Прага, 24 лютого 2004 – Росія уже не чекає, що їй оплатиться прозахідна позиція, а тому не приховує, що віднині вона збирається проводити жорсткий курс щодо Заходу, вважають британські аналітики. Це, на їхню думку, не означає, що стосунки між Заходом і Росією обов’язково мають погіршитись. Вони просто стануть чіткішими. Інша справа, звичайно, країни колишнього Радянського Союзу, які Росія після втрати впливу в Східній Європі вважає своїм останнім форпостом.
Сполучені Штати та Європейський Союз уже відчули, що з Росією стає складніше вести переговори, зауважує у дослідженні британська аналітична компанія “The Economist Intelligence Unit”. На міжнародній конференції з проблем безпеки, що проходила на початку місяця в Мюнхені, міністр оборони Росії Сергій Іванов погрозив, що Росія може вийти з Договору про Звичайні Озброєння в Європі, бо Захід не врахував її інтереси під час розширення НАТО. Європейський Союз також днями отримав ультиматум від Росії: або він компенсує їй втрати від вступу нових членів до ЄС, або Росія не погодиться поширити на ці країни нинішні торговельні угоди з Європейським Союзом.
Ці заяви різко контрастують із тими, що їх робили в Росії два роки тому, коли президент Росії Володимир Путін був ледь не першим закордонним лідером, який підтримав американську боротьбу з тероризмом. США та провідні європейські країни відповіли обіцянками щодо пришвидшення російського вступу до Світової організації торгівлі та посилення економічних зв’язків з Росією, особливо у царині енергоносіїв. Але на думку британських аналітиків, з того часу стали проявлятися розбіжності у позиціях Росії та Заходу.
Росія і США не можуть погодитися щодо ролі ООН та нового світового порядку. Провалля розділяє Росію та Захід у площині цінностей. Права людини, демократія, вільні вибори та преса в Росії стають порожнім звуком, наголосив нещодавно американський державний секретар Колін Пауелл.
Практично ці розбіжності відчувають на пострадянських теренах. «Виведення наших баз, як це було свого часу з Німеччини, не буде», - заявив Сергій Іванов. На думку Заходу, цим Росія порушує свої міжнародні зобов’язання, коли відмовляється виводити військо з Грузії та Молдови. Росія ж вважає, що договір застарів і не враховує нової реальності - того, що НАТО крокує на Схід. До того ж, на противагу Заходу, Москва намагається довести, що вони зовсім не дестабілізує колишні радянські республіки тим, що підтримує в них сепаратизм, а навпаки, стежить за порядком.
Британські аналітики вважають, що для Заходу жодної небезпеки у такому повороті російської політики немає: з тероризмом потрібно буде боротися так чи інакше, та й економічне взаємопроникнення відбуватиметься все одно. На думку іншого, вже американського аналітика, Вільяма Шафіра, єдиним місцем, де інтереси Росії та Заходу зіткнуться з ворожим і непримиренним ставленням сторін, будуть колишні радянські республіки. Від державного секретаря США до конгресменів Америка дає зрозуміти, що не змириться із залякуванням Балтійських республік, Грузії, Молдови та України, вважає аналітик.
Сполучені Штати та Європейський Союз уже відчули, що з Росією стає складніше вести переговори, зауважує у дослідженні британська аналітична компанія “The Economist Intelligence Unit”. На міжнародній конференції з проблем безпеки, що проходила на початку місяця в Мюнхені, міністр оборони Росії Сергій Іванов погрозив, що Росія може вийти з Договору про Звичайні Озброєння в Європі, бо Захід не врахував її інтереси під час розширення НАТО. Європейський Союз також днями отримав ультиматум від Росії: або він компенсує їй втрати від вступу нових членів до ЄС, або Росія не погодиться поширити на ці країни нинішні торговельні угоди з Європейським Союзом.
Ці заяви різко контрастують із тими, що їх робили в Росії два роки тому, коли президент Росії Володимир Путін був ледь не першим закордонним лідером, який підтримав американську боротьбу з тероризмом. США та провідні європейські країни відповіли обіцянками щодо пришвидшення російського вступу до Світової організації торгівлі та посилення економічних зв’язків з Росією, особливо у царині енергоносіїв. Але на думку британських аналітиків, з того часу стали проявлятися розбіжності у позиціях Росії та Заходу.
Росія і США не можуть погодитися щодо ролі ООН та нового світового порядку. Провалля розділяє Росію та Захід у площині цінностей. Права людини, демократія, вільні вибори та преса в Росії стають порожнім звуком, наголосив нещодавно американський державний секретар Колін Пауелл.
Практично ці розбіжності відчувають на пострадянських теренах. «Виведення наших баз, як це було свого часу з Німеччини, не буде», - заявив Сергій Іванов. На думку Заходу, цим Росія порушує свої міжнародні зобов’язання, коли відмовляється виводити військо з Грузії та Молдови. Росія ж вважає, що договір застарів і не враховує нової реальності - того, що НАТО крокує на Схід. До того ж, на противагу Заходу, Москва намагається довести, що вони зовсім не дестабілізує колишні радянські республіки тим, що підтримує в них сепаратизм, а навпаки, стежить за порядком.
Британські аналітики вважають, що для Заходу жодної небезпеки у такому повороті російської політики немає: з тероризмом потрібно буде боротися так чи інакше, та й економічне взаємопроникнення відбуватиметься все одно. На думку іншого, вже американського аналітика, Вільяма Шафіра, єдиним місцем, де інтереси Росії та Заходу зіткнуться з ворожим і непримиренним ставленням сторін, будуть колишні радянські республіки. Від державного секретаря США до конгресменів Америка дає зрозуміти, що не змириться із залякуванням Балтійських республік, Грузії, Молдови та України, вважає аналітик.
