Тоді кримінальну справу Світлани Пузикової закривають взагалі, після того, як з’явилася передача «Мона Ліза». Тобто, наші органи, які мають захищати права людини, повернулись до цієї людини спиною і стали захищати саме злочинців».
Щоб хоч якось подіяти на українське слідство, Тетяна Захарова на запрошення німецької парламентарки у Європейському Парламенті Ґабріеле Штаунер побувала у Страсбурзі, де розповіла, що відбувається в Україні.
Коли ж Тетяна Захарова повернулася до рідного Харкова у січні нинішнього року і привезла з собою матеріали про свою поїздку до Німеччини і Франції, то її зустріли повною інформаційною блокадою. Жоден український телеканал, ані місцевий, ані загальнодержавний, не погоджувався взяти у неї відеозаписи чи будь-яку іншу інформацію про цю справу. Матеріали, що уже були відзняті, не пішли в ефір: “Я телефоную:” Щось не виходить передача”. А вони мені кажуть: “Ми не будемо передавати”. “Що, не дозволено?” “Ну, так”.
Скаржитись на утиски місцевої влади Тетяна Захарова вирішила до президента. Але на телефонній станції телеграму від неї на адресу Банкова 11 брати відмовились: «Нам не дозволено приймати телеграми на цю адресу».
Ба більше, Тетяні Захаровій повідомили у Комітеті у справах сім’ї, що за її діяльністю слідкують спецслужби. А днями до неї зателефонувала німецька парламентарка Ґабріеле Штаунер і підтвердила це, посилаючись на слова генерала Кравченка.
На моє запитання про те, що ж українська громадська організація робить такого, що може зацікавити українські спецслужби, Тетяна Захарова відповіла: «Ми нічого не робимо протизаконного. А для України це дійсно матеріал не дуже приємний, тому що тут виходять назовні зв’язки правоохоронних органів з мафіозними структурами в Україні, і тепер комусь же ж прийдеться відповідати за це».
