Ускладнюється ситуацiя в сербському автономному краю Воєводині. Протягом вихiдних вiдбулися зiбрання полiтичних сил, якi виступають за розширення автономії, та їхнiх опонентiв, якi вимагають централiзацiї Сербії.

Белград, 1 березня 2004 – Крайовий парламент у минулу п’ятницю ухвалив рiшення про прапор Воєводини, про вiдновлення Воєводинської академiї наук та про пiдготовку конституцiї автономного краю.

У суботу в м. Суботіца зiбралися так званi автономiсти, тобто прихильники розширення автономiї, очолюванi спiкером крайового парламенту Ненадом Чанком та лiдером етнiчних угорцiв Йожефом Касою. Вони звернулися до мiжнародного спiвтовариства, вимагаючи допомоги у врегулюваннi статусу краю в рамках Сербiї. Автономiсти стверджують, що багатонацiональна Воєводина повинна мати повну виконавчу, законодавчу та судову самостiйнiсть, так як це було в колишнiй Югославiї. Автономiю Воєводини 15 рокiв тому скасував режим Слободана Мiлошевича.

Уже наступного дня бурхливо вiдреагували централiсти. Вони провели конвенцiю в Новому Саду, головному мiстi Воєводини й ствердили, що Воєводина була й повинна бути сербською. Супротивники автономiї вимагають призначити достроковi крайовi вибори й попереджають про намiр скасувати пiсля виборiв рiшення нинiшнього складу парламенту, який вони називають сепаратистським.

На недавнiх парламентських виборах у Сербiї воєводинськi автономiсти здобули менше 5% голосiв і наразi не мають своїх представникiв у вищому законодавчому органi республiки. Вони прагнуть притягнути на свiй бiк нацiональнi меншини, котрi становлять одну третину населення Воєводини. Проте бiльшiсть меншин, включаючи й 20 тисяч русинiв та українцiв, не хоче втручатися в сербськi справи.

Проти розширення повноважень крайової влади виступають переважно сербськi ультранацiоналiсти та тi сили, котрi свого часу пiдтримували Милошевича. Iнтернацiоналiзацiя воєводинського питання, якої вимагають автономiсти, могла б погiршити стосунки мiж сербами та нацменшинами. Меншини опинилися мiж двох вогнiв.