Нью-Йорк, 26 березня 2004 - Верховний суд Сполучених Штатів нині розглядає незвичайну справу. Атеїст зі штату Каліфорнія прагне, щоб заборонили посилання на Бога у присязі на вірність прапорові країни. Цю присягу, де говориться про єдину країну “під Богом”, повторюють по всій Америці учні публічних, тобто, державних шкіл щоранку перед заняттями. Але один громадянин, Майкл Ньюдау, лікар швидкої допомоги, стверджує, що посилання на Бога рівнозначне впровадженню релігії державою. Між тим, вказує Ньюдау, Перша поправка до Конституції Сполучених Штатів не лише чітко відокремлює державу від релігії, а й прямо забороняє Конгресові впроваджувати будь-яку релігію, так само, як і забороняти вільне її сповідання. Ньюдау, принциповий і переконаний атеїст, як він сам себе визначає, подав до суду. Він вимагає, щоб не посилалися на Бога у шкільній присязі.
Справа дійшла до найвищої юридичної інстанції невдовзі після рішення Федерального апеляційного суду в Сан Франциско, який торік вирішив на користь Ньюдау. Апеляційний суд визначив, що формулювання “країна під Богом” може означати схвалення релігійного вірування і тому суперечить Конституції. Міністерство юстиції Сполучених Штатів тоді апелювало до Верховного Суду.
Тут варто зазначити, що коли 1892-го року впровадили шкільну присягу, то в ній не було згадки про Бога. Вислів “країна під Богом” був вставлений в текст спеціальним рішенням Конгресу 1954-го року, у розпалі холодної війни. Законодавці, які, до речі, одноголосно прийняли доповнення, прагнули у такий спосіб підкреслити різницю між боговірною Америкою і безбожним комуністичним режимом Радянського Союзу.
Генеральний адвокат міністерства юстиції Теодор Олсон заявив у Верховному Суді, що вислів “країна під Богом” є просто “громадянським і церемоніальним визнанням історичного факту релігійної спадщини” Америки. Адвокатові йшлося про те, що батьки-засновники Американської республіки, які підписали 1776-го року Декларацію Незалежності, посилалися на Бога, який дав людині певні невід’ємні права, включно зі свободою. На цій підставі вони стверджували, що право народу повставати проти уряду, який кривдить народ , теж від Бога. Саме з іменем Бога вони кинули виклик британській короні і заснували незалежну державу на демократичних засадах. “Шкільна присяга з посиланням на Бога не є примусовою молитвою”, - сказав Дейвід Сотер, член Верховного Суду. Але Майкл Ньюдау, який отримав дозвіл виступати у Верховному Суді як власний адвокат і виявився першорядним правником, відповів так: “Це ваш погляд і, можливо, погляд переважної більшості американців. Але я цього погляду не поділяю. Коли я бачу прапор і чую присягу на вірність зі згадкою про країну під Богом, це діє на мене як ляпас... Я не вірю в існування Бога”.
Сполучені Штати, на думку багатьох оглядачів, залишаються, либонь, найрелігійнішим суспільством Західного світу, особливо у порівнянні з дедалі секулярнішою Європою. Але разом з тим, це країна, яка найбільше поціновує індивідуальну свободу, як також свободу думати інакше, ніж більшість суспільства, нехай і переважна більшість.
Верховний Суд далі зважує аргументи сторін.
Справа дійшла до найвищої юридичної інстанції невдовзі після рішення Федерального апеляційного суду в Сан Франциско, який торік вирішив на користь Ньюдау. Апеляційний суд визначив, що формулювання “країна під Богом” може означати схвалення релігійного вірування і тому суперечить Конституції. Міністерство юстиції Сполучених Штатів тоді апелювало до Верховного Суду.
Тут варто зазначити, що коли 1892-го року впровадили шкільну присягу, то в ній не було згадки про Бога. Вислів “країна під Богом” був вставлений в текст спеціальним рішенням Конгресу 1954-го року, у розпалі холодної війни. Законодавці, які, до речі, одноголосно прийняли доповнення, прагнули у такий спосіб підкреслити різницю між боговірною Америкою і безбожним комуністичним режимом Радянського Союзу.
Генеральний адвокат міністерства юстиції Теодор Олсон заявив у Верховному Суді, що вислів “країна під Богом” є просто “громадянським і церемоніальним визнанням історичного факту релігійної спадщини” Америки. Адвокатові йшлося про те, що батьки-засновники Американської республіки, які підписали 1776-го року Декларацію Незалежності, посилалися на Бога, який дав людині певні невід’ємні права, включно зі свободою. На цій підставі вони стверджували, що право народу повставати проти уряду, який кривдить народ , теж від Бога. Саме з іменем Бога вони кинули виклик британській короні і заснували незалежну державу на демократичних засадах. “Шкільна присяга з посиланням на Бога не є примусовою молитвою”, - сказав Дейвід Сотер, член Верховного Суду. Але Майкл Ньюдау, який отримав дозвіл виступати у Верховному Суді як власний адвокат і виявився першорядним правником, відповів так: “Це ваш погляд і, можливо, погляд переважної більшості американців. Але я цього погляду не поділяю. Коли я бачу прапор і чую присягу на вірність зі згадкою про країну під Богом, це діє на мене як ляпас... Я не вірю в існування Бога”.
Сполучені Штати, на думку багатьох оглядачів, залишаються, либонь, найрелігійнішим суспільством Західного світу, особливо у порівнянні з дедалі секулярнішою Європою. Але разом з тим, це країна, яка найбільше поціновує індивідуальну свободу, як також свободу думати інакше, ніж більшість суспільства, нехай і переважна більшість.
Верховний Суд далі зважує аргументи сторін.
