Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:47

“Моніторинг тижня”


Наталя Мусієнко “Моніторинг тижня”

Прага, 7 березня 2004 року.

Наталя Мусієнко

Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”!

В ефірі “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші та найцікавіші події у світі. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко. Почнемо програму із міжнародних подій протягом тижня в огляді Василя Дарчука.

Василь Дарчук

Минулий тиждень пройшов під знаком кривавих терористичних актів у Багдаді і Карбалі, які вважають найбільшою трагедією від початку воєнної акції в Іраку. Терористичні акти проведено в день шиїтського свята Ашура, і їхніми жертвами стали виключно мусульмани-шиїти. У Багдаді серед натовпу підірвали себе три терористи-смертники, у Карбалі вибухівку на собі підірвав терорист-смертник, крім того, демонстрацію шиїтів обстріляно з мінометів з інших частин міста. До цього варто додати, що у цей же день у Пакистані теж здійснено терористичний акт проти шиїтів, які зібралися на фестиваль Ашура у місті Пара-шинар, неподалік від афганського кордону. Від вибуху загинуло 13 шиїтів, і 56 отримали поранення. Тим часом у місті Квета в Пакистані унаслідок нападу на шиїтську демонстрацію з боку бойовиків-сунітів загинуло 44 особи і понад 150 було поранено. Більшість оглядачів, журналістів і фахівців з питань ісламу розцінили ці трагічні події як продовження історичного конфлікту між мусульманами – сунітами і шиїтами. Нинішній вибух міжрелігійної ненависті постав в умовах формування нових реалій в Іраку. Режим Саддама Хусейна і його партія “Баас” опиралися на сунітські меншості, яка становить 20 відсотків населення. Нині, як видно з інтенсивних домагань шиїтських лідерів, у керівництві нового Іраку домінуватимуть саме шиїти, які зазнавали за часів режиму утисків. Проте лідер іракських шиїтів Аятола Алі аль-Систані поклав відповідальність за терористичні акти на коаліційні підрозділи, які, на його думку, не можуть гарантувати безпеки населенню. Зрозуміло, коаліційне командування відкинуло ці звинувачення, а міністр оборони США Рамсфельд заявив тим часом, що за нинішніх умов ні американські підрозділи, ні нові іракські сили безпеки не зможуть запобігти здійсненню подібних терактів, які стались у Багдаді і Карбалі.

Вже наступного дня після терористичних актів Сполучені Штати на підставі наявних даних заявили, що до вівторкових терористичних актів причетний активіст “Аль-Каїди”, йорданський суніт-екстреміст Абу Мусаб аз-Заркауї. Згідно із захопленими режимними документами Заркауї підтримував зв’язок із службою безпеки колишнього багдадського режиму, у якому провідну роль, як уже згадано, відігравали суніти.

На закінчення додаймо, що, окрім американської допомоги Іракові, відтепер надійде фінансова і матеріальна допомога від європейських країн. Європейська комісія врешті ухвалила програму такої допомоги. Країни ЄС займуться передусім відбудовою сфери основних послуг населенню, підготовкою адміністративних структур і поліпшенням становища в ділянці прав людини.

Наступна наша тема значно коротша – ситуація на Близькому Сході.

Від початку тижня ізраїльські сили безпеки провели на палестинських територіях кілька рейдів, особливо в секторі Газа. Під час одного з таких рейдів виявлено ще один тунель на єгипетську територію, через який палестинські бойовики постачали зброю. У середу теж у секторі Газа ізраїльський гелікоптер обстріляв автомобіль, в якому, як заявила ізраїльська сторона, їхали три активісти терористичної організації “Хамас”, які були причетні до терористичних актів на ізраїльській території. Після загибелі трьох бойовиків “Хамас” погрозив відплатними терористичними актами. Тому в ізраїльській армії і поліції оголошено стан бойової готовності.

Водночас, в четвер ізраїльський уряд оголосив про усунення шести єврейських поселень на західному березі Йордану. Більшість поселень – це поки що тимчасові житла та автофургони. Згідно з повідомленнями ізраїльської преси, протягом минулого року число єврейських поселень на західному березі Йордану особливо зростало, хоча в самому Ізраїлі будівництво нових будинків спало на 8%. Згідно з мирним планом “Дорожня карта”, Ізраїль повинен припинити розбудову поселень на палестинських землях. Жителі згаданих шести поселень повинні були у четвер до заходу сонця залишити свої оселі.

На закінчення коротко наведемо іще одну важливу тему – передвиборчу кампанію у Сполучених Штатах.

Минулого тижня президент Буш, представник Республіканської партії, який подався на другий президентський термін, щойно розпочав кампанію. Тим часом число кандидатів на президентські вибори від Демократичної партії під час попередніх вибіркових виборів в окремих штатах протягом минулого тижня зменшилося до одного. Переможцем став сенатор Джон Керрі, який набрав більшість голосів у дев’яти із десяти штатів. Головний суперник Керрі, сенатор Едвардс здобув перемогу лише в одному штаті Джорджія. Раніше, коли у попередніх виборах брали участь інші кандидати, Керрі здобув перемогу у 18 з 20-ти штатів. Таким чином, на посаду президента США залишилося два суперники – нинішній президент Джордж Буш і сенатор Керрі. Хоча поки що ніхто не береться прогнозувати результат президентських виборів у США, оглядачі однак наголошують на тому, що шанси Керрі постійно зростають у зв’язку із триваючою критикою президента Буша за його одностороннє рішення у справі війни в Іраку, відсутність там зброї масового знищення, твердження про наявність якої послужили головним виправданням удару, а також деякі промахи Буша від самого початку передвиборчої кампанії, у якій президент США робить головний натиск на свої заслуги у боротьбі з тероризмом. Приміром, рідні загиблих під час терористичних актів у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року гостро зкритикували Буша за використання у передвиборчій телерекламі сцен трагедії із Всесвітнього торговельного центру. Його звинуватили у спекулюванні на трагедії. Так чи інакше, поки що оглядачі вважають, що було би передчасно прогнозувати перемогу будь-якого із кандидатів. Василь Дарчук, “Радіо Свобода”.

Наталя Мусієнко

У п’ятницю на кладовищі у Скоп’є поховали президента Македонії Бориса Трайковського, який 26 лютого загинув в авіакатастрофі у Боснії i Герцеговинi.

Інформує наш кореспондент Михайло Рамач.

Михайло Рамач

Був це найсумніший день в тринадцятилітній історії молодої македонської держави. Покійний президент Борис Трайковський був уособленням діалогу та порозуміння і одночасно – людиною 21-го століття, реформатором і модернізатором, борцем за розбудову демократичного суспільства в бурхливому балканському регіоні. Три роки тому, коли країна опинилася на порозі громадянської війни, саме завдяки Трайковському лідери слов’янської більшості і албанської меншини досягли домовленості про мирне врегулювання конфлікту. В похороні, який завершився о 14-ій годині за місцевим часом, взяли участь представники п’ятидесяти країн і міжнародних організацій та більше двохсот тисяч громадян. Вони зазначали: “Він був надзвичайною постаттю, і визначив шлях, яким маємо іти. Про нього люди говорили якнайкраще. Кожен скаже вам, що він був доброю людиною, народною людиною. Він ходив до дітей, до літніх людей, до спортсменів... До всіх людей”.

В траурній колоні були найближчі співробітники Трайковського, жінка з двома дітьми, чотирнадцять глав держав, п’ять прем’єри, п’ятнадцять міністрів закордонних справ. Між іншими, покійного проводжали генеральний секретар НАТО Йаап де Хооп Шеффер, генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швіммер, керівник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єр Солана.

На Центральному кладовищі в Алеї визначних мужів про життя та політичну діяльність Трайковського говорили голова Європейської комісії Романо Проді, прем’єр-міністр Македонії Бранко Цервенковський, представник методистської євангельської церкви, проповідником якої був загиблий глава македонської держави.

Романо Проді в своїй промові зазначив: “Країни Західної Європи продовжуватимуть надавати підтримку Македонії для того, щоби вона стала повноправним членом Європейського Союзу. Македонія і світ”, - каже Проді, - “втратили освіченого лідера, який бачив дальше від буденної політики”. За його словами, зберігати пам’ять про Трайковського означає вірити в ідеали, в які він вірив, та продовжувати іти його шляхом.

Засоби масової інформації в Македонії та Боснії і Герцеговині і сьогодні подають численні суперечливі повідомлення і припущення щодо причин аварії літака. Більшість авторів стверджує, без конкретних доказів, що аварія сталася через помилку французьких диспетчерів на Мостарському летовищі. Точніше, посереднім доказом є факт, що міжнародні сили упродовж цілої доби не допускали місцевій поліції провести слідство на місці аварії. На вимогу македонського уряду зміст так званих “чорних ящиків” досліджуватимуть в Німеччині за участю експертів з кількох країн. Незважаючи на результати слідства загибель Бориса Трайковського ставить чимало запитань. Він був гарантом стабільності країни та свого роду маяком, який вказував шлях. Чимало його земляків висловлює побоювання, що Македонію після смерти широко поважаного і улюбленого президента чекають драматичні дні. Прем’єр-міністр Цервенковський на похороні сказав: “Твоя велич в тому, що ти був людиною з народу, та що був з народом. Македонія знає свій шлях та своє майбутнє. Твоя смерть ще більше з’єднала багатоетнічну та багатоконфесійну Македонію.” Михайло Рамач для “Радіо Свобода”, Белград.

Наталя Мусієнко

Британський прем’єр Тоні Блер у п’ятницю 5 березня виступив із промовою, в якій попередив про смертельну загрозу від недооцінки небезпеки тероризму. Блер заявив, що війна проти тероризму, можливо, лише починається. Про це далі Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

Тоні Блер намагається залишити позаду суперечки щодо війни в Іраку, які мають руйнівний ефект на його уряд. Виступаючи з промовою у своїй виборчій окрузі у п’ятницю, він визнав, що контроверсія щодо війни, можливо, назавжди залишиться в історії, але ще раз наголосив, що його ухвала, яка навпіл розділила британське суспільство, була правильною.

“Опозицію до війни посилює той факт, що ми знаємо – Саддам мав зброю масового знищення, одначе ми не знайшли фізичних доказів цього одинадцять місяців після війни, але ж насправді всі думали, що Саддам мав цю зброю. Це була засада резолюції ООН № 1441”, - сказав Тоні Блер. Однак війна в Іраку не усунула загрози для Великої Британії і світу, принаймні, згідно з Тоні Блером. Він сказав, що смертельна загроза іде від помилкового уявлення про природу нового світу, що в ньому живемо. Нині справжня небезпека іде не для репутації якогось політика, додав він, очевидно, маючи на увазі себе, а для усієї Великої Британії, якщо британці ігноруватимуть загрозу від неконвенційної зброї. “Загроза є неконвенційною, це виклик, що відрізняється від будь-чого, із чим світ стикався досі. Для безпеки у світі це те саме, що глобалізація для світової економіки”, - заявив Блер.

Рішення Блера підтримати війну проти Іраку під проводом США викликало безпрецедентну критику з боку колишніх міністрів його уряду, політичної опозиції і колишнього головного інспектора ООН зі зброї масового враження Ганса Блікса, зокрема, потому, як в Іраку не було знайдено жодної такої зброї. Саме її наявністю Блер мотивував потребу у воєнній операції. У п’ятницю прем’єр дав усім їм жорстку відповідь. Згідно з ним, перед війною і нині він міркував таким чином: ризик полягає у потраплянні нелегальної зброї до країн-ізгоїв, ігнорувати цього не можна. А тому Блер і в майбутньому готовий до подібних дій, якщо треба. “Тепер не час бути обережними”, - сказав він, - “стриманість не спрацює перед лицем глобальної загрози. Я не кажу, що кожна ситуація веде до воєнних дій, але ми маємо обов’язок і право відвернути здійснення загрози”, - зазначив британський прем’єр-міністр Тоні Блер. Олекса Семенченко> для “Радіо Свобода”, Лондон.

Наталя Мусієнко

Політичний тиждень, що минув у Німеччині, було визначено передусім пошуком кандидатів на посаду федерального президента країни. Лише після тривалих дебатів християнським партіям та лібералам вдалося дійти згоди в цьому питанні. Вибір зроблено на користь тепер вже колишнього голови Міжнародного валютного фонду Хорста Кьолера. Незважаючи на те, що ці партії нині перебувають в опозиції, саме їхній спільний кандидат має найбільше шансів стати наступним главою німецької держави. Розповідає Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Дивного в цьому нічого немає, оскільки президента в Німеччині обирають федеральні збори, до складу яких входять представники федеральних земель. Ну, нинішній розклад політичних сил у землях такий, що більшість у федеральних зборах належить християнським партіям та лібералам, а не соціал-демократам та “зеленим”. Отже, спільний кандидат від блоку ХДС/ХСС та Вільної демократичної партії і має найбільше шансів замінити соціал-демократа Йоганеса Рау на посаді федерального президента. Таким кандидатом і став член ХДС, голова Міжнародного валютного фонду Хорст Кьолер, якого, до речі, найбільш знають за кордоном, ніж у його власній країні.

“Я прийняв цю пропозицію і вважаю, що маю достатньо компетентності для виконання відповідних завдань”, - сказав Кьолер, який склав з себе повноваження голови МВФ відразу після того, як стало відомо про його номінацію. Попри те, що федеральний президент Німеччини має досить обмежені повноваження і виконує виключно представницьку функцію, ця посада має велике символічне значення. Попередні президенти своїми промовами неодноразово давали важливі імпульси подальшому розвитку держави. Цим не в останню чергу пояснюється і палка суперечка між представниками опозиції під час пошуку кандидата. Християнські демократи та їхні колеги з баварського Християнсько-Соціального Союзу хотіли б бачити на цій посаді Вольфганга Шойбле, який свого часу був кронпринцем Гельмута Коля і вважається справжнім інтелектуальним талантом. Однак проти його кандидатури виступили ліберали – для них він є занадто консервативним, крім того, ім’я Шойбле свого часу прозвучало в зв’язку із скандалом навколо таємних пожертвувань для Християнсько-Демократичного Союзу. Значно простіше відбувався пошук кандидата на посаду федерального президента в таборі соціал-демократів та “зелених”. Через лічені години після номінації Кьолера вони запропонували на найвищу державну посаду президента Європейського університету у Франкфурті-на-Одері Дезіне Шван. Вважається, однак, що її обрання є малоймовірним. До речі, п’ять років тому християнські демократи висунули своїм кандидатом теж жінку, тоді вона також не мала шансів на здобуття найвищої державної посади, оскільки консервативним партіям бракувало в федеральних зборах. Надія Кандиба з Німеччини для “Радіо Свобода”.

Наталя Мусієнко

На початку тижня у дагестанській столиці Махачкалі повідомили про те, що вбито відомого чеченського польового командира Руслана Гєлаєва.

Це вже друга така серйозна смерть в середовищі лідерів самовиголошеної Ічкерії після вбивства у Катарі колишнього президента Ічкерії Зелімхана Яндарбієва. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

Управління російської федеральної служби безпеки по Дагестану повідомило про загибель відомого чеченського польового командира Руслана Гєлаєва. Гєлаєв був одним з найбільш відомих і авторитетних чеченських польових командирів. До того, саме він вважався людиною, здатною діяти за кордонами Російської Федерації. Саме дії загонів Руслана Гєлаєва у Панкісі свого часу значно погіршили взаємини між Російською Федерацією і Грузією. До того ж, колишній грузинський президент Едуард Шеварднадзе намагався досить обережно поводитися із Русланом Гєлаєвим та його людьми, вважаючи, що силове рішення проблеми Гєлаєва у Панкісі може датися взнаки на всій політичній ситуації в Грузії.

Управління федеральної служби безпеки Росії по Дагестану вважає, що Гєлаєв загинув цілком випадково, однак з цим важко погодитися, адже Гєлаєва могли зліквідувати вже багато разів, як втім і інших провідних чеченських польових командирів, таких як президент самопроголошеної Ічкерії Аслан Масхадов або Шаміль Басаєв. Разом із цим відомо, що російські спеціальні служби завжди досить обережно ставилися до ситуації навколо найбільш авторитетних польових командирів Ічкерії. Вважалося, що в разі їхньої ліквідації ситуація в регіоні, який фактично може знаходитися під контролем їхніх загонів, може стати хаотичною, з’явиться багато різних центрів впливу і це погіршить ситуацію не тільки в середовищі бойовиків, але насамперед й ситуацію серед прихильників Росії, і в середовищі самих російських силових структур. Як можна зрозуміти, зараз від цієї концепції російські спеціальні служби відмовляються – нагадаю, що смерть Руслана Гєлаєва відбулася через досить недовгий час після того, як в столиці Катара місті Доха було підірвано автомобіль колишнього президента самовиголошеної Ічкерії, одного з найбільш відомих ічкерійських ідеологів Зелімхана Яндарбієва. Після цього в Катарі було заарештовано трьох осіб, яких вважають співробітниками російських спеціальних служб, що організували вбивство Зелімхана Яндарбієва.

Зараз ситуація навколо справи Яндарбієва в Катарі розвивається і на тлі цього смерть Руслана Гєлаєва аж ніяк не виглядає просто випадковим явищем або зіткненням із російськими силовиками. Віталій Портников, “Радіо Свобода”, Москва.

Наталя Мусієнко

Заплановане на минулу п’ятницю офіційне ухвалення тимчасової конституції Іраку відклали на невизначений термін. Зрештою, підписання цього документа Іракська урядова рада у Багдаді уже відклала один раз минулого вівторка внаслідок офіційного трауру, який оголосили після кривавих терактів проти іракських шиїтів. Тимчасова хартія з офіційною назвою “Перехідний адміністративний закон” є важливою для процесу формування нової тимчасової влади та передачі суверенітету іракцям, що очолювані США коаліційні сили мають намір здійснити 30-го червня. Тему продовжує Михайло Мигалисько.

Михайло Мигалисько

Згідно з пресовими повідомленнями з Багдада, відстрочення підписання нового закону, хоча і тимчасового, сталося внаслідок того, що п’ять членів перехідної іракської ради відмовилися підписати документ. Ці п’ятеро представляють інтереси іракських шиїтів, які становлять 60 відсотків населення цієї країни. Вони не погоджуються з тим, що в документі, мовляв, зроблено надто багато поступок курдській національній меншині, однак, поки що немає точніших даних, про які, власне, положення Конституції йшлося, адже ще на початку тижня надходили повідомлення, що було досягнуто одностайної згоди усіх причетних до цього процесу щодо тексту документа. Речник Іракської урядової ради Хамід Аль-Кіфаї у п’ятницю в Багдаді з цього приводу сказав журналістам: “Деякі речення слід переглянути, вивчити. Деякі члени занепокоєні, і вони обговорюють ці положення. Звісно, немає принципових розбіжностей, немає розбіжностей взагалі”, - запевнив речник урядової ради. Згідно з повідомленнями, перехідна Конституція, текст якої мав бути опублікований після сьогоднішнього офіційного підписання, передбачала, що Ірак матиме федеративний державний устрій із збереженням дотеперішніх прав курдської автономії. Згадана хартія прав повинна бути чинною лише до початку наступного року, тобто, до проведення референдуму та загальних виборів в Іраку. Агентство Рейтер, однак, повідомило з Багдада, що п’ять шиїтських представників не погоджуються з постановкою питання також щодо референдуму у справі нової Конституції. Американські офіційні особи заявляли, що з усіх країн Близькосхідного регіону нова хартія надаватиме іракцям найширші гарантії людських свобод.

Слід зазначити, що донедавна найскладнішим у формуванні нової хартії було питання про роль ісламу в законодавчому процесі та участь жінок в новій владі Іраку. Однак, розбіжності у цих питаннях було узгоджено. У п’ятницю член Іракської урядової ради Махмуд Отман сказав, що шиїтські учасники переговорів завершують, за його словами, уточнення положень нового основного закону. Михайло Мигалисько, “Радіо Свобода”.

Наталя Мусієнко

Наразі все у програмі “Моніторинг тижня”. З вами прощається Наталя Мусієнко. Щасти вам!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG