Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 07:13

Львівське прочитання “Страшного двору”.


Галина Терещук Львівське прочитання “Страшного двору”.

Львів, 22 березня 2004 - Вперше після 1939 року на сцені львівської опери звучатиме твір польською мовою. Рік Польщі в Україні розпочнеться у Львові 3 квітня прем’єрою опери відомого польського митця Станіслава Монюшки “Страшний двір”. Уже другий тиждень польський режисер Роберт Скольмовський проводить репетиції зі львівськими акторами. Роберт Скольмовський поставив у Польщі близько 50 оперних вистав і 70 теле - та радіопостановок. “Страшний двір” - це перша робота польського режисера в Україні. Кошти на постановку опери виділила мерія Вроцлава і частину українська сторона.

Станіслав Монюшко написав “Страшний двір” у своєму помешканні в Краківському передмісті Варшави. Він бачив усю трагедію Варшавського повстання 1863році, тому вирішив написати оперу, яка б вселила у душі людей надію та свободу.

Дія опери відбувається у 16-17 столітті, коли польська культура переживала свій розквіт.Герої у першій дії опери опиняються у 18 столітті і мріють про свободу. Проте це вистава і про любов.

Я запитала у Роберта Скольмовського, які основні акценти він розставив у постановці опери “Страшний двір” у Львові.

Роберт Скольмовський: “Страшний двір” є універсальним твором про бажання людей і їхню мрію про свободу. А це дуже близько кожному народові, “Страшний двір” можна грати у Чечні, Афганістані, Україні, Польщі. У кожній країні, де люди мають проблеми зі свободою. Тут не йдеться про здобуття незалежності. А про те, що людина має навчитися свободі, дати собі внутрішньо з нею раду. Здобути незалежність, то ніби й легко, але що з нею робити? Для України важливо знайти своє коріння, а людям важливо, отримавши свободу, у нинішній політичній ситуації не продати свою гідність, душу для золотого тільця, задля кар’єри та кращого життя. Один зі способів утримати свободу, про що я акцентую увагу в опері, є любов. Кожному близька любов, важливо її показати у викривленому дзеркалі, в комедійному стилі.

Для мене є дуже важливе усе моє перебування у Львові у рік Польщі в Україні тим, що вперше угода про співпрацю між Львовом та польськими містами, на цей раз Вроцлавом, вилилась у поважний проект –постановку опери. Перший раз ми серйозно говоримо, чим є рік культури однієї держави в іншій. Тут залишиться слід по іншій культурі”.


Опера триватиме до тих пір, поки не зітреться вбрання акторів у виставі.

Адже 300 костюмів у постановці розмальовуються вручну, як картини, справжній живопис на костюмах. “Такого ще ніде не виконували” ,- зауважив пан Скольмовський.

Тканина грунтується і львівські художники малюють фрагменти з картин польських митців, які зберігаються у фондах картинної галереї.

Роберт Скольмовський: “Мені хотілось зробити, з одного боку, виставу про культуру, яка є, а з іншого, якої уже немає, яка збереглась у картинах”.

Найскладнішим для Роберта Скольмовського в роботі зі львівськими акторами було те, що вони звикли працювати за радянськими стереотипами. “Це інший театр, аніж ті, якими я керую”, - зазначив польський режисер.

Він намагається з львівськими акторами і хором реалізувати виставу, у якій не виступатимуть гарно вбрані великі кораблі, які пересуваються по сцені зліва направо, справа наліво.

Роберт Скольмовський: “І не будуть стояти співаючі меблі, а буде живий театр. Це їм важко дається, але ми полюбили один одного і є близькі. Хор у “Страшному дворі” буде рухатися, танцювати, кожен гратиме свою роль”.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG