Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 19:58

Кримськотатарська газета “Голос Криму” залишилася без бюджетної підтримки.


Володимир Притула Кримськотатарська газета “Голос Криму” залишилася без бюджетної підтримки.

Симферополь, 12 березня 2004 - Найтиражніша і найвпливовіша кримськотатарська газета “Голос Криму” залишилася без бюджетної підтримки. Спершу у виділенні коштів цьому виданню етнічної меншини відмовив кримський уряд, а потім і український.

Ельдар Сеїтбекиров, головний редактор газети “Голос Криму”, яка виходить у Симферополі накладом понад 10 тисяч примірників, каже, що дії з фінансового придушення цього впливового кримськотатарського видання чітко вписуються у кампанію тиску на кримських татар і Меджліс кримськотатарського народу, що останнім часом розгорнулася у Криму. У лютому спікер кримського парламенту Борис Дейч різко критикував “Голос Криму”, звинувативши його у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Водночас він заявив, що не можна кусати руку, яка годує, і розпорядився припинити виділення коштів цій газеті з республіканського бюджету. Кримський уряд відреагував блискавично: за дорученням його прем’єра Сергія Куницина Республіканський комітет у справах національностей і депортованих громадян АРК викреслив цю газету зі списку видань етнічних меншин, яким надавалася фінансова допомога для придбання паперу. Торік “Голос Криму” таким чином отримав від Рескомнацу автономії 30 тисяч гривень. А з Державного бюджету України – 112 тисяч. Для порівняння: російськомовні парламентське та урядове видання Криму торік отримали 450 і 350 тисяч гривень.

Водночас кримські керівники поскаржилися на “Голос Криму” до Держкомтелерадіо і Держкомнацміграції України. Очевидно, як результат цього, Київ ухвалив рішення зменшити державну підтримку цієї газети. Але досі і цих коштів це етнічне видання не отримало і невідомо, чи отримає. Адже “Голос Криму” об’єктивно і широко висвітлює позицію Меджлісу, політичного партнера блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”. І крім того газета досить різко критикує республіканську і місцеву владу за небажання вирішувати проблеми репатріантів, ігнорування їхніх законних інтересів. Ельдар Сеїтбекиров каже, що саме з цим він пов’язує виникнення фінансових проблеми у газети. Розпалювання міжнаціональної ворожнечі – кримінальний злочин, але ніхто – ні суд, ні прокуратура таких звинувачень газеті не висували. За його словами, “Голосу Криму”, як етнічному виданню важко бути самоокупним. В тому числі через складне матеріальне становище його читачів і через обмежену кількість рекламодавців – кримськотатарських підприємців.

Водночас у Мінфіні автономії кажуть, що не можуть підтримувати “Голос Криму”, бо фінансування з двох бюджетних джерел заборонене законодавчо. Але там не пояснили, чому така практика існувала ще торік. А в представництві Президента України в Криму, куди я звернувся за коментарем, висловили припущення, що фінансові проблеми кримськотатарської газети пов’язані лише з початком фінансового року, мовляв, з часом все утрясеться.

Тим часом на захист “Голосу Криму” піднімається громадськість. В одному з листів до українського і кримського керівництва мовиться: “Фактичне закриття газети перед трагічним ювілеєм – 60-ю річницею злочинної депортації кримськотатарського народу з його історичної батьківщини може призвести до непередбачуваних наслідків, насамперед до загострення в регіоні етно-політичної обстановки. Якщо кримськотатарське видання припинить свій вихід, то це може розцінюватись, як певне свідчення позиції всієї української влади щодо кримських татар”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG