Київ-Прага, 3 лютого 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Сьогодні середа, 3-тє березня, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Наша тема сьогодні така: “Радіостанцію “Континент” вимкнено з ефіру: хто це зробив і чому?”
Цю тему з нами обговорять: Наталія Лігачова, головний редактор Інтернет-видання “Телекритика”, член Громадської ради з питань свободи слова та інформації, член Комітету київської незалежної профспілки; Сергій Шолох, президент радіо “Континент” (телефоном); Юрій Луценко, народний депутат України (СПУ) (телефоном).
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Сьогодні, 3-го березня, о 13:15 під час програми “Громадського радіо” представники Укрчастотнагляду без рішення суду вимкнули передавач радіостанції “Континент”, який міститься на недержавній території. Також розпочалася конфіскація техніки радіостанції.
Таким чином було припинене мовлення радіостанції, яка транслювала незалежні, неупереджені новини служб “Бі-Бі-Сі”, “Німецької хвилі”, “Польського радіо”, “Голосу Америки”, а також програм радіо “Свобода”.
Також повідомляють в радіо “Континент”, що міліція забрала двох співробітників компанії: В’ячеслава Бікмана, програмного директора, і Олександра Доміна, інженера.
У нас на зв’язку пан Луценко, який безпосередньо бачив, як все це відбувалося. Наскільки мені відомо, Ви також визволили тих двох хлопців з тенет української міліції. Чи не так, пане Луценко?
Юрій Луценко
Добрий вечір, шановні радіослухачі, шановна пані Ірино!
Я, на жаль, не був присутнім під час закриття радіо “Континент”, бо думаю, що в такому разі не відбулося б закриття, адже це повне порушення українського законодавства.
Але коли я прочитав на своїй електронній пошті в офісі інформацію про брутальні дії представників Укрчастотнагляду та міліції, я відразу поїхав до колег, з’ясував, де перебувають(вибачте за слово) полонені журналісти, та близько 5-ї години добився того, щоб троє представників “Континенту” були випущені із кабінетів Печерського райвідділу міліції. | Ірина Халупа
Так що, їх аж троє було? Нам відомо про двох. А хто був третій?
Юрій Луценко
Двоє було журналістів і один їхній колега, який випадково перебував на території радіостанції і був затриманий разом із журналістами.
Мова йде про те, що це була зарані спланована акція, коли арештовували всіх, хто перебував на території, вільній від Кучми: і журналістів, і їхніх колег.
Так що людина потрапила випадково, але цілеспрямовано до міліції.
Ірина Халупа
Пане Луценко, щоб когось заарештувати, то треба йому якусь претензію висунути. Отже, які претензії висувалися тим трьом особам?
Юрій Луценко
Ніяких. Їх просто затримали, завезли в райвідділ та й допитували, аж допоки не з’явився депутат ВР з протестами, з заявами, з претензіями. Після цього їх відразу випустили. Наша звичайна українська практика політичних розправ.
Ірина Халупа
Допитували про що?
Юрій Луценко
Допитували про те, чому вони мають сміливість транслювати в український ефір те, що не подобається владі. Бо ми всі цілком мусимо розуміти, що закриття сьогодні радіо “Континент” є дуже влучним пострілом влади для забиття відразу декількох вільних зайців: радіо “Свобода”, радіо “Бі-Бі-Сі”...
Ірина Халупа
Це в десятку вцілити.
Юрій Луценко
...“Громадського радіо” тощо. Люди дійсно готувалися до цього ретельно і сьогодні зробили сплановану акцію.
Я хочу Вам пояснити (я не маю претензії до представників міліції) деякі правові аспекти цієї ситуації.
Справа в тому, що Держкомзв’язку має підпорядковану організацію, Державну інспекцію електрозв’язку, яка має наглядати за тим, щоб на українських частотах працювали ті, хто має на це право, ліцензію.
Радіо “Континент” вже три роки поспіль сперечається з приводу позбавлення їх ліцензії. І поки вони ведуть судові “розбірки” цієї ситуації, то їх не можна чіпати.
Але українська влада тримала три роки цю ситуацію більш-менш спокійно, аж поки в ефірі “Континенту” не з’явилася, крім всього іншого, ще й “Свобода”. Їм зробили попередження перше, друге, а сьогодні було третє, остаточне. Вони не можуть пережити того, що “Свобода” з’явилася, принаймні, в київському ефірі.
Саме тому радіо “Континент” сьогодні було остаточно задавлене, не дивлячись на те, що їхня справа виходу на частоті 100,9 не є владнана судовою інстанцією, якою сьогодні є Європейський суд з прав людини тощо.
Отже, сьогодні працівники Держкомзв’язку з’явилися разом з працівниками центрального проводу МВС України, з представниками СБУ з тим, щоб заглушити цей голос.
Я питаю сьогодні працівників міліції (чому вони затримали журналістів, я навіть не питав, бо все зрозуміло – в них така міліцейська функція): “На якій підставі ви забрали передавачі радіо “Континент”?” Вони мені відповідають: “На підставі спільного наказу МВС та Держкомзв’язку.”
Це підзаконний акт, який порушує всі права на приватну власність, які закріплені в Конституції, в законодавстві України.
Кажу: “Ви розумієте, що ви вчиняєте неправильно?” Відповідає: “Так, але ми працівники МВС. У нас є наказ, який на сьогодні не відмінений, і ми працюємо по ньому”.
Ірина Халупа
А наказ – це святе.
Юрій Луценко
Так, наказ для них, для людей у погонах, - це святе. Так, я розумію, що до них у мене менше претензій, в мене є колосальні претензії до Держкомзв’язку.
Насправді працівники Державної інспекції електрозв’язку сьогодні... Перший керівник відсутній на роботі, його заступник відсутній на роботі, начальники відділів відсутні на роботі. Коли я кажу: “Я до вас приїду”. Мені відповідають: “Нас не буде на роботі, не приїжджай”.
Отже, мова йде про виконання політичного замовлення. Отже, мова йде про політичний розбій.
Ми сьогодні є свідками остаточного нищення свободи слова.
Якщо ще згадати про те, що закрили радіо “Рокс”, нищать “Сільські вісті”, закривають інші не опозиційні, підкреслюю, а просто вільні ЗМІ, якщо ми згадаємо про те, що вчора в Харкові вперше за багато років закрили вихід авторської програми Сергія Починкова на “7-му каналі” тільки із-за того, що пан Кучма завітав до Харкова, ми мусимо усвідомити, що українська влада готується не до виборів, а до призначення чергового Президента України, “чергового Кучми”, і для цього вони закривають всі вільні, незалежні від влади ЗМІ.
Ірина Халупа
Дякую, пане Луценко. Давайте послухаємо пана Шолоха. Пане Сергію, що я можу Вам сказати... Я, звичайно, раділа, коли Ви погодилися співпрацювати з радіо “Свобода”. Я ніколи не думала, що, власне, наша присутність на радіо “Континент” закінчиться такими сумними справами.
Що Ви хочете сказати з цього приводу?
Сергій Шолох
Ви пам’ятаєте нашу зустріч?
Ірина Халупа
Пам’ятаю дуже добре.
Сергій Шолох
І перше, що я сказав, що я це теж хочу, але я боюсь. Виявляється, що мої побоювання були небезпідставними.
Те, що сьогодні відбулось, я б назвав так: акт помсти. Влада довго терпіла те, що я робив. Так мене ганяли 3 роки, більше навіть, але активно 3 роки ганяли. Так мені вдавалось відстоювати якось це.
Після нашої зустрічі в понеділок позаминулий, в суботу мене намагались заарештувати під дверима моєї хати, коли я виходив на зустріч із Ярославом Кошовим. По телефону домовлена була зустріч, значить, вони слухали телефон і знали, коли я буду виходити.
Мені вдалося втекти тільки, тому що я трошки схитрив. Я розумів, що ці хлопці молоді і натреновані, і тому я працював головою, а не ногами. Я забіг за будинок, сховався за кущ, і вони побігли далі, а я побіг в іншу сторону.
Я переховувався тиждень у друзів, кожен день міняючи квартиру. Я приходив додому дітей побачити, як ото у школі в нас про партизанів вчили: вночі, не включаючи світла. Кілька годин побули разом, і я, поки не розсвіло, йшов далі ховатись.
Потім у середу минулу зі мною зустрілись представники СДПУ(О). Вони вимагали, щоб я прийшов до них в офіс. Я категорично відмовився і сказав, що я буду зустрічатись тільки в публічному місці.
Ірина Халупа
Навіщо Ви маєте до них іти? Що, вони вас запрошують на чай?
Сергій Шолох
Вони сказали, що є розмова. Це дзвонила моя колишня адвокатеса. Вона сказала, що є розмова, що нам потрібно зустрітись.
Я зустрівся і перед тим передзвонив друзям- журналістам, щоб вони прийшли в те ж саме місце, щоб були свідки, якщо що.
Коли прийшли ці люди, їх було двоє: помічник Шуфрича і ця моя колишня адвокатсса.
Перше, що вони сказали, що якщо я візьму “Свободу” в ефір, то мені буде кінець, і радіостанції буде кінець. І далі запропонували співпрацю, що якщо я погоджусь працювати на них, але, не говорячи про це, щоб ніхто не знав, то всі мої справи будуть закриті: всі мої, проти “Континенту”, проти мене. Буде отримана ліцензія, і я буду, як риба в маслі. Будуть гроші, буде все.
Мені довелося трошки схитрити. Я погодився на всі їхні вимоги, аби мати змогу виїхати. Я думаю, що це акт помсти. Тому що, коли вони зрозуміли, що мене вони фізично дістати не зможуть, то вони просто розгромили “Континент”.
Це просто бандитський напад. Тому що, згідно з законом України, це є моя власність, і ніхто пальцем не може її чіпати. Якщо “Укрчастотнагляд” має претензії, мав би прислати припис, і якщо я його не виконую, то він мав право подати в суд і в судовому порядку, тільки після рішення судового щось робити.
Але вони чітко розуміли, що суд не посміє прийняти рішення проти Європейського суду, так як справа вже активно розглядається в Європейському суді.
І при тому, що нема у нас незалежного суду, але б жоден суддя не посмів прийняти таке рішення, знаючи і маючи документи про розгляд справи в Європейському суді.
Тому вони вирішили просто бандитським методом розгромити станцію. І це просто акт помсти.
Ірина Халупа
До речі, пане Шолох, ми просили ваших співробітників підійти сьогодні, взяти участь у цьому ефірі, але, звичайно, люди перелякані, і ніхто не хоче нічим ризикувати. Так що ми вам вдячні, що Ви погодилися з нами сьогодні розмовляти.
Що конкретно було зроблено? Що вони забрали, що конфіскували? Як зараз виглядає ваше приміщення?
Сергій Шолох
Я там не був. Точно не можу сказати. Зі слів моїх співробітників...
Ірина Халупа
А ось, власне, це вимкнення передавача, який міститься на недержавній території. Поясніть, як це робиться взагалі. Це просто питання однієї кнопки?
Сергій Шолох
Вони прийшли, зламали двері, вимкнули передавач від струму – знеструмили. Потім повідключали все. Люди з “Укрчастотнагляду” знають, як це робити - повністю комплекс передавальний забрали, приміщення опечатали, опломбували і повісили свій замок.
Ірина Халупа
А яке майно вони позабирали, крім цього передавача? Щось інше взяли чи ні?
Сергій Шолох
Ні, нічого іншого не взяли. Вони просто запломбували приміщення, і тепер ми самі не можемо туди попасти.
Ірина Халупа
Ясно. Ми сьогодні також зв’язались з представниками братніх, можна сказати, радіостанцій і попросили їх відреагувати на те, що сталося сьогодні з радіо “Континент”.
Я пропоную вам, шановні гості, і нашим слухачам послухати, як відреагував на це, що сталося сьогодні, виконувач обов’язків директора “Громадського радіо” Тарас Кузьмов.
Тарас Кузьмов
Отже, закриття радіо “Континент”, безперечно, є новою сторінкою у систематичному процесі зачистки українського телерадіопростору від мовників, які не є підконтрольні владі, і відтак собі можуть дозволити представити кілька точок зору, надати українському слухачеві чи глядачеві повноцінну картину того, що відбувається.
Насторожує те, що цього разу планка такої зачистки була виставлена трошки на новий рівень, бо, мабуть, важко сприймати ознакою цивілізованої держави факт вламування на територію радіокомпанії і фактично відключення радіопередавача, взагалі здійснення всього можливого і неможливого для того, щоб ця радіокомпанія не з’явилася в ефір.
Ірина Халупа
Це був Тарас Кузьмов, від “Громадського радіо”.
Ростислав Хотин, головний редактор української служби “Бі-Бі-Сі” з реакцією цієї радіостанції.
Ростислав Хотин
Ми з прикрістю почули звістку про те, що радіо “Континент”, станція-партнер “Бі-Бі-Сі” протягом багатьом років, була знята з ефіру сьогодні у Києві.
Багато слухачів “Бі-Бі-Сі” в столиці України налаштовувались на хвилю української служби “Бі-Бі-Сі” саме через трансляцію “Континентом” наших програм. Шкода, що тепер у них не буде такої можливості.
Нам було приємно працювати з радіо “Континент”, і “Бі-Бі-Сі” сподівається, що ця радіостанція зможе подати свою заявку на радіочастоту у майбутньому з тим, аби і надалі збагачувати вибір українського радіослухача своїми програмами.
Ірина Халупа
Головний редактор української служби “Бі-Бі-Сі” Ростислав Хотин.
І ще один представник іноземного радіомовлення – це головний редактор “Німецької хвилі” (Deutchshe welle) Мудрак Шореч.
Мудрак Шореч (переклад)
Радіостанція “Німецька хвиля” надзвичайно занепокоєна повідомленням про те, що влада України ухвалила рішення закрити радіостанцію “Континент”.
Радіостанція “Континент” є нашим партнером з березня 2000 року. Вже і в минулому було немало свідчень того, що влада в Україні не дотримується свободи слова у мас-медіа.
Ірина Халупа
Мудрак Шореч, головний редактор “Німецької хвилі”.
Пані Лігачова, ви повідомили на Вашому сайті “Телекритика”, що у вівторок, в день візиту Президента Кучми до Харкова на 7-му каналі цього міста було знято з ефіру програму “Комендантська година”. Про це і згадував пан Луценко.
Ця передача виходить в ефір щотижня по вівторках о 19:30. Керівництво цього каналу і раніше забороняло деякі гострі сюжети, а вчора зняло з ефіру всю програму, мотивуючи це тим, що глядачам буде нецікаво.
Ведучий програми “Комендантська година” і продюсер студії “Борея” Сергій Путінков пов’язує цей інцидент з приїздом до Харкова Леоніда Кучми.
Що це за “потьомківські села” в царині інформації? Що взагалі відбувається? Невже ж вірять, що можна все закрити, а просто будуть якісь дитячі казки і райдужні пісеньки скрізь вихвалювати? Все це є статус-кво?
Наталія Лігачова
Ви знаєте, це, справді, дуже дивна ситуація, але я знаю, що навіть самі ті, хто займається чорним піаром на нашому телебаченні, на нашому радіо, на незалежному, а дуже залежному від влади, самі кажуть, що те, що вони роблять, це, власне, для одного глядача, слухача або читача. Я думаю, що насправді їх дещо більше, ніж один головний слухач, глядач і читач. Але це така гра, власне. Вона, безумовно, має за собою...
Ірина Халупа
Але для якого глядача? Український споживач масової інформації не дурний, він розумний, він знає, що відбувається, і прекрасно це розуміє.
Наталія Лігачова
Чому в нас, наприклад, у прайм-тайм теленовини одні, а пізно ввечері інші? Бо, як кажуть, “папа” (тобто, Леонід Данилович Кучма) в цей час вже спить і телевізор уже не бачить. А коли він бачить...
Ірина Халупа
Так що можна бути відважнішим тоді?
Наталія Лігачова
Так. Можна бути відважнішим. Але, насправді, я думаю, що, безумовно, проблема дещо гостріша і складніша, бо не тільки Леонід Данилович все визначає. Я думаю, що працюють й інші, їм подобаються саме такі програми, які виходять у прайм-тайм. Все ж таки, дійсно, це така вже азіатська традиція, що в ефірі (особливо в ефірі, а не в пресі) має бути все, що тільки подобається головному керівнику країни. Це звичка така вже партійного керівництва, а наше керівництво незалежної України звідтіля все ж таки, як ви не крутіть.
Ірина Халупа
Так.
Наталія Лігачова
Але, безумовно, ця ситуація з радіо “Континент” – це взагалі вже, як-то кажуть, “бєспрєдєл” повний. Ось, власне, я тільки повернулася з засідання ініціативної групи журналістів, які вважають, що ми повинні в день 9 березня, незалежно від якихось сил або офіційних делегацій, які будуть покладати квіти до пам’ятника Шевченку, вийти, щоб сказати голосно слово “воля”, бо те, що зараз відбувається, оцей тиск такий уже дуже серйозний на незалежні видання, вже переходить всі можливі рамки.
Ірина Халупа
Пане Луценко, все ж таки ті радіостанції, які зникли з ефіру у зв’язку з закриттям “Континенту” – це не просто собі якісь, так би мовити, ентузіастські маленькі передачі. “Громадське радіо” здобуло для себе поважне реноме в столиці України, за “Бі-Бі-Сі” стоїть Великобританія і британський уряд, за “Німецькою хвилею” стоїть німецький платник податків і німецька держава, а за радіо “Свобода”, до речі, теж стоїть американська держава. Звичайно, буде якась реакція, і не просто якась тихенька, буде реакція критична, гостра. І це знову вкотре буде бити по іміджу України. Хіба це не розуміють на печерських пагорбах? Чи їм по барабанах, перепрошую за грубість?
Юрій Луценко
Пані Ірино, ситуація така: наша влада, яка чітко знає, що за них голосує в кращому випадку 6-8% українських громадян і багатіють на Президенті Кучмі, чітко знають, що їм потрібно зробити не вибори, а перепризначення нині діючої влади в різних форматах. Для цього одна з умов є однодумство підконтрольної Адміністрації Президента преси та ЗМІ. Вони сьогодні нищать все, що їм не підкоряється. Мова не йде про те, що нищать опозиційну пресу чи партійну пресу. Мова йде про те, що всі, хто не підкоряється вказівкам АП, будуть закриті. Сьогодні ми є свідками цього процесу. Я вам скажу чесно: я не знаю, яка буде реакція Великої Британії, США, Німеччини, інших цивілізованих, демократичних держав. Мене турбує не це. Скажу вам чесно й відверто: я не вірю в те, що наша влада боїться європейської чи заокеанської демократії. Мене турбує, чи буде на це реакція глядачів і слухачів вільних ЗМІ. Сьогодні ми маємо єдине останнє джерело незалежної інформації – “5 телеканал”.
Ірина Халупа
Так.
Юрій Луценко
Я думаю, що сьогодні треба робити все, аби і працівники цього каналу, і журналісти, які співпрацюють з ним, журналісти, які симпатизують йому, його глядачі виходили на вулицю. Власне, 9 березня ми маємо не тільки святкувати святий День народження Тараса Шевченка, але й робити акцію боротьби за свободу слова разом з незалежними журналістами (дякую Наталії Лігачовій, яка про це говорить). Партія не буде їх підпирати, вони самі зроблять цю справу – ці чесні, вільні журналісти. Але всі громадяни, партійні чи безпартійні, опозиційні чи неопозиційні, просто вільні громадяни європейської України мусять вийти на вулиці і сказати: “Ми хочемо мати альтернативне джерело інформації від “УТ-1” і “медведчуковського телебачення”!” Ми мусимо це зробити. Якщо ні, то в нас будуть не вибори, а призначення.
Якщо українці на це здатні, тоді я вірю в наше майбутнє під час президентських перегонів. Якщо ні – то, перепрошую, 9 число може стати акцією, як та, що 2 роки тому поклала край “Україні без Кучми” (це песимістичний сценарій). А може стати відновленням руху до нової демократичної європейської України (це оптимістичний сценарій). Відповідь на те, чи мені сповідувати песимізм чи оптимізм, мусять дати наші виборці, наші люди, наші прості українці, які мусять сказати, чи вони хочуть “азіопу” з “УТ-1” і медведчуківськими презервативами замість телебачення, чи вони хочуть все ж таки нормальну державу з нормальним життям, з нормальною, принаймні, інформацією, я вже не кажу – зарплатою. Принаймні, знати правду, мати право на правду. Виходьте на вулицю, ставайте о 13-й годині на Софіївській площі. Ідемо разом до пам’ятника Шевченку, кладемо квіти, заявляємо, що ми вимагаємо мати право на правду. Якщо це станеться, то в нас є перспектива. Якщо ні, то будемо отак, як ми зараз з вами на підпіллі спілкуємося в ефірі, який не чують всі ті, хто хотів би його чути.
Ірина Халупа
Так. Пане Луценко, “Ми хочемо мати альтернативне джерело інформації”. Це повинно бути таким лозунгом тих українців, які, власне, хочуть чути неупереджену інформацію. Мені пригадується кілька років тому, коли чеська влада намагалася керувати однією телестанцією у Празі. Було призначене нове керівництво. Глядачам це абсолютно не сподобалося. Чехи сотнями тисяч вийшли на вулиці і своє відстояли.
Пані Лігачова, що можна робити у такій ситуації, коли справді населення дещо пасивне, влада ніби-то контролює всі ЗМІ? В принципі, контролює все. Що б ви не ввімкнули – ідуть якісь реклами про горілку, або хтось співає (в українському ефірі вічно хтось співає). Не кожний має доступ до приймача з короткими хвилями, не кожний має терпеливість, власне, робити те, що потрібно, щоб зловити гарний сигнал і займатися тими справами. Який вихід у такій ситуації? Бо людина, як споживач інформації, потребує мати доступ до якихось нормальних незалежних, неупереджених джерел.
Наталія Лігачова
Власне, це дуже важка ситуація і не можна казати, що так її легко якось подолати. Це дійсно так. Наприклад, коли дивляться навіть мої рідні наше телебачення, вони, дещо знаючи з того, що відбувається насправді, не отримуючи ту інформацію, дуже незадоволені цим. Не задоволені, що вони не можуть ніяк впливати на цю ситуацію. Ви розумієте, що, власне, держава цього і прагне.
А того, що відбувалося у Празі кілька років тому, не може бути в країні, яка ще не звикла, вибачте, вона не встигла звикнути до вільного слова, до вільного телебачення, до вільних ЗМІ.
Дуже коротким цей був час, коли вони ще були такими вільними під час “перебудови”. І маємо справу з деякою ментальністю і таке інше. Але в той же час, ми дуже часто згадуємо про те, що 300 років “газончик стригли” в Британії.
І я кажу, що так, я розумію, що може бути, що ми знову програємо, але грати треба. Тобто кожен крок він все одно у майбутнє.
Ірина Халупа
Грати як?
Наталія Лігачова
Грати за правилами, грати за те, щоб глядач мав дійсно неупереджену або альтернативну, навіть упереджену, але альтернативну інформацію тій інформації, яку він має від влади.
І кожен крок за це – це крок у майбутнє. Ми маємо розуміти, що ми можемо не перемогти завтра, і ми можемо не перемогти післязавтра, але ми все рівно переможемо, бо історична логіка влади, яка, власне, хоче не змінювати наше життя, нашу дійсність на краще, а вона вважає, що достатньо тільки правильно її інтерпретувати через ЗМІ і вона втримається в своїх кабінетах.
Все рівно історично ця логіка врешті-решт не може перемогти. Тому треба все ж таки перш за все працювати самим, працювати професійно тим, хто має якусь можливість, треба якимось чином чинити опір на своїх місцях робочих, навіть коли ви працюєте на телеканалах підвладних, привладних.
Я знаю, що дуже багато журналістів, наприклад, на тому ж каналі “1+1” відмовляються озвучувати ті сюжети, які не відповідають їхній позиції. Це теж позиція, нібито з підпілля, але це вже позиція.
Ірина Халупа
Це певний опір.
Наталія Лігачова
Так, це певний опір. Таке видання, як наше, власне, воно має в Інтернеті більше ще свободи, все ж таки воно ще не має такого тиску, нажиму, як у інших. Тобто всі ми маємо щось робити.
З іншого боку – так, я теж вважаю, що вже пора виходити на вулиці, це дійсно так. Це дійсно те, чого, власне, і боїться влада, тільки цього вона боїться насправді.
Ірина Халупа
Пане Шолох, ви як продюсер інформації, людина, яка дає цей продукт споживачеві, як Ви розцінюєте цю ситуацію? У чому Ви бачите її спасіння, так би мовити, чи вихід?
Якщо люди відчувають в собі якусь несилу чи безсилля, вважають, що вони не можуть впливати на те, що є, то як це почуття з себе якимось чином викорінити?
Просто як вийти з цього зачарованого кола?
Сергій Шолох
Я вважаю, що просто треба себе любити...
Ірина Халупа
І шанувати мабуть?
Сергій Шолох
Шанувати, любити, до себе відноситися з повагою. І спасти може тільки активний, я б, може, сказав, агресивний опір владі, не владі – режиму (це не є влада).
Інакше – всіх нас чекає одна доля. Я б хотів (програма закінчується) принести мої щирі співчуття родині Юри Чечика, який сьогодні загинув. Я вважаю, що його вбили.
Можливо, він зайняв моє місце. Режиму треба було когось вбити, щоб жодна радіостанція в Україні не взяла собі в ефір “Свободу”. І мені чудом вдалося спастися.
Коли в середу відбулася зустріч, я скажу, що мені практично силком заливали віскі, поряд сиділи два менти в цивільному, які чекали результату розмови.
Якби я повів себе інакше, то, можливо, в середу ввечері мене б знайшли десь мертвим, тому що вони готувалися, вони хотіли мене напоїти, щоб якщо що, списати на п’яний дебош.
Але тоді я, по-перше, їх переграв у цій розмові, вони повірили, що я згоден з ними співпрацювати, по-друге, я залишав це місце в оточенні друзів-журналістів і колег з дипломатичних місій різних.
То, можливо, Юра зайняв моє місце. Треба був хтось, щоб налякати всіх директорів радіостанцій.
Ірина Халупа
Це дуже страшна річ, що сталося з паном Чечиком, і ми також всі співчуваємо його родині, в нього двоє дітей залишилося, вдова дружина. І це дуже сумна і страшна ситуація.
Мені здається, що я говорю за всіх своїх колег, коли я кажу, що це великий тягар у наших серцях, бо була можливість зробити щось хорошого разом, і за цю можливість загинула людина, і це дуже сумно і дуже страшно.
Я би не хотіла думати, що це справді було так, як Ви кажете, пане Шолох, і сподіваюся, що так воно і не було. Але факт фактом, що Україна – дивна країна, і дивні речі там трапляються.
Пане Луценко, ви як політик, як Ви бачите вихід з цієї ситуації, крім зміни влади, звичайно?
Юрій Луценко
Пані Ірино, я буду казати не як політик, а як нормальна людина. До біса всі ці дипломатичні виверти, скажу одне: якщо ми хочемо жити по-людськи, то кажіть: “Кучму геть!” і не вдома на кухні, а на вулиці.
Виходьте 9-го числа на вулиці, кажіть це вголос, інакше це будемо казати по камерах. Бо наша влада у словосполученні “вільна економічна зона” знає тільки останнє слово: “зона”.
Нас це чекає. Всі ці донецькі, дніпропетровські, кумівські – які завгодно. Ми зараз можемо плутатися в багатьох поняттях, говорити про одного журналіста, про інші ситуації.
Пані Наталія, яку я щиро поважаю, каже, що рано чи пізно ми цю траву викосимо. Та не хочу я 300 років чекати! У мене одному сину 14 років, другому – 4. Я хочу, щоб обидва жили в нормальній Україні!
Виходьмо зараз, кажімо зараз всі разом! Інакше потім буде, вибачте, пізно, бо буде, як у Росії, коли влада призначає того, кого хоче, і вони отримають стільки відсотків, скільки хочуть, і “по барабану” їм – пропорційні ці вибори чи мажоритарні, і парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська республіка – все це вторинне.
Ми сьогодні повинні відстоювати свої права на вибори, своє право на владу. А це можна зробити лише на вулиці. Якщо треба, то я особисто піду і зіб’ю табличку “Київ” на Житомирській трасі і почеплю там “Тбілісі”, бо іншого виходу я не бачу.
Ірина Халупа
Дякую вам, шановні гості, за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”! Я на цій ноті завершую нашу програму, бо, на жаль, часу більше немає.
Сьогодні про закриття радіо “Континент” з нами дискутували такі гості: президент радіокомпанії “Континент” Сергій Шолох, народний депутат від СПУ Юрій Луценко і головний редактор Інтернет-видання “Телекритика” Наталя Лігачова.
З вами була Ірина Халупа. Передачі української “Свободи” тривають до 23-ї години. Ми розуміємо, як це важко наш сигнал в ці часи зловити, бо поки що ми виходимо майже лише на коротких хвилях, хоча Західна Україна може нас зловити на середніх хвилях, на частотах 1188.
З вами прощається Ірина Халупа. Шануймося!
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Сьогодні середа, 3-тє березня, 20-та година. З вами передача “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Наша тема сьогодні така: “Радіостанцію “Континент” вимкнено з ефіру: хто це зробив і чому?”
Цю тему з нами обговорять: Наталія Лігачова, головний редактор Інтернет-видання “Телекритика”, член Громадської ради з питань свободи слова та інформації, член Комітету київської незалежної профспілки; Сергій Шолох, президент радіо “Континент” (телефоном); Юрій Луценко, народний депутат України (СПУ) (телефоном).
Вітаю вас, шановні гості, і дякую за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Сьогодні, 3-го березня, о 13:15 під час програми “Громадського радіо” представники Укрчастотнагляду без рішення суду вимкнули передавач радіостанції “Континент”, який міститься на недержавній території. Також розпочалася конфіскація техніки радіостанції.
Таким чином було припинене мовлення радіостанції, яка транслювала незалежні, неупереджені новини служб “Бі-Бі-Сі”, “Німецької хвилі”, “Польського радіо”, “Голосу Америки”, а також програм радіо “Свобода”.
Також повідомляють в радіо “Континент”, що міліція забрала двох співробітників компанії: В’ячеслава Бікмана, програмного директора, і Олександра Доміна, інженера.
У нас на зв’язку пан Луценко, який безпосередньо бачив, як все це відбувалося. Наскільки мені відомо, Ви також визволили тих двох хлопців з тенет української міліції. Чи не так, пане Луценко?
Юрій Луценко
Добрий вечір, шановні радіослухачі, шановна пані Ірино!
Я, на жаль, не був присутнім під час закриття радіо “Континент”, бо думаю, що в такому разі не відбулося б закриття, адже це повне порушення українського законодавства.
Але коли я прочитав на своїй електронній пошті в офісі інформацію про брутальні дії представників Укрчастотнагляду та міліції, я відразу поїхав до колег, з’ясував, де перебувають(вибачте за слово) полонені журналісти, та близько 5-ї години добився того, щоб троє представників “Континенту” були випущені із кабінетів Печерського райвідділу міліції. | Ірина Халупа
Так що, їх аж троє було? Нам відомо про двох. А хто був третій?
Юрій Луценко
Двоє було журналістів і один їхній колега, який випадково перебував на території радіостанції і був затриманий разом із журналістами.
Мова йде про те, що це була зарані спланована акція, коли арештовували всіх, хто перебував на території, вільній від Кучми: і журналістів, і їхніх колег.
Так що людина потрапила випадково, але цілеспрямовано до міліції.
Ірина Халупа
Пане Луценко, щоб когось заарештувати, то треба йому якусь претензію висунути. Отже, які претензії висувалися тим трьом особам?
Юрій Луценко
Ніяких. Їх просто затримали, завезли в райвідділ та й допитували, аж допоки не з’явився депутат ВР з протестами, з заявами, з претензіями. Після цього їх відразу випустили. Наша звичайна українська практика політичних розправ.
Ірина Халупа
Допитували про що?
Юрій Луценко
Допитували про те, чому вони мають сміливість транслювати в український ефір те, що не подобається владі. Бо ми всі цілком мусимо розуміти, що закриття сьогодні радіо “Континент” є дуже влучним пострілом влади для забиття відразу декількох вільних зайців: радіо “Свобода”, радіо “Бі-Бі-Сі”...
Ірина Халупа
Це в десятку вцілити.
Юрій Луценко
...“Громадського радіо” тощо. Люди дійсно готувалися до цього ретельно і сьогодні зробили сплановану акцію.
Я хочу Вам пояснити (я не маю претензії до представників міліції) деякі правові аспекти цієї ситуації.
Справа в тому, що Держкомзв’язку має підпорядковану організацію, Державну інспекцію електрозв’язку, яка має наглядати за тим, щоб на українських частотах працювали ті, хто має на це право, ліцензію.
Радіо “Континент” вже три роки поспіль сперечається з приводу позбавлення їх ліцензії. І поки вони ведуть судові “розбірки” цієї ситуації, то їх не можна чіпати.
Але українська влада тримала три роки цю ситуацію більш-менш спокійно, аж поки в ефірі “Континенту” не з’явилася, крім всього іншого, ще й “Свобода”. Їм зробили попередження перше, друге, а сьогодні було третє, остаточне. Вони не можуть пережити того, що “Свобода” з’явилася, принаймні, в київському ефірі.
Саме тому радіо “Континент” сьогодні було остаточно задавлене, не дивлячись на те, що їхня справа виходу на частоті 100,9 не є владнана судовою інстанцією, якою сьогодні є Європейський суд з прав людини тощо.
Отже, сьогодні працівники Держкомзв’язку з’явилися разом з працівниками центрального проводу МВС України, з представниками СБУ з тим, щоб заглушити цей голос.
Я питаю сьогодні працівників міліції (чому вони затримали журналістів, я навіть не питав, бо все зрозуміло – в них така міліцейська функція): “На якій підставі ви забрали передавачі радіо “Континент”?” Вони мені відповідають: “На підставі спільного наказу МВС та Держкомзв’язку.”
Це підзаконний акт, який порушує всі права на приватну власність, які закріплені в Конституції, в законодавстві України.
Кажу: “Ви розумієте, що ви вчиняєте неправильно?” Відповідає: “Так, але ми працівники МВС. У нас є наказ, який на сьогодні не відмінений, і ми працюємо по ньому”.
Ірина Халупа
А наказ – це святе.
Юрій Луценко
Так, наказ для них, для людей у погонах, - це святе. Так, я розумію, що до них у мене менше претензій, в мене є колосальні претензії до Держкомзв’язку.
Насправді працівники Державної інспекції електрозв’язку сьогодні... Перший керівник відсутній на роботі, його заступник відсутній на роботі, начальники відділів відсутні на роботі. Коли я кажу: “Я до вас приїду”. Мені відповідають: “Нас не буде на роботі, не приїжджай”.
Отже, мова йде про виконання політичного замовлення. Отже, мова йде про політичний розбій.
Ми сьогодні є свідками остаточного нищення свободи слова.
Якщо ще згадати про те, що закрили радіо “Рокс”, нищать “Сільські вісті”, закривають інші не опозиційні, підкреслюю, а просто вільні ЗМІ, якщо ми згадаємо про те, що вчора в Харкові вперше за багато років закрили вихід авторської програми Сергія Починкова на “7-му каналі” тільки із-за того, що пан Кучма завітав до Харкова, ми мусимо усвідомити, що українська влада готується не до виборів, а до призначення чергового Президента України, “чергового Кучми”, і для цього вони закривають всі вільні, незалежні від влади ЗМІ.
Ірина Халупа
Дякую, пане Луценко. Давайте послухаємо пана Шолоха. Пане Сергію, що я можу Вам сказати... Я, звичайно, раділа, коли Ви погодилися співпрацювати з радіо “Свобода”. Я ніколи не думала, що, власне, наша присутність на радіо “Континент” закінчиться такими сумними справами.
Що Ви хочете сказати з цього приводу?
Сергій Шолох
Ви пам’ятаєте нашу зустріч?
Ірина Халупа
Пам’ятаю дуже добре.
Сергій Шолох
І перше, що я сказав, що я це теж хочу, але я боюсь. Виявляється, що мої побоювання були небезпідставними.
Те, що сьогодні відбулось, я б назвав так: акт помсти. Влада довго терпіла те, що я робив. Так мене ганяли 3 роки, більше навіть, але активно 3 роки ганяли. Так мені вдавалось відстоювати якось це.
Після нашої зустрічі в понеділок позаминулий, в суботу мене намагались заарештувати під дверима моєї хати, коли я виходив на зустріч із Ярославом Кошовим. По телефону домовлена була зустріч, значить, вони слухали телефон і знали, коли я буду виходити.
Мені вдалося втекти тільки, тому що я трошки схитрив. Я розумів, що ці хлопці молоді і натреновані, і тому я працював головою, а не ногами. Я забіг за будинок, сховався за кущ, і вони побігли далі, а я побіг в іншу сторону.
Я переховувався тиждень у друзів, кожен день міняючи квартиру. Я приходив додому дітей побачити, як ото у школі в нас про партизанів вчили: вночі, не включаючи світла. Кілька годин побули разом, і я, поки не розсвіло, йшов далі ховатись.
Потім у середу минулу зі мною зустрілись представники СДПУ(О). Вони вимагали, щоб я прийшов до них в офіс. Я категорично відмовився і сказав, що я буду зустрічатись тільки в публічному місці.
Ірина Халупа
Навіщо Ви маєте до них іти? Що, вони вас запрошують на чай?
Сергій Шолох
Вони сказали, що є розмова. Це дзвонила моя колишня адвокатеса. Вона сказала, що є розмова, що нам потрібно зустрітись.
Я зустрівся і перед тим передзвонив друзям- журналістам, щоб вони прийшли в те ж саме місце, щоб були свідки, якщо що.
Коли прийшли ці люди, їх було двоє: помічник Шуфрича і ця моя колишня адвокатсса.
Перше, що вони сказали, що якщо я візьму “Свободу” в ефір, то мені буде кінець, і радіостанції буде кінець. І далі запропонували співпрацю, що якщо я погоджусь працювати на них, але, не говорячи про це, щоб ніхто не знав, то всі мої справи будуть закриті: всі мої, проти “Континенту”, проти мене. Буде отримана ліцензія, і я буду, як риба в маслі. Будуть гроші, буде все.
Мені довелося трошки схитрити. Я погодився на всі їхні вимоги, аби мати змогу виїхати. Я думаю, що це акт помсти. Тому що, коли вони зрозуміли, що мене вони фізично дістати не зможуть, то вони просто розгромили “Континент”.
Це просто бандитський напад. Тому що, згідно з законом України, це є моя власність, і ніхто пальцем не може її чіпати. Якщо “Укрчастотнагляд” має претензії, мав би прислати припис, і якщо я його не виконую, то він мав право подати в суд і в судовому порядку, тільки після рішення судового щось робити.
Але вони чітко розуміли, що суд не посміє прийняти рішення проти Європейського суду, так як справа вже активно розглядається в Європейському суді.
І при тому, що нема у нас незалежного суду, але б жоден суддя не посмів прийняти таке рішення, знаючи і маючи документи про розгляд справи в Європейському суді.
Тому вони вирішили просто бандитським методом розгромити станцію. І це просто акт помсти.
Ірина Халупа
До речі, пане Шолох, ми просили ваших співробітників підійти сьогодні, взяти участь у цьому ефірі, але, звичайно, люди перелякані, і ніхто не хоче нічим ризикувати. Так що ми вам вдячні, що Ви погодилися з нами сьогодні розмовляти.
Що конкретно було зроблено? Що вони забрали, що конфіскували? Як зараз виглядає ваше приміщення?
Сергій Шолох
Я там не був. Точно не можу сказати. Зі слів моїх співробітників...
Ірина Халупа
А ось, власне, це вимкнення передавача, який міститься на недержавній території. Поясніть, як це робиться взагалі. Це просто питання однієї кнопки?
Сергій Шолох
Вони прийшли, зламали двері, вимкнули передавач від струму – знеструмили. Потім повідключали все. Люди з “Укрчастотнагляду” знають, як це робити - повністю комплекс передавальний забрали, приміщення опечатали, опломбували і повісили свій замок.
Ірина Халупа
А яке майно вони позабирали, крім цього передавача? Щось інше взяли чи ні?
Сергій Шолох
Ні, нічого іншого не взяли. Вони просто запломбували приміщення, і тепер ми самі не можемо туди попасти.
Ірина Халупа
Ясно. Ми сьогодні також зв’язались з представниками братніх, можна сказати, радіостанцій і попросили їх відреагувати на те, що сталося сьогодні з радіо “Континент”.
Я пропоную вам, шановні гості, і нашим слухачам послухати, як відреагував на це, що сталося сьогодні, виконувач обов’язків директора “Громадського радіо” Тарас Кузьмов.
Тарас Кузьмов
Отже, закриття радіо “Континент”, безперечно, є новою сторінкою у систематичному процесі зачистки українського телерадіопростору від мовників, які не є підконтрольні владі, і відтак собі можуть дозволити представити кілька точок зору, надати українському слухачеві чи глядачеві повноцінну картину того, що відбувається.
Насторожує те, що цього разу планка такої зачистки була виставлена трошки на новий рівень, бо, мабуть, важко сприймати ознакою цивілізованої держави факт вламування на територію радіокомпанії і фактично відключення радіопередавача, взагалі здійснення всього можливого і неможливого для того, щоб ця радіокомпанія не з’явилася в ефір.
Ірина Халупа
Це був Тарас Кузьмов, від “Громадського радіо”.
Ростислав Хотин, головний редактор української служби “Бі-Бі-Сі” з реакцією цієї радіостанції.
Ростислав Хотин
Ми з прикрістю почули звістку про те, що радіо “Континент”, станція-партнер “Бі-Бі-Сі” протягом багатьом років, була знята з ефіру сьогодні у Києві.
Багато слухачів “Бі-Бі-Сі” в столиці України налаштовувались на хвилю української служби “Бі-Бі-Сі” саме через трансляцію “Континентом” наших програм. Шкода, що тепер у них не буде такої можливості.
Нам було приємно працювати з радіо “Континент”, і “Бі-Бі-Сі” сподівається, що ця радіостанція зможе подати свою заявку на радіочастоту у майбутньому з тим, аби і надалі збагачувати вибір українського радіослухача своїми програмами.
Ірина Халупа
Головний редактор української служби “Бі-Бі-Сі” Ростислав Хотин.
І ще один представник іноземного радіомовлення – це головний редактор “Німецької хвилі” (Deutchshe welle) Мудрак Шореч.
Мудрак Шореч (переклад)
Радіостанція “Німецька хвиля” надзвичайно занепокоєна повідомленням про те, що влада України ухвалила рішення закрити радіостанцію “Континент”.
Радіостанція “Континент” є нашим партнером з березня 2000 року. Вже і в минулому було немало свідчень того, що влада в Україні не дотримується свободи слова у мас-медіа.
Ірина Халупа
Мудрак Шореч, головний редактор “Німецької хвилі”.
Пані Лігачова, ви повідомили на Вашому сайті “Телекритика”, що у вівторок, в день візиту Президента Кучми до Харкова на 7-му каналі цього міста було знято з ефіру програму “Комендантська година”. Про це і згадував пан Луценко.
Ця передача виходить в ефір щотижня по вівторках о 19:30. Керівництво цього каналу і раніше забороняло деякі гострі сюжети, а вчора зняло з ефіру всю програму, мотивуючи це тим, що глядачам буде нецікаво.
Ведучий програми “Комендантська година” і продюсер студії “Борея” Сергій Путінков пов’язує цей інцидент з приїздом до Харкова Леоніда Кучми.
Що це за “потьомківські села” в царині інформації? Що взагалі відбувається? Невже ж вірять, що можна все закрити, а просто будуть якісь дитячі казки і райдужні пісеньки скрізь вихвалювати? Все це є статус-кво?
Наталія Лігачова
Ви знаєте, це, справді, дуже дивна ситуація, але я знаю, що навіть самі ті, хто займається чорним піаром на нашому телебаченні, на нашому радіо, на незалежному, а дуже залежному від влади, самі кажуть, що те, що вони роблять, це, власне, для одного глядача, слухача або читача. Я думаю, що насправді їх дещо більше, ніж один головний слухач, глядач і читач. Але це така гра, власне. Вона, безумовно, має за собою...
Ірина Халупа
Але для якого глядача? Український споживач масової інформації не дурний, він розумний, він знає, що відбувається, і прекрасно це розуміє.
Наталія Лігачова
Чому в нас, наприклад, у прайм-тайм теленовини одні, а пізно ввечері інші? Бо, як кажуть, “папа” (тобто, Леонід Данилович Кучма) в цей час вже спить і телевізор уже не бачить. А коли він бачить...
Ірина Халупа
Так що можна бути відважнішим тоді?
Наталія Лігачова
Так. Можна бути відважнішим. Але, насправді, я думаю, що, безумовно, проблема дещо гостріша і складніша, бо не тільки Леонід Данилович все визначає. Я думаю, що працюють й інші, їм подобаються саме такі програми, які виходять у прайм-тайм. Все ж таки, дійсно, це така вже азіатська традиція, що в ефірі (особливо в ефірі, а не в пресі) має бути все, що тільки подобається головному керівнику країни. Це звичка така вже партійного керівництва, а наше керівництво незалежної України звідтіля все ж таки, як ви не крутіть.
Ірина Халупа
Так.
Наталія Лігачова
Але, безумовно, ця ситуація з радіо “Континент” – це взагалі вже, як-то кажуть, “бєспрєдєл” повний. Ось, власне, я тільки повернулася з засідання ініціативної групи журналістів, які вважають, що ми повинні в день 9 березня, незалежно від якихось сил або офіційних делегацій, які будуть покладати квіти до пам’ятника Шевченку, вийти, щоб сказати голосно слово “воля”, бо те, що зараз відбувається, оцей тиск такий уже дуже серйозний на незалежні видання, вже переходить всі можливі рамки.
Ірина Халупа
Пане Луценко, все ж таки ті радіостанції, які зникли з ефіру у зв’язку з закриттям “Континенту” – це не просто собі якісь, так би мовити, ентузіастські маленькі передачі. “Громадське радіо” здобуло для себе поважне реноме в столиці України, за “Бі-Бі-Сі” стоїть Великобританія і британський уряд, за “Німецькою хвилею” стоїть німецький платник податків і німецька держава, а за радіо “Свобода”, до речі, теж стоїть американська держава. Звичайно, буде якась реакція, і не просто якась тихенька, буде реакція критична, гостра. І це знову вкотре буде бити по іміджу України. Хіба це не розуміють на печерських пагорбах? Чи їм по барабанах, перепрошую за грубість?
Юрій Луценко
Пані Ірино, ситуація така: наша влада, яка чітко знає, що за них голосує в кращому випадку 6-8% українських громадян і багатіють на Президенті Кучмі, чітко знають, що їм потрібно зробити не вибори, а перепризначення нині діючої влади в різних форматах. Для цього одна з умов є однодумство підконтрольної Адміністрації Президента преси та ЗМІ. Вони сьогодні нищать все, що їм не підкоряється. Мова не йде про те, що нищать опозиційну пресу чи партійну пресу. Мова йде про те, що всі, хто не підкоряється вказівкам АП, будуть закриті. Сьогодні ми є свідками цього процесу. Я вам скажу чесно: я не знаю, яка буде реакція Великої Британії, США, Німеччини, інших цивілізованих, демократичних держав. Мене турбує не це. Скажу вам чесно й відверто: я не вірю в те, що наша влада боїться європейської чи заокеанської демократії. Мене турбує, чи буде на це реакція глядачів і слухачів вільних ЗМІ. Сьогодні ми маємо єдине останнє джерело незалежної інформації – “5 телеканал”.
Ірина Халупа
Так.
Юрій Луценко
Я думаю, що сьогодні треба робити все, аби і працівники цього каналу, і журналісти, які співпрацюють з ним, журналісти, які симпатизують йому, його глядачі виходили на вулицю. Власне, 9 березня ми маємо не тільки святкувати святий День народження Тараса Шевченка, але й робити акцію боротьби за свободу слова разом з незалежними журналістами (дякую Наталії Лігачовій, яка про це говорить). Партія не буде їх підпирати, вони самі зроблять цю справу – ці чесні, вільні журналісти. Але всі громадяни, партійні чи безпартійні, опозиційні чи неопозиційні, просто вільні громадяни європейської України мусять вийти на вулиці і сказати: “Ми хочемо мати альтернативне джерело інформації від “УТ-1” і “медведчуковського телебачення”!” Ми мусимо це зробити. Якщо ні, то в нас будуть не вибори, а призначення.
Якщо українці на це здатні, тоді я вірю в наше майбутнє під час президентських перегонів. Якщо ні – то, перепрошую, 9 число може стати акцією, як та, що 2 роки тому поклала край “Україні без Кучми” (це песимістичний сценарій). А може стати відновленням руху до нової демократичної європейської України (це оптимістичний сценарій). Відповідь на те, чи мені сповідувати песимізм чи оптимізм, мусять дати наші виборці, наші люди, наші прості українці, які мусять сказати, чи вони хочуть “азіопу” з “УТ-1” і медведчуківськими презервативами замість телебачення, чи вони хочуть все ж таки нормальну державу з нормальним життям, з нормальною, принаймні, інформацією, я вже не кажу – зарплатою. Принаймні, знати правду, мати право на правду. Виходьте на вулицю, ставайте о 13-й годині на Софіївській площі. Ідемо разом до пам’ятника Шевченку, кладемо квіти, заявляємо, що ми вимагаємо мати право на правду. Якщо це станеться, то в нас є перспектива. Якщо ні, то будемо отак, як ми зараз з вами на підпіллі спілкуємося в ефірі, який не чують всі ті, хто хотів би його чути.
Ірина Халупа
Так. Пане Луценко, “Ми хочемо мати альтернативне джерело інформації”. Це повинно бути таким лозунгом тих українців, які, власне, хочуть чути неупереджену інформацію. Мені пригадується кілька років тому, коли чеська влада намагалася керувати однією телестанцією у Празі. Було призначене нове керівництво. Глядачам це абсолютно не сподобалося. Чехи сотнями тисяч вийшли на вулиці і своє відстояли.
Пані Лігачова, що можна робити у такій ситуації, коли справді населення дещо пасивне, влада ніби-то контролює всі ЗМІ? В принципі, контролює все. Що б ви не ввімкнули – ідуть якісь реклами про горілку, або хтось співає (в українському ефірі вічно хтось співає). Не кожний має доступ до приймача з короткими хвилями, не кожний має терпеливість, власне, робити те, що потрібно, щоб зловити гарний сигнал і займатися тими справами. Який вихід у такій ситуації? Бо людина, як споживач інформації, потребує мати доступ до якихось нормальних незалежних, неупереджених джерел.
Наталія Лігачова
Власне, це дуже важка ситуація і не можна казати, що так її легко якось подолати. Це дійсно так. Наприклад, коли дивляться навіть мої рідні наше телебачення, вони, дещо знаючи з того, що відбувається насправді, не отримуючи ту інформацію, дуже незадоволені цим. Не задоволені, що вони не можуть ніяк впливати на цю ситуацію. Ви розумієте, що, власне, держава цього і прагне.
А того, що відбувалося у Празі кілька років тому, не може бути в країні, яка ще не звикла, вибачте, вона не встигла звикнути до вільного слова, до вільного телебачення, до вільних ЗМІ.
Дуже коротким цей був час, коли вони ще були такими вільними під час “перебудови”. І маємо справу з деякою ментальністю і таке інше. Але в той же час, ми дуже часто згадуємо про те, що 300 років “газончик стригли” в Британії.
І я кажу, що так, я розумію, що може бути, що ми знову програємо, але грати треба. Тобто кожен крок він все одно у майбутнє.
Ірина Халупа
Грати як?
Наталія Лігачова
Грати за правилами, грати за те, щоб глядач мав дійсно неупереджену або альтернативну, навіть упереджену, але альтернативну інформацію тій інформації, яку він має від влади.
І кожен крок за це – це крок у майбутнє. Ми маємо розуміти, що ми можемо не перемогти завтра, і ми можемо не перемогти післязавтра, але ми все рівно переможемо, бо історична логіка влади, яка, власне, хоче не змінювати наше життя, нашу дійсність на краще, а вона вважає, що достатньо тільки правильно її інтерпретувати через ЗМІ і вона втримається в своїх кабінетах.
Все рівно історично ця логіка врешті-решт не може перемогти. Тому треба все ж таки перш за все працювати самим, працювати професійно тим, хто має якусь можливість, треба якимось чином чинити опір на своїх місцях робочих, навіть коли ви працюєте на телеканалах підвладних, привладних.
Я знаю, що дуже багато журналістів, наприклад, на тому ж каналі “1+1” відмовляються озвучувати ті сюжети, які не відповідають їхній позиції. Це теж позиція, нібито з підпілля, але це вже позиція.
Ірина Халупа
Це певний опір.
Наталія Лігачова
Так, це певний опір. Таке видання, як наше, власне, воно має в Інтернеті більше ще свободи, все ж таки воно ще не має такого тиску, нажиму, як у інших. Тобто всі ми маємо щось робити.
З іншого боку – так, я теж вважаю, що вже пора виходити на вулиці, це дійсно так. Це дійсно те, чого, власне, і боїться влада, тільки цього вона боїться насправді.
Ірина Халупа
Пане Шолох, ви як продюсер інформації, людина, яка дає цей продукт споживачеві, як Ви розцінюєте цю ситуацію? У чому Ви бачите її спасіння, так би мовити, чи вихід?
Якщо люди відчувають в собі якусь несилу чи безсилля, вважають, що вони не можуть впливати на те, що є, то як це почуття з себе якимось чином викорінити?
Просто як вийти з цього зачарованого кола?
Сергій Шолох
Я вважаю, що просто треба себе любити...
Ірина Халупа
І шанувати мабуть?
Сергій Шолох
Шанувати, любити, до себе відноситися з повагою. І спасти може тільки активний, я б, може, сказав, агресивний опір владі, не владі – режиму (це не є влада).
Інакше – всіх нас чекає одна доля. Я б хотів (програма закінчується) принести мої щирі співчуття родині Юри Чечика, який сьогодні загинув. Я вважаю, що його вбили.
Можливо, він зайняв моє місце. Режиму треба було когось вбити, щоб жодна радіостанція в Україні не взяла собі в ефір “Свободу”. І мені чудом вдалося спастися.
Коли в середу відбулася зустріч, я скажу, що мені практично силком заливали віскі, поряд сиділи два менти в цивільному, які чекали результату розмови.
Якби я повів себе інакше, то, можливо, в середу ввечері мене б знайшли десь мертвим, тому що вони готувалися, вони хотіли мене напоїти, щоб якщо що, списати на п’яний дебош.
Але тоді я, по-перше, їх переграв у цій розмові, вони повірили, що я згоден з ними співпрацювати, по-друге, я залишав це місце в оточенні друзів-журналістів і колег з дипломатичних місій різних.
То, можливо, Юра зайняв моє місце. Треба був хтось, щоб налякати всіх директорів радіостанцій.
Ірина Халупа
Це дуже страшна річ, що сталося з паном Чечиком, і ми також всі співчуваємо його родині, в нього двоє дітей залишилося, вдова дружина. І це дуже сумна і страшна ситуація.
Мені здається, що я говорю за всіх своїх колег, коли я кажу, що це великий тягар у наших серцях, бо була можливість зробити щось хорошого разом, і за цю можливість загинула людина, і це дуже сумно і дуже страшно.
Я би не хотіла думати, що це справді було так, як Ви кажете, пане Шолох, і сподіваюся, що так воно і не було. Але факт фактом, що Україна – дивна країна, і дивні речі там трапляються.
Пане Луценко, ви як політик, як Ви бачите вихід з цієї ситуації, крім зміни влади, звичайно?
Юрій Луценко
Пані Ірино, я буду казати не як політик, а як нормальна людина. До біса всі ці дипломатичні виверти, скажу одне: якщо ми хочемо жити по-людськи, то кажіть: “Кучму геть!” і не вдома на кухні, а на вулиці.
Виходьте 9-го числа на вулиці, кажіть це вголос, інакше це будемо казати по камерах. Бо наша влада у словосполученні “вільна економічна зона” знає тільки останнє слово: “зона”.
Нас це чекає. Всі ці донецькі, дніпропетровські, кумівські – які завгодно. Ми зараз можемо плутатися в багатьох поняттях, говорити про одного журналіста, про інші ситуації.
Пані Наталія, яку я щиро поважаю, каже, що рано чи пізно ми цю траву викосимо. Та не хочу я 300 років чекати! У мене одному сину 14 років, другому – 4. Я хочу, щоб обидва жили в нормальній Україні!
Виходьмо зараз, кажімо зараз всі разом! Інакше потім буде, вибачте, пізно, бо буде, як у Росії, коли влада призначає того, кого хоче, і вони отримають стільки відсотків, скільки хочуть, і “по барабану” їм – пропорційні ці вибори чи мажоритарні, і парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська республіка – все це вторинне.
Ми сьогодні повинні відстоювати свої права на вибори, своє право на владу. А це можна зробити лише на вулиці. Якщо треба, то я особисто піду і зіб’ю табличку “Київ” на Житомирській трасі і почеплю там “Тбілісі”, бо іншого виходу я не бачу.
Ірина Халупа
Дякую вам, шановні гості, за участь у сьогоднішній “Вечірній Свободі”! Я на цій ноті завершую нашу програму, бо, на жаль, часу більше немає.
Сьогодні про закриття радіо “Континент” з нами дискутували такі гості: президент радіокомпанії “Континент” Сергій Шолох, народний депутат від СПУ Юрій Луценко і головний редактор Інтернет-видання “Телекритика” Наталя Лігачова.
З вами була Ірина Халупа. Передачі української “Свободи” тривають до 23-ї години. Ми розуміємо, як це важко наш сигнал в ці часи зловити, бо поки що ми виходимо майже лише на коротких хвилях, хоча Західна Україна може нас зловити на середніх хвилях, на частотах 1188.
З вами прощається Ірина Халупа. Шануймося!
