Прага, 13 березня 2004 року.
Наталя Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! Перед мікрофоном - Наталя Мусієнко. В ефірі - “Моніторинг тижня”, програма про найцікавіші і найважливіші події у світі.
Європейський парламент днями ухвалив резолюцію з вельми критичною оцінкою становища в Україні, в першу чергу - наступу на незалежні засоби інформації. Резолюція не має обов’язкової сили для країн – членів ЄС. І коли в Європарламенті говорили про дедалі більший розрив між очікуваннями ЄС від України й діями влади президента Леоніда Кучми, євросоюзівські урядовці були обережніші в висловлюваннях. Тему продовжує Сергій Драчук.
Сергій Драчук
Промовці на засіданні Європарламенту говорили в четвер про те, що Україна заслуговує на майбутнє в Європі. Вони висловлювали жаль, що за радянських часів Україна втратила свої можливості на довгі десятиліття, і, здавалося, були б раді запропонувати Києву тісніші зв’язки з Брюсселем.
Але – європарламентарі водночас засудили Президента України Леоніда Кучму та його владу. Представник Великої Британії Глін Форд, наприклад, зазначив: «Справжнє партнерство може розвинутися тільки на підставі спільних основних цінностей, а саме: демократії, верховенства закону і поваги до прав людини, до громадянських прав. Наразі ж ці умови не дотримуються в Україні, і становище погіршується.»
Особливо жорстко було засуджено в перебігу обговорення дедалі сильніший наступ на незалежні засоби масової інформації. Закриття газети «Сільські вісті» і радіо «Континент», непояснені смерті Георгія Чечика та інших журналістів потрапили до резолюції, як і звинувачення в тому, що влада президента Кучми використовувала спецслужби для шпигування за журналістами, опозиційними політиками і навіть іноземними урядовцями. Багато з промовців засуджували і президентові намагання змінити Конституцію напередодні жовтневих президентських виборів.
Іще один представник Великої Британії Чарлз Теннак ледь що не висміював Леоніда Кучму: «Президент Кучма із запізненням зацікавився тим, щоб устигнути до кінця свого терміну на посаді перетворити українську систему, так, щоб не президент вирішував усі справи, а прем’єр-міністр, призначений парламентською більшістю; і це викликає підозри, що цей політичний маневр має на меті увіковічнити його власну міцну владу, бо він далеко відстає від провідника опозиції пана Ющенка, за опитуваннями.” На думку Теннака, Конституція України мала би змінюватися тільки через референдум.
Українська влада зазнала в Європарламенті критики і через жахливі умови у в’язницях та поширену практику необґрунтованих затримань.
Обережним у відповідях на такі критичні погляди був представник виконавчих органів Євросоюзу – комісар з економічних і фінансових питань Педро Сольбес. Він наголосив на ролі України як важливого стратегічного партнера ЄС і заявив, що Євросоюз мав би зміцнити свої зв’язки з Києвом. Єврокомісар пообіцяв, що ЄС уважно стежитиме за подіями в Україні, а Єврокомісія висловлюватиме стурбованість погіршенням свободи засобів масової інформації. Він також наголосив, що жовтневі президентські вибори мають бути прозорі і чесні. Наприкінці ж Педро Сольбес додав, що ЄС має на меті конструктивну співпрацю з Києвом і натякнув, що у травні Україна буде серед тих нових сусідів Євросоюзу, які отримають план дій із розбудови тісніших політичних і економічних зв’язків із ЄС.
Наталя Мусієнко
Тим часом думка одного з комісарів ЄС про те, що Україну не потрібно включати до ЄС, не вплинула на бажання України домогтися в перспективі цього членства. А поки що Україна розраховує підписати новий протокол про торгівлю, що включить нових членів ЄС ще до їхнього вступу в травні цього року. І відразу після цього затвердити новий план дій, який має на меті створення зони вільної торгівлі з об’єднаною Європою і початок переговорів про асоційоване членство. Про це заявив у четвер у Києві прем’єр-міністр України Віктор Янукович.
Далі продовжує Марія Щур.
Марія Щур
У своїй книзі “Межі Європи” європейський комісар з питань спільного ринку Фріц Болкенштайн змалював своє бачення майбутньої Європи: без Туреччини і без України, Молдови та Білорусії. Ці країни, на думку європейського комісара, повинні бути буфером, що відділятиме Європу від неспокійних регіонів – Сирії, Іраку та Ірану на півдні та Росії на сході. Огляд цієї книги, що його на початку тижня опублікувала британська газета “Financial Times”, викликав бурхливе обговорення, адже очікується, що питання подальшого розширення Євросоюзу буде гарячою темою під час червневих виборів до Європейського парламенту.
Депутат Шведського парламенту від Соціально-демократичної партії та голова комітету із закордонних справ Урбан Алін вважає таку постановку питання глибоко помилковою. У своєму коментарі, що його публікує газета “Washington Post” він говорить, що Євросоюз повинен навпаки розширювати співпрацю зі своїм, як він висловився, “Новим Близьким Сходом”, тобто, Україною, Білорусією та Молдовою.
Шведський політик говорить, що ЄС має перестати трактувати ці країни як свої задвірки, бо, позбавлений перспектив, цей регіон може сплодити новий конфлікт. Щоб уникнути цього, Урбан Алін закликає ЄС не лише підтримувати демократичні та економічні реформи у цих країнах, але і відкрити для них перспективу членства. Це, на думку шведського парламентаря, допоможе цим державам зібрати сили для демократизації та модернізації, подібно до того, як це зробили нинішні країни-кандидати до ЄС.
Тим часом голова Європейської Комісії Романо Проді обіцяє сусідам Європейського Союзу поділитися всіма перевагами членства, крім участі в керівних органах ЄС. На думку Проді, ЄС не може постійно розширюватись, але може в перспективі відкрити свої кордони для вільного пересування товарів, послуг, людей та капіталу. На думку аналітиків, ключем до такого підходу є позиція Росії, яка з підозрою ставиться до процесу розширення ЄС і побоюється залишитися в ізоляції після вступу до Євросоюзу своїх західних сусідів.
Україна не погоджується з тим, що політика ЄС залежить від позиції Росії, і наполягає на тому, що зона вільної торгівлі та інші привілеї, які може пообіцяти ЄС, мають бути лише першими кроками до повного членства.
Наталя Мусієнко
У Сполучених Штатах триває підготовка до президентських виборів. І хоч самі вибори відбудуться лише у вересні, вже зараз майже відомо, хто саме змагатиметься за президентське крісло.
Звичайно ж, це - нинішній президент, республіканець Джордж Буш і його суперник - демократ Джон Керрі (який переміг уже попередні відбіркові вибори кандидата від демократичної партії в 27-ми штатах із 30-ти).
Тепер, фактично, ведеться словесна боротьба між цими двома кандидатами.
Відтак президент Буш піддав критиці сенатора Керрі за те, що він у минулому пропонував зменшити видатки на розвідувальні служби. Наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн подає подробиці.
Юрій Дулерайн
До президентських виборів в Америці – вісім місяців. Сенатор Керрі поки що залишається неофіційним кандидатом, але політична боротьба вже набула неабиякої інтенсивності. Керрі, виступаючи у Флориді, критикував програму скорочення податків, яку послідовно впроваджує президент Буш, стверджуючи, що це скорочення вигідне лише багатіям. Він також сказав: “Ті, хто хоче сказати, що сенатор Керрі не певен щодо своїх переконань, слухайте уважно: я ніколи не приватизую Пенсійного фонду, крапка! Ніколи, ніколи, ніколи!”
Але президент Буш, виступаючи у Техасі на зборах виборців, казав, що його суперник маніпулює популістськими гаслами, щоразу достосовуючи їх до аудиторії, що в нього насправді нема твердих переконань щодо цілої низки питань: “Сенатор Керрі голосував за прийняття Закону про боротьбу з тероризмом, за Договір про вільну торгівлю, за Закон про допомогу дітям, за застосування сили в Іраку. Але тепер він проти Закону про боротьбу з тероризмом, проти Договору про вільну торгівлю, проти Закону про допомогу дітям, проти звільнення Іраку. У мого опонента тверді переконання, але вони не тримаються довго”.
Президент пригадав, що 1995-го року сенатор Керрі пропонував скоротити на півтора мільярда доларів видатки на розвідку, що знесилило б її, і це – невдовзі після першого нападу ісламських терористів на хмарочоси Світового торговельного центру.
“Той законопроект був настільки глибоко безвідповідальним, - сказав Буш, - що в усьому Сенаті Сполучених Штатів не знайшлося жодного його прихильника...”
Обмін продовжив сенатор Керрі, який казав, що у приватних розмовах з ним закордонні лідери заохочували його: “Ви повинні виграти, ви мусите здобути перемогу над цим хлопом (тобто над президентом Бушем). Ми потребуємо нової політики”.
На цю заяву Керрі Національний комітет Республіканської партії відповів, що, очевидно, Керрі мав на увазі лідерів Північної Кореї, бо радіо “Пхеньян” транслює виступи сенатора. Передвиборча боротьба триває.
Наталя Мусієнко
У Німеччині тим часом триває дискусія про те, як слід обирати президента держави. Нині розгорілися дебати про доцільність запровадження всенародних президентських виборів. Із Німеччини повідомляє Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Приводом для порушення теми процедури виборів президента в Німеччині став досить хаотичний процес висунення кандидата від опозиційних партій, який можна було спостерігати цього року. Лише після тривалих дискусій, суперечок та таємних нарад керівництво християнських партій та лідери лібералів змогли домовитися стосовно єдиного кандидата. Нагадаємо, що ним став мало кому відомий у Німеччині тепер вже колишній голова Міжнародного валютного фонду Хорст Кьолер. Швидше за все, він і буде наступним федеральним президентом Німеччини, оскільки, на відміну від Бундестагу, у федеральних зборах, які скликаються виключно для обрання глави держави, і до складу яких входять як депутати, так і представники федеральних земель, соціал-демократи та “зелені” не мають більшості. Причиною цьому є розклад сил у німецьких федеральних землях.
Передусім, ліберальні політики, яким так і не вдалося протягнути свого кандидата, виступили за внесення змін до основного закону Німеччини, що дозволило проводити прямі вибори федерального президента. Таку ідею підтримали також багато політиків з лав християнських партій.
Так, серед прихильників обрання президента народом колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер, лідер земельного відділення ХДС у Північному Рейні й Вестфалії Юрген Рюттгерс. Завдяки прямим виборам федеральний президент стане справді народним президентом, вважає, наприклад, голова Берлінського відділення християнських демократів Йоахим Целлер. Не виключає таку можливість і лідер ХДС Ангела Меркель.
Водночас, переважна більшість соціал-демократів, “зелених”, а також чимало політологів застерігають від такого кроку. Вони звертають увагу на позапартійність посади федерального президента. Якщо ж обранню глави держави передуватиме тривала передвиборна кампанія, тоді буде порушено принцип нейтральності, заявляють критики. Крім того, в такому разі доведеться запроваджувати радикальні зміни до основного закону, оскільки всенародно обраний президент буде потужною політичною фігурою, яка, згідно з чинною Конституцією, має виконувати тільки представницькі функції.
Нині домінуюча роль у Німеччині належить главі уряду, федеральному канцлерові, якого обирає парламент. Експерт з питань внутрішньої політики фракції соціал-демократів у Бундестазі Дітер Віфельшпюц зауважив, що досі федеральній республіці Німеччина щастило з її президентами. На думку політика, це свідчить, що і нинішня процедура вибору глави держави теж є правильною.
Наталя Мусієнко
Наразі – про справи прикордонні.
На польсько-німецькому кордоні почастішали випадки затримання громадян України із сфальшованими візами країн Європейського Союзу. Таку інформацію подає прес-служба прикордонної охорони Польщі. Із попереднього розслідування польських прикордонників випливає, що українці зі сфальшованими європейськими візами у більшості є не злочинцями, а жертвами злочинів. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
За перших два місяці тільки на Любуському відтинку польсько-німецького кордону було затримано 503 іноземці, котрі намагалися незаконно перетнути кордон. Аж 202 із них, тобто 40% від загального числа, це - громадяни України. Приблизно половину українців тут було затримано при спробах нелегального перетину так званого “зеленого кордону”. Інші ж – це люди, котрі мали підроблені паспорти чи сфальшовані візи країн Європейського Союзу. Таких людей, як зазначає речник Любуського відділення Прикордонної охорони Польщі Анджей Камінський, стає щораз більше: “Так, цього року відзначається значний приплив осіб, котрі мають або підроблений литовський паспорт, або фальшиву візу країн ЄС. З тієї інформації, якою ми володіємо, випливає, що багато із цих людей отримали візи в туристичних фірмах, але ці візи виявилися фальшивими”.
Незалежно від того, знав український громадянин чи не знав, що він перетинає польсько-німецький кордон нелегально, у випадку затримання така людина потрапляє до тимчасового арешту на три місяці. Втрачені гроші, зірвана поїздка за кордон і тимчасове ув’язнення стають справжнім кошмаром для тих громадян, котрі через свою наївність стають жертвою фальшувальників документів. Але навіть після цього більшість людей не хочуть вказувати на тих, хто організував їм такі неприємності.
Говорить віце-консул Консульства України у Гданську Оксана Денис: “Це люди, які звертаються за посередництвом до різних туристичних фірм. На жаль, до нас не поступило жодної скарги від таких людей, до кого власне вони зверталися”.
І польські прикордонники, і українські дипломати у Польщі говорять, що таких випадків було б значно менше, якщо б громадяни України припинили користуватися послугами посередників та сумнівних туристичних фірм.
Наталя Мусієнко
Угорські прикордонники вже за два роки працюватимуть в шенгенському режимі. Але для цього вони мусять зробити структурну перебудову. З Будапешту – наш кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
Від імені прикордонників на будапештській прес-конференції виступила міністр внутрішніх справ Моніка Ламперт. Структурно прикордонна служба Угорщини входить до відомства внутрішніх справ.
Як повідомила пані Моніка, угорські прикордонники будуть готові працювати в шенгенському режимі у 2006-му або на початку 2007 року. Це, звісно, ніяка не вимога Європейського Союзу, а швидше ініціатива Угорщини, яка стане членом цієї організації вже 1 травня поточного року.
На перебудову роботи прикордонної служби уряд відводить 24 місяці. Зі 125 транспортних і контрольно-пропускних офісів треба буде зробити всього 63 регіональні представництва. Цим займеться після 1 травня 2004 року, крім інших урядових структур, також окремий Інтегральний командний центр. До нього направлятимуть потім нелегальних мігрантів.
Прикордонну службу в Угорщині хочуть зробити більш гнучкою, модерною і економічно недорогою. Це мало б статися після злиття багатьох функцій служби в одну. Компетентність кадрів визначає в цьому питанні дуже багато. За словами міністра Моніки Ламперт, менше стане начальників над підлеглими, бо скасують їхні офіси. Водночас з’явиться більше безпосередніх виконавців там, де їх не вистачає. На загал, ці зміни мають поліпшити роботу прикордонної служби, сподіваються в Будапешті.
Від Інтегрального командного центру уряд очікує не гарно складених звітів, а реального аналізу стану нелегальної міграції на кордонах Угорщини.
Моніка Ламперт розповіла про ще один амбіційний план свого відомства. В Угорщині хотіли б відкрити центральний офіс Прикордонного агентства Євросоюзу. Але такої можливості для себе нині домагається в Брюсселі й Польща. Проте Угорщина має ліпші шанси, впевнено посміхнулася у відповідь на репліку журналістів пані Моніка.
Наталя Мусієнко
Наразі все. В програмі “Моніторинг тижня” з вами прощається Наталя Мусієнко. Тепла вам - від тепла ваших душ!
Наталя Мусієнко
Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! Перед мікрофоном - Наталя Мусієнко. В ефірі - “Моніторинг тижня”, програма про найцікавіші і найважливіші події у світі.
Європейський парламент днями ухвалив резолюцію з вельми критичною оцінкою становища в Україні, в першу чергу - наступу на незалежні засоби інформації. Резолюція не має обов’язкової сили для країн – членів ЄС. І коли в Європарламенті говорили про дедалі більший розрив між очікуваннями ЄС від України й діями влади президента Леоніда Кучми, євросоюзівські урядовці були обережніші в висловлюваннях. Тему продовжує Сергій Драчук.
Сергій Драчук
Промовці на засіданні Європарламенту говорили в четвер про те, що Україна заслуговує на майбутнє в Європі. Вони висловлювали жаль, що за радянських часів Україна втратила свої можливості на довгі десятиліття, і, здавалося, були б раді запропонувати Києву тісніші зв’язки з Брюсселем.
Але – європарламентарі водночас засудили Президента України Леоніда Кучму та його владу. Представник Великої Британії Глін Форд, наприклад, зазначив: «Справжнє партнерство може розвинутися тільки на підставі спільних основних цінностей, а саме: демократії, верховенства закону і поваги до прав людини, до громадянських прав. Наразі ж ці умови не дотримуються в Україні, і становище погіршується.»
Особливо жорстко було засуджено в перебігу обговорення дедалі сильніший наступ на незалежні засоби масової інформації. Закриття газети «Сільські вісті» і радіо «Континент», непояснені смерті Георгія Чечика та інших журналістів потрапили до резолюції, як і звинувачення в тому, що влада президента Кучми використовувала спецслужби для шпигування за журналістами, опозиційними політиками і навіть іноземними урядовцями. Багато з промовців засуджували і президентові намагання змінити Конституцію напередодні жовтневих президентських виборів.
Іще один представник Великої Британії Чарлз Теннак ледь що не висміював Леоніда Кучму: «Президент Кучма із запізненням зацікавився тим, щоб устигнути до кінця свого терміну на посаді перетворити українську систему, так, щоб не президент вирішував усі справи, а прем’єр-міністр, призначений парламентською більшістю; і це викликає підозри, що цей політичний маневр має на меті увіковічнити його власну міцну владу, бо він далеко відстає від провідника опозиції пана Ющенка, за опитуваннями.” На думку Теннака, Конституція України мала би змінюватися тільки через референдум.
Українська влада зазнала в Європарламенті критики і через жахливі умови у в’язницях та поширену практику необґрунтованих затримань.
Обережним у відповідях на такі критичні погляди був представник виконавчих органів Євросоюзу – комісар з економічних і фінансових питань Педро Сольбес. Він наголосив на ролі України як важливого стратегічного партнера ЄС і заявив, що Євросоюз мав би зміцнити свої зв’язки з Києвом. Єврокомісар пообіцяв, що ЄС уважно стежитиме за подіями в Україні, а Єврокомісія висловлюватиме стурбованість погіршенням свободи засобів масової інформації. Він також наголосив, що жовтневі президентські вибори мають бути прозорі і чесні. Наприкінці ж Педро Сольбес додав, що ЄС має на меті конструктивну співпрацю з Києвом і натякнув, що у травні Україна буде серед тих нових сусідів Євросоюзу, які отримають план дій із розбудови тісніших політичних і економічних зв’язків із ЄС.
Наталя Мусієнко
Тим часом думка одного з комісарів ЄС про те, що Україну не потрібно включати до ЄС, не вплинула на бажання України домогтися в перспективі цього членства. А поки що Україна розраховує підписати новий протокол про торгівлю, що включить нових членів ЄС ще до їхнього вступу в травні цього року. І відразу після цього затвердити новий план дій, який має на меті створення зони вільної торгівлі з об’єднаною Європою і початок переговорів про асоційоване членство. Про це заявив у четвер у Києві прем’єр-міністр України Віктор Янукович.
Далі продовжує Марія Щур.
Марія Щур
У своїй книзі “Межі Європи” європейський комісар з питань спільного ринку Фріц Болкенштайн змалював своє бачення майбутньої Європи: без Туреччини і без України, Молдови та Білорусії. Ці країни, на думку європейського комісара, повинні бути буфером, що відділятиме Європу від неспокійних регіонів – Сирії, Іраку та Ірану на півдні та Росії на сході. Огляд цієї книги, що його на початку тижня опублікувала британська газета “Financial Times”, викликав бурхливе обговорення, адже очікується, що питання подальшого розширення Євросоюзу буде гарячою темою під час червневих виборів до Європейського парламенту.
Депутат Шведського парламенту від Соціально-демократичної партії та голова комітету із закордонних справ Урбан Алін вважає таку постановку питання глибоко помилковою. У своєму коментарі, що його публікує газета “Washington Post” він говорить, що Євросоюз повинен навпаки розширювати співпрацю зі своїм, як він висловився, “Новим Близьким Сходом”, тобто, Україною, Білорусією та Молдовою.
Шведський політик говорить, що ЄС має перестати трактувати ці країни як свої задвірки, бо, позбавлений перспектив, цей регіон може сплодити новий конфлікт. Щоб уникнути цього, Урбан Алін закликає ЄС не лише підтримувати демократичні та економічні реформи у цих країнах, але і відкрити для них перспективу членства. Це, на думку шведського парламентаря, допоможе цим державам зібрати сили для демократизації та модернізації, подібно до того, як це зробили нинішні країни-кандидати до ЄС.
Тим часом голова Європейської Комісії Романо Проді обіцяє сусідам Європейського Союзу поділитися всіма перевагами членства, крім участі в керівних органах ЄС. На думку Проді, ЄС не може постійно розширюватись, але може в перспективі відкрити свої кордони для вільного пересування товарів, послуг, людей та капіталу. На думку аналітиків, ключем до такого підходу є позиція Росії, яка з підозрою ставиться до процесу розширення ЄС і побоюється залишитися в ізоляції після вступу до Євросоюзу своїх західних сусідів.
Україна не погоджується з тим, що політика ЄС залежить від позиції Росії, і наполягає на тому, що зона вільної торгівлі та інші привілеї, які може пообіцяти ЄС, мають бути лише першими кроками до повного членства.
Наталя Мусієнко
У Сполучених Штатах триває підготовка до президентських виборів. І хоч самі вибори відбудуться лише у вересні, вже зараз майже відомо, хто саме змагатиметься за президентське крісло.
Звичайно ж, це - нинішній президент, республіканець Джордж Буш і його суперник - демократ Джон Керрі (який переміг уже попередні відбіркові вибори кандидата від демократичної партії в 27-ми штатах із 30-ти).
Тепер, фактично, ведеться словесна боротьба між цими двома кандидатами.
Відтак президент Буш піддав критиці сенатора Керрі за те, що він у минулому пропонував зменшити видатки на розвідувальні служби. Наш нью-йоркський кореспондент Юрій Дулерайн подає подробиці.
Юрій Дулерайн
До президентських виборів в Америці – вісім місяців. Сенатор Керрі поки що залишається неофіційним кандидатом, але політична боротьба вже набула неабиякої інтенсивності. Керрі, виступаючи у Флориді, критикував програму скорочення податків, яку послідовно впроваджує президент Буш, стверджуючи, що це скорочення вигідне лише багатіям. Він також сказав: “Ті, хто хоче сказати, що сенатор Керрі не певен щодо своїх переконань, слухайте уважно: я ніколи не приватизую Пенсійного фонду, крапка! Ніколи, ніколи, ніколи!”
Але президент Буш, виступаючи у Техасі на зборах виборців, казав, що його суперник маніпулює популістськими гаслами, щоразу достосовуючи їх до аудиторії, що в нього насправді нема твердих переконань щодо цілої низки питань: “Сенатор Керрі голосував за прийняття Закону про боротьбу з тероризмом, за Договір про вільну торгівлю, за Закон про допомогу дітям, за застосування сили в Іраку. Але тепер він проти Закону про боротьбу з тероризмом, проти Договору про вільну торгівлю, проти Закону про допомогу дітям, проти звільнення Іраку. У мого опонента тверді переконання, але вони не тримаються довго”.
Президент пригадав, що 1995-го року сенатор Керрі пропонував скоротити на півтора мільярда доларів видатки на розвідку, що знесилило б її, і це – невдовзі після першого нападу ісламських терористів на хмарочоси Світового торговельного центру.
“Той законопроект був настільки глибоко безвідповідальним, - сказав Буш, - що в усьому Сенаті Сполучених Штатів не знайшлося жодного його прихильника...”
Обмін продовжив сенатор Керрі, який казав, що у приватних розмовах з ним закордонні лідери заохочували його: “Ви повинні виграти, ви мусите здобути перемогу над цим хлопом (тобто над президентом Бушем). Ми потребуємо нової політики”.
На цю заяву Керрі Національний комітет Республіканської партії відповів, що, очевидно, Керрі мав на увазі лідерів Північної Кореї, бо радіо “Пхеньян” транслює виступи сенатора. Передвиборча боротьба триває.
Наталя Мусієнко
У Німеччині тим часом триває дискусія про те, як слід обирати президента держави. Нині розгорілися дебати про доцільність запровадження всенародних президентських виборів. Із Німеччини повідомляє Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Приводом для порушення теми процедури виборів президента в Німеччині став досить хаотичний процес висунення кандидата від опозиційних партій, який можна було спостерігати цього року. Лише після тривалих дискусій, суперечок та таємних нарад керівництво християнських партій та лідери лібералів змогли домовитися стосовно єдиного кандидата. Нагадаємо, що ним став мало кому відомий у Німеччині тепер вже колишній голова Міжнародного валютного фонду Хорст Кьолер. Швидше за все, він і буде наступним федеральним президентом Німеччини, оскільки, на відміну від Бундестагу, у федеральних зборах, які скликаються виключно для обрання глави держави, і до складу яких входять як депутати, так і представники федеральних земель, соціал-демократи та “зелені” не мають більшості. Причиною цьому є розклад сил у німецьких федеральних землях.
Передусім, ліберальні політики, яким так і не вдалося протягнути свого кандидата, виступили за внесення змін до основного закону Німеччини, що дозволило проводити прямі вибори федерального президента. Таку ідею підтримали також багато політиків з лав християнських партій.
Так, серед прихильників обрання президента народом колишній президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер, лідер земельного відділення ХДС у Північному Рейні й Вестфалії Юрген Рюттгерс. Завдяки прямим виборам федеральний президент стане справді народним президентом, вважає, наприклад, голова Берлінського відділення християнських демократів Йоахим Целлер. Не виключає таку можливість і лідер ХДС Ангела Меркель.
Водночас, переважна більшість соціал-демократів, “зелених”, а також чимало політологів застерігають від такого кроку. Вони звертають увагу на позапартійність посади федерального президента. Якщо ж обранню глави держави передуватиме тривала передвиборна кампанія, тоді буде порушено принцип нейтральності, заявляють критики. Крім того, в такому разі доведеться запроваджувати радикальні зміни до основного закону, оскільки всенародно обраний президент буде потужною політичною фігурою, яка, згідно з чинною Конституцією, має виконувати тільки представницькі функції.
Нині домінуюча роль у Німеччині належить главі уряду, федеральному канцлерові, якого обирає парламент. Експерт з питань внутрішньої політики фракції соціал-демократів у Бундестазі Дітер Віфельшпюц зауважив, що досі федеральній республіці Німеччина щастило з її президентами. На думку політика, це свідчить, що і нинішня процедура вибору глави держави теж є правильною.
Наталя Мусієнко
Наразі – про справи прикордонні.
На польсько-німецькому кордоні почастішали випадки затримання громадян України із сфальшованими візами країн Європейського Союзу. Таку інформацію подає прес-служба прикордонної охорони Польщі. Із попереднього розслідування польських прикордонників випливає, що українці зі сфальшованими європейськими візами у більшості є не злочинцями, а жертвами злочинів. Повідомляє Володимир Павлів.
Володимир Павлів
За перших два місяці тільки на Любуському відтинку польсько-німецького кордону було затримано 503 іноземці, котрі намагалися незаконно перетнути кордон. Аж 202 із них, тобто 40% від загального числа, це - громадяни України. Приблизно половину українців тут було затримано при спробах нелегального перетину так званого “зеленого кордону”. Інші ж – це люди, котрі мали підроблені паспорти чи сфальшовані візи країн Європейського Союзу. Таких людей, як зазначає речник Любуського відділення Прикордонної охорони Польщі Анджей Камінський, стає щораз більше: “Так, цього року відзначається значний приплив осіб, котрі мають або підроблений литовський паспорт, або фальшиву візу країн ЄС. З тієї інформації, якою ми володіємо, випливає, що багато із цих людей отримали візи в туристичних фірмах, але ці візи виявилися фальшивими”.
Незалежно від того, знав український громадянин чи не знав, що він перетинає польсько-німецький кордон нелегально, у випадку затримання така людина потрапляє до тимчасового арешту на три місяці. Втрачені гроші, зірвана поїздка за кордон і тимчасове ув’язнення стають справжнім кошмаром для тих громадян, котрі через свою наївність стають жертвою фальшувальників документів. Але навіть після цього більшість людей не хочуть вказувати на тих, хто організував їм такі неприємності.
Говорить віце-консул Консульства України у Гданську Оксана Денис: “Це люди, які звертаються за посередництвом до різних туристичних фірм. На жаль, до нас не поступило жодної скарги від таких людей, до кого власне вони зверталися”.
І польські прикордонники, і українські дипломати у Польщі говорять, що таких випадків було б значно менше, якщо б громадяни України припинили користуватися послугами посередників та сумнівних туристичних фірм.
Наталя Мусієнко
Угорські прикордонники вже за два роки працюватимуть в шенгенському режимі. Але для цього вони мусять зробити структурну перебудову. З Будапешту – наш кореспондент Василь Плоскіна.
Василь Плоскіна
Від імені прикордонників на будапештській прес-конференції виступила міністр внутрішніх справ Моніка Ламперт. Структурно прикордонна служба Угорщини входить до відомства внутрішніх справ.
Як повідомила пані Моніка, угорські прикордонники будуть готові працювати в шенгенському режимі у 2006-му або на початку 2007 року. Це, звісно, ніяка не вимога Європейського Союзу, а швидше ініціатива Угорщини, яка стане членом цієї організації вже 1 травня поточного року.
На перебудову роботи прикордонної служби уряд відводить 24 місяці. Зі 125 транспортних і контрольно-пропускних офісів треба буде зробити всього 63 регіональні представництва. Цим займеться після 1 травня 2004 року, крім інших урядових структур, також окремий Інтегральний командний центр. До нього направлятимуть потім нелегальних мігрантів.
Прикордонну службу в Угорщині хочуть зробити більш гнучкою, модерною і економічно недорогою. Це мало б статися після злиття багатьох функцій служби в одну. Компетентність кадрів визначає в цьому питанні дуже багато. За словами міністра Моніки Ламперт, менше стане начальників над підлеглими, бо скасують їхні офіси. Водночас з’явиться більше безпосередніх виконавців там, де їх не вистачає. На загал, ці зміни мають поліпшити роботу прикордонної служби, сподіваються в Будапешті.
Від Інтегрального командного центру уряд очікує не гарно складених звітів, а реального аналізу стану нелегальної міграції на кордонах Угорщини.
Моніка Ламперт розповіла про ще один амбіційний план свого відомства. В Угорщині хотіли б відкрити центральний офіс Прикордонного агентства Євросоюзу. Але такої можливості для себе нині домагається в Брюсселі й Польща. Проте Угорщина має ліпші шанси, впевнено посміхнулася у відповідь на репліку журналістів пані Моніка.
Наталя Мусієнко
Наразі все. В програмі “Моніторинг тижня” з вами прощається Наталя Мусієнко. Тепла вам - від тепла ваших душ!
