Київ, 27 лютого 2004 року.
Ганна Стеців
Рік Польщі в Україні починається зі скандалу. Про це продовжують писати щодня майже всі польські газети. Зокрема, вони широко коментують відмову Польщі від великої української інвестиції.
Ми знаємо, що йдеться про рішення польської сторони не продавати металургійний завод у Ченстохові “Індустріальному союзу Донбасу” (далі “ІСД”), незважаючи на те, що “ІСД” виграв тендер.
Польська сторона мотивує своє рішення тим, зокрема, що ЄС ставить перед Польщею вимоги зменшення потужностей з виробництва металу.
Чи справді європейська спільнота висуває такі вимоги до Польщі? Якщо це так, то коли поляки про це довідалися: чи перед тендером, чи після тендеру? Бо ж, оголошуючи тендер, вони не згадували про подібні вимоги ЄС.
Олександр Чалий
Перше, що я хочу сказати, що ми є з Польщею стратегічними партнерами, і наше партнерство вже пройшло перевірку часом у різних ситуаціях, в тому числі, й складних. А тому я не використовував би термінологію “скандал”.
Виникло серйозне питання, яке ми хочемо зараз з’ясувати і знайти рішення у цьому питанні саме як стратегічні партнери.
А тепер по суті. Ми розуміємо, що приймати рішення по тій чи іншій приватизації - це суверенне право польського уряду. Ми розуміємо, що Польща ,як майбутній член ЄС, робить приватизацію, приймає відповідні рішення на підставі високих стандартів ЄС: прозорості, публічності, рівності прав для всіх, хто приймає участь в тих чи інших приватизаційних проектах.
Ми, можливо б, не звернули увагу на це рішення, якби ми не бачили, що Тендерний комітет прийняв рішення всім проти нікого на користь “ІСД”. Тобто, по економічних пропозиціях (як ми розуміємо тут, в Україні) “ІСД” на рівні Тендерного комітету був поза конкуренцією. Тому ми були дещо здивовані рішенням, яке було прийняте міністром скарбу в Польщі. Ми хочемо зрозуміти мотиви цього рішення, що за цим стоїть?
У зв’язку з цим ми звернулися до Польщі офіційно, щоб нам дали офіційне бачення польської сторони цього питання.
Ми отримали вчора лист міністра державного майна на ім’я нашого посла у Варшаві І.Харченка, в якому він пояснює мотиви. Одним із головних мотивів “є те, що пропозиція “ІСД” суперечить положенням Договору про приєднання, який забороняє нам (тут треба розуміти Польщі) збільшувати виробничі потужності за винятками, узгодженими у програмі реструктуризації польської металургії до 2006-го року”.
Ми дуже уважно вивчили відповідну програму, яка є однією із частин протоколу № 8, який додається до угоди про вступ Польщі в ЄС. Те, що ми там прочитали, якраз і ті консультації, які ми отримали в Брюсселі (я персонально був у Брюсселі) і отримали у Варшаві від польських юристів, показують, що “Гута Ченстохова” якраз і не була в списку тих підприємств, відносно яких треба обмежувати потужності, і вона не отримує дотації на реструктуризацію.
Тобто, якраз наш аналіз свідчить, що виключення “ІСД” із подальших переговорів з проведення тендеру не порушувало зобов’язань Польщі перед ЄС.
На наш погляд, польська аргументація на сьогодні нас не влаштовує, але ми думаємо, що в результаті консультацій подальших ми будемо шукати рішення. І ми вже звернулися за певними роз’ясненнями і до ЄС.
Ганна Стеців
Польська сторона висуває ще один аргумент, який я теж вичитала сьогодні у польській пресі. Вони пишуть: “Відмовившись від інвестицій “ІСД”, Польща в результаті не буде узалежнена від імпорту сировини з-за східного кордону, з чим після входження Польщі в ЄС може бути різне” (себто з тим імпортом сировини). Як Ви на такий аргумент можете відреагувати?
Олександр Чалий
Ви знаєте, і цей аргумент, як і перший, на наш погляд, є досить спірним, тому що Україна є і буде залишатися одним із головних європейських виробників сировини для металургійної промисловості.
І як приклад цього, що група “LMN”, яка зараз претендує на “Гуту Сталі Ченстохова”, вона активно працює і на Україні, щоб саме приватизувати підприємство, яке може робити сировину для металургійного комплексу.
Тобто “LMN” розуміє, що воно не зможе організувати ефективно виробництво сталі в Центральній і Східній Європі без залучення української сировини.
Тобто, це пояснення базується просто на професійному незнанні джерел сировини для головних металургійних комбінатів Центральної і Східної Європи.
Ганна Стеців
Президент Кучма сказав на брифінгу цього тижня, що Україна буде захищати інтереси своїх підприємців у Польщі (він мав на увазі справу з “ІСД”). В який спосіб? Чи не отруїть, так би мовити, вся ця історія візиту президента Кваснєвського до Києва на відкриття року Польщі в Україні?
Олександр Чалий
Я дякую Вам за це питання. На початку свого інтерв’ю я наголошував, що ми є стратегічні партнери, і ми хотіли б, щоб всі ситуації чи питання, де виникають різність поглядів, вирішувалися в дусі стратегічного партнерства.
Тому перше, що намагалася українська сторона зробити – це чітко з’ясувати мотиви, на підставі яких міністр державного майна Польщі прийняв своє рішення. Нам вдалося отримати лист міністра, в якому віддзеркалена офіційна позиція польської сторони. Це перше.
Зараз ми уважно вивчаємо ці підстави. І я вже прокоментував, що посилання на існування певних заборон чи певна регламентація, яка заставила польського міністра прийняти рішення, яке він прийняв, ми не сприймаємо і будемо продовжувати консультації як в Брюсселі, так і в Варшаві.
Далі ми вважаємо, що повинен бути створений на міждержавному рівні певний консультативний механізм, можливо, робоча група, яка проаналізує ситуацію і, можливо, порекомендує двом урядам вихід з неї.
Ми беремо до уваги те, що рішення зараз існує на рівні міністра державного майна Польщі, польський уряд з цього питання ще ніяких рішень не приймав.
І третій момент. Ми рекомендуємо “ІСД” (оскільки Ви правильно відмітили, що в умовах тендеру не було багато критеріїв, на які ми сьогодні знаходимо посилань в листі міністра) використати всі законні способи для захисту своїх інтересів як в Польщі, так і в Брюсселі, звертаючись за роз’ясненнями до ЄС.
Тобто, на сьогодні наша стратегія зводиться до того, щоб чітко з’ясувати остаточно офіційну позицію Польщі, знайти шляхи пошуку рішення, яке відповідало б духу стратегічного партнерства, а також використовувати важелі, в першу чергу юридичні, які надає законодавство Польщі, ЄС, щоб захистити законні інтереси наших компаній.
Ганна Стеців
Це був перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. З ним розмовляла Ганна Стеців.
Ганна Стеців
Рік Польщі в Україні починається зі скандалу. Про це продовжують писати щодня майже всі польські газети. Зокрема, вони широко коментують відмову Польщі від великої української інвестиції.
Ми знаємо, що йдеться про рішення польської сторони не продавати металургійний завод у Ченстохові “Індустріальному союзу Донбасу” (далі “ІСД”), незважаючи на те, що “ІСД” виграв тендер.
Польська сторона мотивує своє рішення тим, зокрема, що ЄС ставить перед Польщею вимоги зменшення потужностей з виробництва металу.
Чи справді європейська спільнота висуває такі вимоги до Польщі? Якщо це так, то коли поляки про це довідалися: чи перед тендером, чи після тендеру? Бо ж, оголошуючи тендер, вони не згадували про подібні вимоги ЄС.
Олександр Чалий
Перше, що я хочу сказати, що ми є з Польщею стратегічними партнерами, і наше партнерство вже пройшло перевірку часом у різних ситуаціях, в тому числі, й складних. А тому я не використовував би термінологію “скандал”.
Виникло серйозне питання, яке ми хочемо зараз з’ясувати і знайти рішення у цьому питанні саме як стратегічні партнери.
А тепер по суті. Ми розуміємо, що приймати рішення по тій чи іншій приватизації - це суверенне право польського уряду. Ми розуміємо, що Польща ,як майбутній член ЄС, робить приватизацію, приймає відповідні рішення на підставі високих стандартів ЄС: прозорості, публічності, рівності прав для всіх, хто приймає участь в тих чи інших приватизаційних проектах.
Ми, можливо б, не звернули увагу на це рішення, якби ми не бачили, що Тендерний комітет прийняв рішення всім проти нікого на користь “ІСД”. Тобто, по економічних пропозиціях (як ми розуміємо тут, в Україні) “ІСД” на рівні Тендерного комітету був поза конкуренцією. Тому ми були дещо здивовані рішенням, яке було прийняте міністром скарбу в Польщі. Ми хочемо зрозуміти мотиви цього рішення, що за цим стоїть?
У зв’язку з цим ми звернулися до Польщі офіційно, щоб нам дали офіційне бачення польської сторони цього питання.
Ми отримали вчора лист міністра державного майна на ім’я нашого посла у Варшаві І.Харченка, в якому він пояснює мотиви. Одним із головних мотивів “є те, що пропозиція “ІСД” суперечить положенням Договору про приєднання, який забороняє нам (тут треба розуміти Польщі) збільшувати виробничі потужності за винятками, узгодженими у програмі реструктуризації польської металургії до 2006-го року”.
Ми дуже уважно вивчили відповідну програму, яка є однією із частин протоколу № 8, який додається до угоди про вступ Польщі в ЄС. Те, що ми там прочитали, якраз і ті консультації, які ми отримали в Брюсселі (я персонально був у Брюсселі) і отримали у Варшаві від польських юристів, показують, що “Гута Ченстохова” якраз і не була в списку тих підприємств, відносно яких треба обмежувати потужності, і вона не отримує дотації на реструктуризацію.
Тобто, якраз наш аналіз свідчить, що виключення “ІСД” із подальших переговорів з проведення тендеру не порушувало зобов’язань Польщі перед ЄС.
На наш погляд, польська аргументація на сьогодні нас не влаштовує, але ми думаємо, що в результаті консультацій подальших ми будемо шукати рішення. І ми вже звернулися за певними роз’ясненнями і до ЄС.
Ганна Стеців
Польська сторона висуває ще один аргумент, який я теж вичитала сьогодні у польській пресі. Вони пишуть: “Відмовившись від інвестицій “ІСД”, Польща в результаті не буде узалежнена від імпорту сировини з-за східного кордону, з чим після входження Польщі в ЄС може бути різне” (себто з тим імпортом сировини). Як Ви на такий аргумент можете відреагувати?
Олександр Чалий
Ви знаєте, і цей аргумент, як і перший, на наш погляд, є досить спірним, тому що Україна є і буде залишатися одним із головних європейських виробників сировини для металургійної промисловості.
І як приклад цього, що група “LMN”, яка зараз претендує на “Гуту Сталі Ченстохова”, вона активно працює і на Україні, щоб саме приватизувати підприємство, яке може робити сировину для металургійного комплексу.
Тобто “LMN” розуміє, що воно не зможе організувати ефективно виробництво сталі в Центральній і Східній Європі без залучення української сировини.
Тобто, це пояснення базується просто на професійному незнанні джерел сировини для головних металургійних комбінатів Центральної і Східної Європи.
Ганна Стеців
Президент Кучма сказав на брифінгу цього тижня, що Україна буде захищати інтереси своїх підприємців у Польщі (він мав на увазі справу з “ІСД”). В який спосіб? Чи не отруїть, так би мовити, вся ця історія візиту президента Кваснєвського до Києва на відкриття року Польщі в Україні?
Олександр Чалий
Я дякую Вам за це питання. На початку свого інтерв’ю я наголошував, що ми є стратегічні партнери, і ми хотіли б, щоб всі ситуації чи питання, де виникають різність поглядів, вирішувалися в дусі стратегічного партнерства.
Тому перше, що намагалася українська сторона зробити – це чітко з’ясувати мотиви, на підставі яких міністр державного майна Польщі прийняв своє рішення. Нам вдалося отримати лист міністра, в якому віддзеркалена офіційна позиція польської сторони. Це перше.
Зараз ми уважно вивчаємо ці підстави. І я вже прокоментував, що посилання на існування певних заборон чи певна регламентація, яка заставила польського міністра прийняти рішення, яке він прийняв, ми не сприймаємо і будемо продовжувати консультації як в Брюсселі, так і в Варшаві.
Далі ми вважаємо, що повинен бути створений на міждержавному рівні певний консультативний механізм, можливо, робоча група, яка проаналізує ситуацію і, можливо, порекомендує двом урядам вихід з неї.
Ми беремо до уваги те, що рішення зараз існує на рівні міністра державного майна Польщі, польський уряд з цього питання ще ніяких рішень не приймав.
І третій момент. Ми рекомендуємо “ІСД” (оскільки Ви правильно відмітили, що в умовах тендеру не було багато критеріїв, на які ми сьогодні знаходимо посилань в листі міністра) використати всі законні способи для захисту своїх інтересів як в Польщі, так і в Брюсселі, звертаючись за роз’ясненнями до ЄС.
Тобто, на сьогодні наша стратегія зводиться до того, щоб чітко з’ясувати остаточно офіційну позицію Польщі, знайти шляхи пошуку рішення, яке відповідало б духу стратегічного партнерства, а також використовувати важелі, в першу чергу юридичні, які надає законодавство Польщі, ЄС, щоб захистити законні інтереси наших компаній.
Ганна Стеців
Це був перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. З ним розмовляла Ганна Стеців.
