Белград, 5 березня 2004 – Був це найсумнiший день в тринадцятилiтнiй iсторiї молодої македонської держави. Покiйний президент Борис Трайковський був уособленням дiалогу й порозумiння та одночасно людиною ХХI столiття – реформатором й модернiзатором, борцем за розбудову демократичного суспiльства в бурхливому балканському регiонi. Три роки тому, коли країна опинилася на порозi громадянської вiйни, саме завдяки Трайковському лiдери слов’янської бiльшостi та албанської меншини досягли домовленостi про мирне врегулювання конфлiкту.
В похоронi, який завершився о 14-iй годинi за мiсцевим часом, взяли участь представники п’ятдесяти країн і мiжнародних органiзацiй та бiльше 200 тисяч громадян. Вони зазначали: “Вiн був надзвичайною постаттю й визначив шлях, яким маємо йти”. “Про нього люди говорили якнайкраще. Кожний скаже вам, що вiн був доброю людиною, народною людиною. Вiн ходив до дiтей, до лiтнiх людей, до спортсменiв... до всiх людей”.
В траурнiй колонi були найближчi спiвробiтники Трайковського, дружині з двома дiтьми, 14 глав держав, 5 прем’єрiв, 15 мiнiстрiв закордонних справ. Мiж iншими, покiйного проводжали генеральний секретар НАТО Яп де Схоп Схеффер, генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швiммер, керiвник ЄС з питань зовнiшньої полiтики й безпеки Хав’єр Солана.
На центральному кладовищi в Алеї визначних мужiв, про життя та полiтичну дiяльнiсть Трайковського говорили голова Європейської комiсiї Романо Продi, прем’єр-мiнiстр Македонiї Бранко Црвенковський, представник Методистської євангельської церкви, проповiдником якої був загиблий глава македонської держави.
Романо Продi в своїй промовi зазначив, що країни Захiдної Європи продовжуватимуть надавати пiдтримку Македонiї для того, щоб вона стала повноправним членом Європейського союзу. Македонiя i свiт, каже Продi, втратили освiченого лiдера, котрий бачив далі вiд буденної полiтики. За його словами, зберiгати пам’ять про Трайковського означає вiрити в iдеали, в якi вiн вiрив, та продовжувати йти його шляхом.
Засоби масової iнформацiї в Македонiї та Боснiї i Герцеговинi й сьогоднi подають численнi суперечливi повiдомлення й припущення щодо причин аварiї лiтака. Бiльшiсть авторiв стверджує, без конкретних доказiв, що аварiя сталася через помилку французських диспетчерiв на мостарському летовищi. Точнiше, посереднiм доказом є факт, що мiжнароднi сили упродовж цiлої доби не допускали мiсцевiй полiцiї провести слiдство на мiсцi аварiї.
На вимогу македонського уряду, змiст так званих чорних ящикiв дослiджуватимуть у Нiмеччинi за участю експертiв з кiлькох країн.
Незважаючи на результати слiдства, загибель Бориса Трайковського ставить чимало запитань. Вiн був гарантом стабiльностi країни та свого роду маяком, який вказував шлях. Чимало його землякiв висловлюює побоювання, що Македонiю пiсля смертi широко поважаного й улюбленого президента чекають драматичнi днi.
Прем’єр-мiнiстр Црвенковський на похоронi сказав: “Твоя велич в тому, що ти був людиною з народу, ти був з народом. Македонiя знає свiй шлях та своє майбутнє. Твоя смерть ще бiльше з’єднала багатоетнiчну та багатоконфесiйну Македонiю”.
В похоронi, який завершився о 14-iй годинi за мiсцевим часом, взяли участь представники п’ятдесяти країн і мiжнародних органiзацiй та бiльше 200 тисяч громадян. Вони зазначали: “Вiн був надзвичайною постаттю й визначив шлях, яким маємо йти”. “Про нього люди говорили якнайкраще. Кожний скаже вам, що вiн був доброю людиною, народною людиною. Вiн ходив до дiтей, до лiтнiх людей, до спортсменiв... до всiх людей”.
В траурнiй колонi були найближчi спiвробiтники Трайковського, дружині з двома дiтьми, 14 глав держав, 5 прем’єрiв, 15 мiнiстрiв закордонних справ. Мiж iншими, покiйного проводжали генеральний секретар НАТО Яп де Схоп Схеффер, генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швiммер, керiвник ЄС з питань зовнiшньої полiтики й безпеки Хав’єр Солана.
На центральному кладовищi в Алеї визначних мужiв, про життя та полiтичну дiяльнiсть Трайковського говорили голова Європейської комiсiї Романо Продi, прем’єр-мiнiстр Македонiї Бранко Црвенковський, представник Методистської євангельської церкви, проповiдником якої був загиблий глава македонської держави.
Романо Продi в своїй промовi зазначив, що країни Захiдної Європи продовжуватимуть надавати пiдтримку Македонiї для того, щоб вона стала повноправним членом Європейського союзу. Македонiя i свiт, каже Продi, втратили освiченого лiдера, котрий бачив далі вiд буденної полiтики. За його словами, зберiгати пам’ять про Трайковського означає вiрити в iдеали, в якi вiн вiрив, та продовжувати йти його шляхом.
Засоби масової iнформацiї в Македонiї та Боснiї i Герцеговинi й сьогоднi подають численнi суперечливi повiдомлення й припущення щодо причин аварiї лiтака. Бiльшiсть авторiв стверджує, без конкретних доказiв, що аварiя сталася через помилку французських диспетчерiв на мостарському летовищi. Точнiше, посереднiм доказом є факт, що мiжнароднi сили упродовж цiлої доби не допускали мiсцевiй полiцiї провести слiдство на мiсцi аварiї.
На вимогу македонського уряду, змiст так званих чорних ящикiв дослiджуватимуть у Нiмеччинi за участю експертiв з кiлькох країн.
Незважаючи на результати слiдства, загибель Бориса Трайковського ставить чимало запитань. Вiн був гарантом стабiльностi країни та свого роду маяком, який вказував шлях. Чимало його землякiв висловлюює побоювання, що Македонiю пiсля смертi широко поважаного й улюбленого президента чекають драматичнi днi.
Прем’єр-мiнiстр Црвенковський на похоронi сказав: “Твоя велич в тому, що ти був людиною з народу, ти був з народом. Македонiя знає свiй шлях та своє майбутнє. Твоя смерть ще бiльше з’єднала багатоетнiчну та багатоконфесiйну Македонiю”.
