Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:14

ЄС і США зміцнюватимуть відносини з кавказькими пострадянськими державами.


Михайло Мигалисько ЄС і США зміцнюватимуть відносини з кавказькими пострадянськими державами.

Прага, 27 лютого 2004 року.

Європейський парламент ухвалив звіт у справі країн Закавказзя і закликає Євросоюз зміцнити відносини з трьома закавказькими державами. Водночас парламентарії закликають до того, щоб, передусім Росія й Туреччина, більш конструктивно поставилися до вирішення так званих «заморожених конфліктів» в регіоні. Зі свого боку Сполучені Штати Америки також домагаються від Росії дотриматися міжнародних домовленостей і вивести свої війська з регіону.

Ще у січні чільні представники Євросоюзу почали натякати на те, що три країни Закавказзя: Грузія, Вірменія та Азербайджан - мають можливість стати учасниками програми ЄС «Ширша Європа», яка передбачає поглиблення економічної та політичної інтеграції. В ухваленому звіті Європейського парламенту, який має лише дорадчий статус у питаннях закордонної політики ЄС, народні обранці закликають виділити більше допомоги, зробити необхідні заходи у становленні вільної торгівлі та надати більше повноважень спеціальному посланнику ЄС у справах Закавказзя. Спостерігачі зазначають, що, ймовірно уже на червневому саміті ЄС Грузія, Вірменія та Азербайджан стануть учасниками програми «Ширша Європа». Крім того, Грузія має навіть можливість перейти на статус «нового сусіда» Євросоюзу й так як Україна та Молдова у червні отримає уже конкретний «план дії».

Кріс Паттен - євро-комісар із зовнішніх відносин, виступаючи у четвер в європейському парламенті, заявив, що ЄС уважно стежить за розвитком перетворень у трьох закавказьких державах і домагається, щоб вони інтенсивно працювали в напрямку демократичних та економічних реформ. Хоча, щодо заклику Європарламенту стосовно більшого втручання ЄС у вирішенні конфліктів в регіоні, Паттен поставився більш стримано і вказав на те, що ЄС не готовий до таких операцій:

«Щодо врегулювання конфліктів, то Європейська комісія надає свою повну підтримку зусиллям ОБСЄ та ООН у вирішенні регіональних заморожених конфліктів...Ми готові посприяти у пост-конфліктній відбудові після того, як дійде до мирних домовленостей...».

Зі свого боку європейські народні обранці в ухваленому документі закликають Європейський Союз посилити тиск на офіційну Москву, щоб зайняла конструктивний підхід до процесів врегулювання конфліктів на Закавказзі. Не можна досягнути стабілізації в цьому регіоні, якщо не буде припинено війни в Чечні та якщо не буде виведено російські війська з Грузії, вважають євро-парламентарії. Тим часом, коли у тій справі Європейський союз вагається посилити тиск на офіційну Москву, у Вашингтоні, під час зустрічі із новообраним президентом Грузії Міхеілом Саакашвілі президент Джордж Буш значно чіткіше поставився до цієї проблеми:

«Ми очікуємо, що російська влада виконає стамбульські домовленості. Зобов’язання у Стамбулі чітко вказують на те, що Росія відійде з баз на грузинській території. Ми продовжуємо працювати з президентом Грузії та президентом Путіним щодо виконання цього зобов’язання». В цьому контексті слід зазначити, що виступаючи цього тижня на слуханні у сенаті США, Джордж Тенет, директор Центрального розвідувального управління, перестеріг, що за президента Путіна офіційна «Москва стала більш напористою у своєму підході до сусідніх держав на пострадянському просторі, зокрема коли йдеться про Грузію, Україну та Молдову». Як зазначив шеф ЦРУ, в реалізації своєї стратегії Москва застосовує також російські комерційні структури, передусім із енергетичного сектору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG