Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:53

Події в Києві сьогодні, 9 березня.


Ірина Халупа Микола Томенко - народний депутат від блоку “НУ”, голова Комітету з питань свободи слова та інформації; Олександр Богомолов - віце-президент Центру близькосхідних досліджень; Володимир Притула – кореспондент радіо “Свобода” в Криму (телефоном).

Київ-Прага, 9 березня 2004 року.

Ірина Халупа

Добрий вечір, Україно!

Сьогодні вівторок, 9-те березня, 20-та година. В прямому ефірі “Вечірня Свобода”. Вітаємо всіх, хто нас слухає. Перед мікрофоном Ірина Халупа.

Наша тема сьогодні така: “В день народження Тараса Шевченка опозиція та журналісти виступають проти утисків свободи слова в Україні”.

Наші гості: народний депутат від блоку “НУ”, голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко; віце-президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов; Володимир Притула, наш кореспондент в Криму (телефоном).

Сьогодні, в 190-й день народження українського Кобзаря Тараса Шевченка, в Києві відбулися акції протесту опозиції та журналістів проти утисків свободи слова. Подібні акції відбулися і в багатьох містах України.

Метою цієї акції за словами організаторів було привернути увагу громадян до перешкоджання вільній діяльності журналістів, до політичного та економічного тиску проти ЗМІ, до порушення конституційного права на свободу слова та права громадян на отримання інформації.

Головні крила опозиції та незалежні журналісти зібралися на різних площах, щоб пізніше разом провести мітинг біля пам’ятника Т.Шевченку.

Наш колега Тарас Марусик був на акціях протесту і підготував огляд основних виступів.

Тарас Марусик

У своєму виступі від імені незалежних журналістів голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко зазначив, що в цьому році боязнь влади і її цинізм дійшли крайньої межі: Президент України Леонід Кучма вирішив відзначити 190-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка разом із найбагатшим керівником світу - султаном Брунею.

Микола Томенко

Ви знаєте, Л.Кучма ніколи не пропускає ювілеї Яна Табачника та Йосифа Кобзона. Я не знаю жодного випадку, щоб він їх не поздоровив вчасно. Але не прийти на 190-річчя Шевченка – це межа, за якою ганьба і безслав’я такому керівнику держави і такому політичному режиму.

Звучать вигуки “Ганьба!” | Тарас Марусик

Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Микола Томенко підкреслив, що журналісти повинні готувати страйк, оскільки в журналістів відбирають найголовніше – право на свою професію.

Микола Томенко

І через цей страйк ми мусимо довести, що можемо говорити людям правду.

Тарас Марусик

Ось як присутні зустріли лідера блоку Юлії Тимошенко:

Звучать бурхливі овації

Тарас Марусик

У своєму виступі Юлія Тимошенко нагадала, що саме від святих місць, пов’язаних з Тарасом, починалася кожна хода опозиції проти влади.

Юлія Тимошенко

Чому ми мусимо сьогодні знову розривати наше серце, констатуючи, що ми, вся нація, безсильні проти цієї злої, нахабної сили, яку демонструють сьогодні 5, максимум, 10 людей в суспільстві?

Тарас Марусик

Юлія Тимошенко навела цитату Франкліна Рузвельта про 4 свободи: слова, віросповідань, свобода від злиднів і від страху.

Юлія Тимошенко

І як це не прикро, але всі інші свободи починаються зі свободи від страху. І якщо ми не перейдемо цей бар’єр, якщо ми не припинимо всією нацією боятися, то так і далі будуть знущатися прилюдно.

Коли закрили радіо “Свобода”, де був народ? Де була вся опозиція? Може, біля радіо “Довіра”? Ні, ми всі спокійно сиділи в парламенті!

Коли припинили існування радіо “Континент”, де ми були? Ми теж були кожен на своєму робочому місці!

Тарас Марусик

Лідер БЮТ закликала представників опозиції “до серйозного громадянського повстання... Ми повинні бути біля Верховної Ради, біля Адміністрації Президента... Ми повинні щось зробити, не шукаючи компромісів з Банковою, не стояти навколішки перед кожним народним депутатом і просити, щоб він не голосував за цю національну зраду... Ми повинні звернутися до народу, оскільки це остання сила, яка може зупинити те, що сьогодні планується, і що може стати нашою реальністю”.

Крім того, Юлія Тимошенко пообіцяла, що кандидат від опозиції на посаду Президента буде єдиним, оскільки “ніколи мої амбіції не зруйнують загальної мети”.

Лідер блоку “Наша Україна” Віктор Ющенко заявив, що влада добре розуміє: в неї немає жодних шансів виграти чесно вибори в народу.

Віктор Ющенко

Це не є конституційна реформа. Те, що називається сьогодні владою “конституційною реформою”, має всі ознаки державного перевороту, і тому три тижні назад я звернувся до своїх колег із опозиції:

друзі, настав час, коли ми повинні не говорити про політичну реформу, а давати відповідь про те, як нам бути вкупі?

Ми дійсно живемо в невільній країні, коли кожний Божий тиждень у цій країні закриваються або “Сільські вісті”, або “Громадське радіо”, або радіо “Континент”. Так буде з кожним ЗМІ, яке буде проголошувати іншу думку, ніж ця влада.

Тарас Марусик

Віктор Ющенко сказав також, що “Наша Україна” досягла повного порозуміння з БЮТ, і висловив сподівання, що подібне порозуміння буде досягнуте і з Соцпартією.

Ірина Халупа

Мітинг у Києві завершився ухваленням резолюції на захист свободи слова. Її зачитав народний депутат, голова УРП “Собор” Анатолій Матвієнко.

Ось уривок цієї резолюції:

Анатолій Матвієнко

“Влада боїться відвертої публічної розмови з опозицією. Вона боїться народу і робить усе, щоб подавити будь-які прояви вільнодумства.

За вказівкою вищих державних керівників вбивають і нищать чесних журналістів і політиків. Спецслужби прослуховують телефони громадян. Це вже зрозуміли і в Україні, і закордоном. Втручаються брутально вже в приватне життя кожного з нас.

Радіо “Континент”, радіо “Рокс”, “Свобода”, газета “Остров”, “Сільські вісті”, “5-ий канал”… Хто буде наступним?

Сьогодні, схиляючись перед пам’яттю великого Кобзаря, пам’ятаючи його вчення, кожен з нас повинен зробити вибір: жити без правди і честі чи здобути свободу для себе, для України, для українського народу.

Настав час сказати: “Ні цензурі та диктатурі!” Як свого часу сказав це Тарас, і що сказав - те і зробив.

В єднанні всіх реальних опозиційних сил, в єднанні їх з українським народом - шлях до перемоги! Цензурі ні! Слава Україні!

Звучать вигуки “Слава! Слава! Слава!”

Ірина Халупа

Пане Томенко, зійшлися, поговорили, подемонстрували, а що буде далі?

Микола Томенко

Я думаю, що далі буде ще гірше, якщо не буде адекватних дій з боку опозиційних фракцій в парламенті, з боку самих журналістів і з боку суспільства.

Я абсолютно переконаний, що якщо не буде жорсткої принципової позиції цих трьох груп, від яких значною мірою залежить, наскільки план подальшого знищення незалежних медіа владі вдасться реалізувати в Україні чи не вдасться це зробити.

Ірина Халупа

У резолюції, яка була ухвалена на мітингу сьогодні, були такі слова, що влада боїться і опозиції, і незалежної преси. Боїться чи просто їх зневажає?

Микола Томенко

Напевне, когось боїться, когось зневажає, когось шукає через податкові перевірки, щоб знищити. Тобто, наскільки влада підготувалася до цієї боротьби, що проти кожного ЗМІ застосовується індивідуальна схема роботи.

Давайте згадаємо основні приклади останніх конфліктних ситуацій. Скажімо, стосовно історії радіо “Свобода” з “Довірою” – це майже геніальна детективна схема. Один українець, який тут все життя писав про українських патріотів, націонал-демократів, які щось воюють проти когось у “Вечірньому Києві”, потім у “Київських відомостях”, а потім зник несподівано, як кажуть експерти, з грошима від реклами і з’явився вже як громадянин Канади тут.

І от використали таку формулу: приїхав Сергій Кичигін (Тойма), громадянин Канади, розірвав угоду і поїхав собі в Канаду жити.

Стосовно “Континенту”… В.Шевченко говорив: “Ви знаєте, що було рішення Національної ради, але воно датоване жовтнем 2001-го року.” От три роки цього рішення ніхто не бачив в очі, а тепер, коли поставлена була задача закрити “Континент”, знайшли це рішення.

З членів Нацради, які голосували за це рішення, один Б.Холод залишився. Всі решта ( сім) змінилося.

Я можу наводити й інші приклади.

Влада дуже професійно займається зачисткою інформаційного простору. На жаль, сьогодні…

Ірина Халупа

Це, власне, і велика проблема, бо якщо когось притягнути до відповідальності – нема кого притягати. Ось Ви самі сказали, що залишився один Борис Холод, всі гріхи тепер на Холода.

Тобто, як їм вдається це робити так вміло, чи вони просто мудріші і хитріші, і спритніші, ніж опозиція, чи як? Чи вони мають просто більше сили, чи може в них мораль на одну планку нижче, що їм не грає ролі, щоб грати за правилами?

Микола Томенко

Я не думаю, що це коректно порівнювати, тому що насправді опозиція медіа не закриває і опозиція не знає, яку газету чи радіо захищати.

От я їхав до вас, мені зателефонували, що у Івано-Франківську перестали транслювати “Бі-Бі-Сі” на одному з радіо, радіо “Західний кур’єр”, здається, з міркувань того, що там сигнал нібито не доходить до Івано-Франківська.

Тобто, такі історії будуть тривати. В якихсь випадках є прямі порушення. Як, наприклад, на мою думку, Укрчастотнагляд діяв незаконно, і ми поставили питання про це.

Але, мені здається, що ми не здатні традиційними методами зупинити цей “беспредел”. І коли я бачу сьогодні, насправді, не так багато журналістів, які стояли з нами в колоні, бо решта стояли збоку і казали про те, що нас поки що не чіпають, не вбивають, не перевіряють, не закривають.

І для мене це принципова позиція. Коли, наприклад, я звернувся до Національної спілки журналістів, а мені керівництво каже, що це ж політизація. “Ми, може, колись самі вийдемо, навіщо нам на мітинг виходити”.

Тобто, самі журналісти чекають, поки знову почнуть вбивати. Чечика вбили. І ми знаємо, що однозначно з професійних мотивів. А не тому, що він заснув, як каже міліція, за кермом.

Отже, підхід ще раз мій такий: жорстка позиція всіх журналістів на захист будь-якого медіа, яке знищується. Відповідна позиція парламенту. Я, як голова парламентського комітету, зроблю все, щоб через тиждень рішення про мораторій на перевірки ЗМІ було прийняте.

І найголовніше, це те, що треба робити все, щоб люди, які хочуть допомогти і опозиції, і ЗМІ, їхній потенціал треба залучати. Я тут абсолютно переконаний, що ми не маємо іншого виходу, крім мітингів, страйків, громадянського спротиву.

Бо я вже казав, що доктрина малоросіянства Леоніда Кучми на сьогоднішній день змінилася доктриною хамства Януковича. Не тому, що Януковича хамом на зоні називали, а тому, що вони навіть не вважали за потрібне пояснювати, чому вони закривають газети. Вони вважають за необхідне не розповідати, чому вбивають журналістів.

Тому вихід у нас такий самий: ми повинні таку саму жорстку позицію протиставити владі.

Ірина Халупа

Пане Томенко, Ви говорите про позицію, яку повинні українські громадяни і українські незалежні журналісти протиставити владі.

Я в руках тримаю черговий лист-звернення до української влади. Ми вже всі знаємо, що останнім часом у ЗМІ на Заході з”являється чимало аналізів, відкритих коментарів.

Ось найновіший, це був коментар Мадлен Олбрайт щодо майбутніх президентських виборів, що Захід повинен активніше в цьому відігравати якусь роль, і заклик до Кучми, щоб ті вибори були справді незалежними і вільними, і купа інших речей, певне осудження політичного клімату в Україні.

А ось черговий лист від Міжнародного інституту преси. Осідок цієї організації у Відні. Це світова організація, мережа редакторів і інших медіа працівників, провідних журналістів, в більше, як 120 країнах.

І вичислюються всі ті речі, про які ми вже говоримо і не лише в нашому ефірі, але й на різних сторінках газет вже кілька місяців. І також заклик до Кучми щось зробити, провести незалежне розслідування всіх цих питань і залишити журналістів у спокої, щоб вони могли практикувати свою професію без жодних перешкод.

Поки що українська влада на такі заклики аж ніяк не реагує, а навпаки багато хто відповідає, що це втручання у внутрішні справи України.

Так само, як вони (я маю на увазі влада), не реагують на сильну громадянську позицію і опозиції, і журналістів. Отже, як з тим боротися?

Микола Томенко

Я переконаний в тому, що рівень цинізму і нахабства влади прямо пропорційний слабкості і неорганізованості дій журналістів і опозиції в даному випадку, і суспільства.

Як тільки ці контрдії будуть набагато жорсткішими і організованішими, так цієї наглості і цинізму залишиться менше у влади.

Моя позиція відома, скажімо, стосовно міжнародних інституцій. Я радію, що вони звертають увагу на це, але я завжди говорив про те, що не можна бандитську владу спочатку хвалить за те, що вона стала демократичною, коли направила військових до Іраку. А потім на наступний день говорити, що вона залишилась бандитською, не дивлячись на те, що направила свої війська до Іраку.

Тому я вірю в те, що міжнародні структури будуть принциповими і жорсткими по відношенню до незаконних дій влади. Але ще раз кажу, що доля демократії в цій країні залежить виключно від власного народу і від тих політиків, які претендують на те, щоб представляти інтереси цього народу. Тому без вулиці не буде чесних демократичних виборів.

Ірина Халупа

Я маю ще одне запитання до Вас, доки залучимо нашого колегу Володимира Притулу і пана Богомолова до дискусії.

На сьогоднішній акції протесту лідер БЮТ звернулася до представників опозиції з закликом перейти до організації серйозного громадянського повстання.

“Ми повинні терміново перейти до організації серйозного громадянського повстання. Наша місія – не допустити руйнування нашого майбутнього, яке все ще в наших руках,” - заявила вона.

Хтось мені казав, що свого часу пан Луценко, якщо я не помиляюсь, сказав, що в Україні дуже багато говорять про грузинський варіант, але ніхто не хоче бути грузином. Пане Томенко.

Микола Томенко

Мене зараз не цікавить, скажімо, форма залучення суспільства, але я абсолютно переконаний...

Ірина Халупа

Ви сказали, що потрібна вулиця.

Микола Томенко

Так, я кажу, чи це громадянське повстання, чи це страйк, чи це щось інше - це мусять приймати рішення політики, збиратися, аналізувати.

Але я повністю підтримую той підхід. Тому що історія з донецькими виборами - от тепер, власне, історія з тим, як сьогодні приймаються рішення в Україні, чітко і однозначно свідчить.

Я ще раз повертаю вас до того підходу, який називається доктриною хамства, що тут ніхто не буде пояснювати. І ніхто не пояснював в Донецьку, чому не пустили журналістів і довірених осіб на підрахунок голосів. Бо ніби козаки якісь з’явилися туди, і ніхто не знає, що це за люди і нікого не пустили. І всі вважають, що це нормально.

Ірина Халупа

Це мабуть ті самі козаки, які з’явилися нещодавно в Каневі.

Микола Томенко

Може бути. А так само я сумно жартував, коли в нас зламалась система “Рада” і було голосування. І Володимир Литвин сказав, що проголосувало 329, а на моніторах висвітило 41 голос.

От я сказав, що так буде з президентською виборчою кампанією, якщо ми не запропонуємо жорсткого варіанту контролю громадського і народного.

Тому ще раз кажу, що я підтримую ту ідею, про яку сказала Юлія Тимошенко. Про форми треба дебатувати, але без ситуації, коли 70- 80% людей не довіряють нинішній владі, програти вибори – це неприпустима розкіш, яку ми, представники опозиції, не можемо собі дозволити.

Ірина Халупа

Якщо такий високий рівень недовіри, чому так мало людей вийшло сьогодні на вулиці?

Микола Томенко

Я думаю, що треба кожну акцію готувати, готувати належним чином. І, звичайно, тут є маса обставин. Вони пов’язані з тим, що це є і робочий день, і з тим, що ми прийняли рішення зокрема по журналістській акції рівно тиждень назад. Звичайно, революції не готуються за тиждень.

Ірина Халупа

Так, але свобода слова - нібито річ, яка стосується кожного громадянина України, ні?

Микола Томенко

Я думаю, ми повинні бути дуреалістами. От дивіться, ситуація, наприклад, про непрямі вибори Президента. Я вважаю, що ми відпрацювали надзвичайно чітко і однозначно.

Ми мали за опитуваннями ситуацію, що якби нинішня більшість (Кучма, Медведчук, Янукович) не пішла на повернення прямих виборів Президента, у нас була найвища готовність суспільства йти на страйки і на мітинги, десь до 10%.

10% населення на мітингу чи на страйку – це революція. Тому, звичайно, це треба готувати і люди повинні мати мотивацію.

Думаю, поки що, на жаль, закриття 5 чи 6 медіа для ще багатьох людей не є мотивацією. Очевидно, ця мотивація мусить бути реальніша і зрозуміліша.

І тут є проблема опозиції і журналістів, пояснити людям, що це проблема є такою, що б’є по кожному громадянину. Я думаю, якщо це робити, можна абсолютно вийти на те, що з початком президентської виборчої кампанії ми не матимемо реально ЗМІ, ми не матимемо можливості реально донести свою інформацію через медіа. Ми будемо спілкуватися з людьми на вулицях.

І опозиція зможе виграти лише тільки двома речами: своїм розумом і ногами, якими вона повинна обійти всю Україну і проспілкуватися з громадянами України.

Ірина Халупа

Дякую, пане Томенко. Я хочу нагадати нашим слухачам, що в ефірі “Вечірня Свобода”.

І ось сьогодні, в цей день протестів, Кримська асоціація вільних журналістів і комітету з моніторингу свободи преси в Україні оприлюднила заяву, де вони закликають розслідувати обставини побиття кількох журналістів.

Ми знаємо, що кілька днів тому, 5 березня, відбулися певні сутички і двом журналістам прийшлося трішки потерпіти.

Володимире, що відбувається взагалі останнім часом навколо тих, так званих, сутичок кримських татар і громадськості?

Володимир Притула

Добрий вечір, останнім часом, справді, в Криму досить часто виникають протистояння, навіть фізичні сутички кримських татар-репатріантів і місцевого російськомовного населення.

Хоча б, можливо, це досить спрощено, я б сказав.

Насправді досить часто ці бійки, сутички відбуваються не стільки між кримськими татарами і місцевими мешканцями, скільки між так званими формуваннями кримських козаків.

Ірина Халупа

Що це таке?

Володимир Притула

Це зовсім нові структури, які з’явилися декілька років тому в Криму. Досі історично в Криму ніколи не було козацтва.

Ірина Халупа

Так що вони і не кримські, і не козаки? Так?

Володимир Притула

В основному це відставники, колишні військові радянської армії, які об’єднані якимось спільними бізнес-інтересами. Як правило, їх наймають для охорони певних об’єктів. Вони роблять якийсь свій бізнес і намагаються втрутитися в громадське життя.

Вони зареєстровані як громадські організації і намагаються використовувати українське законодавство, зокрема відомий указ Президента про відродження в Україні козацтва, хоча ще раз скажу, що до українського козацтва це зовсім не має ніякого стосунку.

Це російськомовні, в російську військову форму вони одягнуті. Як правило, ці найбільш розвинуті структури в основному перебувають у тих регіонах, де є якраз протистояння з кримськими татарами довкола землі.

Ірина Халупа

Володимире, наскільки такі сутички впливають на імідж голови кримського уряду, пана Куницина?

Володимир Притула

Це одна із версій, чому саме зараз іде загострення такого протистояння. Це одна із версій висловлюється окремими спостерігачами, зокрема журналістами, що Сергій Куницин завжди мав нормальні, ділові стосунки з лідерами меджлісу кримських татар: з Мустафою Джемілєвим, з Рафатом Чубаровим - завжди всі конфліктні ситуації певною мірою вирішувалися, у всякому випадку йшов постійний діалог.

Сергій Куницин представляє НДП, він є реальним, досить впливовим в Криму політиком. Політиком, який стоїть на заваді, скажімо так, вторгненню в Крим, політичному вторгненню об’єднаних есдеків.

В Криму об’єднані есдеки фактично не впливові. Одна із версій, що це просто іде дискредитація з одного боку Сергія Куницина - намагаються показати Президенту, що він не контролює ситуацію в Криму саме на міжетнічному ґрунті.

Ірина Халупа

Наскільки я розумію, меджліс є партнером “НУ”. Правда? Такі сутички, такі проблеми також певною мірою цю формулу дещо паплюжать.

Володимир Притула

Я згоден у тому плані, що справді меджліс підтримував “НУ” на парламентських виборах, це є політичний партнер “НУ”.

Два депутати, лідери меджлісу, входять у фракцію “НУ”, і кримські татари не приховують, що Віктор Ющенко – це їхній майбутній кандидат, і вони підтримують його зараз і мають намір підтримувати його у майбутньому, хоча офіційного рішення з цього приводу курултаю немає.

І от якраз, коли обговорюють ці загострення міжетнічні останнім часом (загострення між місцевою владою і кримськими татарами, загострення між кримськими татарами і козаками оцими російськомовними), якраз говорять, що це кидає тінь певною мірою на меджліс, на кримських татар як партнерів Віктора Ющенка, що таким чином певні політичні сили намагаються показати, що це екстремісти підтримують, кримськотатарські екстремісти підтримують Віктора Ющенка.

У цей момент теж говориться досить активно, висловлюють теж таку версію, чому саме зараз почалися такі події.

І одночасно іде, скажімо так, фінансовий тиск на кримських татар: обмежується фінансування їхніх газет, зокрема припинено фінансування газети “Голос Криму” (це найтиражніша, найвпливовіша кримськотатарська газета, з найбільшим накладом).

Але оскільки це газета етнічної меншини, вона не може себе повністю забезпечувати, досі вона фінансувалася з державного бюджету України (до цього року), зараз припинено її фінансування.

І так само іде фінансовий тиск і на інші кримськотатарські ЗМІ, обмежується їхнє фінансування, обмежується певним чином фінансування інших кримськотатарських програм або вони пускаються по інших каналах, безпосередньо контрольованих урядовими структурами в Києві.

І тому, я думаю, це можна пов’язувати саме із контактами меджлісу з “НУ”.

Ірина Халупа

Дякую. Дякую, Володимире. Пане Богомолов, нарешті Ваша черга. Пробачте, що так довго довелося чекати. Скажіть, будь ласка, (Ви спеціаліст у кримських питаннях), чому українська влада так бездарно веде цю політику щодо кримських татар?

Чому ті люди далі залишаються кинутими напризволяще? Чому немає відповідно гідного ставлення до них? Чому, власне, далі існують такі моменти, де можна просто на рівному місці створити конфліктну ситуацію з якимись приїзними козаками?

Олександр Богомолов

Тут два моменти. Спочатку я цілком поділяю Вашу думку про те, що питання не вирішується, але все ж таки зауважте, що питання є насправді складним, відповіді однієї, простої немає на це питання.

Можна сказати, наприклад, таке, що в українській владі чи у тій, скажімо, частині українців, яка називає себе елітою, фактично немає таких насправді сил, які відверто, по-справжньому зацікавлені у вирішенні цих питань.

А питання накопичувалися протягом багатьох років, і багато питань з тих, з якими ми стикаємося зараз, зокрема, пов’язані з розподілом землі, вони ще є наслідком того, як це питання вирішувалося 10 років тому і на час повернення кримських татар.

Ще багато з тих питань, які тоді поставали, до сих пір залишаються не вирішеними, зокрема юридично.

Ірина Халупа

Чи це проблеми перш за все центрального уряду у Києві? Чи це проблеми, які може вирішувати місцева кримська влада, кримська автономія? Тобто, де шукати початки? Звідки ноги ростуть?

Олександр Богомолов

Початки насправді були, я думаю, що це питання можна було б вирішити при наявності політичної волі сильної і послідовної, я підкреслюю останнє слово, саме з боку національної влади, з боку київської влади, бо, знаючи просто позицію, ту ситуацію і той людський капітал, з якого складається місцева влада в Криму, я дуже песимістично дивлюся на спроможність саме кримчан самим вирішити це питання.

Бо є до сих пір велика упередженість російськомовної частини населення ( а саме з неї складається більшість урядовців кримських, місцевих) стосовно кримських татар. Треба все ж таки десь згори, третя якась сторона має долучитися до цього, найкраща позиція для цього є саме у національної влади.

Ірина Халупа

А яка третя сторона?

Олександр Богомолов

Я маю на увазі - третя сторона між двома тими сторонами, які зараз є в Криму. Там є більшість російськомовна, скажімо так, є також істеблішмент місцевий, який складається з представників тієї більшості здебільшого; є самі кримські татари, є політичні організації кримських татар - меджліс, є інші організації менш потужні кримськотатарські.

Ось є дві групи, скажімо так, більш-менш зацікавлені, але насправді це набагато складніша ситуація.

А третьою стороною має бути хтось, хто має насправді потенціал для вирішення такого питання, який спостерігає зі столиці, з Києва.

Ірина Халупа

Але це порохова вежа, яка може в будь-який час вибухнути. Чи не так?

Олександр Богомолов

Постійно якийсь конфліктний потенціал присутній, і він постійно підігрівається, використовується для якихось місцевих завдань окремих. Зараз з огляду на останні події про що в принципі йдеться? Про те саме, про що йдеться скрізь по Україні – політична ситуація в Україні багато в чому визначається, на мою думку, тим, що (двома словами) розподіл ресурсів, йде в країні розподіл ресурсів.

І стосовно Криму це питання, може, найбільш гостро стоїть, бо там є великий відомий туристичний ресурс, який до сих пір є недовикористаним. Ви подивіться на сусідню Туреччину, як вона використовує набагато гірший туристичний ресурс, які гроші вона з цього має, а Україна залишається далеко, відстає від цього.

І зараз іде розподіл цього ресурсу нечистими методами, корумпованими методами досить часто, продаються якісь там ділянки чи то російським компаніям...

Ірина Халупа

Бази...

Олександр Богомолов

І бази великі на підставі непрозорих контрактів. Це відомо.

Микола Томенко

Я, якщо можна, уточню або продовжу ідею Олександра, що він говорив. Я думаю, що тут в Конституції чітко передбачено, як діяти: є уряд України, який повинен забезпечувати виконання і чинності всіх законів, які є, на території Криму, він повинен не ЗМІ закривати, а забезпечувати порядок там.

Є служба безпеки, яка повинна не слідкувати за опозицією закордоном, як вона там каву п’є на неофіційних зустрічах, в яких готелях вона ночує, а не допускати дії незаконних чи напівзаконних формувань.

Тому що я абсолютно переконаний в тому, якщо проаналізувати, хто фінансує такі речі - це російське козацтво чи російськомовне козацтво, то можна знайти багато цікавих речей і по фінансуванню, і вияснити, як ця система діє.

Мене взагалі непокоїть ця історія з козацтвом, тому що і українська частина козацтва, на жаль, буде використовуватися. Бо я знаю, як готується участь одного визначного українського козака в президентській виборчій кампанії і як фінансується так зване російськомовне крило козацтва, яке буде використовуватися як в Донецьку на виборах, так і в Криму. І це є небезпека.

Уряд і правоохоронні структури повинні реагувати невідкладно, бо це може закінчитися трагічно не лише для Криму, а і для України, в тому числі.

Ірина Халупа

Дякуємо вам, шановні гості. Сподіваємося, що воно все ж таки завершиться і закінчиться добре, а не погано. На цьому ми змушені закінчувати нашу передачу, бо часу більше немає.

Нашими гостями сьогодні були народний депутат, голова комітету ВР з питань свободи слова і інформації Микола Томенко, віце-президент Центру Близькосхідних досліджень Олександр Богомолов, наш кореспондент в Криму Володимир Притула.

Слухайте “Свободу”! Шануймося!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG