Доступність посилання

ТОП новини

“7 днів демократії”. 1. В Україні ухвалено в новій редакції закон про вибори Президента; 2. У Мукачеві триває боротьба за крісло мера міста; 3. Ситуацію зі свободою слова в Україні обговорюють на найвищому рівні у Європейському Союзі; 4. Як пройшли вибори Президента в Російській Федерації?


Наталя Мусієнко “7 днів демократії”. 1. В Україні ухвалено в новій редакції закон про вибори Президента; 2. У Мукачеві триває боротьба за крісло мера міста; 3. Ситуацію зі свободою слова в Україні обговорюють на найвищому рівні у Європейському Союзі; 4. Як пройшли вибори Президента в Російській Федерації?

Прага, 20 березня 2004 року.

Наталя Мусієнко

Вітаємо всіх, хто в цей час з “Радіо Свобода”! В ефірі програма “Сім днів Демократії”. Перед мікрофоном Наталя Мусієнко.

Далі ви почуєте:

- В Україні ухвалено в новій редакції закон про вибори Президента;

- У Мукачеві триває боротьба за крісло мера міста;

- Ситуацію зі свободою слова в Україні обговорюють на найвищому рівні у Європейському Союзі;

- Як пройшли вибори Президента в Російській Федерації?

У четвер ВР України зробила ще один крок у напрямку політичної реформи і дала відповідь на головне питання цього року, а саме - яким чином проходитимуть вибори Президента. В новій редакції було ухвалено закон про вибори глави держави. Про це далі Тетяна Кухоцька.

Тетяна Кухоцька

Тридцять першого жовтня цього року Президента України виборці обиратимуть всенародним голосуванням. Це зазначено у проголосованій депутатами спеціальній постанові ВР. А новий закон про вибори Президента, який сьогодні ухвалила Рада, регламентує сам виборчий процес. Термін передвиборчої кампанії зменшено до 120 днів, введено грошову заставу для кандидатів у президенти. Для того, щоб зареєструватися, ймовірним президентам доведеться заплатити 500 тисяч гривень. Якщо кандидата підтримають сім відсотків виборців, ці гроші йому повернуть. Незважаючи на те, що цей закон сприяє подальшому просуванню Конституційної реформи, “Наша Україна” все ж проголосувала за нього. За словами члена фракції “Наша Україна” Бориса Беспалого, опозиція не змінила свого ставлення до Конституційної реформи, і переконана, що закон потрібно було приймати ще раніше.

Борис Беспалий

Ми намагалися по мінімуму звести ті можливості, які дають можливість зловживати владою. Наприклад: не зареєструвати бажаного кандидата або зняти його з реєстрації, - зараз ті підстави є суто формальними, такими формалізованими, що не допускають такого довільного тлумачення. Закон є якіснішим.

Тетяна Кухоцька.

Це був представник “Нашої України” Борис Беспалий. Натомість член СДПУ(о) Борис Андресюк переконаний, що новий закон – це успішна спроба знайти порозуміння між більшістю і опозицією. Більше того, за його словами, в законі враховані і пропозиції Президента. Найбільшою поступкою з боку трьох сторін було зменшення терміну кампанії до 120 днів. Завдяки цьому, сподівається Андресюк, незабаром Президент підпише закон і він почне працювати.

Борис Андресюк

До обіду сьогодні проголосували і постанову про призначення виборів Президента на 31 жовтня 2004 року, то можна сказати, що фактично до президентських виборів уже унормована вся юридично-законодавча база.

Тетяна Кухоцька

Політолог Центру Разумкова Юрій Якименко каже – прийняття закону має багато позитивних аспектів: в суспільстві знімається напруга навколо дати самих виборів та форми голосування. У старому законі було зазначено день виборів, але щоразу попередньо, формально його призначає Верховна Рада.

Юрій Якименко

Постанова також є елементом пакетної угоди парламентської більшості і лівих фракцій, тобто, це – виконання однієї з умов лівих фракцій, а колись це була вимога і іншої частини опозиції, і в цьому сенсі вона поруч з іншими виборчими законами просуває вперед політичну реформу. Але завдяки цій постанові - її позитивне значення в тому, що знімається напруга з приводу терміну проведення виборів, -

Тетяна Кухоцька

- говорив Юрій Якименко. Якщо закон про вибори Президента Леонід Кучма ще може не підписати, хоча депутати вважають це малоймовірним, то наявність постанови вже однозначно говорить, що вибори пройдуть 31 жовтня. Тетяна Кухоцька для “Радіо Свобода”.

Наталя Мусієнко

Боротьба за крісло міського голови у Мукачевому триває. Нині в інформаційно ізольованому місті намагаються зірвати вибори. Опозиційний канал “М-Студіо” остаточно позбавили ефіру. Мукачівський суд зняв з виборів міського голови головного провладного кандидата Ернеста Нусера, і зареєстрував опозиційного кандидата Віктора Балогу. А Мукачевська територіальна виборча комісія у складі 15 осіб перебуває на лікарняному. Про загадкові події у Мукачевому розповідає Анастасія Осадчук.

Анастасія Осадчук

В Закарпатті опозиційний телеканал “М-Студіо” та радіо “Закарпаття-FM” відключили від ефіру ще на початку цього тижня. Причина відключення доволі заплутана - нібито виконавча служба Закарпатського управління юстиції діяла відповідно до вироку міського Господарського суду щодо порушення законодавства закарпатським радіопередавальним центром, послугами якого користувалася радіокомпанія “М-Студіо”. Але серед інших каналів, які обслуговує Закарпатський радіопередавальний центр, ефіру позбавили тільки згаданий вище опозиційний канал.

Вчора за позовом керівництва телеканалу “М-Студіо” відбулося засідання Господарського суду області, який остаточно розірвав угоду між телеканалом і Закарпатським телепередавальним центром. За словами керівника “М-Студіо” Івана Маняка, рішення суду про розірвання угоди є упередженим і носить політично-замовний характер, бо інші канали, які користуються послугами Закарпатського радіопередавального центру, продовжують працювати на ідентичних угодах, на яких працювало і “М-Студіо”.

Колектив телерадіокомпанії збирається оскаржувати останнє рішення Закарпатського господарського суду в Апеляційному суді області.

А тим часом котрий день поспіль закриті двері Мукачівської міської територіально-виборчої комісії з виборів міського голови Мукачевого. Усі п’ятнадцять членів територіально-виборчої комісії знаходяться на лікарняному. Це сталося після кількох судових засідань Мукачевського міського суду, який зняв з виборів міського голови Мукачевого провладного кандидата Ернеста Нусера. Рішення ухвалили на підставі того, що Ернест Нусер та його довірені особи під час проведення виборчої кампанії в червні минулого року вчинили дії, які призвели до скасування результатів виборів.

Суд також зобов’язав Мукачівську територіально-виборчу комісію зареєструвати кандидатом в мери Мукачевого Віктора Балогу та Золтана Ленділа, а також ухвалити вмотивоване рішення про відмову в реєстрації кандидатом на посаду міського голови в Мукачевому Василя Петьовки.

На сьогодні також відомо, що Ернест Нусер, якому відмовили в реєстрації, збирається оскаржувати рішення Мукачівського міського суду, тільки вже не в Сихівському райсуді, як це було в минулому році, а в судах Чернівецької області.

Наталя Мусієнко

В Україні за останніми даними налічується близько 90 тисяч дітей-сиріт. Щоденне утримання сироти обходиться державі у 5-7 гривень. Цю суму треба розділити і на придбання одягу, і на придбання взуття, іграшок, ліків. Із цих грошей дитину треба нагодувати. А ще багато інтернатів з тієї ж суми виділяють на ремонт приміщення, придбання меблів, підручників. Згідно ж зі статистичними даними, для повноцінного виховання дитини до 18 років потрібно щонайменше 50 тисяч доларів. Цифри промовляють самі за себе. І все ж, хто сьогодні в Україні опікується дітьми-сиротами? На допомогу державі приходять громадські організації. Далі про це – Ірина Перешило.

Ірина Перешило

180 тис. гривень благодійних коштів передала компанія “Нокіа” для українських будинків сиріт. А, точніше, по 5 600 гривень отримали 33 сирітські установи різних регіонів країни. Передачу допомоги компанія здійснювала через міжнародний благодійний фонд “Приятелі дітей”, котрий впродовж 11-и років займається вирішенням проблем дітей-сиріт в Україні. Говорить президент фонду Марія Криса.

Марія Криса

Домовленість була в тому, щоби ті кошти були використані на ті речі, які довго будуть служити дітям в цьому будинку, щоби не одне покоління дітей могло використовувати це. Директори хотіли придбати такі речі, які вони не могли придбати за бюджетні кошти. Бо, наприклад, бюджетними коштами не передбачено зараз купувати пральні машини, холодильники, ліжка для дітей, і це все – то, що, будемо казати, реалізувалася мрія директора – коли він міг вільно вибрати те, що він хотів купити протягом багатьох років. але не мав на це коштів.

Ірина Перешило

Практика подібної співпраці – коли благодійники дають кошти і можливість вибору, що на них купувати – перша в 11-річному досвіді роботи благодійної організації “Приятелі дітей”. Традиційно відбувається інакше: медикаменти, іграшки, одяг, взуття, канцприладдя і тому подібний крам, котрий є великим дефіцитом в кожному українському інтернаті чи дитбудинку, збирають волонтери фонду за кордоном, найбільше – у Канаді та США.

І цього тижня в Україну прибув черговий гуманітарний вантаж у вигляді 50-ти стоматологічних крісел та обладнання до них. Саме така специфіка допомоги була визначена влітку під час роботи літнього табору відпочинку для дітей-сиріт у Ворохті. Говорить засновник благодійного фонду “Приятелі дітей” Руслана Вжесневська.

Руслана Вжесневська

Дуже багато наших дітей по будинках дітей-сиріт (і до речі, на Заході навіть гірше, як на Сході України), мають карієс – тобто, дуже багато дірок в зубах. І ми так зрозуміли, що треба якось підвищити рівень стоматології і по будинках дітей-сиріт. Ми знайшли лікарів, і університет Торонто подарував більшість тих крісел – тих 50 крісел. Наші стоматологи в Канаді плюс добровольці це все спакували, все перевірили, зробили аналіз тих крісел, і на Україні докупили все обладнання, яке потрібно на кожне крісло, тобто, є і мікромотори, і ті набори, і наконечники – я вже навчилася дуже багатьом новим словам за останні ті кілька тижнів... Але все докупилося, так, що обладнання було повністю на кожний будинок, де ми їдемо.

Ірина Перешило

70-80% гуманітарної допомоги, котру одинадцятий рік поспіль розвозять по сирітських установах “Приятелі дітей”, збирається за кордоном. Там організація має вже багатьох постійних спонсорів у вигляді керівників, приміром, взуттєвих чи фармацевтичних фабрик. Хоча більше, звичайно, приватних осіб, котрі системно допомагають українським сиротам.

Бути благодійником на Заході приємно і корисно. Держава підтримує такі бажання громадян відповідними законами, і з бізнесмена, котрий перераховує гроші на благодійні справи, списує частину податків.

В Україні до благодійників ставлення інакше. Подібним, як на Заході, чином, вони ніколи до цієї справи не заохочувалися. А з 1-го січня цього року благодійні наміри громадян стали ще й оподатковуватися. Приміром, бажаєте Ви перерахувати на сирітську установу тисячу гривень – будьте ласкаві, додайте до цієї суми та ще й сплатіть 20% податків. Це саме віднині стосується і закордонних спонсорів.

Три роки тому “Приятелі дітей” започаткували новий проект підтримки талановитих дітей-сиріт після закінчення інтернатів. Для більше ніж трьохсот випускників знайшли персональних спонсорів, котрі виплачують сиротам стипендії впродовж їхнього навчання. Це – єдина форма матеріальної підтримки для сиріт. Як бути тепер з цим проектом? Говорить Руслана Вжесневська.

Руслана Вжесневська

Як я маю пояснити людям в Торонто: “Будь ласка, дайте на дитину стипендію, і ще дайте на податок, бо держава мусить мати з дитини?” Це – абсурд, просто воно в голову ніяк не вкладається!

Ірина Перешило

Ірина Перешило, Український освітній центр реформ, для “Радіо Свобода”, Київ.

Наталя Мусієнко

Україна в міжнародному контексті.

Увага до стану засобів масової інформації та порушень демократичних принципів в Україні дедалі зростає. Нині ці теми на найвищому рівні порушив Європейський Союз, і їх навіть обговорювали під час засідання спільного комітету Україна-НАТО. Представники НАТО говорять, що в його історії Альянс ще нікому із своїх партнерів не виставляв подібних претензій. З подробицями на цю тему – наш брюссельський кореспондент Славко Волинський.

Славко Волинський

Розпочну із заяви, яку нині оприлюднив Європейський Союз. В документі мовиться, що ЄС шкодує, що тоді, коли українці мають зробити свій демократичний вибір, кілька подій вплинули на незалежні ЗМІ. Саме тепер інформація з різних джерел, незалежність та різноманітність медіа як ніколи є важливими. Обмеження незалежних ЗМІ, без огляду на причини виправдання таких кроків, знижує рівень довіри до України на міжнародному рівні та її намагання забезпечити вільні й справедливі вибори.

Останні події в цьому плані – це рішення радіо “Довіра” розірвати договір з “Радіо Свобода”, проблеми з 5-им каналом, пов’язані з його ліцензією, та закриття радіо “Континент” 3 березня.

ЄС також занепокоєно сприймає повідомлення про вибіркове підвищення Державною податковою адміністрацією тиску на незалежних журналістів та на компанії, які належать прихильникам опозиції. “Таке вибіркове проведення фінансових перевірок породжує питання щодо їхніх справжніх причин”, - мовиться у цій заяві.

Далі ЄС із жалем звертає увагу на звіти низки спостерігачів, що вибори 7-го березня у 61-му виборчому окрузі у Донецькій області були затьмарені порушеннями під час передвиборчої кампанії та в сам день голосування. ЄС вважає це подальшим безрадісним сигналом напередодні президентських виборів у жовтні.

Стан свободи засобів масової інформації в Україні днем раніше обговорювався під час засідання спільного комітету Україна—НАТО.

Цей факт я попросив прокоментувати експерта у справах НАТО, колишнього його співробітника Ніка Фйорензу. Ось його точка зору: “Це вперше, наскільки я пам’ятаю з усіх заяв, які робило НАТО, порушувалось таке питання. Мабуть, це сигнал того, що терпець урвався навіть у послів Альянсу”.

За словами учасника засідання комітету Україна - НАТО, глави української місії при Альянсі Володимира Хандогія, закриття радіо ”Континент” відбулось згідно з українським законодавством. Але для більшості послів ця відповідь виглядає непереконливою. Славко Волинський, “Радіо Свобода”, Брюссель.

Наталя Мусієнко

Конгресмен від штату Пенсільванія Курт Велдон заявив, що обурений закриттям приватної радіостанції “Континент”, яке, на його думку, відбулося всупереч українському законодавству. Цю заяву Курт Велдон зробив у вівторок у Конгресі США під час пленарного засідання Палати представників.

У виступі конгресмен згадав і про нещодавну зустріч із першим заступником міністра закордонних справ Володимиром Єльченком, якому він також висловив своє занепокоєння станом свободи мас-медіа в Україні.

Український урядовець, за словами Велдона, запевнив його, що проблеми ретрансляції програм “Радіо Свобода” на ультракоротких хвилях буде вирішено найближчим часом.

Американські і українські дипломати мали нагоду обговорити проблему двосторонніх відносин і днями у Вашингтоні під час круглого столу, організованого українськими діаспорними організаціями.

Про подробиці цього діалогу розповідає наш кореспондент у Вашингтоні Сергій Куделя.

Сергій Куделя

Якщо умови проведення виборчої кампанії в Україні залишаться такими, як зараз, то питання вступу України до НАТО буде відкладене на невизначений термін. А самі вибори не будуть вважатися чесними і справедливими. Таку думку висловив чільний американський дипломат з Відділу України у Державному Департаменті Пол Картер. Про це він сказав у рамках дискусії, організованої Українсько-Американською Координаційною Радою, Українською Федерацією Америки та Фондом “Україна – США”.

Картер наголосив, що чесні вибори - це не лише правильний підрахунок голосів: “Наша оцінка виборів буде перш за все залежати від того, як буде вестися передвиборча кампанія від сьогодні і до дня виборів. Це стосується не стільки конкретних позитивних кроків, до яких має вдатися українська влада, скільки негативних процесів, які мають припинитися: такі, як, наприклад, тиск на журналістів чи перешкоди проведенню мітингів опозиції, як, скажімо, у Донецьку. Якщо такі дії припиняться, то це буде кроком вперед”.

Водночас присутній на зустрічі радник українського посольства у США Олександр Щерба зауважив своєму колезі, що з американського боку чути чомусь здебільшого лише песимістичні та скептичні щодо України голоси. Серед причин для оптимізму офіційного Вашингтона Щерба навів таку: “Лише той факт, що Пінчук та Ахметов ведуть переговори з Ющенком, свідчить, що перемога Ющенка на виборах не буде дивом. І на це всі в Україні розраховують. Отже, Україна стоїть напередодні значних змін, і усі усвідомлюють це. І це одна з причин, чому Кучма не претендує на третій президентський термін”.

Щерба також додав, що американцям не треба вказувати Україні, що робити і лякати якимись страшними наслідками. Замість цього США, за словами Щерби, повинні визнати Україну як важливого партнера і прийняти будь-який вибір українців. На це американський дипломат Пол Картер відповів: “Якщо вибори в Україні відбудуться з порушеннями, то ми, безумовно, збережемо відносини з Україною і не перетворимо її на Кубу. Тобто, не будемо її цілком ігнорувати. Однак, головне питання - якими будуть ці відносини. За умов поганого проведення виборів в Україні, ми не знімемо поправку Джексона - Веніка, не буде прогресу у відносинах з НАТО, виникне питання заборони на в`їзд до США корумпованих українських урядовців”.

Водночас представник Державного департаменту також визнав справедливою критику США у застосуванні подвійних стандартів щодо України та Росії: “Ми справді більш критичні стосовно України. Але це лише через те, що Україна висловила зацікавлення стати частиною Євроатлантичної спільноти та вступити до НАТО. Росія такого зацікавлення не висловлювала. Тому питання демократії для нас є дуже важливим, оскільки Україна сама заявила про своє бажання стати частиною нашої спільноти”.

Американський дипломат відмовився коментувати можливість зміни політики США щодо України у разі прийняття українським парламентом змін до Конституції. Водночас він наголосив, що питання Конституційної реформи є лише частиною загальної картини. І проблема тиску на мас-медіа є для США не менш важливою, ніж зміни до Конституції. Для “Радіо Свобода” - Сергій Куделя, Вашингтон.

Наталя Мусієнко

Якщо російські засоби масової інформації називають вибори Президента Росії взірцем демократичних процедур, - західні спостерігачі і російські правозахисники зовсім не впевнені в тому, що вони відповідали демократичним стандартам. Розповідає наш московський кореспондент Віталій Портников.

Віталій Портников

Вже перша прес-конференція об’єднаної місії Організації по безпеці і співробітництву в Європі і Ради Європи, яка була пов’язана із результатами виборів Президента Росії, стала справжнім холодним душем для російських засобів масової інформації. Звичайно ж, цю прес-конференцію широко не висвітлюють, адже спостерігачі від Організації по безпеці і співробітництву в Європі вважають, що кампанія не відповідала стандартам, які необхідні для здорового демократичного процесу в країні. Керівник місії Джуліан Піл-Йетс підкреслив: “Були відсутні елементи зобов’язань організації і стандарти, ухвалені Радою Європи, такі як конкурентність різних політичних позицій. Не було також збережено головні зобов’язання відносно (...) відношення державних засобів масової інформації, а також таємниці голосування.

Західні спостерігачі помітили те, чого не можна було не помітити: державні засоби масової інформації (це, насамперед, телебачення, яке зараз, фактично, тотально контролюється Адміністрацією Володимира Путіна) віддавали Президенту Російської Федерації всю увагу, яку тільки могли віддати.

Разом із цим представники організації говорять, що виборці в Росії були досить добре організовані, і тільки недостатньою демократичною культурою в Росії пояснюють те, що один з кандидатів на посаду президента, а це – Іван Рибкін, позбувався можливості виступати в телевізійному ефірі тоді, коли це було йому потрібно, тоді, коли це відповідало законодавству про вибори Президента Росії.

Нагадаю про досить прикрий випадок, коли державні ЗМІ у прямому ефірі транслювали зустріч кандидата на посаду президента Володимира Путіна із своїми довіреними особами так, ніби мова йшла про зустріч діючого президента, а не одного з учасників передвиборчої кампанії, і тільки наполегливість демократичного кандидата – Ірини Хакамади, призвела до того, що і її зустріч з довіреними особами демонстрували в прямому ефірі, однак, зовсім не на усіх каналах, як це було з Володимиром Путіним, і не в повному форматі, звичайно ж, як це було із діючим президентом Російської Федерації.

До того ж, можна згадати про те, що і сама передвиборча кампанія була скоріш політтехнологічною, що у Володимира Путіна не було сильних конкурентів - не тому, що їх взагалі немає в Росії, а тому, що вони відмовилися взяти участь у виборах.

Також варто нагадати, що провідні російські партії усунулися від участі в передвиборчій кампанії. Союз правих сил відмовив у підтримці своєму колишньому співголові Ірині Хакамаді, партія “Яблуко” взагалі не брала участі у виборах, і деякі спостерігачі в Москві підкреслюють, що це – не стільки позиція цих політичних організацій, скільки результат консультації їхніх лідерів із чиновниками Президентської Адміністрації, які намагалися позбутися можливості другого туру.

Перед виборами також є досить важливим момент забезпечення явки на виборчі дільниці. Зараз деякі спостерігачі говорять, що Росія повернулася у радянське минуле, тому, що явка була забезпечена за допомогою адміністративних засобів. Газети пишуть про власницю ресторану, якій, для того, щоб отримати ліцензію, сказали, щоб вона привела на виборчу дільницю п’ятдесят осіб, і після цього ніяких проблем з ліцензією не буде. Ректори вищих учбових закладів дбали про те, щоб на вибори прийшли студенти. По телебаченню до виборців зверталися не тільки діючий президент Росії й усі провідні політики, але навіть Патріарх Московський і Всєя Руси Олексій Другий.

І таких прикладів можна навести чимало. Так що організація виборів, звичайно ж, могла здаватися досконалою, однак, спостерігачі російської столиці підкреслюють, що, очевидно, на позицію закордонних представників вплинуло те, що ця організація була скоріш організацією імпрези, а не демократичного конкурентного явища, яке мало б забезпечити громадянам Російської Федерації вільний і неупереджений вибір майбутнього керівника. Віталій Портников, “Радіо Свобода”, Москва.

Наталя Мусієнко

Чи війна США з тероризмом – це прикриття їхнього намагання взяти під контроль близькосхідну нафту й запанувати над усім світом? Чи президент США Джордж Буш і прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер збрехали про іракську загрозу? Чи Осама бін Ляден – герой? Як свідчить нове дослідження, чимала частина світу відповідає на ці запитання ствердно. Про це далі - Сергій Драчук.

Сергій Драчук

Представляючи в Вашингтоні дослідження громадської думки у світі, колишній державний секретар, а нині керівник проекту в незалежному дослідницькому центрі “Pew” Мадлен Олбрайт констатувала: «Опитування свідчить, що довіра до США занепадає. Це відображає думку людей про те, що наші керівники збрехали, і ці цифри – надто серйозна річ”.

Приурочене до першої річниці початку війни в Іраці опитування було здійснене в 9-ти країнах світу, і воно засвідчило, що невдоволення Америкою і її політикою протягом минулого року й далі зростало. Йорданія, Марокко, Пакистан і Туреччина – переважно мусульманські країни, що їхнє керівництво тісно пов’язане з Вашингтоном, а от населення цих країн вважає, що Америка оголосила війну проти тероризму, насправді намагаючись узяти під контроль близькосхідну нафту і запанувати над усім світом. Ба більше - схожі підозри мають і більшість опитуваних у Франції і Німеччині. Тільки самі американці, британці, а ще – росіяни, вважають, що війна з тероризмом – це щире намагання. А в те, що війна в Іраці призвела до поступу в боротьбі проти ісламського тероризму, вірять самі тільки американці.

“Дослідження виявило глибоку недовіру до американської сили і мотивів і в Західній Європі, і на Близькому Сході,” – сказав директор центру “Pew” Ендрю Когут.

Ендрю Когут

Ми очікували на позитивніше ставлення, ніж було під час попереднього дослідження у травні 2003 року. Натомість ми бачимо, що недовіра до Америки в Європі стала ще вища, а розлюченість мусульман залишається. Хоча, порівняно з 2003 роком вона трохи зменшилася.

Сергій Драчук

Люди в опитаних мусульманських країнах не тільки розлючені з американської політики, а й прихильно ставляться до натхненника і організатора терористичної мережі “Аль-Кайда” Осами бін Лядена: близько двох третин у Пакистані, понад половину у Йорданії, і майже половина в Марокко.

Водночас, переконливі більшості в Німеччині, Росії, Франції, Йорданії і Пакистані вважають, що президент США Джордж Буш і прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер збрехали про зброю масового знищення, що, як вони стверджували, нібито була в Іраці. Опитування відбулися до минулотижневих терактів в Іспанії, і, на думку деяких соціологів, ці теракти можуть змінити ставлення європейців до війни з тероризмом на американський кшталт.

А тим часом протягом минулого року підтримка війни проти тероризму зросла в єдиній із опитуваних країн – у Росії. Там її підтримує 73 відсотки, майже як в Америці. Як вважає Мадлен Олбрайт, причина серед іншого – в тісних зв’язках між президентами США і Росії Джорджем Бушем і Владіміром Путіним, які дали Путіну волю придушити громадянські свободи і далі порушувати права людини в Чечні, не побоюючись американських докорів.

Як підсумував директор центру “Pew” Ендрю Когут, дослідження виявляє розрив між поглядом Америки на свою позицію у світі, і поглядом решти світу на роль Вашингтона.

Ендрю Когут

Найбільший розрив – із питання: “Чи бере Америка до уваги інтереси інших країн чи ні, коли здійснює свою зовнішню політику?” Американці кажуть “Так”, решта світу каже “Ні”. І цей розрив не звужується, по суті, цей розрив розширюється.

Сергій Драчук

Каже директор незалежного американського дослідницького центру “Pew” Ендрю Когут. Сергій Драчук для “Радіо Свобода”.

Наталя Мусієнко

Наразі – все. У програмі “Сім днів Демократії” з вами прощається Наталя Мусієнко. Теплих вам днів! І весняного настрою.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG