Угорщина, 8 березня 2004 – У східнословацькому місті Кошице (або Кошицях) на вихідні побував колишній угорський прем’єр Віктор Орбан. Він зробив чергову заяву, що прийшлася до душі угорській нацменшині, але знову насторожила словацьких політиків.
У Кошицях Віктор Орбан побував не випадково. Річ у тім, що у Словаччині, так само, як і в Угорщині, на початку літа вперше відбудуться вибори до Європарламенту. Це є великим стимулом передусім для опозиційних партій країн Центральної Європи. За кілька місяців вони можуть реально впливати на стан політичного життя всередині Євросоюзу. А це нові представницькі повноваження, ширше визнання за кордоном і, як не дивно, ключ до успішних парламентських виборів на рівні окремих країн, наприклад, в тій же Угорщині у 2006 році.
Консервативний діяч Віктор Орбан апелює до національних почуттів угорців, причому не лише дома, а й за межами Угорщини. У Словаччині проживає чимала угорська меншина - близько 600 тис. осіб. На початку червня вони разом зі словаками обиратимуть своїх депутатів до Європарламенту, що у французькому місті Страсбурзі. Здавалося б, надзвичайно мало спільного між виступом Віктора Орбана у Кошицях і передвибочою кампанією його партії, Союзом молодих демократів. Адже вони можуть висувати своїх людей виключно на території Угорщини. Словацькі виборці тут, на перший погляд, абсолютно ні при чому. Але саме тут варто звернути увагу на промову Орбана. Він закликав словацьких угорців не ухилятися від євровиборів, бо йдеться не лише про загальні речі. За словами колишнього угорського прем’єра, угорці в Словаччині мають нагоду вирішувати свою власну долю. Що конкретно має на увазі Віктор Орбан?
Він сказав у Кошицях, що Південну Словаччину штучно розділили з Північною Угорщиною. Однак після розширення ЄС ці території знову можуть бути разом. З історії відомо, що перед Першою світовою війною і в період з 1939 до 1944 року ця частина Словаччини (на угорській мові Фелвідейк) входила до складу Австро-Угорщини та Угорщини. Ця країна двічі зазнавала поразки у двох світових війнах і двічі втрачала значну частину своїх територій. Нині будь-яке повернення до цієї теми на високому політичному рівні отримує рішучу відсіч словацького уряду, бо воно розцінюється як територіальні претензії. Незадоволені такими заявами також у Бухаресті і навіть у Празі. Кілька років тому тоді ще прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан засудив декрети чехословацького президента Едуарда Бенеша. Майже 60 років тому в колишній ЧССР силоміць було переселено велику частину судетських німців і словацьких угорців. Заява Орбана спричинилася до політичного скандалу, який ущух далеко не одразу. Невже в Кошицях на минулі вихідні колишній угорський прем’єр знову вдався до старої риторики заради підняття престижу своєї партії на євровиборах?
У правлячих колах Угорщини наразі ніяк не коментують кошицький виступ Орбана. Навряд чи потрапить він і на порядок денний сьогоднішньої зустрічі країн Вишеґрадської четвірки у Празі. Глави урядів Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини обговорюють на ній поточні справи вступу до ЄС. Однак словацькі ЗМІ очевидно не мовчатимуть з цього приводу, бо хоча в Євросоюзі внутрішніх кордонів не існує, Єльзас і Лотарингію не стали називати німецькими землями. Вони є під юрисдикцією Французької держави і залишатимуться її провінціями й надалі.
У Кошицях Віктор Орбан побував не випадково. Річ у тім, що у Словаччині, так само, як і в Угорщині, на початку літа вперше відбудуться вибори до Європарламенту. Це є великим стимулом передусім для опозиційних партій країн Центральної Європи. За кілька місяців вони можуть реально впливати на стан політичного життя всередині Євросоюзу. А це нові представницькі повноваження, ширше визнання за кордоном і, як не дивно, ключ до успішних парламентських виборів на рівні окремих країн, наприклад, в тій же Угорщині у 2006 році.
Консервативний діяч Віктор Орбан апелює до національних почуттів угорців, причому не лише дома, а й за межами Угорщини. У Словаччині проживає чимала угорська меншина - близько 600 тис. осіб. На початку червня вони разом зі словаками обиратимуть своїх депутатів до Європарламенту, що у французькому місті Страсбурзі. Здавалося б, надзвичайно мало спільного між виступом Віктора Орбана у Кошицях і передвибочою кампанією його партії, Союзом молодих демократів. Адже вони можуть висувати своїх людей виключно на території Угорщини. Словацькі виборці тут, на перший погляд, абсолютно ні при чому. Але саме тут варто звернути увагу на промову Орбана. Він закликав словацьких угорців не ухилятися від євровиборів, бо йдеться не лише про загальні речі. За словами колишнього угорського прем’єра, угорці в Словаччині мають нагоду вирішувати свою власну долю. Що конкретно має на увазі Віктор Орбан?
Він сказав у Кошицях, що Південну Словаччину штучно розділили з Північною Угорщиною. Однак після розширення ЄС ці території знову можуть бути разом. З історії відомо, що перед Першою світовою війною і в період з 1939 до 1944 року ця частина Словаччини (на угорській мові Фелвідейк) входила до складу Австро-Угорщини та Угорщини. Ця країна двічі зазнавала поразки у двох світових війнах і двічі втрачала значну частину своїх територій. Нині будь-яке повернення до цієї теми на високому політичному рівні отримує рішучу відсіч словацького уряду, бо воно розцінюється як територіальні претензії. Незадоволені такими заявами також у Бухаресті і навіть у Празі. Кілька років тому тоді ще прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан засудив декрети чехословацького президента Едуарда Бенеша. Майже 60 років тому в колишній ЧССР силоміць було переселено велику частину судетських німців і словацьких угорців. Заява Орбана спричинилася до політичного скандалу, який ущух далеко не одразу. Невже в Кошицях на минулі вихідні колишній угорський прем’єр знову вдався до старої риторики заради підняття престижу своєї партії на євровиборах?
У правлячих колах Угорщини наразі ніяк не коментують кошицький виступ Орбана. Навряд чи потрапить він і на порядок денний сьогоднішньої зустрічі країн Вишеґрадської четвірки у Празі. Глави урядів Польщі, Словаччини, Чехії та Угорщини обговорюють на ній поточні справи вступу до ЄС. Однак словацькі ЗМІ очевидно не мовчатимуть з цього приводу, бо хоча в Євросоюзі внутрішніх кордонів не існує, Єльзас і Лотарингію не стали називати німецькими землями. Вони є під юрисдикцією Французької держави і залишатимуться її провінціями й надалі.
