Белград, 10 березня 2004 – Сербськi сили захопили Вуковар 18 листопада 1991 року. Уже наступної ночi добровольцi розстрiляли бiльше двохсот полонених, включаючи й тих, кого захопили в лiкарнi. Останки розстрiляних виявлені через кiлька рокiв. Мiжнародний трибунал з воєнних злочинiв згодом порушив кримiнальну справу проти трьох офiцерiв, котрi керували вуковарською операцiєю. Обвинуваченi наразi перебувають в гаазькiй тюрмi, чекаючи на початок процесу.
А минулого року сербська полiцiя заарештувала сiмох колишнiх добровольцiв за пiдозрою в причетностi до масового злочину у Вуковарi. Один iз них тим часом покiнчив життя самогубством. Гаазький трибунал погодився, щоб звинувачених судили в Сербiї та передав сербським прокурором двадцять ящикiв документiв щодо злочину.
Бруно Векарич, речник белградського спецiального прокурора з воєнних злочинiв з цього приводу каже: “Основною метою прокуратури є показати високу професiйнiсть, на пiдставi якої Гаазький трибунал доручить нам провадження й iнших справ. Не буде жодних компромiсiв та будь-якого полiтичного втручання”.
До Белграда прибули й оглядачi з Хорватiї. Вони зазначають, що було б добре, коли б у процесi взяли участь і адвокати жертв та свiдки з Хорватiї. На їхню думку, дуже важливим є факт, що на початку процесу прочитали iмена усiх 192 розстрiляних, щоб сербська громадскiсть зрозумiла, що йшлося про конкретних людей.
Усi обвинуваченi свого часу були мешканцями Вуковара. Пiсля вiйни вони прибули до Сербiї та дiстали сербське громадянство. Один iз них, Миролюб Вуйович, перед судом ствердив, що вiдповiдальнiсть за злочин несе Служба контррозвiдки Збройних сил колишньої Югославiї, її керiвник, генерал Олександр Василєвич. Згаданий генерал саме у справi вуковарського злочину торiк свiдчив у процесi проти екс-президента Слободана Милошевича.
Белградський суд наразi мав би з’ясувати не лише, хто розстрiляв безневинних вуковарцiв, а й хто дав такий наказ та чому злочинцiв досi не судили. А ЗМI повiдомляють, що прокуратура провадить слiдство проти ще 16 осiб, яких пiдозрюють у причетностi до злочину.
А минулого року сербська полiцiя заарештувала сiмох колишнiх добровольцiв за пiдозрою в причетностi до масового злочину у Вуковарi. Один iз них тим часом покiнчив життя самогубством. Гаазький трибунал погодився, щоб звинувачених судили в Сербiї та передав сербським прокурором двадцять ящикiв документiв щодо злочину.
Бруно Векарич, речник белградського спецiального прокурора з воєнних злочинiв з цього приводу каже: “Основною метою прокуратури є показати високу професiйнiсть, на пiдставi якої Гаазький трибунал доручить нам провадження й iнших справ. Не буде жодних компромiсiв та будь-якого полiтичного втручання”.
До Белграда прибули й оглядачi з Хорватiї. Вони зазначають, що було б добре, коли б у процесi взяли участь і адвокати жертв та свiдки з Хорватiї. На їхню думку, дуже важливим є факт, що на початку процесу прочитали iмена усiх 192 розстрiляних, щоб сербська громадскiсть зрозумiла, що йшлося про конкретних людей.
Усi обвинуваченi свого часу були мешканцями Вуковара. Пiсля вiйни вони прибули до Сербiї та дiстали сербське громадянство. Один iз них, Миролюб Вуйович, перед судом ствердив, що вiдповiдальнiсть за злочин несе Служба контррозвiдки Збройних сил колишньої Югославiї, її керiвник, генерал Олександр Василєвич. Згаданий генерал саме у справi вуковарського злочину торiк свiдчив у процесi проти екс-президента Слободана Милошевича.
Белградський суд наразi мав би з’ясувати не лише, хто розстрiляв безневинних вуковарцiв, а й хто дав такий наказ та чому злочинцiв досi не судили. А ЗМI повiдомляють, що прокуратура провадить слiдство проти ще 16 осiб, яких пiдозрюють у причетностi до злочину.
