Вашингтон, 22 березня 2004 - Американці українського походження повинні вплинути на вибори президента США, спільно підтримавши одного з кандидатів. З таким закликом звернувся до української діаспори у США єпископ Української автокефальної православної церкви у США Павло Петро Джесеп. Він вважає, що американці українського походження повинні вимагати від обох головних кандидатів у президенти – сенатора Джона Керрі та чинного президента Джорджа Буша – сформулювати під час виборчої кампанії своє бачення відносин Сполучених Штатів з Україною. Джесеп зазначив, що політика США останніх років була незадовільною.
Перед тим, як стати єпископом автокефальної православної церкви, Павло Джесеп працював юристом у Вашингтоні та помічником сенатора від республіканської партії Сюзен Колінз. Свій заклик до української діаспори активніше впливати на президентську кампанію у США він пояснює занепокоєнням політикою президента Буша щодо України:
“Я досі не бачив жодних доказів того, що президент Буш ставиться до України серйозно, як до суверенної держави. І в американських газетах останнім часом все частіше згадується, що зовнішня політика США не звертає особливої уваги до України. Те, що Україна перебуває у тіні Росії, не викликає особливого занепокоєння у Вашингтоні. Якби США звертали стільки уваги на Україну, скільки на Польщу, то демократія в Україні розвивалася б набагато швидше. Безумовно, у виступах Буша чи Павелла вони іноді згадують про Україну, але за цими словами не помітно наполегливих дій, спрятливих для майбутнього України”.
Джесеп визнає, що часткова ізоляція України Сполученими Штатами була зумовлена і недемократичними діями української влади останніх років. Він зазначає, що така стратегія США виявилися неефективною:
“В Україні продовжуються руйнація вільної преси та утиски свободи слова. І якими б не були причини політики Буша щодо України, його адміністрації необхідно її радикально переглянути. Я думаю, що вони повинні були більш активно залучати Президента Кучму до взаємодії, активніше співпрацювати із українським народом. Однак Україна опинилася на другорядних ролях і стала просто дотичною до відносин із Росією. Якби взаємодія США з Кучмою була активнішою, я не думаю, що зараз в Україні відбувалося б обмеження свобод і демократії”.
Джесеп також переконаний, що зараз Сполучені Штати повинні підтримати прозахідного кандидати у Президенти України:
“Уряд США може на офіційному рівні стверджувати, що не бере участі у виборах. Однак насправді американський уряд упродовж усієї історії мав тенденцію підтримувати чи надавати перевагу певним політичним кандидатам на виборах. І я вважаю, що у цьому випадку ми говоримо про майбутнє демократії в Україні. І якщо не буде певної участі США у цих виборах (через запрошення народних депутатів до США чи розвиток відносин із певними політиками) це буде помилкою. Безперечно, не може бути офіційної підтримки кандидата у президенти, але США можуть засвідчити, у якому напрямку вони хочуть, щоб Україна розвивалася”.
Близько півтора мільйона американців мають українське походження, і тому, як вважає Джесеп, вони можуть відіграти визначальну роль на майбутніх президентських виборах у США. Тим більше, що вони проживають у критично важливих для кандидатів штатах, таких як Нью-Йорк, Мічіган та Огайо. Тому українська діаспора повинна заявити про себе, як про впливову силу, встановлюючи контакт із місцевими штабами кандидатів, а також звертаючись безпосередньо у Білий дім та в офіс сенатора Керрі. Це допоможе їм визначити того кандидата у президенти США, чия перемога буде найбільш сприятливою для України, і потім спільно підтримати його.
Перед тим, як стати єпископом автокефальної православної церкви, Павло Джесеп працював юристом у Вашингтоні та помічником сенатора від республіканської партії Сюзен Колінз. Свій заклик до української діаспори активніше впливати на президентську кампанію у США він пояснює занепокоєнням політикою президента Буша щодо України:
“Я досі не бачив жодних доказів того, що президент Буш ставиться до України серйозно, як до суверенної держави. І в американських газетах останнім часом все частіше згадується, що зовнішня політика США не звертає особливої уваги до України. Те, що Україна перебуває у тіні Росії, не викликає особливого занепокоєння у Вашингтоні. Якби США звертали стільки уваги на Україну, скільки на Польщу, то демократія в Україні розвивалася б набагато швидше. Безумовно, у виступах Буша чи Павелла вони іноді згадують про Україну, але за цими словами не помітно наполегливих дій, спрятливих для майбутнього України”.
Джесеп визнає, що часткова ізоляція України Сполученими Штатами була зумовлена і недемократичними діями української влади останніх років. Він зазначає, що така стратегія США виявилися неефективною:
“В Україні продовжуються руйнація вільної преси та утиски свободи слова. І якими б не були причини політики Буша щодо України, його адміністрації необхідно її радикально переглянути. Я думаю, що вони повинні були більш активно залучати Президента Кучму до взаємодії, активніше співпрацювати із українським народом. Однак Україна опинилася на другорядних ролях і стала просто дотичною до відносин із Росією. Якби взаємодія США з Кучмою була активнішою, я не думаю, що зараз в Україні відбувалося б обмеження свобод і демократії”.
Джесеп також переконаний, що зараз Сполучені Штати повинні підтримати прозахідного кандидати у Президенти України:
“Уряд США може на офіційному рівні стверджувати, що не бере участі у виборах. Однак насправді американський уряд упродовж усієї історії мав тенденцію підтримувати чи надавати перевагу певним політичним кандидатам на виборах. І я вважаю, що у цьому випадку ми говоримо про майбутнє демократії в Україні. І якщо не буде певної участі США у цих виборах (через запрошення народних депутатів до США чи розвиток відносин із певними політиками) це буде помилкою. Безперечно, не може бути офіційної підтримки кандидата у президенти, але США можуть засвідчити, у якому напрямку вони хочуть, щоб Україна розвивалася”.
Близько півтора мільйона американців мають українське походження, і тому, як вважає Джесеп, вони можуть відіграти визначальну роль на майбутніх президентських виборах у США. Тим більше, що вони проживають у критично важливих для кандидатів штатах, таких як Нью-Йорк, Мічіган та Огайо. Тому українська діаспора повинна заявити про себе, як про впливову силу, встановлюючи контакт із місцевими штабами кандидатів, а також звертаючись безпосередньо у Білий дім та в офіс сенатора Керрі. Це допоможе їм визначити того кандидата у президенти США, чия перемога буде найбільш сприятливою для України, і потім спільно підтримати його.
