Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:37

“Економічний журнал”


Михайло Мигалисько “Економічний журнал”

Прага, 7 березня 2004 року.

Михайло Мигалисько

Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”! В ефірі “Економічний журнал”, перед мікрофоном Михайло Мигалисько.

У цій частині наших передач ви почуєте, зокрема, про торговельні санкції ЄС проти США. Про проблеми пенсійного забезпечення в Україні, про український шоу-бізнес та інші матеріали.

Однак, спершу звернемо увагу на деякі зміни в українському уряді, які матимуть ймовірно вплив на подальшу енергетичну політику. Президент Леонід Кучма минулої п’ятниці звільнив міністра палива і енергетики Сергія Єрмілова, який обіймав цю посаду з листопада 2002 року.

Офіційне пояснення таке: “неадекватна цінова політика на ринку вугілля, коли уряд ставить завданням зниження цін на внутрішньому ринку, а окремі підприємства намагаються підвищити ціну на продукцію”.

Таке пояснення дала у п’ятницю Адміністрація Президента. Натомість деякі представники опозиції говорять про нищення національно свідомого енергетичного блоку уряду.

Сергій Єрмілов був одним з активних прихильників прямого напрямку використання нафтогону Одеса-Броди. Лідер блоку “НУ” Віктор Ющенко припускає, що після звільнення Єрмілова, уряд може переглянути своє попереднє рішення і замість каспійської нафти, транспортувати цим нафтогоном російські енергоносії.

Про роль Єрмилова в боротьбі за Одеса-Броди також згадують західні коментатори. Агентство “Рейтер” так і пише: “Президент звільнив міністра через трубу”.

Минулого місяця Єрмілов, зокрема, критикував керівника компанії “УкрТрансНафта” за саботаж рішень уряд щодо Одеса-Броди. Ця людина і досі працює.

Чи справді Сергій Єрмілов поплатився за Одесу-Броди? Принаймні сам він так не думає. Ось, що він сказав моїй колезі Мар’яні Драч:

Сергій Єрмілов

За це можна було звільнювати мене до засідання уряду. А якщо зараз шукати тут причину, то треба відправляти у відставку весь уряд Януковича, який одноголосно проголосував за цей напрямок.

Я думаю, тут трошки в іншому справа. І моя позиція по відношенню до тіньових схем, в першу чергу, в НАК "Нафтогазі," у вугільній промисловості, можливо, це є головним чинником моєї відставки.

Мар’яна Драч

А що відбувається тіньового в українській економіці і енергетиці? Яка головна проблема тут, на Вашу думку?

Сергій Єрмілов

Те, що сьогодні в нафтогазовій галузі ми маємо єдиного монополіста, непрозорого. На сьогоднішній день зникло з підземних сховищ сім з половиною мільярдів метрів кубічних газу, і це неможливо було приховати.

В підземних сховищах немає жодного кубічного метру власного оплаченого газу. Весь газ або російського походження, або комерційних структур. Тому тут, можливо, є питання.

Те ж саме відбувається у вугільній галузі. Ми сьогодні впроваджуємо оптовий ринок енергетичного вугілля, який остаточно виводить з тіні реалізацію енергетичного вугілля, дає можливість шахтарям отримувати поточну заробітну плату, розраховуватися по боргах у цьому році, по заробітній платі.

Але не всім це сподобалося. І опір дуже великий був і є, і в цьому також, можливо, є причина моєї відставки.

Мар’яна Драч

А які у Вас подальші плани? Чи Ви вже думали над тим, що будете робити, адже чутки про Ваше звільнення ходили вже давно?

Сергій Єрмілов

Я нічого собі не готував, ніякого місця. Але сьогодні, коли був опублікований цей указ про мою відставку, вже багато пропозицій від різних серйозних людей працювати разом.

Я думаю, що без роботи не залишуся, але, де я буду працювати, я ще не знаю.

Михайло Мигалисько

Це був колишній міністр палива і енергетики Сергій Єрмолов, з яким розмовляла моя колега Мар’яна Драч.

Проблеми пенсійного забезпечення прямо чи опосередковано заторкають майже все населення країни.

Після того, як в липні минулого року ВР ухвалила закон про обов’язково пенсійне страхування та закон про державне пенсійне забезпечення, у пенсіонерів з’явилися надії.

Чекали 1-го січня 2004 року, дати початку дії згаданих законопроектів. Восени ЗМІ провели навіть широку агітаційну роз’яснювальну кампанію щодо системи нарахування пенсій.

Однак масове невдоволення пенсіонерів першими кроками пенсійної реформи змусило ВР скорегувати законодавство про пенсійне забезпечення.

2 березня депутати ухвалили в першому читанні законопроект про зміни до закону про обов’язкове пенсійне страхування. Тему досліджує наш кореспондент Віктор Березанець.

Віктор Березанець

Найлояльніші критики дій уряду щодо пенсійного забезпечення і ті стверджують, що уряд інтереси переважної більшості пенсіонерів проігнорував, поставився до проблеми перерахування пенсій щонайменше формально.

За фаховим поясненням, чому так сталося я звернувся до народного депутата Валерія Альошина, котрий є одним з авторів одного із законопроектів про внесення змін до закону про обов’язкове пенсійне страхування.

Валерій Альошин, фракція “НУ”.

Валерій Альошин

Наразі ми маємо величезний конфлікт між змістом прийнятої моделі пенсійної системи України і кроками уряду по її запровадженню.

Уряд, не зробивши те, що передбачено прикінцевими положеннями закону про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування, зокрема не вдосконаливши систему спрощеного оподаткування і відносин “спрощенців” з пенсійною системою, не вдосконаливши фіксований сільгоспподаток, не оптимізувавши стосунки аграрного сектору з пенсійною системою, не передбачивши в бюджеті додаткових коштів у зв’язку із запровадженням нової пенсійної системи, уряд пішов по шляху зменшення зобов’язань по відношенню до пенсіонерів.

Занизив показник середньої заробітної плати, який кладеться в основу для прорахунку розміру пенсії.

Віктор Березанець

З якого на який?

Валерій Альошин

З 376 гривень до 306 гривень. Це автоматично звузило коло пенсіонерів, яким мала б бути підвищена пенсія, і зменшив розмір цього підвищення для всіх тих, кому вона справді була підвищена.

Уряд завищив розміри середньої заробітної плати за ряд років. І це означало зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який так само впливає на розмір пенсії.

Тобто ми можемо констатувати, що уряд всупереч з вимогами закону фактично зробив все для того, щоб зменшити можливі результати перерахунку пенсій.

Віктор Березанець

Представники опозиції: народні депутати Валерій Альошин та Віктор Ющенко розробили зміни до чинного пенсійного закону, які б унеможливлювали свавілля чиновників з Кабміну.

Представники парламентської більшості: депутат Василь Надрага та інші розробили всій варіант законопроекту про пенсійні зміни. Цим проектом по суті узаконюються дії уряду, що призвели до перших кроків неуспіху пенсійної реформи.

Василь Надрага, хоч і визнає дії уряду небездоганними, наполягав, щоб ключову цифру – розмір середньої заробітної плати уряд визначив правильно.

Василь Надрага

Але для пенсійного забезпечення ми повинні брати тільки ті доходи, які дають відрахування до Пенсійного фонду. Відрахування до Пенсійного фонду є суттєвою складовою, коли ми кажемо про закон про пенсійне забезпечення.

Віктор Березанець

З цього депутат Надрага робить висновок, що метод з використанням статистичних даних, запропонований опозиційними депутатами, є неприйнятним, натомість немає підстав позбавляти уряд і надалі користуватися своїм методом перерахунку пенсій.

Парламентська більшість 2-го березня проголосувала за варіант Василя Надраги, представника цієї ж більшості, фракція “Народний вибір”.

“Парламентсько-урядова коаліція діє ефективно” – зробили висновок деякі аналітики. “Кругова порука” – називають таку ефективність інші аналітики.

Тим часом, пенсіонери чекають-не-дочекаються, коли ж влада виконає свої обіцянки.

Віктор Березанець для радіо “Свобода”.

Михайло Мигалисько

Поки в Америці тривають президентські перегони, ЄС оголосив, що запроваджує обіцяні раніше торгівельні санкції на десятки мільйонів доларів, що їх ЄС накладає на американський товар.

Ці дії є відповіддю ЄС на американське рішення про скорочення податків на експортерів, який в Європі та СОТ визнали протизаконним.

Тему продовжує Марія Щур.

Марія Щур

Як говорять у Європейській комісії, санкції буде запроваджено поступово, щоб допомогти американським законодавцям сфокусувати свою увагу на цій проблемі у нелегкий для них рік виборів.

Самі санкції – це перший подібний випадок в історії торговельних стосунків Європи та США. Американська адміністрація скасувала податки для своїх експортерів на суму майже 4 мільярди доларів.

ЄС має наміри накласти на американські товари мільярдні санкції до кінця року. Річниця комісара з питань торгівлі Паскаля Ламі Аранча Гонсалес в інтерв’ю радіо “Свобода” сказала, що ЄС зволікав із активними діями понад 2 роки, але тепер “маховик” торгівельної війни запрацював.

Аранча Гонсалес (переклад)

Ми вирішили накласти мито на цілий список американських товарів, починаючи з 5-го березня, мито зростатиме на 1 % щомісяця. Таким чином, ми розпочнемо із 5 % у березні, у квітні це вже 6 %, у травні – 7 і так далі.

Мета – вплинути на систему таким чином, щоб домогтися зміни законодавства. Ми розраховуємо, що митний бар’єр буде набагато меншим, ніж ті 4 мільярди доларів, які дозволила в якості дій у відповідь СОТ.

Якщо ці митні збори буде досягнуто у повному обсязі, а ми сподіваємося, що до цього не дійде, то у 2004 році ми відшкодуємо 300 мільйонів доларів на збитках, що нам було завдано.

Якщо проблема протягнеться ще і наступного року, то ця сума сягне 600 мільйонів.

Марія Щур

Ця поступова стратегія, здається, вже почала приносити результати. Американська адміністрація звернулася до Конгресу з проханням скасувати податкові пільги експортерам та ухвалити законодавство, яке б змінило податкову систему таким чином, щоб усунути причину тарифів, застосованих до американських товарів.

Американська сторона звернулася до ЄС із проханням почекати із санкціями, бо в Америці тривають вибори, і законодавці зайняті іншими справами, але ЄС залишається непохитним.

У відповідь він говорить, що США мали понад 3 роки на те, щоб відреагувати на рішення СОТ.

Михайло Мигалисько

Це була Марія Щур.

Промислове піднесення початку ХХ століття позначилося появою у Києві нового, надзвичайно прибуткового бізнесу – кінопрокату, а згодом і кіновиробництва.

І вже 1915 року у місті існувало 34 кінотеатрі, а на самому тільки Хрещатику – 6. Про одного з провідних тоді київських кінопромисловців Антона Шанцера розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1907 року австрійський підданий Антон Шанцер заснував у Києві на Хрещатику біля теперішнього входу до Пасажу ілюзіон під назвою “Експрес-біо”. А 15 серпня підприємець відкрив у тому ж приміщенні кінотеатр “Експрес”.

Його інтер’єр спроектував міський архітектор Києва Іполит Ніколаєв, і згодом письменник Віктор Некрасов згадував “якісь скульптури навколо екрану, що трубили у довгі труби”.

Кінозал “Експреса” мало не першим у Російській імперії був обладнаний вентиляцією.

Усі 28 тодішніх київських кінотеатрів під час сеансів обов’язково демонстрували хронікальні стрічки, а місцева хроніка притягала велику кількість глядачів.

Відтак, 1911 року Шанцер заснував в одному будинку з “Експресом” хронікально-видову кіностудію. Одним з перших студія випустила фільм про відзначення ювілею царського дому під назвою “Київські урочистості” з репортажем про похорон Петра Столипіна, вбитого у вересні у Києві.

Скандал, який розгорівся від перших показів фільму, не перешкодив прибутковості бізнесу Шанцера. Підприємець придбав кілька будинків, розпочав торгівлю жіночим одягом, проте основною його справою залишалося кіно.

1912 року Шанцер відкрив на Хрещатику (неподалік нинішнього універмагу) ще один кінотеатр, назвавши його просто “Кінотеатр”. Він мав найбільший у місті зал на 1100 місць, буфет, а показ фільмів супроводжувала гра оркестру.

Того ж року на замовлення Шанцера оператор Добржанський зняв хронікальний фільм по справі Бейліса, і у серпні стрічка демонструвалася на закритих переглядах у Києві, а згодом – за кордоном.

А 27 серпня 13-го року під час Всеросійської олімпіади у Києві оператор Добржанський з літака “Ньюпор-4”, керованого Петром Нестеровим, здійснив першу у світі висотну кінозйомку. І вже у вересні Шанцер демонстрував в “Експресі” та в інших кінотеатрах міста види Києва, зняті з висоти півтора кілометра.

Під час Першої світової війни Антон Шанцер був звинувачений у шпигунстві на користь Австро-Угорщини, зокрема, у зйомках російських секретних об’єктів. На деякий час російська влада навіть наклала секвестр на кіностудію “Експрес” та обидва кінотеатри Шанцера.

Натомість більшовики конфіскували кінотеатр “Експрес” і перейменували його на “Друге держкіно”. За свідченнями очевидців, триповерховий будинок “Експреса” буквально злетів у повітря від радянської вибухівки в останній тиждень вересня 41-го року.

Віталій Пономарьов, радіо “Свобода”, Київ.

Михайло Мигалисько

“Вітчизняний шоу-бізнес штучно поставлений в умови, в яких якісний музичний продукт не може зустрітися зі своїм реальним споживачем – українським людом”.

Цими словами починається відкритий лист українських співаків, музикантів, авторів, підприємців шоу-бізнесу до Президента України Леоніда Кучми та прем’єр-міністра Віктора Янукович з приводу катастрофічної ситуації в аудіо-візуальному просторі України.

Свій лист музиканти мотивують порушенням норм діючого в Україні законодавства з боку телеканалів та радіо станцій, які надають вітчизняному музичному продукту 15 і 10 % ефіру відповідно - дані незалежного моніторингу.

Хоча за умовами ліцензування частка вітчизняного музичного продукту має становити 50 %.

Тему національного шоу-бізнесу у рубриці “Власна справа” продовжує Ірина Біла.

Ірина Біла

Шоу-бізнес вважається однією з найприбутковіших галузей, що може приносити немалі прибутки не лише тому, хто в ньому задіяний, але й суттєво поповнювати державну скарбницю.

Скажімо, свого часу прибутки від концертів швецького квартету “АВВА” перевищували річні прибутки від концерну “Volvo”. Але для того, аби ці прибутки з’явилися, держава повинна створити умови для розвитку шоу-бізнесу.

Саме відсутністю цих умов і пояснює збитковість української шоу-індустрії музичний журналіст Олександр Євтушенко.

Олександр Євтушенко

Головна проблема взагалі музичної індустрії сьогодні в Україні полягає у повній фактично відсутності державної підтримки цієї галузі. Давайте не забувати, що в усьому світі шоу-бізнес є однією з найбільш прибуткових галузей економіки.

У нас поки що шоу-бізнес не стоїть на економічних рейках, тобто поки що мало хто розуміє, що це є насправді шалені прибутки у скарбницю держави.

На жаль, у нас наші державотворчі чи державні мужі цього аж ніяк не розуміють. Я роблю такий висновок з їхньої політики, і культурної. Я б взагалі не говорив про культурну політику, бо на мою думку, вона відсутня, але стратегічно і економічно у нас відсутня політика.

У нас шоу-бізнес не стоїть на рейках економічних.

Ірина Біла

Створивши авторську телепрограму, що отримала назву “Тинди-ринди”, Олександр Євтушенко вирішив ще й зайнятися музичним продюсерством.

Олександр Євтушенко

Насправді виконавчим продюсерством (є така цікава діяльність) я почав займатися через те, що мені хотілося, як людині, яка не просто цікавиться музикою, а яка музику зробила своєю професією, оскільки я все-таки насамперед – музичний журналіст, мені хотілося на українському музичному ринку бачити більше української продукції.

Тим більше, що об’єктивно вона існує, є багато виконавців, артистів, груп, які постійно працюють, які виступають, які записують свою музику, але, на жаль, лише частина з цих записів потрапляє у вигляді готового продукту на прилавки музичних крамниць.

Ірина Біла

Обмеженість в українському телерадіопросторі української музики наштовхнула на ідею створення унікального проекту, який отримав назву “Українська колекція”.

Олександр Євтушенко

Була така ідея створити серію, щось на зразок національної музичної бібліотеки, яка отримала назву “Українська колекція”. Ця серія передбачає видання музики абсолютно різнопланової: це і класична естрада, і рок-музика, і фольклор.

Це дійсно глобальний проект, оскільки охопити всі ці жанри, всі ці напрямки не дуже просто. І власне, розпочали з підзаголовка “Рок-легенди України”. В рамках цього серіалу вийшли диски дійсно культових українських рок-груп таких як: “Плач Яремії”, “Мертвий півень”, “Кому вниз” і багатьох інших.

І ми побачили (ми – це аудіо компанія “Атлантік” і я, як виконавчий продюсер), що на ринку є абсолютно стабільний попит на українську музику.

(звучить пісня гурту “Плач Яремії”)

Ірина Біла

Це був уривок з пісні у виконанні, як сказав Олександр Євтушенко, одного з культових українських гуртів – “Плач Яремії”. Не зважаючи на те, що записи українських музикантів не залежуються і, як наголосив Олександр Євтушенко, “мають стабільний попит”, знаходиться не надто багато охочих взятися за продюсування вітчизняних виконавців.

Адже, щоб прибутки стали перевищувати витрати, потрібен час і надто великі зусилля.

Ірина Біла, для радіо “Свобода”, Київ.

( (звучить пісня “Хата з краю села” у виконанні гурту “Вій”)

Михайло Мигалисько

Цією піснею “Хата з краю села” у виконанні гурту “Вій”, який також увійшов до “Української колекції”, ми вичерпали час для передачі радіо “Свобода” “Економічний журнал”. З вами прощається Михайло Мигалисько.

На все добре!

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG