Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:38

“Сюжети”


Надія Степула “Сюжети”

Київ, 12 березня 2004 року.

Надія Степула

Вітаю вас, дорогі слухачі!

У час нуртування вод і проростання трав стають теплішими сюжети днів. І прокидаються надії на краще навіть у запеклих песимістів...

Нинішній випуск радіожурналу “Сюжети” – про такі сподівання і очікування, про таємниці перемін під вічними зорями. З вами автор і ведуча, я, Надія Степула.

А розпочнемо з календаря. У розмаїтому “братстві” календарів: настільних і настінних, кишенькових і офісних, тематичних чи іграшкових - цей календар з’явився у світ лише вчетверте.

Це фахове видання, календар-щорічник “Українознавство”. Гортав його й аналізував, чим цей календар відрізняється від небагатьох інших видань такого типу, Сергій Грабовський.

Сергій Грабовський

Під однією обкладинкою зібрано чимало цікавого, передусім, календар-датівник, який включає так звані круглі або напівкруглі дати. Наприклад, що 18 березня 100 років тому народився поет Марко Вороний, син Миколи Вороного, і того ж таки дня 65 років тому загинув у бою з угорськими окупантами Михайло Колодзінський, верховний комендант збройних сил Закарпатської України. Тут же коротенькі дані про обох діячів.

Друга складова щорічника “Українознавство” – це ґрунтовні, так звані ювілейні статті про добре чи недостатньо добре знаних широких загалом українських достойників, а часом про відомі лише фахівцям постаті, без котрих, тим не менше, важко уявити історію України.

Скажімо, цього року виповнюється 100-ліття від народження танкового конструктора Миколи Духова і фізика Наума Маргуліса. Ці визначні діячі народилися і творили в Україні. Тим часом, нація, яка не знає власних достойників в сучасному світі, має серйозні проблеми.

До галереї портретів дотичні статті, присвячені знаменним подіям українського минулого. Їх доповнюють публікації документів тих часів, про які ідеться у відповідних статтях.

Третя традиційна складова щорічника – це концептуальні статті, які мають на меті висвітлити ту чи іншу сторону українського буття. Скажімо, цьогорічний календар “Українознавство” містить статті, присвячені пошукам прабатьківщини давніх слов’ян, образу козака Мамая, цінності хліба у бутті українців, розвитку грошової системи в Україні за останні тисячу років тощо.

У цих текстах, здавалося б, добре відомі широкому загалу речі нерідко показані з несподіваного боку, а те, про що пересічний читач має приблизне уявлення, постає перед ним струнко оформлене у формі наукового розмислу.

Чи є у календаря-щорічника “Українознавство” вади? Звичайно, є, і не так мало. Але по-перше, його чесноти набагато перевищують їх, а по-друге, головна вада календаря – неможливість вкласти в досить-таки обмежений обсяг щорічника увесь той матеріал, яким наразі володіють фахівці очолюваного професором Володимиром Сергійчуком Центру українознавства КНУ імені Шевченка, де і створюється щорічник.

Надія Степула

Говорить радіо “Свобода”! Ви слухаєте радіожурнал “Сюжети”.

Якщо календарі передусім нагадують про важливі дати, то астрологи ще й попереджують про них. Навіть історію розвитку цивілізацій і культур астрологи потрактовують як об’єктивну переміну, перехід від одної епохи до іншої, називаючи ці епохи “зодіакальними”.

Сьогодні астрологи з’ясовують між собою, чи вже скінчилася Епоха Риб і настала Ера Водолія, чи ще ні. Думки не збігаються, а найактивніші провидці уже змальовують культуротворчі тенденції близького майбутнього, визначені саме Ерою Водолія.

Про Еру Водоліїв існують легенди і домисли. Хтось вважає, що ця ера давно минула. Хтось, як автор астрологічного довідника Майклсон, переконаний, що вона ще прийде, і не раніше, ніж років за триста п’ятдесят...

Ірина Біла пропонує сюжет із кількох версій.

Ірина Біла

В зодіакальному колі Водолій розташований між знаком Козерога, який символізує в астрології гори, і Рибами, що уособлюють море. Тож Водолія можна порівняти з гірською річкою, яка загадково поблискуючи, стрімко спадає в море. Щодо символів Водолія, то про них побутують різні легенди. Про деякі розповідає астролог Валерій Заблоцький:

“Знак Водолій символізується двома хвилястими лініями. Він прийшов до греків з Єгипту, де в цей час розливався Ніл. Коли греки почали користуватися астрологією, то вони придумали легенду про виночерпія, який служив Зевсу, який був дуже гарним красивим хлопчиком, в якого Зевс закохався.

Гера, дружина Зевса, настояла на тому, щоб він це кохання припинив і віддалив від себе цього хлопчика. І в якості сузір’я Водолія він його возніс на небо”.

Взагалі епоха Водолія вважається епохою змін, революцій, епохою сміливих і зухвалих відкриттів. Багато хто волів би жити саме в епоху Водолія. Але про її конкретні терміни існує багато суперечок. Валерій Заблоцький далі:

“Я був на декількох конференціях, де якраз балачки були про епоху Водолія. Одні кажуть, що епоха Водолія почалась в епоху французької революції. Інші кажуть, що ні, що епоха Водолія почалась під час Жовтневого перевороту в Росії. Треті кажуть, що ні, епоха Водоліїв почалася, коли відмінили кріпацтво, коли звільнили людей, бо Водолій – це звільнення. І це намагаються доводити логічно, наче там все”.

Втім, коли обійти слово “епоха” та вжити дещо простіше, вже звичніше для вуха пересічного слухача словосполучення (на кшталт: коли Сонце знаходилось в сузір’ї Водолія, то важко не помітити ту кількість трагічних випадків, які сталися саме о цій порі). Про них - вже знайомий нам астролог Валерій Заблоцький:

“Події Водолія теж мають вибуховість, таку незвичайну, неочікувану ситуацію. Навіть катастрофічні ситуації можуть бути тоді, коли Сонце знаходиться в Водолії, не тільки Сонце, але й планети, які підвладні руйнівним аспектам, і знаходяться в Водолії, вони теж можуть призводити до катастроф.

Наприклад, так було під час авіашоу у Львові. Тоді був вражений у Водолії Нептун, а це супроводжувало оті от трагічні події. Катастрофа американських шатлів “Челенджера” та “Колумбія” теж відбулась тоді, коли Сонце було в Водолії. Вибух в метро в Москві в лютому цього року теж супроводжувало Сонце, яке знаходилось у Водолії”.

Втім, аварії, теракти, катастрофи трапляються не лише коли на небосхилі особливо виразно виокремлюються контури Водолія. Певно й інші зодіакальні знаки грішать на подібні катаклізми. Хоча сперечатися з астрологами, мабуть, не варто. Та й хто його знає напевне...

Надія Степула

Таємничу еру Водолія ті, хто про це думає, очікують з надіями на добрі переміни. Епоха буде відбивати в мініатюрі, містичний знак небесного Водолія – знак перемоги творчості над рутиною, знак усілякого розквіту мистецтв, знак неперевершених інтриг і категоричних віражів, але на ліпше, на краще....

Придивімося до Водоліїв. Вони різні, характерні, але нетипові. І найцікавіше, що вони – серед нас!

Пропоную діалог із Людмилою Ваннек.

Великий перехід землі і людства до ери Водоліїв. Що можна сказати на цю тему, насамперед, з погляду Водоліїв?

Людмила Ваннек

Як сказала одна моя дуже улюблена знайома, що її ера Водоліїв почалася тоді, коли в неї народилася дочка Водолій. Я можу сказати це про себе, що в мене ця ера почалася теж не в 2000 році, а ще, я не буду казати, скільки років тому.

І ще хочу Вам сказати, я не знаю, як інші люди відчувають, напевне, відчувають лише ті, які з Водоліями спілкуються. Так, бо інші, можливо, взагалі не цікавляться цією ерою, але з Водоліями, напевно, не буває скучно. Бо Водолії - це багато ідей, дуже багато змін в житті, багато передчуттів, багато всього. Ви це відчуваєте самі?

Надія Степула

Відчуваю. Можна дуже багато говорити. Річ у тому, що якби не було Водоліїв, то взагалі життя людства, напевне, було б дуже сумним. Бо вони його роблять не просто веселим, але екстремально веселим, не просто радісним, екстремально радісним, навіть, якщо десь часом сумним, або якимось незрозумілим, вони це вміють так подати, що ти над цією загадкою будеш думати довго, поки тобі нарешті не стане гарно від того, що ти хоч трішечки щось розгадав.

Людмила Ваннек

Звичайно, не буде щиро сказано, якщо говорити, що всі Водолії однакові. Це неправда. Ми всі дуже різні. І скількох Водоліїв я знаю, а я знаю дуже багатьох Водоліїв, ми всі настільки різні, що я просто навіть не можу знайти нічого спільного між нами всіма, але властиво фонтан ідей і постійна присутність творчості в собі. Воно так на тебе тисне, що ти можеш тріснути від тих ідей. Розумієте?

Надія Степула

І треба в щось їх перетворювати.

Людмила Ваннек

Власне, і я читала про те, що найгірше для Водолія є те, коли він свої ідеї не може втілити. Тобто, коли він лишається просто ідеалістом переповненим ідеями, але не має втілення для своїх ідей.

Тому, мені здається, люди, які мають можливість з Водоліями працювати і бути разом, вони повинні давати їм можливість ті ідеї втілювати. Бо, кажуть, між іншим, що Водолії живуть в майбутньому, і вони йдуть набагато швидше до майбутнього, ніж не Водолії.

Якщо Водолій щось передбачає, чи, скажімо, кудись вже закинув свою ідею далі, то треба завжди мати на увазі, що воно рано чи пізно збудеться. Просто інші люди цього ще не відчувають і не знають, а він живе, якби попереду.

А ще я хочу Вам розповісти. Справа в тім, що в мене була одна історія, яка свідчить про те, наскільки інтуїція розвинута в Водоліїв.

Надія Степула

Це щось шалене.

Людмила Ваннек

Одного разу, коли я ще була молодою, жила у Львові. Це ще був той час, коли путівки в круїзи було дуже важко дістати. Це тільки було для вибраних осіб. І мені вдалося дістати путівку на корабель “Адмірал Нахімов”.

Це була якась дуже така крута, як то кажуть, тусовка. Мені допомогли цю путівку дістати за меншу ціну і т.д. Я дуже тішилася на цю подорож. І лишалося трохи часу, десь пару тижнів. І раптом я кажу своїй мамі: “Ти знаєш, я не поїду туди”. Вона каже: “Чому?” Я кажу: “Я не хочу туди їхати”.

Ви знаєте, і вона мене вмовляла. Я сказала, що спробую здати путівку. Путівку здати не вдалося. Тобто, вона пропала. І що Ви думаєте?

Приходить якось до мене брат в кімнату, і просто аж перелякане обличчя. Він сказав, що “Нахімов” потонув. Цю історію, якби мені мама не нагадувала, я би про неї забула відверто кажучи, бо я все забуваю, таке погане.

Але я маю на увазі, це правда. В мене було відчуття, що мені туди їхати не треба.

Надія Степула

Є велика надія на те, що ера Водоліїв допоможе людству мати таку інтуїцію і застерегтися від багатьох небезпек, які саме в цьому тисячолітті загрожують людству. Багато чого можна уникнути завдяки такій інтуїції, якщо її розповсюдити на всіх. Дівчинка по імені Патриція вернулася після війни в Сараєво, там не лишилося дорогих їй людей, і, дивлячись на поруйновані вулиці, вона співає про те, що “любити - означає втрачати”.

Цю пісню, яка отримала Гран-прі на Першому міжнародному фестивалі поп-музики в Сараєво у 1998 та приз глядацьких симпатій там же, написав Брано Лікіч.

Співає Людмила Ваннек

“Любити – значить, втрачати”.

І хоч багато хто вважає, як ствердив Генрі Менкен, що “любов схожа до війни”, все ж людині властиво вірити, що це, можливо, не завжди так.

Вірити в прийдешність світлої доби – така вже в людини доля. Життя людей здавен пов’язане із календарними датами, сонячними і місячними календарями, знаками зодіаку, гороскопами, сподіваннями, поетичними мріями про подорожі до зірок... І деякі з тих мрій збулися, як польоти в космос.

Мрії збуваються тоді, коли вони “не відступ від дійсності, а засіб наблизитися до неї”, - писав Уільям Сомерсет Моем.

У часі, який ми проживаємо, здається, багато простору для мрій...

Дорогі слухачі! Радіожурнал “Сюжети” відзвучав, з вами була автор і ведуча - я, Надія Степула. Мені допомагала звукорежисер Наталя Антоненко.

Хай щастить вам любити – і не втрачати, хай щастить на мрії, а переміни відбуваються – на краще!

До нових зустрічей в ефірі! Говорить радіо “Свобода”!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG