Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 22:25

Кримські татари звертаються до міжнародних організацій.


Володимир Притула Кримські татари звертаються до міжнародних організацій.

Симферополь, 16 березня 2004 - 16 березня Меджліс кримськотатарського народу оголосив про збір підписів кримських татар до Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співпраці в Європі та Європейського Союзу з проханням допомогти Україні визнати та усунути наслідки злочинної депортації кримськотатарського народу, вчиненої режимом СРСР у 1944 році.

Для того, щоб ухвалити рішення про початок масової петиційної кампанії і затвердити текст звернення кримськотатарського народу до міжнародних організацій, закордонних урядів та світової громадськості, Меджліс збирався тричі, зрештою у середу ця кампанія офіційно починається. У зверненні мовиться, що в Україні стосовно кримськотатарського народу діє принцип: “Не допустити нічого, чого кримські татари не доб’ються самі”.

Цитую: “Невирішеність багатьох питань, пов’язаних із поверненням. Облаштуванням і відновленням прав кримськотатарського народу обумовлена, насамперед, небажанням парламенту України ухвалити низку спеціальних законів з усунення наслідків злочинної депортації кримськотатарського народу і десятиліть його насильницького утримування в місцях вислання. Відсутність законодавчих ініціатив з боку українського уряду призвела до фактичної відсутності правових підвалин ліквідації наслідків депортації і для відновлення прав кримськотатарського народу”, - мовиться у Зверненні до Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співпраці в Європі, Європейського Союзу, закордонних урядів і світової громадськості.

За словами заступника голови Меджлісу Ремзі Ільясова, початок петиційної кампанії не означає, що вичерпані всі можливості для діалогу з українським керівництвом: “Ми так однозначно не говоримо, що вичерпані внутрішні резерви чи ресурси нашої боротьби. Ми якраз таки звертаємося до міжнародних організацій з проханням надати Україні сприяння і розпочати взаємодію як з органами державної влади України, так і з Меджлісом для того, щоб знайти, підказати шляхи вирішення питань, насамперед, відновлення прав кримськотатарського народу”.

Він вважає, що далі затягувати розв’язання проблем кримських татар не можна, це загрожує серйозним загостренням етно-політичної ситуації в регіоні. Ремзі Ільясов називає найголовніші проблеми його співвітчизників: “Взагалі-то наші вимоги чи наші проблеми можна розділити на три великі групи: політико-правові, соціально-економічні і культурно-етнічні питання. Із них виокремити найголовніше дуже важко, але одна із найактуальніших проблем – це ухвалення закону про реабілітацію і відновлення прав кримськотатарського народу. Дуже важливе питання – земельне, адже з 2005 року земля стає товаром, а відомо, що місцева влада в південних регіонах Криму масово продає земельні ділянки переважно російським товстосумам, залишаючи репатріантів без землі. Це дуже серйозне питання і дуже болюче для кримських татар”.

Він також зупинився на проблемах відродження культури та освіти кримськотатарського народу, які, на його думку, дуже повільно вирішуються української і кримською владою, та й то переважно під тиском самих репатріантів.

У кримському уряді, парламенті поки що ніяк не коментують рішення Меджлісу про початок петиційної кампанії. Лише один із радників спікера місцевого парламенту заявив, що Меджліс зокрема і кримські татари загалом використали далеко не всі інші можливості впливу на владу для того, щоб поставити і вирішувати їхні проблеми без шкоди іміджеві держави, і пов’язав це з фактичним початком передвиборчої президентської кампанії, оскільки Меджліс є політичним партнером блоку Віктора Ющенка, який останнім часом відчуває значний тиск влади.

Востаннє кримські татари проводили петиційну кампанію у 1997 році. Тоді з вимогою про надання їм українського громадянства до керівництва України звернулися понад 110 тисяч кримських татар.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG