Київ, 29 березня 2004 - У понеділок в Україну з приватним візитом приїхав відомий бізнесмен і філантроп Джордж Сорос. Як офіційно повідомлялося, мета візиту – знайомство з результатами програмної діяльності фонду "Відродження", створеного Джорджем Соросом 1989 року, та з досягненнями України в царині розвитку відкритого демократичного суспільства. І хоча під час перебування пана Сороса в Києві заплановано його зустрічі з Президентом України, її прем’єр-міністром та спікером парламенту, провладні ЗМІ досить критично попереджали громадян України про візит бізнесмена. Чим це було викликано?
"Сорос усюди встигає, він усюди і всіх коментує, він всім дає оцінки. Хто він такий?! Ну, хто він такий – ми знаємо. Він – мародер. Звідки його мільярди, ми теж приблизно знаємо. Хто дав йому таке право, або він сам привласнив собі право влізати у все?!" Так за три дні до візиту Джорджа Сороса до Києва заявив посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін.
А лідер кримських комуністів народний депутат Леонід Грач на українському телеканалі "Інтер" по суті справи звинуватив Джорджа Сороса у фінансуванні "оксамитової революції" в Грузії та її екстраполяції до України під назвою "каштанова революція".
На запитання радіо "Свобода" про те, чому деякі політичні сили заходилися напередодні візиту Джорджа Сороса в Україну дискредитувати відомого філантропа, відповідає головний редактор газети "Кіевскій Телеграфъ" Володимир Скачко. Стверджують, що це видання фінансує народний депутат Андрій Деркач, який належить до пропрезидентської фракції "Трудова Україна". Саме же пан Скачко першим почав вживати термін "ґрантоїди" щодо тих, хто діставав від того ж таки Сороса через міжнародний фонд "Відродження" ґранти на наукову чи соціально-громадську роботу.
"Ну, по-перше, термін "грантоїдство" означає проїдання ґрантів не за призначенням. Якщо Сорос видає гроші на якісь суспільно-соціальні проблеми, то в нас наші приймачі грантів використовують їх для політичних спекуляцій, для особистого збагачення. Це перше. Друге. Сорос приїжджає в Україну, і в цьому нема нічого поганого. Погане тільки те, що влада і опозиція, опозиційні ґрантоїди, влаштували таке собі змагання: до кого він приїде і кому грошей більше дасть. Влада не хоче повторення грузинського варіанту грошима Сороса, а опозиція хоче під наступні вибори і під наступні спекуляції з приводу боротьби з антинародним режимом загарбати гроші собі. А Сорос приїжджає просто ще й перевірити. І цілком можливо, ґрантоїди заметушилися. Бо вже був прецедент, коли він приїхав і порозганяв тих гранітоїдів, які розпоряджалися не за призначенням його грошима в Україні", - зауважив головний редактор газети "Кіевскій Телеграфъ" Володимир Скачко.
Як стверджує інтернет-видання "Українська правда", диригентом антисоросівських публікацій та телерепортажів виступала Адміністрація Президента України. За даними "Української правди", до провладних ЗМІ надходили так звані "аналітичні записки", які, буцімто, і є тими самими горезвісними "темниками".
Інтернет-видання наводить один із таких документів від 23 березня цього року:
"Сорос активно втручається у внутрішні справи іноземних держав, що призводить до трагічних наслідків (сотні жертв в Югославії 2000 року, насильницька заміна існуючого ладу в Грузії 2003-2004 років, що поставило країну на межу економічного краху та громадянської війни). Журналісти можуть висловити припущення про те, що Сорос намагається організувати зустрічі з вищим керівництвом України. Це можна трактувати як вищий ступінь непорядності. Сорос прагне зустрітися з тими, кого він намагається публічно дискредитувати".
Тим часом деякі аналітики вважають таке. Буцімто і сам Леонід Кучма (якого, до речі, в середині 90-х років минулого століття Джордж Сорос по-дружньому підтримував), і, відповідно, представники його адміністрації вельми ображені на пана Сороса за статтю в газеті “Financial Times” 2001 року. Її назва красномовна: "Відступіться, пан Кучма". У публікації йдеться про те, що Кучма, якого запідозрили у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, повинен призупинити свої президентські повноваження поки триває слідство.
"У міжнародної громадськості, – говориться в статті, – немає іншого шляху, аніж припинити співпрацю з паном Кучмою до того часу, поки неупереджене слідство завершиться і всі винні будуть покарані. Громадяни повинне знати, що Захід стоїть на їхньому боці, в опозиції до будь-якої спроби пана Кучми відхилитися від відповідальності або, зрештою, від закону".
В інтерв’ю для радіо "Свобода" голова правління міжнародного фонду "Відродження" Григорій Немиря висловив подив, що країна, яка заявляє про інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур, так ксенофобськи, так ізоляціоністськи зустрічає людину, що сприяє створенню відкритих суспільств у Центральній та Східній Європі. В тому числі – й в Україні, на підтримку якої, до речі, Джордж Сорос з 1989 року пожертвував понад 100 мільйонів доларів:
"Джордж Сорос ніколи і ніде не робив революції. Він не є революціонером. Якщо ви подивитесь концепцію відкритого суспільства, про яку говорить і яку відстоює Джордж Сорос, революція – це не є складова цієї концепції. Я думаю, насправді про що йдеться : Джорджа Сороса не люблять ті сили, які бояться відкритості. Які не поважають права рівного доступу до засобів масової інформації всіх учасників виборчого процесу. Джорджа Сороса бояться ті, хто не хоче європейської інтеграції України. Бояться приїзду Сороса ті, хто і надалі хотів би жити минулим. Бояться Джорджа Сороса ті, хто проти того, щоб українське громадянське суспільство, українські вчені, українські діячі культури спілкувалися вільно світом. Чи відповідають інтереси тих, хто боїться Джорджа Сороса, національним інтересам України? Моя відповідь – ні".
"Сорос усюди встигає, він усюди і всіх коментує, він всім дає оцінки. Хто він такий?! Ну, хто він такий – ми знаємо. Він – мародер. Звідки його мільярди, ми теж приблизно знаємо. Хто дав йому таке право, або він сам привласнив собі право влізати у все?!" Так за три дні до візиту Джорджа Сороса до Києва заявив посол Російської Федерації в Україні Віктор Чорномирдін.
А лідер кримських комуністів народний депутат Леонід Грач на українському телеканалі "Інтер" по суті справи звинуватив Джорджа Сороса у фінансуванні "оксамитової революції" в Грузії та її екстраполяції до України під назвою "каштанова революція".
На запитання радіо "Свобода" про те, чому деякі політичні сили заходилися напередодні візиту Джорджа Сороса в Україну дискредитувати відомого філантропа, відповідає головний редактор газети "Кіевскій Телеграфъ" Володимир Скачко. Стверджують, що це видання фінансує народний депутат Андрій Деркач, який належить до пропрезидентської фракції "Трудова Україна". Саме же пан Скачко першим почав вживати термін "ґрантоїди" щодо тих, хто діставав від того ж таки Сороса через міжнародний фонд "Відродження" ґранти на наукову чи соціально-громадську роботу.
"Ну, по-перше, термін "грантоїдство" означає проїдання ґрантів не за призначенням. Якщо Сорос видає гроші на якісь суспільно-соціальні проблеми, то в нас наші приймачі грантів використовують їх для політичних спекуляцій, для особистого збагачення. Це перше. Друге. Сорос приїжджає в Україну, і в цьому нема нічого поганого. Погане тільки те, що влада і опозиція, опозиційні ґрантоїди, влаштували таке собі змагання: до кого він приїде і кому грошей більше дасть. Влада не хоче повторення грузинського варіанту грошима Сороса, а опозиція хоче під наступні вибори і під наступні спекуляції з приводу боротьби з антинародним режимом загарбати гроші собі. А Сорос приїжджає просто ще й перевірити. І цілком можливо, ґрантоїди заметушилися. Бо вже був прецедент, коли він приїхав і порозганяв тих гранітоїдів, які розпоряджалися не за призначенням його грошима в Україні", - зауважив головний редактор газети "Кіевскій Телеграфъ" Володимир Скачко.
Як стверджує інтернет-видання "Українська правда", диригентом антисоросівських публікацій та телерепортажів виступала Адміністрація Президента України. За даними "Української правди", до провладних ЗМІ надходили так звані "аналітичні записки", які, буцімто, і є тими самими горезвісними "темниками".
Інтернет-видання наводить один із таких документів від 23 березня цього року:
"Сорос активно втручається у внутрішні справи іноземних держав, що призводить до трагічних наслідків (сотні жертв в Югославії 2000 року, насильницька заміна існуючого ладу в Грузії 2003-2004 років, що поставило країну на межу економічного краху та громадянської війни). Журналісти можуть висловити припущення про те, що Сорос намагається організувати зустрічі з вищим керівництвом України. Це можна трактувати як вищий ступінь непорядності. Сорос прагне зустрітися з тими, кого він намагається публічно дискредитувати".
Тим часом деякі аналітики вважають таке. Буцімто і сам Леонід Кучма (якого, до речі, в середині 90-х років минулого століття Джордж Сорос по-дружньому підтримував), і, відповідно, представники його адміністрації вельми ображені на пана Сороса за статтю в газеті “Financial Times” 2001 року. Її назва красномовна: "Відступіться, пан Кучма". У публікації йдеться про те, що Кучма, якого запідозрили у причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, повинен призупинити свої президентські повноваження поки триває слідство.
"У міжнародної громадськості, – говориться в статті, – немає іншого шляху, аніж припинити співпрацю з паном Кучмою до того часу, поки неупереджене слідство завершиться і всі винні будуть покарані. Громадяни повинне знати, що Захід стоїть на їхньому боці, в опозиції до будь-якої спроби пана Кучми відхилитися від відповідальності або, зрештою, від закону".
В інтерв’ю для радіо "Свобода" голова правління міжнародного фонду "Відродження" Григорій Немиря висловив подив, що країна, яка заявляє про інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур, так ксенофобськи, так ізоляціоністськи зустрічає людину, що сприяє створенню відкритих суспільств у Центральній та Східній Європі. В тому числі – й в Україні, на підтримку якої, до речі, Джордж Сорос з 1989 року пожертвував понад 100 мільйонів доларів:
"Джордж Сорос ніколи і ніде не робив революції. Він не є революціонером. Якщо ви подивитесь концепцію відкритого суспільства, про яку говорить і яку відстоює Джордж Сорос, революція – це не є складова цієї концепції. Я думаю, насправді про що йдеться : Джорджа Сороса не люблять ті сили, які бояться відкритості. Які не поважають права рівного доступу до засобів масової інформації всіх учасників виборчого процесу. Джорджа Сороса бояться ті, хто не хоче європейської інтеграції України. Бояться приїзду Сороса ті, хто і надалі хотів би жити минулим. Бояться Джорджа Сороса ті, хто проти того, щоб українське громадянське суспільство, українські вчені, українські діячі культури спілкувалися вільно світом. Чи відповідають інтереси тих, хто боїться Джорджа Сороса, національним інтересам України? Моя відповідь – ні".
