Брюссель, 3 березня 2004 року.
Невеличке містечко Арлен, що на півдні Бельгії лишається в центрі уваги світової громадськості. Останній день першого раунду судового процесу Дютру у справі педофілії, гвалтування і продажу малолітніх дівчаток, на думку юристів, поставив більше запитань, ніж відповідей.
Юристи, журналісти, батьки жертв все більше схиляються до думки, що за Дютру стоїть потужна мафія торгівлі дітьми, яка включає в себе високопосадових політиків і навіть представників правоохоронних органів, котрі намагалися блокувати розслідування. Чи мають під собою такі припущення ґрунт? Одна із учасниць розслідування, прізвище якої не розголошується з причин безпеки сказала для радіо “Свобода”, що від перших днів початку розслідування в неї закрались сумніви щодо бажання керівника слідчої групи Мартін Дютраув по-серйозному займатися цією справою. Бо на п’ятий день після початку розслідування офіцер поліції Мартін Дютраув взяла собі місячну відпустку і виїхала з Бельгії. Цим керівник слідчої групи Мартін Дютраув фактично на місяць призупинила розслідування.
Паралельно розшукувати зниклих дітей було доручено бельгійській жандармерії, на той час жандармерія і поліція діяли автономно. Щоб прискорити слідство, керівництво жандармерії звернулось у парламент Бельгії з проханням надати їй додаткові повноваження. Такі, приміром, як обшук будинків підозрюваних осіб за допомогою службових собак, використання фальшивих автомобільних знаків для автомобілів зовнішнього спостереження. Однак, на думку багатьох, бельгійців ці прохання обговорювались парламентом занадто довго.
Важливі свідчення суддям надав жандарм Рене Мішоу. Він розповів, що організував власне, таємне розслідування. Рене Мішов заявив, що у 1995 році разом зі своїми друзями нелегально проник у двір садиби Марка Дютру і під час обстеження його гаража почув у підвалі дитячі голоси. “Тихо!” -. скомандував він своїм колегам, прислухаючись, звідки лунає дитячий голос. Але діти затихли. Рене Мішов припускає, що команду “тихо!”, яку він дав своїм товаришам діти прийняли на свою адресу і тому принишкли. Суддя поставив жандарму Рене Мішоу запитання, чому той під час обстеження гаражу Марка Дютру не використав службових псів. Рене Мішов пояснив суду, що не мав тоді офіційних повноважень нелегально проникати на приватну територію Дютру, а також він не мав дозволу використовувати для цього службових собак. А коли жандармерія офіційно одержала такий дозвіл, то Меліса і Юлія вже були мертвими.
І ще одна важлива деталь, яку обговорювали під час нинішнього судового засідання в Арлені – це втеча Дютру у 1997 році з приміщення, де зберігаються судові справи. Там Дютру ознайомлювався зі змістом свого досьє. Потім йому вдалось обеззброїти охоронця, вибігти на вулицю, захопити чужий автомобіль і виїхати в напрямку Люксембурга. Проте через кілька годин Марк Дютру знову опинився у слідчому ізоляторі. У прокурора виникло запитання: та втеча була результатом недбайливості охоронця чи спланованою акцією?
Чимало спостерігачів та журналістів припускають, що втеча була організована, щоб Дютру фізично знищити під час втечі і цим перервати той ланцюг, який веде до вершин мафії з торгівлі дітьми.
Невеличке містечко Арлен, що на півдні Бельгії лишається в центрі уваги світової громадськості. Останній день першого раунду судового процесу Дютру у справі педофілії, гвалтування і продажу малолітніх дівчаток, на думку юристів, поставив більше запитань, ніж відповідей.
Юристи, журналісти, батьки жертв все більше схиляються до думки, що за Дютру стоїть потужна мафія торгівлі дітьми, яка включає в себе високопосадових політиків і навіть представників правоохоронних органів, котрі намагалися блокувати розслідування. Чи мають під собою такі припущення ґрунт? Одна із учасниць розслідування, прізвище якої не розголошується з причин безпеки сказала для радіо “Свобода”, що від перших днів початку розслідування в неї закрались сумніви щодо бажання керівника слідчої групи Мартін Дютраув по-серйозному займатися цією справою. Бо на п’ятий день після початку розслідування офіцер поліції Мартін Дютраув взяла собі місячну відпустку і виїхала з Бельгії. Цим керівник слідчої групи Мартін Дютраув фактично на місяць призупинила розслідування.
Паралельно розшукувати зниклих дітей було доручено бельгійській жандармерії, на той час жандармерія і поліція діяли автономно. Щоб прискорити слідство, керівництво жандармерії звернулось у парламент Бельгії з проханням надати їй додаткові повноваження. Такі, приміром, як обшук будинків підозрюваних осіб за допомогою службових собак, використання фальшивих автомобільних знаків для автомобілів зовнішнього спостереження. Однак, на думку багатьох, бельгійців ці прохання обговорювались парламентом занадто довго.
Важливі свідчення суддям надав жандарм Рене Мішоу. Він розповів, що організував власне, таємне розслідування. Рене Мішов заявив, що у 1995 році разом зі своїми друзями нелегально проник у двір садиби Марка Дютру і під час обстеження його гаража почув у підвалі дитячі голоси. “Тихо!” -. скомандував він своїм колегам, прислухаючись, звідки лунає дитячий голос. Але діти затихли. Рене Мішов припускає, що команду “тихо!”, яку він дав своїм товаришам діти прийняли на свою адресу і тому принишкли. Суддя поставив жандарму Рене Мішоу запитання, чому той під час обстеження гаражу Марка Дютру не використав службових псів. Рене Мішов пояснив суду, що не мав тоді офіційних повноважень нелегально проникати на приватну територію Дютру, а також він не мав дозволу використовувати для цього службових собак. А коли жандармерія офіційно одержала такий дозвіл, то Меліса і Юлія вже були мертвими.
І ще одна важлива деталь, яку обговорювали під час нинішнього судового засідання в Арлені – це втеча Дютру у 1997 році з приміщення, де зберігаються судові справи. Там Дютру ознайомлювався зі змістом свого досьє. Потім йому вдалось обеззброїти охоронця, вибігти на вулицю, захопити чужий автомобіль і виїхати в напрямку Люксембурга. Проте через кілька годин Марк Дютру знову опинився у слідчому ізоляторі. У прокурора виникло запитання: та втеча була результатом недбайливості охоронця чи спланованою акцією?
Чимало спостерігачів та журналістів припускають, що втеча була організована, щоб Дютру фізично знищити під час втечі і цим перервати той ланцюг, який веде до вершин мафії з торгівлі дітьми.
