Київ, 11 березня 2004 року.
Андрій Охрімович
“На ризик треба наважитись, тому що найбільшим ризиком у житті є життя, яке проживеш без ризику. Людина, яка не ризикує нічим, нічого не робить, нічого не має і, по суті, перетворюється на ніщо.
Можливо, вона уникне страждань та горя, однак така людина не вчиться, не відчуває, не змінюється не любить і не живе.
Скута своєю долею, вона є її рабом. Вона втратила свободу.
Лише той, хто ризикує, – вільний!”
(Лео Баскаклія, сучасний філософ на прізвисько “Доктор Любов”. З книги “Жити, любити і вчитися”.)
Галина Трохова
Вітаємо вас шановні! В ефірі “Альтернатива”, експеримент у культурі, науці, політиці та житті....
Суспільство завжди поділяли на категорії: багаті – бідні, праві – ліві, харизматичні – інертні, наші – не наші, конформісти – нонконформісти, розумні – тупі і так далі, і таке інше.
Часто межа, що розділяє на категорії, пролягає через окремо взяті голови. Підозрюємо, що ця межа насправді розділяє дві прості якості: здатна людина на вчинок чи ні.
З давніх-давен люди перевіряли цю здатність у простий та грубий спосіб - поєдинок. Останнє якось не вкладається в офіційні постулати всіх існуючих цивілізацій, однак поєдинок постійно присутній у тій чи іншій формі.
Крім того, ризик, який є виховним та оберігаючим фактором людських спільнот, а заразом, кожної людської особистості, викликає амбівалентне ставлення у людини. З одного боку, ризикувати не варто, а з іншого - хочеш жити спокійно – одразу викопай собі могилу, як радять карибські шамани.
З одного боку, поєдинок природне надбання людської культури, з іншого – у бійці завжди присутнє звіряче.
Про сенс поєдинку з професійним каскадером, кіноактором, режисером, президентом Гільдії лицарів України, чоловіком, що виконує кінотрюки з усіх видів рукопашного бою Валентином Мисливим розмовляє наш колега Віктор Недоступ.
Модерує Галина Трохова. За операторським пультом Сергій Балабанов. Автор Андрій Охрімович.
Віктор Недоступ
З давніх-давен люди, чоловіки здебільшого, з’ясовували стосунки силою, очевидно в цьому була якась необхідність. З часом вибудувався певний кодекс поєдинків. А чи взагалі варто з’ясовувати стосунки через поєдинок?
Валентин Мисливий
Я вважаю, що потрібно, щоб чоловіки між собою з’ясовували стосунки в поєдинках, але ці поєдинки можуть бути необов’язково фізичні. Є поєдинки умів ще. Фізичні поєдинки необхідні тому, що більшість людей повинні виплеснути якусь свою енергію, кудись її діти.
Звісно, можна казати про те, що можна ходити на секції, але якісь емоційні виплески не можуть тільки на змаганнях бути.
В нас здавен було, що одне село йшло на друге. Це були не змагання, а доказ того, що наші хлопці кращі. Так було прийнято.
А в наш час, коли безліч різної зброї, то краще піти десь з хлопцями побити морди, а потім помиритися і бути надалі друзями, ніж намагатися когось підстрелити.
За часів СРСР в нас існувала смертна кара. Коли з ножем піймають – це вже було страшно ходити. А зараз пістолет купив чи взяв десь, і немає ніякої проблеми, і знаєш, що нічого з цим не буде.
Тому, я думаю, поєдинки обов’язково повинні бути.
Андрій Охрімович
“Сміятися – означає ризикувати, що тебе вважатимуть дурнем. Плакати – означає ризикувати, що тебе вважатимуть зманіженим. Зізнаватися у коханні – означає ризик прив’язатися до цієї людини. Розкриватися перед іншими – означає ризикувати, що ти відкриєш своє істинне лице.
Ділитися своїми думками та мріями з натовпом – означає ризикувати, що ти їх назавжди втратиш. Намагатися чинити спробу – означає ризик, що ти отримаєш поразку. Жити - означає ризикувати, що ти помреш.”
(Тед Арчиді, атлет, філософ. З книги “Курячий бульйон”.)
Віктор Недоступ
Тоді ближче до кодексу поєдинку. Все ж таки в поєдинку мають існувати якісь правила, інакше, сказати мовою зеків, це буде “бєзпрєдєл”.
І от люди, які з’ясовують стосунки не на рингу, не на татамі, а у неформальних ситуаціях, вони мають користуватися якимсь кодексом?
Валентин Мисливий
Це обов’язково, інакше поєдинок немає ніякого смислу. Це просто буде вбивство або ще щось. Повинен бути внутрішній кодекс насамперед для тієї людини, яка не може словами довести, а доводити фізично. Якісь особливі правила придумувати між собою, вияснити для себе. Кожен конкретний випадок має якісь свої правила. Крім того, є бокс, а є й вулична бійка, одночасно схожі і відмінні.
Віктор Недоступ
До вуличних правил... Ми пам’ятаємо, що свого часу сам на сам – це вважалося за честь, навіть якщо ти програєш в цьому поєдинку. Вважалося негідним, якщо купа нападає на одного. А зараз цього дотримуються?
Валентин Мисливий
Частково дотримуються.
Я можу розповідати, як це робиться в місті. Групи людей, як ми малолітками їх називали, збираються, чимось займаються (не будемо говорити про те, що колються чи щось інше, хоча це не так страшно, як нам розповідають), і коли зустрічаються дві таких групи і вирішують якесь питання, то цей кодекс лишився і, напевне, завжди буде, тому що, на щастя, в нас є ще такі поняття, як совість, як повага одного до іншого.
А в тих же Штатах цього немає. Там поєдинок один на один може бути тільки в кіно. А насправді, вбили, так вбили; напало 5-10 чоловік, пограбували – це за честь вважається.
В нас поки що цього немає, і я думаю, що не буде, тому що в нас менталітет такий.
Андрій Охрімович
“Я знаю, що багато людей бояться життя. Якась божевільна думка приходить людям в голову, але вони нічого не роблять.
Наприклад, вони хочуть взяти участь у поєдинку або запросити когось на побачення, але бояться можливої невдачі.
Такі люди не живуть, вони тікають від життя. Не жив, не кохав, не ризикував, не брав участь...”
(Джад Біасіотто, доктор філософських наук. З книги “Як стати... елітою”.)
Віктор Недоступ
Поговоримо про ризик. Можливо вуличні поєдинки, поєдинки мужчин, і не тільки малоліток, - це ще якийсь потяг чоловіка до ризику. Ризик не обов’язково має бути виявлений в поєдинку. Як ти ставишся до екстріму? Чи є це пошук ризику, чи щось інше?
Валентин Мисливий
Екстрим – це і є ризик, тобто чоловік повинен довести для себе, що він чоловік. Хоча для інших це екстрим, а моя професія каскадера робить це моїм життям.
Якщо говорити про поєдинки іншого плану, то я займаюся ще історичним фехтуванням і лицарськими боями. Лицарські бої я привніс на тодішню територію СРСР.
Ризик для людини, та й не тільки для людини... Жінки чому йдуть на ризик? Вони також себе перевіряють і хочуть довести по-своєму, що вони на рівні з мужчинами можуть бути.
Всі чули дуже багато про амазонок. Багато хто це як легенду розуміє, але нічого толком розповісти не може.
Амазонки були сильнішими чоловіків в бойовому плані. В них такий устрій був. Воювали зі скіфами, аж доки ті їх не розбили і не взяли в полон, і амазонки не асимілювалися з ними.
Віктор Недоступ
Військове мистецтво не є чоловічою прерогативою. Це просто так побудоване суспільство.
Валентин Мисливий
Так. А могло б бути по-іншому, якби амазонки перемогли б скіфів.
Віктор Недоступ
А наскільки правочинними в етичному смислі можуть бути війни, адже гинуть не тільки воїни?
Валентин Мисливий
Я вважаю, що війни взагалі непотрібні, і завжди переконував, що все можна вирішити словами, притримуючись цієї точки зору і нині.
Інколи говорять, що війни потрібні для того, щоб кількість населення зменшити. Ну, десь сенс в цьому є, але ж можна цей по-іншому вирішувати: знайти якісь другі форми життя для людей, щоб вони всі могли бути, тому що людина є людина, і вона має право на існування.
Андрій Охрімович
“Щоб рости, рости по-справжньому, як особистість, потрібне прагнення ризику. Робіть те, що ви ніколи не пробували робити до цього. Життя надто коротке, щоб завжди грати лише у безпечні ігри. Іноді варто втрачати голову.”
(Джад Біасіотто. “Як стати... елітою”.)
Віктор Недоступ
Нещодавно промайнуло таке повідомлення, що в Чехії десь там під Прагою організовують гладіаторські бої зі справжньою зброєю, і за певну кількість тисяч доларів там виступають гладіатори сучасні. І наших земляків там дуже великий відсоток.
Як ти ставишся до таких боїв? Яка причина існування таких боїв?
Валентин Мисливий
Розумієте, тут так треба людям відноситися: якщо немає що робити, і вони погоджуються ризикувати, то це одне; інше – якщо вони за гроші це роблять. Останнє – це безвихідь.
Я з такими людьми пересікався. Скажемо так: є постановочні бої, а є й бої, які були, але зі своїми правилами. При постановочних змаганнях повинна бути якась техніка безпеки і притримуються цієї техніки безпеки.
А там, я так розумію, правила є, але техніка безпеки не саме головне. Люди дуже ризикують своїм життям. Я переконаний, що все це в більшості випадків із-за грошей.
Віктор Недоступ
До інших боїв. Бої без правил або розрекламовані у всьому світі коміте, де б’ються, з’ясовують, наскільки він найкращий боєць в реальному бою.
Валентин Мисливий
У них свій менталітет, а у нас свій. Все рівно там є свої правила: кращого бійця все рівно збережуть. Смертельних випадків там дуже мало, тому що це традиція, а по традиціях все продумувалося роками. В боях без правил все одно є правила при всіх боях без правил.
Андрій Охрімович
“Після того, як хазяїн посвятив мене у курс справи і пояснив правила поєдинку, я заліз у клітку.
Спочатку справи мої йшли непогано – горила просто сиділа у куточку, вискаляла на мене зуби і ліниво гарчала... Якщо вона збиралася просто сидіти там і вискаляти зуби протягом десяти хвилин, мене це влаштовувало – парі на 250 доларів буде за мною.
Так проминуло тридцять секунд, і раптом хазяїн щось прошепотів мавпі на вухо. Не знаю, що він таке їй сказав. Пам’ятаю, що отямився я вже у повітрі, коли летів у напрямку протилежного кінця клітки...”
(Джад Біасіотто. “Як стати елітою”.)
Віктор Недоступ
Чи мусять сучасні люди вивчати бойові мистецтва і вміти битися?
Валентин Мисливий
Я думаю, що це було б добре, якщо це було б обов’язковим. Те, що ти вмієш битися і знаєш певні прийоми, - це не тільки для того, щоб на когось напасти, це самозахист, це самовпевненість в собі. Це повинно бути. Це так само, як вміти малювати, читати, писати.
Андрій Охрімович
“Мавпа відпустила мене, підвелася пройшла до центру клітки і всілася там, наче нічого не сталося.
Після того, як я прийшов до тями, я ледве звівся на ноги. Сорочка на мені була вся розірвана, я був весь у крові, у мене боліло все: від маківки до п’ят. Мавпа сиділа і поглядала на мене краєм ока, самовдоволено посміхаючись при цьому.
Не знаю, що на мене найшло, можливо, усвідомлення того, що мені надерли задницю на очах сотні, якщо не більше, людей.
Як би там не було, я підійшов зі спини та, з усієї дурі, заліпив горилі в потилицю ляща.
На мій подив, мавпа, здається, навіть не помітила удару. Вона просто глянула на мене і загарчала.
Мені одразу спало на думку, а чи не засидівся я у гостях, і чи не пора йти, доки є така можливість.”
(Джад Біасіотто. “Як стати елітою.”)
Галина Трохова
На цьому все.
Над цим випуском “Альтернативи” працювали: професійний каскадер, кіноактор та режисер Валентин Мисливий, журналіст Віктор Недоступ. Модерувала Галина Трохова. Звук дбав Сергій Балабанов. Автор Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось за тиждень.
Говорить радіо “Свобода”!
Андрій Охрімович
“На ризик треба наважитись, тому що найбільшим ризиком у житті є життя, яке проживеш без ризику. Людина, яка не ризикує нічим, нічого не робить, нічого не має і, по суті, перетворюється на ніщо.
Можливо, вона уникне страждань та горя, однак така людина не вчиться, не відчуває, не змінюється не любить і не живе.
Скута своєю долею, вона є її рабом. Вона втратила свободу.
Лише той, хто ризикує, – вільний!”
(Лео Баскаклія, сучасний філософ на прізвисько “Доктор Любов”. З книги “Жити, любити і вчитися”.)
Галина Трохова
Вітаємо вас шановні! В ефірі “Альтернатива”, експеримент у культурі, науці, політиці та житті....
Суспільство завжди поділяли на категорії: багаті – бідні, праві – ліві, харизматичні – інертні, наші – не наші, конформісти – нонконформісти, розумні – тупі і так далі, і таке інше.
Часто межа, що розділяє на категорії, пролягає через окремо взяті голови. Підозрюємо, що ця межа насправді розділяє дві прості якості: здатна людина на вчинок чи ні.
З давніх-давен люди перевіряли цю здатність у простий та грубий спосіб - поєдинок. Останнє якось не вкладається в офіційні постулати всіх існуючих цивілізацій, однак поєдинок постійно присутній у тій чи іншій формі.
Крім того, ризик, який є виховним та оберігаючим фактором людських спільнот, а заразом, кожної людської особистості, викликає амбівалентне ставлення у людини. З одного боку, ризикувати не варто, а з іншого - хочеш жити спокійно – одразу викопай собі могилу, як радять карибські шамани.
З одного боку, поєдинок природне надбання людської культури, з іншого – у бійці завжди присутнє звіряче.
Про сенс поєдинку з професійним каскадером, кіноактором, режисером, президентом Гільдії лицарів України, чоловіком, що виконує кінотрюки з усіх видів рукопашного бою Валентином Мисливим розмовляє наш колега Віктор Недоступ.
Модерує Галина Трохова. За операторським пультом Сергій Балабанов. Автор Андрій Охрімович.
Віктор Недоступ
З давніх-давен люди, чоловіки здебільшого, з’ясовували стосунки силою, очевидно в цьому була якась необхідність. З часом вибудувався певний кодекс поєдинків. А чи взагалі варто з’ясовувати стосунки через поєдинок?
Валентин Мисливий
Я вважаю, що потрібно, щоб чоловіки між собою з’ясовували стосунки в поєдинках, але ці поєдинки можуть бути необов’язково фізичні. Є поєдинки умів ще. Фізичні поєдинки необхідні тому, що більшість людей повинні виплеснути якусь свою енергію, кудись її діти.
Звісно, можна казати про те, що можна ходити на секції, але якісь емоційні виплески не можуть тільки на змаганнях бути.
В нас здавен було, що одне село йшло на друге. Це були не змагання, а доказ того, що наші хлопці кращі. Так було прийнято.
А в наш час, коли безліч різної зброї, то краще піти десь з хлопцями побити морди, а потім помиритися і бути надалі друзями, ніж намагатися когось підстрелити.
За часів СРСР в нас існувала смертна кара. Коли з ножем піймають – це вже було страшно ходити. А зараз пістолет купив чи взяв десь, і немає ніякої проблеми, і знаєш, що нічого з цим не буде.
Тому, я думаю, поєдинки обов’язково повинні бути.
Андрій Охрімович
“Сміятися – означає ризикувати, що тебе вважатимуть дурнем. Плакати – означає ризикувати, що тебе вважатимуть зманіженим. Зізнаватися у коханні – означає ризик прив’язатися до цієї людини. Розкриватися перед іншими – означає ризикувати, що ти відкриєш своє істинне лице.
Ділитися своїми думками та мріями з натовпом – означає ризикувати, що ти їх назавжди втратиш. Намагатися чинити спробу – означає ризик, що ти отримаєш поразку. Жити - означає ризикувати, що ти помреш.”
(Тед Арчиді, атлет, філософ. З книги “Курячий бульйон”.)
Віктор Недоступ
Тоді ближче до кодексу поєдинку. Все ж таки в поєдинку мають існувати якісь правила, інакше, сказати мовою зеків, це буде “бєзпрєдєл”.
І от люди, які з’ясовують стосунки не на рингу, не на татамі, а у неформальних ситуаціях, вони мають користуватися якимсь кодексом?
Валентин Мисливий
Це обов’язково, інакше поєдинок немає ніякого смислу. Це просто буде вбивство або ще щось. Повинен бути внутрішній кодекс насамперед для тієї людини, яка не може словами довести, а доводити фізично. Якісь особливі правила придумувати між собою, вияснити для себе. Кожен конкретний випадок має якісь свої правила. Крім того, є бокс, а є й вулична бійка, одночасно схожі і відмінні.
Віктор Недоступ
До вуличних правил... Ми пам’ятаємо, що свого часу сам на сам – це вважалося за честь, навіть якщо ти програєш в цьому поєдинку. Вважалося негідним, якщо купа нападає на одного. А зараз цього дотримуються?
Валентин Мисливий
Частково дотримуються.
Я можу розповідати, як це робиться в місті. Групи людей, як ми малолітками їх називали, збираються, чимось займаються (не будемо говорити про те, що колються чи щось інше, хоча це не так страшно, як нам розповідають), і коли зустрічаються дві таких групи і вирішують якесь питання, то цей кодекс лишився і, напевне, завжди буде, тому що, на щастя, в нас є ще такі поняття, як совість, як повага одного до іншого.
А в тих же Штатах цього немає. Там поєдинок один на один може бути тільки в кіно. А насправді, вбили, так вбили; напало 5-10 чоловік, пограбували – це за честь вважається.
В нас поки що цього немає, і я думаю, що не буде, тому що в нас менталітет такий.
Андрій Охрімович
“Я знаю, що багато людей бояться життя. Якась божевільна думка приходить людям в голову, але вони нічого не роблять.
Наприклад, вони хочуть взяти участь у поєдинку або запросити когось на побачення, але бояться можливої невдачі.
Такі люди не живуть, вони тікають від життя. Не жив, не кохав, не ризикував, не брав участь...”
(Джад Біасіотто, доктор філософських наук. З книги “Як стати... елітою”.)
Віктор Недоступ
Поговоримо про ризик. Можливо вуличні поєдинки, поєдинки мужчин, і не тільки малоліток, - це ще якийсь потяг чоловіка до ризику. Ризик не обов’язково має бути виявлений в поєдинку. Як ти ставишся до екстріму? Чи є це пошук ризику, чи щось інше?
Валентин Мисливий
Екстрим – це і є ризик, тобто чоловік повинен довести для себе, що він чоловік. Хоча для інших це екстрим, а моя професія каскадера робить це моїм життям.
Якщо говорити про поєдинки іншого плану, то я займаюся ще історичним фехтуванням і лицарськими боями. Лицарські бої я привніс на тодішню територію СРСР.
Ризик для людини, та й не тільки для людини... Жінки чому йдуть на ризик? Вони також себе перевіряють і хочуть довести по-своєму, що вони на рівні з мужчинами можуть бути.
Всі чули дуже багато про амазонок. Багато хто це як легенду розуміє, але нічого толком розповісти не може.
Амазонки були сильнішими чоловіків в бойовому плані. В них такий устрій був. Воювали зі скіфами, аж доки ті їх не розбили і не взяли в полон, і амазонки не асимілювалися з ними.
Віктор Недоступ
Військове мистецтво не є чоловічою прерогативою. Це просто так побудоване суспільство.
Валентин Мисливий
Так. А могло б бути по-іншому, якби амазонки перемогли б скіфів.
Віктор Недоступ
А наскільки правочинними в етичному смислі можуть бути війни, адже гинуть не тільки воїни?
Валентин Мисливий
Я вважаю, що війни взагалі непотрібні, і завжди переконував, що все можна вирішити словами, притримуючись цієї точки зору і нині.
Інколи говорять, що війни потрібні для того, щоб кількість населення зменшити. Ну, десь сенс в цьому є, але ж можна цей по-іншому вирішувати: знайти якісь другі форми життя для людей, щоб вони всі могли бути, тому що людина є людина, і вона має право на існування.
Андрій Охрімович
“Щоб рости, рости по-справжньому, як особистість, потрібне прагнення ризику. Робіть те, що ви ніколи не пробували робити до цього. Життя надто коротке, щоб завжди грати лише у безпечні ігри. Іноді варто втрачати голову.”
(Джад Біасіотто. “Як стати... елітою”.)
Віктор Недоступ
Нещодавно промайнуло таке повідомлення, що в Чехії десь там під Прагою організовують гладіаторські бої зі справжньою зброєю, і за певну кількість тисяч доларів там виступають гладіатори сучасні. І наших земляків там дуже великий відсоток.
Як ти ставишся до таких боїв? Яка причина існування таких боїв?
Валентин Мисливий
Розумієте, тут так треба людям відноситися: якщо немає що робити, і вони погоджуються ризикувати, то це одне; інше – якщо вони за гроші це роблять. Останнє – це безвихідь.
Я з такими людьми пересікався. Скажемо так: є постановочні бої, а є й бої, які були, але зі своїми правилами. При постановочних змаганнях повинна бути якась техніка безпеки і притримуються цієї техніки безпеки.
А там, я так розумію, правила є, але техніка безпеки не саме головне. Люди дуже ризикують своїм життям. Я переконаний, що все це в більшості випадків із-за грошей.
Віктор Недоступ
До інших боїв. Бої без правил або розрекламовані у всьому світі коміте, де б’ються, з’ясовують, наскільки він найкращий боєць в реальному бою.
Валентин Мисливий
У них свій менталітет, а у нас свій. Все рівно там є свої правила: кращого бійця все рівно збережуть. Смертельних випадків там дуже мало, тому що це традиція, а по традиціях все продумувалося роками. В боях без правил все одно є правила при всіх боях без правил.
Андрій Охрімович
“Після того, як хазяїн посвятив мене у курс справи і пояснив правила поєдинку, я заліз у клітку.
Спочатку справи мої йшли непогано – горила просто сиділа у куточку, вискаляла на мене зуби і ліниво гарчала... Якщо вона збиралася просто сидіти там і вискаляти зуби протягом десяти хвилин, мене це влаштовувало – парі на 250 доларів буде за мною.
Так проминуло тридцять секунд, і раптом хазяїн щось прошепотів мавпі на вухо. Не знаю, що він таке їй сказав. Пам’ятаю, що отямився я вже у повітрі, коли летів у напрямку протилежного кінця клітки...”
(Джад Біасіотто. “Як стати елітою”.)
Віктор Недоступ
Чи мусять сучасні люди вивчати бойові мистецтва і вміти битися?
Валентин Мисливий
Я думаю, що це було б добре, якщо це було б обов’язковим. Те, що ти вмієш битися і знаєш певні прийоми, - це не тільки для того, щоб на когось напасти, це самозахист, це самовпевненість в собі. Це повинно бути. Це так само, як вміти малювати, читати, писати.
Андрій Охрімович
“Мавпа відпустила мене, підвелася пройшла до центру клітки і всілася там, наче нічого не сталося.
Після того, як я прийшов до тями, я ледве звівся на ноги. Сорочка на мені була вся розірвана, я був весь у крові, у мене боліло все: від маківки до п’ят. Мавпа сиділа і поглядала на мене краєм ока, самовдоволено посміхаючись при цьому.
Не знаю, що на мене найшло, можливо, усвідомлення того, що мені надерли задницю на очах сотні, якщо не більше, людей.
Як би там не було, я підійшов зі спини та, з усієї дурі, заліпив горилі в потилицю ляща.
На мій подив, мавпа, здається, навіть не помітила удару. Вона просто глянула на мене і загарчала.
Мені одразу спало на думку, а чи не засидівся я у гостях, і чи не пора йти, доки є така можливість.”
(Джад Біасіотто. “Як стати елітою.”)
Галина Трохова
На цьому все.
Над цим випуском “Альтернативи” працювали: професійний каскадер, кіноактор та режисер Валентин Мисливий, журналіст Віктор Недоступ. Модерувала Галина Трохова. Звук дбав Сергій Балабанов. Автор Андрій Охрімович.
Всього вам доброго. Зустрінемось за тиждень.
Говорить радіо “Свобода”!
